|
Кафизма 11
|
Кафизма 11
|
|
Псалом 77
|
Псалом 77
|
| Ра́зума Аса́фу, 77.1Внемлі́те, лю́діє мої́, зако́ну моєму́, приклоні́те у́хо ва́ше во глаго́ли уст мої́х.2Отве́рзу в при́тчах уста́ моя́, провіща́ю гана́нія іспе́рва.3Єли́ка сли́шахом і позна́хом я, і отці́ на́ші пові́даша нам;4не утаї́шася от чад їх в род ін, возвіща́юще хвали́ Госпо́дні, і си́ли Єго́, і чудеса́ Єго́, я́же сотвори́.5І воздви́же свиді́ніє во Іа́кові, і зако́н положи́ во Ізра́їлі, єли́ка запові́да отце́м на́шим сказа́ти я синово́м свої́м,6я́ко да позна́єть род ін, си́нове родя́щіїся, і воста́нуть, і пові́дять я синово́м свої́м;7да положа́ть на Бо́га упова́ніє своє́, і не забу́дуть діл Бо́жиїх, і за́повіді Єго́ взи́щуть;8да не бу́дуть я́коже отці́ їх, род стропти́в і преогорчева́яй, род і́же не іспра́ви се́рдця своєго́ і не уві́ри с Бо́гом ду́ха своєго́.9Си́нове Єфре́млі, наляца́юще і стріля́юще лу́ки, возврати́шася в день бра́ні;10не сохрани́ша заві́та Бо́жия, і в зако́ні Єго́ не восхоті́ша ходи́ти.11І заби́ша благодія́нія Єго́ і чудеса́ Єго́, я́же показа́ їм12пред отці́ їх, я́же сотвори́ чудеса́ в землі́ Єги́петстій, на по́лі Танео́сі;13разве́рзе мо́ре і проведе́ їх; предста́ви во́ди, я́ко міх,14і наста́ви я о́блаком во дні і всю нощ просвіще́нієм огня́.15Разве́рзе ка́мень в пусти́ні і напої́ я, я́ко в бе́здні мно́зі;16і ізведе́ во́ду із ка́мене, і низведе́, я́ко рі́ки, во́ди.17І приложи́ша єще́ согріша́ти Єму́, преогорчи́ша Ви́шняго в безво́дній;18і іскуси́ша Бо́га в сердця́х свої́х, воспроси́ти бра́шна душа́м свої́м.19І клевета́ша на Бо́га і рі́ша: єда́ возмо́жеть Бог угото́вати трапе́зу в пусти́ні?20Поне́же порази́ ка́мень, і потеко́ша во́ди, і пото́ци наводни́шася; єда́ і хліб мо́жеть да́ти? Іли́ угото́вати трапе́зу лю́дем Свої́м?21Сего́ ра́ди сли́ша Госпо́дь і презрі́, і огнь возгорі́ся во Іа́кові, і гнів взи́де на Ізра́їля;22я́ко не ві́роваша Бо́гові, ніже́ упова́ша на спасе́ніє Єго́.23І запові́да облако́м сви́ше, і две́рі небесе́ отве́рзе;24і одожди́ їм ма́нну я́сти, і хліб небе́сний даде́ їм.25Хліб а́нгелський яде́ челові́к; бра́шно посла́ їм до си́тости.26Воздви́же юг с небесе́, і наведе́ си́лою Своє́ю ли́ва;27і одожди́ на ня, я́ко прах, пло́ті, і, я́ко песо́к морськи́й, пти́ці перна́ти.28І нападо́ша посреді́ ста́на їх, о́крест жили́щ їх.29І ядо́ша і наси́тишася зіло́, і жела́ніє їх пренесе́ їм.30Не лиши́шася от жела́нія своєго́; єще́ бра́шну су́щу во усті́х їх,31і гнів Бо́жий взи́де на ня, і уби́ мно́жайшая їх, і ізбра́нним Ізра́їлевим зап'я́т.32Во всіх сих согріши́ша єще́ і не ві́роваша чудесе́м Єго́;33і ізчезо́ша в суєті́ дні́є їх, і лі́та їх со тща́нієм.34Єгда́ убива́ше я, тогда́ взиска́ху Єго́ і обраща́хуся і у́треневаху к Бо́гу;35і пом'яну́ша, я́ко Бог Помо́щник їм єсть, і Бог Ви́шній Ізба́витель їм єсть;36і возлюби́ша Єго́ усти́ свої́ми, і язи́ком свої́м солга́ша Єму́;37се́рдце же їх не бі пра́во с Ним, ніже́ уві́ришася в заві́ті Єго́.38Той же єсть щедр, і очи́стить гріхи́ їх, і не растли́ть; і умно́жить отврати́ти я́рость Свою́, і не разжже́ть всего́ гні́ва Своєго́.39І пом'яну́, я́ко плоть суть, дух ходя́й і не обраща́яйся;40колькра́ти преогорчи́ша Єго́ в пусти́ні, прогні́ваша Єго́ в землі́ безво́дній?41і обрати́шася, і іскуси́ша Бо́га, і Свята́го Ізра́їлева раздражи́ша;42і не пом'яну́ша руки́ Єго́ в день, в о́ньже ізба́ви я із руки́ оскорбля́ющаго;43я́коже положи́ во Єги́пті зна́менія Своя́, і чудеса́ Своя́ на по́лі Танео́сі;44і преложи́ в кров рі́ки їх і істо́чники їх, я́ко да не пію́ть.45Посла́ на ня пе́сія му́хи, і поядо́ша я, і жа́би, і растли́ я;46і даде́ ржі плоди́ їх, і труди́ їх пруго́м.47Уби́ гра́дом виногра́ди їх і черни́чіє