|
Кафизма 15
|
Кафизма 15
|
|
Псалом 105
|
Псалом 105
|
| Аллилу́я, 105.1Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.2Кто возглаго́леть си́ли Госпо́дні, сли́шани сотвори́ть вся хвали́ Єго́?3Блаже́нні храня́щії суд і творя́щії пра́вду во вся́коє вре́м'я.4Пом'яни́ нас, Го́споди, во благоволе́нії люді́й Твої́х, посіти́ нас спасе́нієм Твої́м,5ви́діти во бла́гості ізбра́нния Твоя́, возвесели́тися в весе́лії язи́ка Твоєго́, хвали́тися с достоя́нієм Твої́м.6Согріши́хом со отці́ на́шими, беззако́нновахом, непра́вдовахом;7отці́ на́ші во Єги́пті не разумі́ша чуде́с Твої́х, ні пом'яну́ша мно́жества ми́лости Твоєя́; і преогорчи́ша восходя́ще в Чермно́є мо́ре.8І спасе́ їх і́мене Своєго́ ра́ди, сказа́ти си́лу Свою́;9і запрети́ Чермно́му мо́рю, і ізся́че; і наста́ви* я в бе́здні я́ко в пусти́ні.10І спасе́ я із руки́ ненави́дящих і ізба́ви я із руки́ враго́в.11Покри́ вода́ стужа́ющия їм; ні єди́н от них ізби́сть.12І ві́роваша словесі́ Єго́ і воспі́ша хвалу́ Єго́.13Ускори́ша, заби́ша діла́ Єго́, не стерпі́ша сові́та Єго́;14і похоті́ша жела́нію в пусти́ні і іскуси́ша Бо́га в безво́дній.15І даде́ їм проше́ніє їх, посла́ си́тость в ду́ші їх.16І прогні́ваша Моїсе́я в стану́, Ааро́на, свята́го Госпо́дня.17Отве́рзеся земля́ і пожре́ Дафа́на і покри́ на со́нмищи Авиро́на;18і разжже́ся огнь в со́нмі їх, пла́мень попали́ грі́шники.19І сотвори́ша тельця́ в Хори́ві і поклони́шася істука́нному;20і ізміни́ша сла́ву Єго́ в подо́біє тельця́ яду́щаго траву́.21І заби́ша Бо́га спаса́ющаго їх, сотво́ршаго ве́лія во Єги́пті,22чудеса́ в землі́ Ха́мові, стра́шная в мо́рі Чермні́м.23І рече́ потреби́ти їх, а́ще не би Моїсе́й ізбра́нний Єго́ стал в сокруше́нії пред Ним, возврати́ти я́рость Єго́, да не погуби́ть їх.24І унічижи́ша зе́млю жела́нную, не я́ша ві́ри словесі́ Єго́;25і поропта́ша в селе́ніїх свої́х, не усли́шаша гла́са Госпо́дня.26І воздви́же ру́ку Свою́ на ня, низложи́ти я в пусти́ні,27і низложи́ти сі́м'я їх во язи́ціх, і расточи́ти я в страни́.28І причасти́шася Веєльфего́ру і снідо́ша же́ртви ме́ртвих;29і раздражи́ша Єго́ в начина́ніїх свої́х, і умно́жися в них паде́ніє.30І ста Фінеє́с і уми́лостиви, і преста́ січ;31і вміни́ся єму́ в пра́вду, в род і род до ві́ка.32І прогні́ваша єго́ на воді́ преріка́нія, і озло́блен бисть Моїсе́й їх ра́ди;33я́ко преогорчи́ша дух єго́ і ра́знствова устна́ма свої́ма.34Не потреби́ша язи́ки, я́же рече́ Госпо́дь їм.35І сміси́шася во язи́ціх і навико́ша діло́м їх;36і порабо́таша істука́нним їх, і бисть їм в собла́зн.37І пожро́ша си́ни своя́ і дще́рі своя́ бісово́м,38і пролія́ша кров непови́нную, кров сино́в свої́х і дще́рей, я́же пожро́ша істука́нним ханаа́нським; і убіє́на бисть земля́ їх кровми́39і оскверни́ся в ді́ліх їх; і соблуди́ша в начина́ніїх свої́х.40І разгні́вася я́ростію Госпо́дь на лю́ди Своя́ і омерзи́ достоя́ніє Своє́;41і предаде́ я в ру́ки враго́в, і облада́ша ї́ми ненави́дящії їх.42І стужи́ша їм вразі́ їх; і смири́шася под рука́ми їх.43Мно́жицею ізба́ви я; ті́ї же преогорчи́ша Єго́ сові́том свої́м, і смири́шася в беззако́ніїх свої́х.44І ви́ді Госпо́дь, внегда́ скорбі́ти їм, внегда́ усли́шаше моле́ніє їх;45і пом'яну́ заві́т Свой, і раска́яся по мно́жеству ми́лости Своєя́;46і даде́ я в щедро́ти пред всі́ми пліни́вшими я.47Спаси́ ни, Го́споди, Бо́же наш, і собери́ ни от язи́к, іспові́датися і́мені Твоєму́ свято́му, хвали́тися во хвалі́ Твоє́й.48Благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев от ві́ка і до ві́ка. І реку́ть всі лю́діє: бу́ди, бу́ди!