Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 3

Brenton–Byzantine English Bible > Ecclesiastes :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Chapter 3	Глава 3

1	1
To all things there is a time, and a season for every matter under heaven.	Усьому свій час, і час усякій речі під небом:
2	2
A time of birth, and a time to die; a time to plant, and a time to pluck up what has been planted;	час народжуватися, і час помирати; час насаджувати, і час виривати посаджене;
3	3
a time to kill, and a time to heal; a time to pull down, and a time to build up;	час убивати, і час лікувати; час руйнувати, і час будувати;
4	4
a time to weep, and a time to laugh; a time to lament, and a time to dance;	час плакати, і час сміятися; час ремствувати, і час танцювати;
5	5
a time to throw stones, and a time to gather stones together; a time to embrace, and a time to abstain from embracing;	час розкидати каміння, і час збирати каміння; час обіймати, і час ухилятися від обіймів;
6	6
a time to seek, and a time to lose; a time to keep, and a time to cast away;	час шукати, і час втрачати; час зберігати, і час кидати;
7	7
a time to rend, and a time to sew; a time to be silent, and a time to speak;	час роздирати, і час зшивати; час мовчати, і час говорити;
8	8
a time to love, and a time to hate; a time of war, and a time of peace.	час любити, і час ненавидіти; час війні, і час миру.
9	9
What advantage has he that works in those things wherein he labours?	Яка користь тому, хто працює, від того, над чим він трудиться?
10	10
I have seen all the trouble, which God has given to the sons of men to be troubled with.	Бачив я цю турботу, яку дав Бог синам людським, щоб вони вправлялися у тому.
11	11
All the things which he has made are beautiful in his time: he has also set the whole world in their heart, that man might not find out the work which God has wrought from the beginning even to the end.	Усе створив Він прекрасним у свій час, і вклав мир у серце їх, хоча людина не може осягнути діл, які Бог чинить, від початку до кінця.
12	12
I know that there is no good in them, except for a man to rejoice, and to do good in his life.	Пізнав я, що немає для них нічого кращого, як веселитися і чинити добре в житті своєму.
13	13
Also in the case of every man who shall eat and drink, and see good in all his labour, this is a gift of God.	І якщо яка людина їсть і п’є, і бачить добре у всякій праці своїй, то це — дар Божий.
14	14
I know that whatsoever things God has done, they shall be for ever: it is impossible to add to it, and it is impossible to take away from it: and God has done it, that men may fear before him.	Пізнав я, що все, що чинить Бог, перебуває повік: до того нічого додавати і від того нічого віднімати, — і Бог робить так, щоб благоговіли перед лицем Його.
15	15
That which has been is now; and whatever things are appointed to be have already been; and God will seek out that which is past.	Що було, те і тепер є, і що буде, те вже було, — і Бог воззове минуле.
16	16
And moreover I saw under the sun the place of judgment, there was the ungodly one; and the place of righteousness, there was the godly one.	Ще бачив я під сонцем: де мала б бути правда, там кривда; де мало б бути правосуддя, там беззаконня.
17	17
And I said in my heart, God will judge the righteous and the ungodly: for there is a time there for every action and for every work.	І сказав я у серці своєму: «праведного і нечестивого буде судити Бог; тому що час для всякої речі і суд над усякою справою там».
18	18
I said in my heart, concerning the speech of the sons of man, God will judge them, and that to shew that they are beasts.	Сказав я у серці своєму про синів людських, щоб випробував їх Бог, і щоб вони бачили, що вони самі по собі тварини;
19	19
Also to them is the event of the sons of man, and the event of the brute; one event befalls them: as is the death of the one, so also the death of the other; and there is one breath to all: and what has the man more than the brute? nothing; for all is vanity.	тому що доля синів людських і доля тварин — доля одна: як ті вмирають, так вмирають і ці, і одне дихання у всіх, і немає в людини переваги над худобою, тому що все — суєта!
20	20
All go to one place; all were formed of the dust, and all will return to dust.	Усе йде в одне місце: все було створено з пороху і все повернеться у порох.
21	21
And who has seen the spirit of the sons of man, whether it goes upward? and the spirit of the beast, whether it goes downward to the earth?	Хто знає: дух синів людських чи сходить угору, і дух тварин чи сходить униз, у землю?
22	22
And I saw that there was no good, but that wherein a man shall rejoice in his works, for it is his portion, for who shall bring him to see any thing of that which shall be after him?	Отже, побачив я, що немає нічого кращого, як насолоджуватися людині справами своїми: тому що це — доля її; бо хто приведе її подивитися на те, що буде після неї?