їх сла́ною;48і предаде́ гра́ду скоти́ їх, і імі́ніє їх огню́.49Посла́ на ня гнів я́рости Своєя́, я́рость, і гнів, і скорб, посла́ніє а́ггели лю́тими.50Путесотвори́ стезю́ гні́ву Своєму́, і не пощаді́ от сме́рти душ їх, і скоти́ їх в сме́рті заключи́;51і порази́ вся́коє перворо́дноє в землі́ Єги́петстій, нача́ток вся́каго труда́ їх в селе́ніїх Ха́мових.52І воздви́же, я́ко о́вці, лю́ди Своя́, і возведе́ я, я́ко ста́до, в пусти́ні;53і наста́ви я на упова́ніє, і не убоя́шася; і враги́ їх покри́ мо́ре.54І введе́ я в го́ру святи́ні Своєя́, го́ру сію́, ю́же стяжа́ десни́ця Єго́.55І ізгна́ от лиця́ їх язи́ки, і по жре́бію даде́ їм (зе́млю) у́жем жребодая́нія, і всели́ в селе́ніїх їх колі́на Ізра́їлєва.56І іскуси́ша і преогорчи́ша Бо́га Ви́шняго, і свиді́ній Єго́ не сохрани́ша;57і отврати́шася і отверго́шася, я́коже і отці́ їх; преврати́шася в лук развраще́н;58і прогні́ваша Єго́ в хо́лміх свої́х, і во істука́нних свої́х раздражи́ша Єго́.59Сли́ша Бог і презрі́, і унічижи́ зіло́ Ізра́їля;60і отри́ну ски́нію Сило́мськую, селе́ніє є́же* всели́ся в челові́ціх;61і предаде́ в плін крі́пость їх, і добро́ту їх в ру́ки враго́в;62і затвори́ во ору́жії лю́ди Своя́ і достоя́ніє Своє́ презрі́.63Ю́ноші їх пояде́ огнь, і ді́ви їх не осі́товани би́ша;64свяще́нници їх мече́м падо́ша, і вдови́ці їх не опла́кани бу́дуть.65І воста́, я́ко сп'я, Госпо́дь, я́ко си́лен і шу́мен от вина́;66і порази́ враги́ Своя́ всп'ять, поноше́ніє ві́чноє даде́ їм;67і отри́ну селе́ніє Іо́сифово, і колі́но Єфре́мово не ізбра́;68і ізбра́ колі́но Іу́дово, го́ру Сіо́ню, ю́же возлюби́;69і созда́, я́ко єдиноро́га, святи́лище Своє́; на землі́ основа́ ї в вік.70І ізбра́ Дави́да раба́ Своєго́, і восприя́т єго́ от стад о́вчих;71от дої́лиць поя́т єго́ пасти́ Іа́кова — раба́ Своєго́, і Ізра́їля — достоя́ніє Своє́.72І упасе́ я в незло́бії се́рдця своєго́, і в ра́зуміх руку́ своє́ю наста́вил я єсть.Сла́ва: | Повчання Асафа.1Слухайте, люди мої, закону мого, прихиліть вухо ваше до слів уст моїх.2Відкрию в притчах уста мої і розкажу загадки віків давніх.3Що ми чули і що взнали і що батьки наші розповідали нам,4не втаїмо перед дітьми їх, сповіщаючи роду майбутньому славу Господню, силу й чудеса Його, які Він створив.5Він дав свідчення в Якові, поставив закон у Ізраїлі і наказав батькам нашим переказати його дітям їхнім,6щоб знав рід майбутній — діти, що народяться, і щоб свого часу і вони сповістили дітям своїм.7Щоб надію свою покладали на Бога, і не забували діл Божих та додержували заповідей Його.8Щоб не були такі, як батьки їхні, рід непокірний і лукавий, рід непостійний у серці своїм та невірний Богові духом своїм.9Сини Єфремові озброєні, що стріляли з лука, повернули назад у день битви.10Вони не зберегли завіту Божого, в законі Його не захотіли ходити.11Забули діла Його і чудеса Його, що Він показав їм.12Він перед очима батьків їхніх сотворив чуда в землі Єгипетській на полі Цоан.13Він розділив море і перевів їх, поставивши воду стіною.14Вдень вів їх хмарою, а всю ніч — світлом вогню.15Розсік камінь у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні.16Із скелі вивів потоки, і води потекли, як ріки.17Вони ж не перестали грішити перед Ним та прогнівляти Всевишнього в пустелі.18Спокушали Бога в серці своїм, вимагаючи поживи душі своїй.19Говорили проти Бога й сказали: «Чи може нам Бог приготувати трапезу у пустелі?20Ось Він ударив по каменю, і потекли води, й полилися потоки, чи може Він дати й хліба? Чи може приготувати й м’яса народу Своєму?»21Почув це Господь, і запалав гнів Його, вогонь спалахнув на Якова. І гнів піднявся над Ізраїлем,22за те, що не вірили Богу і не уповали на