Влади́ко Го́споди Вседержи́телю, О́тче Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, І́же всім челові́ком хотя́й спасти́ся, і в ра́зум і́стини прийти́; не хотя́й сме́рти грі́шному, но обраще́нія і живота́; мо́лимся і ми́лі ся Ті ді́єм, ду́шу раба́ Твоєго́ [ім'я] от вся́кия у́зи разріши́ і от вся́кия кля́тви свободи́, оста́ви прегріше́нія єму́, яже от ю́ности, ві́домая і неві́домая, в ді́лі і сло́ві, і чи́сто іспові́данная, іли́ забве́нієм, іли́ студо́м утає́ная. Ти бо єди́н єси́ разріша́яй св'я́занния і ісправля́яй сокруше́нния, наде́жда ненача́ємим, моги́й оставля́ти гріхи́ вся́кому челові́ку, на Тя упова́ніє іму́щему. Єй, человіколюби́вий Го́споди, повели́, да отпу́ститься от уз плотськи́х і гріхо́вних, і прийми́ в мир ду́шу раба́ Твоєго́ сего́ [ім'я], і поко́й ю в ві́чних оби́телех со святи́ми Твої́ми, благода́тію Єдиноро́днаго Си́на Твоєго́, Го́спода Бо́га і Спа́са на́шего Ісу́са Христа́, с Ни́мже благослове́н єси́, с Пресвяти́м і Благи́м і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Владико Господи Вседержителю, Отче Господа нашого Ісуса Христа, Ти хочеш, щоб усі люди спаслися й пізнали істину; не хочеш Ти смерти грішника, але його навернення і життя. Молимо і благаємо Тебе, душу раба Твого (ім’я) від усяких пут розгріши та від усякої клятви визволи; відпусти йому провини, учинені від юності його, відомі й невідомі, ділом і словом, щиро сповідані чи від сорому затаєні. Ти бо єдиний розв’язуєш те, що зв’язано, і розбите відновлюєш. Ти, Надіє безнадійним, можеш відпустити гріхи кожній людині, що на Тебе надію покладає. Так, людинолюбний Господи, накажи, щоб звільнився від плотських і гріховних пут, і прийми у спокій душу раба Твого (ім’я) та упокой її у вічних оселях зі святими Твоїми благодаттю Єдинородного Сина Твого, Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, що з Ним благословенний Ти з Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Пом'яни́, Го́споди Бо́же наш, в ві́рі і наде́жді живота́ ві́чнаго преста́вльшагося раба́ Твоєго [ім'я] і, я́ко Благ і Человіколю́бець, отпуща́яй гріхи́ і потребля́яй непра́вди, осла́би, оста́ви, і прости́ вся во́льная єго́ согріше́нія і нево́льная, ізба́ви єго́ ві́чния му́ки і огня́ геє́нськаго, і да́руй єму́ прича́стіє і наслажде́ніє ві́чних Твої́х благи́х, угото́ванних лю́б'ящим Тя. А́ще бо і согріши́, но не отступи́ от Тебе́, і несумні́нно во Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, Бо́га Тя в Тро́йці сла́вимаго, ві́рова, і Єди́ницю в Тро́йці і Тро́йцю во Єди́нстві, правосла́вно да́же до послі́дняго своєго́ іздиха́нія іспові́да. Ті́мже ми́лостив тому́ бу́ди, і ві́ру я́же в Тя вмі́сто діл вміни́, і со святи́ми Твої́ми я́ко щедр упоко́й, ність бо челові́ка, і́же поживе́ть і не согріши́ть; но Ти єди́н єси́ кромі́ вся́каго гріха́, і пра́вда Твоя́, пра́вда во ві́ки, і Ти єси́ єди́н Бог ми́лости і щедро́т, і человіколю́бія, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого (ім'я) і, як Благий і Чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, ослаб, відпусти і прости всі провини його вільні й невільні, визволи його від вічної муки і вогню геєнського і даруй йому причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе. Бо він хоч і згрішив, але не відступив від Тебе, а несумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа вірував, у Тройці славимого Бога, і Єдиницю в Тройці і Тройцю в Єдинстві православно до останнього подиху свого сповідував. Тому милостивим будь до нього, і віру в Тебе замість діл прийми, і зі святими Твоїми, як Щедрий, упокой, бо немає людини, що б жила і не згрішила. Бо Ти один без усякого гріха, і правда Твоя – правда вічна; і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Боже́cтвенною любо́вію от ю́ности распала́єм, преподо́бне, вся кра́сная я́же в ми́рі возненави́ді, Христа́ Єди́наго возлюби́л єси́. Сего́ ра́ди в пусти́ню всели́ся, іді́же сподо́бися Боже́ственаго посіще́нія, Єго́же неудо́б зрі́ти і а́нгельськима очи́ма, паде́ поклони́ся. Вели́кий же Дарода́тель, я́ко Человіколю́бець, рече́ к тебі́: не ужаса́йся, возлю́бленний Мой, ді́ла твоя́ уго́дна Мні. Се даю́ тебі́ дар: о ко́єм ли́бо грі́шниці помо́лишися, отпу́стяться єму́ грісі́. Ти же в чистоті́ се́рдця твоєго́ возгорі́ся, приє́м во́ду і прикосну́ся Неприкоснове́нному, уми́ но́зі Єго́. І во́ду пив, да́ром чуде́с обогати́ся, грі́шники от му́ки моли́твою своє́ю ізбавля́ти, боля́щия ісціля́ти, о преподо́бне о́тче Паї́сіє, і бісо́в от челові́к отгоня́ти, і́бо от сих грі́шников пе́рвий єсьм аз. Молю́ тя, да умо́лиши І́же тебі́ обітова́, да дасть мі вре́м'я покая́нія, і прости́ть моє́ согріше́ніє, я́ко Благи́й і Человіколю́бець, да со всі́ми і аз воспою́ єму́: аллилу́я.