Сла́ва: | Алилуя.1Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.2Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його?3Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливости.4Пом’яни нас, Господи, в любові до людей Твоїх, завітай до нас спасінням Твоїм,5щоб мені бачити блаженне життя обраних Твоїх, радіти радощами народу Твого, хвалитися з насліддям Твоїм.6Нагрішили ми, як і батьки наші, жили не за правдою, творили беззаконня.7Батьки наші у Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали про багатство милосердя Твого та прогнівили Тебе біля моря, Червоного моря.8Але Ти, Господи, спас їх ради імені Твого, щоб показати могутність Твою.9І наказав Господь Червоному морю, і розступилося воно, і перевів їх через безодню, наче через пустелю.10І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога.11Покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився.12І повірили вони словам Його [і] заспівали хвалу Йому.13Та скоро забули діла Його, не покладали надії на волю Його.14Забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній.15Він виконав бажання їх, але послав рану на душі їхні.16І заздрили у стані Мойсеєві та Ааронові, святому Господа.17Тоді розступилася земля і поглинула Дафана, покрила зборище Авирона.18Упав вогонь на них, і полум’я попалило богопротивних.19Зробили вони тельця біля Хорива і поклонилися ідолові.20Проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву.21Забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті,22дивне — в землі Хамовій, страшне — на Червоному морі.23І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у благанні, щоб відвернути гнів Його; щоб не погубив [їх].24І зневажили вони землю жадану, не стали вірити словам Його;25Нарікали в наметах своїх і не слухали голосу Господнього.26І підняв Він руку Свою на них, щоб знищити їх у пустелі,27розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі.28Вони пристали до Ваалфегора і їли жертви мертвих,29і прогнівляли Бога ділами своїми. За це хвороба стала нищити їх.30Тоді встав Финеєс і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася.31І це зараховано йому в праведність з роду й до роду повіки.32І прогнівили вони Бога біля вод Меріви, і Мойсей потерпів за них,33бо так вони засмутили дух його, що він згрішив устами своїми.34Не знищили народів, про яких говорив їм Господь,35але змішалися з язичниками і навчилися звичаїв їх,36стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою,37приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх;38проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх в жертву ідолам ханаанським, — і осквернилася земля кров’ю;39осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх.40Тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним стало Йому насліддя Його.41і віддав їх у руки язичницьких народів, і вороги їх стали володіти ними.42Вороги гнобили їх, і вони корилися під рукою їхньою.43Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили [Його] впертістю своєю, тому були принижені за беззаконня своє.44Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх.45Згадав завіт Свій з ними і жаль огорнув Його з великого милосердя Його.46І збуджував милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх.47Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю.48Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь! Алилуя!Слава… |
|
Псалом 106
|
Псалом 106
|