спасіння Його.23Він наказав хмарам і відчинив двері неба.24Дощем послав їм манну на поживу, хліба небесного дав їм.25Хлібом ангельським живилися люди, поживи послав їм до ситости.26Він підняв у небі східний вітер і навів південний силою Своєю.27І, наче порох, сипав на них м’ясо — птахів крилатих, що сипалися на них, як пісок морський.28Накидав їх серед табору їхнього біля наметів їхніх,29і їли вони до переситу; те, чого бажали вони, дав їм.30Але, коли ще не вдовольнили бажання свого, коли ще їжа була на зубах їхніх,31гнів Божий прийшов на них і умертвив багатьох із них, і вибраних Ізраїля відкинув.32Але й тоді вони не переставали грішити і не вірили чудесам Його.33І минали дні їхні у марноті і роки їхні у тривозі.34Коли Він умертвляв їх, тоді вони шукали Його і навертались, і зранку благали Його.35І пригадували, що Бог — пристановище їхнє і Бог Всевишній — Спаситель їхній.36Вони ніби любили Його устами своїми і язиком своїм корилися Йому,37але серце їх не було праведне перед Ним, і завіту Його вони не виконували.38Він же, милосердний, прощав гріхи їхні і не знищував їх. Багато разів Він одвертав гнів Свій і зупиняв обурення Своє.39Він пам’ятав, що вони — тіло, вітер, що проходить і не повертається.40Скільки разів вони засмучували Його в пустелі і прогнівляли Його в краю безлюднім!41І знову спокушали Бога і ображали Святого Ізраїлевого,42не пам’ятали руки Його у день, коли Він визволив їх від гнобителя.43Коли явив їм знамення Свої в Єгипті і чуда Свої на полі Цоан.44Коли обернув ріки й потоки їх на кров, щоб не могли пити.45Наслав на них мух, щоб жалили їх, і жаб, щоб гноїли їх.46Віддав гусені врожаї їхні і ниви їхні сарані.47Побив градом виногради їхні і фигові дерева їхні ожеледдю.48Великий град побив тварин їхніх, а отари овець попалила блискавка.49Послав на них полум’я гніву Свого і кару люту через ангелів гніву.50Відкрив дорогу для гніву Свого і не охороняв від смерти душі їхні, а тварин їхніх віддав на загибель.51Уразив смертю кожного первістка в Єгипті, початки сили їхньої у наметах Хамових.52І підняв народ Свій, як овець, і повів його, як отару, по пустелі.53Провадив їх у надії і без страху, а ворогів їхніх покрило море.54І привів їх до країни святої Своєї, на гору, що її обрала правиця Його.55Прогнав народи від лиця їх, землю розділив у володіння їм і покоління Ізраїля оселив у наметах їхніх.56Але вони ще спокушали і засмучували Бога Всевишнього, і повелінь Його не виконували.57Відступали і зраджували, як і батьки їхні, ставали ненадійними, як лук зіпсований.58Прогнівляли Його висотами своїми й ідолами своїми накликали гнів Його.59Почув Бог, і запалав гнів Його на Ізраїля.60Він відринув скинію Силоамську, оселю Свою, в якій оселився між людьми.61І віддав у неволю силу їхню, і славу їхню — у руки ворогів.62Віддав під меч народ Свій і розгнівався на насліддя Своє.63Юнаків їхніх попалив вогонь, і дівам їхнім ніхто не співав шлюбних пісень.64Священики їхні загинули від меча, і вдовиці їх не оплаканими будуть.65Але встав, наче від сну, Господь, як силач, повалений вином.66І уразив у спину ворогів Своїх, на вічний сором віддав їх.67Він відкинув оселі Йосифа і коліна Єфремового не обрав.68А вибрав коліно Іуди — гору Сион, що її полюбив.69І збудував, наче небо, святиню Свою на землі, і утвердив її навіки.70І обрав Давида, раба Свого, від отар овечих покликав його.71Від доїння їх привів його пасти народ Свій — Якова, і насліддя Своє — Ізраїля.72І він пас їх у чистоті серця свого і руками мудрими водив їх.Слава… |
|
Псалом 78
|
Псалом 78
|
