Київський ізвод Церковнослов'янською Українською

Величить душа Моя Господа

Величить душа Моя Господа, і возрадовася дух Мой о Бозі Спасі Моєм.

Честнійшую Херувим і славнійшую без сравненія Серафим, без істлінія Бога Слова рождшую, сущую Богородицю, Тя величаєм.

Яко призрі на смиреніє раби Своєя, се бо отнині ублажать М'я всі роди.

Яко сотвори Мні величіє Сильний, і свято ім'я Єго, і милость Єго в роди родов боящимся Єго.

Сотвори державу мишцею Своєю. Расточи гордия мислію сердця їх.

Низложи сильния со престол і вознесе смиренния; алчущия ісполни благ і богатящияся отпусти тщи.

Восприят Ізраїля отрока Своєго, пом'янути милости, якоже глагола ко отцем нашим, Аврааму і сімені єго, даже до віка.