Жите́йських молв оста́вль, безмо́лвноє житіє́ возлюби́л єси́, Крести́телю подо́б'яся все́ми о́брази, с ни́мже тя почита́єм, о́тче отце́в Паї́сіє.

Страсте́й побіди́теля, душа́м помо́щника, о всіх моле́бника, всім спасе́нія хода́тая і наста́вника, із глубини́ се́рдця воздиха́я, усе́рдно і пла́менно мо́лим тя, Паї́сіє Преподо́бне! Внемли́ і помози́ нам, не отри́нь і не пре́зри нас, но а́біє усли́ши в смире́нії се́рдця притека́ющих к тебі́. Ти, преподо́бне, к спасе́нію бли́жніх прилі́жно стреми́лся і мно́гих грі́шников к сві́ту спасе́нія приве́л єси́. По́двиги чрезмі́рнії успокоє́нієм счита́л по себі́, пречу́дне, і, любо́вію ко Го́споду всегда́ горя́, явле́нія Христа́ Спа́са сподо́бился єси́, і Єму́, за люде́й Уме́ршему, любо́вію подража́я, і об отре́кшихся от Христа́ моли́лся єси́. Усли́ши нас, Паї́сіє прехва́льне, і́бо недосто́йні єсьми́ моли́тися о дарова́нії нам вели́кой ми́лости Госпо́дней, поне́же грі́шні єсьми́, і уста́ оскверне́нния і сердця́ отягоще́нния і́мем, і под бре́менем прегріше́ній стра́ждем, і не достига́єть моли́тва на́ша до Го́спода. Сего́ ра́ди помоли́ся за нас мольбо́ю твоє́ю крі́пкою і богоприя́тною, святи́й Паї́сіє, да ізба́влені бу́дуть сконча́вшіїся без покая́нія сро́дники, бли́жнії і зна́ємії на́ші от му́ки ві́чния, і моли́тву твою́ во благоволе́нії при́йметь Спас наш і милосе́рдіє Своє́ вмі́сто до́брих діл їх дасть їм, свободи́ть їх, ві́руєм, от страда́ній і всели́ть в селе́ніях пра́ведних, і нас в покая́нії сконча́тися удосто́їть, да просла́вим вку́пі всесвято́є і великолі́поє і́м'я Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Во́їнством святи́х страстоте́рпець стра́ждущих зако́нні, зря о́ніх, показа́л єси́ му́жеськи крі́пость свою́. І устреми́вся на страсть во́лею, і умре́ти вожделі́ за Христа́, І́же прия́л єси́ по́честь побі́ди твоєго́ страда́нія, Уа́ре, моли́ спасти́ся душа́м на́шим.

Христу́ послі́дуя, му́чениче Уа́ре, Того́ іспи́в ча́шу, і вінце́м муче́нія ув'язе́ся, і со А́нгели ликовству́єши, моли́ непреста́нно за ду́ші на́ша.