| Псало́м Аса́фу, 78.1Бо́же, прийдо́ша язи́ци в достоя́ніє Твоє́, оскверни́ша храм святи́й Твой,2положи́ша Ієрусали́м, я́ко ово́щноє храни́лище; положи́ша тру́пія раб Твої́х бра́шно пти́цям небе́сним, пло́ти преподо́бних Твої́х звіре́м земни́м;3пролія́ша кров їх, я́ко во́ду, о́крест Ієрусали́ма, і не бі погреба́яй.4Би́хом поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.5Доко́лі, Го́споди, прогні́ваєшися до конця́? Разжже́ться, я́ко огнь, рве́ніє Твоє́?6Проли́й гнів Твой на язи́ки, незна́ющия Тебе́, і на ца́рствія, я́же і́мене Твоєго́ не призва́ша;7я́ко поядо́ша Іа́кова і мі́сто єго́ опустоши́ша.8Не пом'яни́ на́ших беззако́ній пе́рвих; ско́ро да предваря́ть ни щедро́ти Твоя́, Го́споди, я́ко обнища́хом зіло́.9Помози́ нам, Бо́же, Спаси́телю наш, сла́ви ра́ди і́мене Твоєго́; Го́споди, ізба́ви ни і очи́сти гріхи́ на́ша і́мене ра́ди Твоєго́.10Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх? І да уві́сться во язи́ціх пред очи́ма на́шима отмще́ніє кро́ве раб Твої́х пролити́я.11Да вни́деть пред Тя воздиха́ніє окова́нних; по вели́чію ми́шці Твоєя́ снабди́ си́ни умерщвле́нних.12Возда́ждь сосі́дом на́шим седмери́цею в ні́дро їх поноше́ніє їх, і́мже поноси́ша Тя, Го́споди.13Ми же, лю́діє Твої́ і о́вці па́житі Твоєя́, іспові́мися Тебі́, Бо́же, во вік, в род і род возвісти́м хвалу́ Твою́.Сла́ва: | Псалом Асафа.1Боже, прийшли язичники в насліддя Твоє, осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїну.2Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх — звірам земним.3Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалима, і не було кому поховати їх.4Ми стали посміховиськом для сусідів наших, наругою й соромом для тих, що оточують нас.5Доки, Господи, будеш безупинно гніватися на нас, доки буде палати, як вогонь, обурення Твоє?6Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, і на царства, які імені Твого не призивають.7Бо вони поглинули народ Твій і місце його спустошили.8Не згадуй давніх гріхів батьків наших, але скоро пошли нам милість Твою, бо дуже зубожіли ми.9Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого. Визволи нас, Господи, і очисти гріхи наші ради імені Твого.10Щоб не сказали язичники: «Де Бог їх?» Нехай на очах наших пізнають вони помсту за пролиту кров рабів Твоїх.11Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених; могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть.12Семикратно поверни в серце ворогам нашим наругу їх, якою вони зневажили Тебе, Господи.13А ми, народ Твій і вівці стада Твого, будемо вічно прославляти Тебе і з роду в рід сповіщати хвалу Твою.Слава… |
|
Псалом 79
|
Псалом 79
|
| 1В коне́ць, о ізмі́ншихся, свиді́ніє Аса́фу, псало́м 79.2Паси́й Ізра́їля, воньми́! Наставля́яй, я́ко овча́, Іо́сифа, сідя́й на херуви́міх, яви́ся;3пред Єфре́мом, і Веніамі́ном, і Манассі́єм воздви́гни си́лу Твою́, і прийди́, во є́же спасти́ нас.4Бо́же, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся.5Го́споди, Бо́же Сил, доко́лі гні́ваєшися на моли́тву раб Твої́х?6Напита́єши нас хлі́бом сле́зним і напої́ши нас слеза́ми в мі́ру.7Положи́л єси́ нас в преріка́ніє сосі́дом на́шим, і вразі́ на́ші подражни́ша ни.8Го́споди, Бо́же Сил, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся.9Виногра́д із Єги́пта прене́сл єси́; ізгна́л єси́ язи́ки і насади́л єси́ ї;10путесотвори́л єси́ пред ним, і насади́л єси́ коре́нія єго́, і іспо́лни зе́млю.11Покри́ го́ри сінь єго́, і ві́твія єго́ ке́дри Бо́жия;12простре́ ро́зги єго́* до мо́ря і да́же до рік отра́сли єго́*.13Вску́ю низложи́л єси́ опло́т єго́, і обима́ють ї всі мимоходя́щії путе́м?14Озоба́ ї вепр от дубра́ви, і уєдине́нний ди́вій пояде́ ї.15Бо́же Сил, обрати́ся у́бо і при́зри с небесе́ і виждь, і посіти́ виногра́д