Беззако́нія моя́ пре́зри, Го́споди, от Ді́ви рожде́йся, і се́рдце моє́ очи́сти, храм то творя́ Пречи́стому Твоєму́ Ті́лу і Кро́ві; ніже́ отри́ни мене́ от Твоєго́ лиця́, без числа́ імі́яй ве́лію ми́лость.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.

Во прича́стіє святи́нь Твої́х ка́ко дерзну́ недосто́йний? А́ще бо дерзну́ к Тебі́ приступи́ти с досто́йними, хіто́н м'я облича́єть, я́ко ність вече́рній, і осужде́ніє ісхода́тайствую многогрі́шній душі́ моє́й. Очи́сти, Го́споди, скве́рну душі́ моєя́, і спаси́ м'я, я́ко Человіколю́бець.

І ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Мно́гая мно́жества мої́х, Богоро́дице, прегріше́ній, к Тебі́ прибіго́х, Чи́стая, спасе́нія тре́буя: посіти́ немощству́ющую мою́ ду́шу, і моли́ Си́на Твоєго́ і Бо́га на́шего да́ти мі оставле́ніє, я́же соді́ях лю́тих, єди́на Благослове́нная.

[Під час Великого посту:

Єгда́ сла́внії ученици́ на умове́нії ве́чері просвіща́хуся, тогда́ Іу́да злочести́вий, сребролю́бієм неду́говав, омрача́шеся, і беззако́нним судія́м Тебе́, Пра́веднаго Судію́, предає́ть. Виждь, імі́ній рачи́телю, сих ра́ди удавле́ніє употреби́вша! Біжи́ неси́тия душі́, Учи́телю такова́я дерзну́вшия. І́же о всіх Благи́й, Го́споди, сла́ва Тебі́.]

Господи, що від Діви народився, не зважай на беззаконня мої і серце моє очисти, творячи мене храмом Пречистого Твого Тіла й Крови, маючи незчисленні великі милості, не відкидай мене від лиця Твого.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

Як наважуся до Причастя Святинь Твоїх приступити я, недостойний? Може б, насмілитися до Тебе приступити з достойними, але одяг мій викриває мене, бо він не до вечері, і душа моя многогрішна осудження заслужила. Господи, очисти ж скверну душі моєї і спаси мене, бо Ти Чоловіколюбний.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Маючи велике множество гріхів, вчинених мною, до Тебе прибігаю, Богородице Чиста, спасіння благаючи: відвідай немічну душу мою і моли Сина Твого й Бога нашого дати відпущення моїх гріхів, єдина благословенна.

[Під час Великого посту:

Коли славні ученики умиванням ніг на вечері просвіщалися, тоді Юда злочестивий недугою грошолюбства засліплювався і беззаконним суддям Тебе, Праведного Суддю, продавав. Глянь, скарбів ревнителю, на того, що через них повісився. Тікай від тієї ненаситної душі, що на Вчителя так наважилася. Милосердний до всіх Господи, слава Тобі.]