О святи́й му́чениче Уа́ре досточу́дний, ре́вностію по Влади́ці Христу́ разжига́єм, Небе́снаго Царя́ пред мучи́телем іспові́дал єси́, і ни́ні Це́рков почита́єть тя, я́ко прославля́ємаго от Влади́ки Христа́ сла́вою Небе́сною, Іже дарова́ тебі́ благода́ть вели́каго к Нему дерзнове́нія, і ни́ні предстої́ши Єму́ со А́нгели, і в ви́шніх лику́єши, і зри́ши я́сно Святу́ю Тро́йцю, і сві́том Безнача́льнаго Сія́нія наслажда́єшися. Воспом'яни́ і на́ших сро́дников томле́ніє, уме́рших в нече́стії, прийми́ на́ше проше́ніє, і я́коже Клеопа́трин род неві́рний моли́твами твої́ми от ві́чних мук свободи́л єси́, та́ко воспом'яни́ єли́ци противобо́жні погребе́нния, уме́ршія некреще́нними [імена], потщи́ся іспроси́ти о́ним от ві́чния тьми ізбавле́ніє, да всі єди́німи усти́ і єди́нім се́рдцем восхва́лим Премилосе́рднаго Творця́ во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Моли́твами святи́х оте́ць на́ших, Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же наш, поми́луй нас. Амі́нь.

Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша, і́мене Твоєго́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвятая Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.

Господи, помилуй (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Со ду́хи пра́ведних сконча́вшихся, ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́], Спа́се, упоко́й, сохраня́я ю во блаже́нній жи́зні, я́же у Тебе́, Человіколю́бче.

В поко́їщи Твоє́м, Го́споди, іді́же всі святі́ї Твої́ упокоєва́ються, упоко́й і ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́], я́ко єди́н єси́ Человіколю́бець.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.

Ти єси́ Бог, соше́дий во ад, і у́зи окова́нних разріши́вий, Сам і ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́] упоко́й.

І ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Єди́на Чи́стая і Непоро́чная Ді́во, Бо́га без сі́мені ро́ждшая, моли́ спасти́ся душі́ єго́ [або: єя́].

Го́споди поми́луй. [12 разів]

З духами спочилих праведників душу раба Твого, Спасе, упокой і прийми його до блаженного життя Твого, Чоловіколюбче.

В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого, бо Ти Єдиний Чоловіколюбець.

Слава… Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу раба Твого упокой.

I нині… Єдина Чиста і Непорочна Діво, що Бога без сімени породила, молися за спасіння душі його.

Пом'яни́, Го́споди Бо́же наш, в ві́рі і наде́жді живота́ ві́чнаго, преста́вльшагося раба́ Твоєго́ [або: преста́вльшуюся рабу Твою] [імена́] і я́ко Благ і Человіколю́бець, отпуща́яй гріхи́ і потребля́яй непра́вди, осла́би, оста́ви, і прости́ вся во́льная єго́ [або: ея́] согріше́нія і нево́льная; ізба́ви єго́ [або: ю] ві́чния му́ки, і огня́ геє́нськаго, і да́руй єму́ [або: єй] прича́стіє і наслажде́ніє ві́чних Твої́х благи́х, угото́ванних лю́б'ящим Тя. А́ще бо і согріши́, но не отступи́ от Тебе́, і несумні́нно во Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, Бо́га Тя в Тро́йці сла́вимаго ві́рова, і єди́ницю в Тро́йці, і Тро́йцю во єди́нстві, правосла́вно да́же до послі́дняго своєго́ іздиха́нія іспові́да. Ті́мже ми́лостив тому́ [або: той] бу́ди, і ві́ру, я́же в Тя, вмі́сто діл вміни́, і со святи́ми Твої́ми я́ко Щедр упоко́й, ність бо челові́ка, і́же поживе́ть і не согріши́ть, но Ти єди́н єси́ кромі́ вся́каго гріха́, і пра́вда Твоя́, пра́вда во ві́ки; і Ти єси́ єди́н Бог ми́лости і щедро́т, і человіколю́бія, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Честні́йшую Херуви́м і сла́внійшую без сравне́нія Cерафи́м, без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Го́споди, поми́луй. [Тричі.]

Го́споди, Ісу́се Христе́, Си́не Бо́жий, моли́твами Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере, преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших і всіх святи́х поми́луй і упоко́й ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́] [ім'я], в безконе́чния ві́ки, я́ко Благ і Человіколю́бець. Амі́нь.

Ві́чная па́м'ять. [Тричі.]