сей;16і соверши́ ї, єго́же насади́ десни́ця Твоя́, і на си́на челові́чеськаго, єго́же укрепи́л єси́ Себі́.17Пожже́н огне́м і раско́пан; от запреще́нія лиця́ Твоєго́ поги́бнуть.18Да бу́деть рука́ Твоя́ на му́жа десни́ці Твоєя́ і на си́на челові́чеськаго, єго́же укріпи́л єси́ Себі́,19і не отсту́пим от Тебе́; оживи́ши ни, і і́м'я Твоє́ призове́м.20Го́споди, Бо́же Сил, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся. | 1Начальнику хору. На музичному інструменті шошанним-едуф. Псалом Асафа.2Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися.3Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас.4Боже, наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.5Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх?6Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою.7Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються з нас.8Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.9З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її.10Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю.11Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих.12Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої — до ріки (Євфрату).13Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою.14Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його.15Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей.16І охорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе.17Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть.18Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе.19А ми не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє.20Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося. |
|
Псалом 80
|
Псалом 80
|
| 1В коне́ць, о точи́ліх, псало́м Аса́фу, 80.2Ра́дуйтеся Бо́гу — Помо́щнику на́шему, воскли́кніте Бо́гу Іа́ковлю;3приймі́те псало́м і даді́те тимпа́н, псалти́р красе́н с гу́сльми;4вострубі́те в новомісячії трубо́ю, во благознамени́тий день пра́здника ва́шего;5я́ко повелі́ніє Ізра́їлеві єсть, і судьба́ Бо́гу Іа́ковлю.6Свиді́ніє во Іо́сифі положи́ є, внегда́ ізи́ти єму́ от землі́ єги́петськия; язи́ка, єго́же не ві́дяше, усли́ша.7От'я́т от бре́мене хребе́т єго́; ру́ці єго́ в коші́ порабо́тасті.8В ско́рбі призва́л М'я єси́, і ізба́вих тя; усли́шах тя в та́йні бу́рні; іскуси́х тя на воді́ преріка́нія.9Сли́шіте, лю́діє мої́, і засвиді́тельствую вам, Ізра́їлю, а́ще послу́шаєши Мене́;10не бу́деть тебі́ бог нов, ніже́ поклони́шися бо́гу чужде́му.11Аз бо єсьм Госпо́дь, Бог твой, ізведи́й тя от землі́ Єги́петськия; разшири́ уста́ твоя́, і іспо́лню я.12І не послу́шаша лю́діє Мої́ гла́са Моєго́, і Ізра́їль не внят Мі;13і отпусти́х я по начина́нієм серде́ць їх, по́йдуть в начина́ніїх свої́х.14А́ще би́ша лю́діє Мої́ послу́шали Мене́, Ізра́їль а́ще би в путі́ Моя́ ходи́л;15ні о чесо́мже у́бо враги́ єго́ смири́л бих, і на оскорбля́ющия їх возложи́л бих ру́ку Мою́.16Вразі́ Госпо́дні солга́ша Єму́, і бу́деть вре́м'я їх в вік;17і напита́ їх от ту́ка пшени́чна, і от ка́мене ме́да наси́ти їх. | 1Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Асафа.2Радісно співайте Богу — твердині нашій, викликуйте славу Богові Якова.3Візьміть псалом, дайте тимпан, псалтир милозвучний з гуслями.4Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого.5Бо це закон для Ізраїля, повеління Бога нашого.6Він установив це як свідчення для Йосифа, коли він вийшов із землі Єгипетської, де почув мову, якої не знав.7«Я зняв тягарі з плечей його і руки його звільнив від корзин.8В біді ти прикликав Мене, і Я визволив тебе; серед грому Я почув тебе, при водах Мериви випробував тебе.9Слухай, народе Мій, і Я дам свідчення тобі; о, коли б ти послухав Мене, Ізраїлю!10Нехай не буде в тебе іншого бога, і не вклоняйся перед богом чужим.11Я — Господь Бог твій, що вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий уста твої, і Я наповню їх.12Але не послухав народ Мій голосу Мого, Ізраїль не підкорився Мені.13Тому Я покинув їх на волю серця їх — ходити за похотями своїми.14О, коли б народ Мій послухав Мене, коли б Ізраїль ходив дорогами Моїми.15Я скоро смирив би ворогів їхніх і на гнобителів їхніх поклав би руку Мою.16Ненависники Господні підкорилися б їм, а добробут їх був би повіки.17Я хлібом пшеничним годував би їх, і медом із скелі насичував би їх». |
|
Псалом 81
|
Псалом 81
|
| Псало́м Аса́фу, 81.1Бог ста в со́нмі бого́в, посреді́ же бо́ги разсу́дить.2Доко́лі су́дите непра́вду і ли́ця грі́шников приє́млете?3Суді́те си́ру і убо́гу, смире́на і ни́ща оправда́йте;4ізмі́те ни́ща і убо́га, із руки́ грі́шничі ізба́віте єго́.5Не позна́ша, ніже́ уразумі́ша, во тьмі хо́дять; да подви́жаться вся основа́нія землі́.6Аз ріх: бо́зі єсте́, і си́нове Ви́шняго всі;7ви же, я́ко челові́ци, умира́єте, і, я́ко єди́н от князе́й, па́даєте.8Воскресни́, Бо́же, суди́ землі́; я́ко Ти наслі́диши во всіх язи́ціх. | Псалом Асафа.1Бог став у сонмі богів, посеред них, щоб богів судити.2«Доки будете судити неправедно і догоджати грішникам?3Судіть сироту і вбогого по правді, смиренного і бідного виправдайте.4Визволіть бідного й убогого, від руки грішника звільніть його.5Не пізнали і не зрозуміли, бо в темряві ходять. Нехай захитаються всі основи землі.6Я сказав: ви — боги і сини Всевишнього всі,7але вмираєте, як люди, і, як кожен князь, падаєте».8Воскресни, Боже, суди землю, бо Ти успадкував усі народи. |
|
Псалом 82
|
Псалом 82
|
| 1Піснь псалма́ Аса́фу, 82.2Бо́же, кто уподо́биться Тебі́? Не премолчи́, ніже́ укроти́*, Бо́же;3я́ко се, вразі́ Твої́ возшумі́ша, і ненави́дящії Тя воздвиго́ша главу́.4На лю́ди Твоя́ лука́вноваша во́лею, і совіща́ша на святи́я Твоя́.5Рі́ша: прийді́те і потреби́м я от язи́к, і не пом'яне́ться і́м'я Ізра́їлево ктому́.6Я́ко совіща́ша єдиномишле́нієм вку́пі, на Тя заві́т завіща́ша;7селе́нія Ідуме́йська і Ісма́їліте, Моа́в і ага́ряне,8Гева́л і Аммо́н і Амали́к, іноплеме́нници с живу́щими в Ти́рі;9і́бо і Ассу́р при́йде с ни́ми, би́ша в заступле́ніє синово́м Ло́товим;10сотвори́ їм, я́ко Мадіа́му і Сиса́рі, я́ко Іави́му в пото́ці Ки́ссові;11потреби́шася во Аендо́рі, би́ша, я́ко гной земни́й.12Положи́ кня́зі їх, я́ко Ори́ва і Зи́ва, і Зеве́я і Салма́на, вся кня́зі їх,13і́же рі́ша: да наслі́дим себі́ святи́лище Бо́жиє.14Бо́же мой, положи́ я я́ко ко́ло, я́ко трость пред лице́м ві́тра.15Я́ко огнь попаля́яй дубра́ви, я́ко пла́мень пожига́яй го́ри;16та́ко пожене́ши я бу́рею Твоє́ю і гні́вом Твої́м см'яте́ши я.17Іспо́лни ли́ця їх безче́стія, і взи́щуть і́мене Твоєго́, Го́споди.18Да постидя́ться і см'яту́ться в вік ві́ка, і посра́м'яться і поги́бнуть.19І да позна́ють, я́ко і́м'я Тебі́ — Госпо́дь, Ти єди́н Ви́шній по всей землі́. | 1Пісня. Псалом Асафа.2Боже, хто подібний до Тебе? Не мовчи і не будь спокійним, Боже.3Бо ось вороги Твої зашуміли і ті, що ненавидять Тебе, підняли голови.4Вони підступно змовляються проти народу Твого і радяться проти святих Твоїх.5Сказали: «Підемо й винищимо їх з-поміж народів, щоб ніхто не згадував більше імені Ізраїля».6Змовилися і однодушно уклали союз проти Тебе.7Сини Едома, ізмаїліти, Моав і агаряни,8Гевал і Аммон, Амалик і филистимляни з людьми тирськими.9І Ассур пішов з ними; вони стали на поміч синам Лотовим.10Зроби з ними так, як з Мадіамом, Сисарою та Іавимом біля потоку Кисана,11які були знищені в Аендорі і стали гноєм для землі.12Зроби з ними та князями їхніми, як з Оривом, Зивом, Зевеєм і Салманом — вельможами їхніми,13які говорили: «Візьмемо собі у володіння святиню Божу».14Боже мій! Нехай стануть вони як порох у вихорі, як солома перед вітром,15як вогонь спалює ліси, як полум’я, що обпалює гори,16так пожени їх бурею Твоєю і гнівом Твоїм приведи їх у замішання.17Покрий їх безчестям, щоб вони шукали імені Твого, Господи.18Нехай будуть осоромлені й застрашені навіки, і з соромом своїм загинуть.19І нехай узнають, що ім’я Тобі — Господь і що Ти єдиний Всевишній на всій землі. |
|
Псалом 83
|
Псалом 83
|
| 1В коне́ць, о точи́ліх, сино́м Коре́йовим, псало́м, 83.2Коль возлю́бленна селе́нія Твоя́, Го́споди Сил.3Жела́єть і скончава́ється душа́ моя́ во двори́ Госпо́дні; се́рдце моє́ і плоть моя́ возра́довастася о Бо́зі жи́ві.4І́бо пти́ця обрі́те себі́ хра́мину, і го́рлиця гніздо́ себі́, іді́же положи́ть птенці́ своя́, олтарі́ Твоя́, Го́споди Сил, Царю́ мой і Бо́же мой.5Блаже́нні живу́щії в дому́ Твоє́м; в ві́ки віко́в восхва́лять Тя.6Блаже́н муж, єму́же єсть заступле́ніє єго́ у Тебе́; восхожде́нія в се́рдці своє́м положи́,7во юдо́ль плаче́вную, в мі́сто є́же положи́*; і́бо благослове́ніє дасть законополага́яй.8По́йдуть от си́ли в си́лу; яви́ться Бог бого́в в Сіо́ні.9Го́споди, Бо́же Сил, усли́ши моли́тву мою́, внуши́, Бо́же Іа́ковль.10Защи́тниче наш, виждь, Бо́же, і при́зри на лице́ христа́ Твоєго́.11Я́ко лу́чше день єди́н во дво́ріх Твої́х па́че ти́сящ; ізво́лих примета́тися в дому́ Бо́га моєго́ па́че, не́же жи́ти мі в селе́ніїх грі́шничих.12Я́ко ми́лость і і́стину лю́бить Госпо́дь, Бог благода́ть і сла́ву дасть; Госпо́дь не лиши́ть благи́х ходя́щих незло́бієм.13Го́споди, Бо́же сил, блаже́н челові́к упова́яй на Тя. | 1Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом синів Кореєвих.2Які любі оселі Твої, Господи Сил!3Жадає і лине душа моя до двору Господнього; серце моє й тіло моє возрадувалися Богу живому.4Бо й пташка знаходить собі домівку, і ластівка гніздо собі, щоб вивести пташенят своїх, біля вівтарів Твоїх, Господи Сил, Царю мій і Боже мій.5Блаженні ті, що живуть у домі Твоїм, повіки вони будуть хвалити Тебе.6Блаженний муж, який має заступництво своє у Тобі і в якого у серці дорога до Тебе.7Ідучи долиною плачу, вони знаходять джерела води, Законодавець покриває їх благословенням.8Вони перейдуть від сили в силу і являться перед Богом на Сионі.9Господи, Боже Сил, почуй молитву мою! Зглянься, Боже Яковів.10Захиснику наш, Боже! Прихилися і поглянь на лице Христа Твого.11Бо один день у дворах Твоїх краще за тисячі днів. Бажаю краще стояти біля порога в домі Бога мого, аніж перебувати мені в палацах грішників.12Бо Бог є сонце й захист. Милість і правду любить Господь Бог і подає славу й благодать. Господь не позбавить блага тих, що ходять у чистоті.13Господи, Боже Сил! Блаженна людина, яка уповає на Тебе. |
|
Псалом 84
|
Псалом 84
|
| 1В коне́ць, сино́м Коре́йовим, псало́м, 84.2Благоволи́л єси́, Го́споди, зе́млю Твою́, возврати́л єси́ плін Іа́ковль.3Оста́вил єси́ беззако́нія люді́й Твої́х, покри́л єси́ вся гріхи́ їх.4Укроти́л єси́ весь гнів Твой, возврати́лся єси́ от гні́ва я́рости Твоєя́.5Возврати́ нас, Бо́же спасе́ній на́ших, і отврати́ я́рость Твою́ от нас.6Єда́ во ві́ки прогні́ваєшися на ни? Іли́ простре́ши гнів Твой от ро́да в род?7Бо́же, Ти обра́щся оживи́ши ни, і лю́діє Твої́ возвеселя́ться о Тебі́.8Яви́ нам, Го́споди, ми́лость Твою́, і спасе́ніє Твоє́ даждь нам.9Усли́шу, что рече́ть о мні Госпо́дь Бог; я́ко рече́ть мир на лю́ди Своя́, і на преподо́бния Своя́, і на обраща́ющия сердця́ к Нему́.10Оба́че близ боя́щихся Єго́ спасе́ніє Єго́, всели́ти сла́ву в зе́млю на́шу.11Ми́лость і і́стина сріто́стіся, пра́вда і мир облобиза́стася;12і́стина от землі́ возсія́, і пра́вда с небесе́ прини́че;13і́бо Госпо́дь дасть бла́гость, і земля́ на́ша дасть плод свой.14Пра́вда пред Ним преди́деть, і положи́ть в путь стопи́ своя́.Сла́ва: | 1Начальнику хору. Псалом синів Кореєвих.2Господи, Ти змилувався над землею Твоєю, повернув з неволі синів Якова.3Ти простив беззаконня народу Твого, покрив усі гріхи їх.4Ти спинив увесь гнів Твій і відвернувся від гніву ярости Твоєї.5Поверни нас, Боже, Спасителю наш, і спини гнів Твій проти нас.6Чи ж довіку будеш гніватися на нас? Невже ж продовжиш гнів Твій від роду до роду?7Боже, повернися і оживи нас, щоб зрадувався Тобою народ Твій.8Яви нам, Господи, милість Твою і Твоє спасіння дай нам!9Почую, що скаже про мене Господь Бог. Він скаже мир народові Своєму і преподобним Своїм, тим, що звертають серця свої до Нього.10Так близько спасіння Його до тих, що бояться Його, щоб слава Його перебувала на землі нашій.11Милість і істина зустрілися, правда і мир поцілувалися.12Істина від землі засяяла, а правда з неба прихилилася.13Бо Господь пошле нам добро, і земля наша дасть плід свій.14Правда піде перед Ним і направить на путь стопи наші.Слава… |
|
Після 11-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 7:
|
Після 11-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 7:
|
|
Іму́щи, душе́ моя́, врачевство́ покая́нія, приступи́, слезя́щи, воздиха́нієм вопію́щи: Врачу́ душ і тіле́с, свободи́ м'я, Человіколю́бче, от мно́гих согріше́ній. Сопричти́ м'я блудни́ці, і разбо́йнику, і митарю́; і да́руй мі, Бо́же, беззако́ній мої́х проще́ніє, і спаси́ м'я. Сла́ва: Митаре́ву покая́нію не поревнова́х, і блудни́ці слез не стяжа́х; недоумі́юся бо от осліпле́нія о таково́м ісправле́нії; но Твої́м благоутро́бієм спаси́ м'я, Христе́ Бо́же, я́ко Человіколю́бець. І ни́ні: Богоро́дице Ді́во нескве́рная, Си́на Твоєго́ моли́ с Го́рними Си́лами, проще́ніє прегріше́ній нам пре́жде конця́ дарова́ти і ве́лію ми́лость. |
Маючи ліки — покаяння, – приступи, душе моя, зі сльозами, взиваючи: Лікарю душ і тіл, Чоловіколюбче! Визволи мене від тяжких моїх гріхів. Прирівняй мене до блудниці, розбійника й митаря і даруй мені, Боже, прощення моїх гріхів і спаси мене. Слава… Митаревого покаяння я не наслідував і сліз блудниці я не пролив, боюся такого свого засліплення й невиправлення, Ти ж милосердям Твоїм спаси мене, Христе Боже, як Чоловіколюбець. І нині… Богородице Діво Пречиста! Моли Сина Твого з Небесними Силами, щоб раніше кінця мого дарував мені прощення гріхів моїх з великої Своєї милости. |
|
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
|
Возсія́й в сердця́х на́ших, Человіколю́бче Го́споди, Твоєго́ Богові́дінія нетлі́нний світ, і ми́сленния на́ша отве́рзи о́чі, во єва́нгельських Твої́х пропові́даній разумі́ніє; вложи́ в нас і блаже́нних Твої́х за́повідей страх, да плотські́я по́хоті вся попра́вше, духо́вноє жи́тельство про́йдем, вся я́же ко благоугожде́нію Твоєму́ і му́дрствующе і ді́юще. Ти бо єси́ просвіще́ніє душ і тіле́с на́ших, Христе́ Бо́же, і Тебі́ сла́ву возсила́єм со Безнача́льним Твої́м Отце́м, і Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
Владико, Чоловіколюбче! Засвіти в серцях наших нетлінне світло Твого Богопізнання і очі розуму нашого відкрий на розуміння Твоєї євангельської проповіді. Всели у нас страх блаженних Твоїх заповідей, щоб ми, подолавши усі тілесні пристрасті, провадили духовне життя і думали й чинили все вгодне Тобі, Христе Боже наш. Бо Ти єси освячення і просвічення наше, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