| Аллилу́я, 106.1Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.2Да реку́ть ізба́вленнії Го́сподем, ї́хже ізба́ви із руки́ врага́,3і от стран собра́ їх, от восто́к і за́пад, і сі́вера і мо́ря;4заблуди́ша в пусти́ні безво́дній, путі́ гра́да оби́тельнаго не обріто́ша;5а́лчуще і жа́ждуще, душа́ їх в них ізчезе́.6І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізба́ви я;7і наста́ви я на путь прав, вни́ти во град оби́тельний.8Да іспові́дяться* Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;9я́ко наси́тил єсть ду́шу тщу, і ду́шу а́лчущу іспо́лни благ;10сідя́щия во тьмі і сі́ні сме́ртній, окова́нния нището́ю і желі́зом,11я́ко преогорчи́ша словеса́ Бо́жія, і сові́т Ви́шняго раздражи́ша.12І смири́ся в труді́х се́рдце їх, і ізнемого́ша, і не бі помага́яй.13І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я;14і ізведе́ я із тьми і сі́ні сме́ртния, і у́зи їх растерза́.15Да іспові́дяться* Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;16я́ко сокруши́ врата́ мі́дная, і вереї́ желі́зния сломи́.17Восприя́т я от путі́ беззако́нія їх; беззако́ній бо ра́ди свої́х смири́шася.18Вся́каго бра́шна возгнуша́ся душа́ їх, і прибли́жишася до врат сме́ртних.19І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я;20посла́ сло́во своє́, і ізціли́ я, і ізба́ви я от растлі́ній їх.21Да іспові́дяться* Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;22і да пожру́ть Єму́ же́ртву хвали́ і да возвістя́ть діла́ Єго́ в ра́дості.23Сходя́щії в мо́ре в корабле́х, творя́щії ді́ланія в вода́х мно́гих,24ті́ї ви́діша діла́ Госпо́дня і чудеса́ Єго́ во глубині́.25Рече́ — і ста дух бу́рен, і вознесо́шася во́лни єго́;26восхо́дять до небе́с і низхо́дять до бездн; душа́ їх в злих та́яше;27см'ято́шася, подвиго́шася, я́ко пія́ний, і вся му́дрость їх поглощена́ бисть.28І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізведе́ я;29і повелі́ бу́рі, і ста в тишину́, і умолко́ша во́лни єго́.30І возвесели́шася, я́ко умолко́ша, і наста́ви я в приста́нище хоті́нія Своєго́.31Да іспові́дяться* Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;32да вознесу́ть єго́ в Це́ркві людсті́й, і на сіда́лищі ста́рець восхва́лять Єго́.33Положи́л єсть рі́ки в пусти́ню і ісхо́диша водна́я в жа́жду,34зе́млю плодоно́сную в сла́ность, от зло́би живу́щих на ней.35Положи́л єсть пусти́ню во єзе́ра водна́я і зе́млю безво́дную во ісхо́дища водна́я.36І насели́ та́мо а́лчущия, і соста́виша гра́ди оби́тельни;37і насі́яша се́ла, і насади́ша виногра́ди, і сотвори́ша плод жи́тен.38І благослови́ я, і умно́жишася зіло́; і скоти́ їх не ума́ли.39І ума́лишася і озло́бишася от ско́рби зол і болі́зні;40ізлія́ся унічиже́ніє на кня́зі їх, і облазни́* я по непрохо́дній, а не по путі́.41І помо́же убо́гу от нищети́ і положи́, я́ко о́вці, оте́чествія.42У́зрять пра́вії і возвеселя́ться, і вся́коє беззако́ніє загради́ть уста́ своя́.43Кто прему́др і сохрани́ть сія́? І разумі́ють ми́лості Госпо́дні.Сла́ва: | [Алилуя.]1Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.2Так нехай скажуть визволені Господом, яких Він визволив із руки ворога,3і зібрав їх із усіх країв — зі сходу й заходу, з півночі і півдня.4Блукали вони по пустелі безлюдними шляхами і не знаходили міста заселеного.5Голод і спрагу терпіли вони, знемагала в них душа їхня.6Тоді взивали до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їхньої.7І привів їх прямою дорогою до міста заселеного.8Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських,9бо Він наситив душу спраглу і душу голодну сповнив добром.10Вони сиділи в темряві і тіні смертній, сковані скорботою та залізом,11бо не скорилися словам Божим і зневажали вони Всевишнього.12Він же смирив серця їхні стражданнями, вони падали, і не було кому допомогти їм.13Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх,14вивів їх із темряви і тіні смертної і кайдани їх розірвав.15Нехай же прославляють Господа за милість Його і дивні діла Його для синів людських:16бо розбив Він брами мідні і замки залізні зламав.17Непокірні страждали через беззаконне життя своє і за неправди свої терпіли.18Душа їхня відверталася від усякої поживи, і наблизилися вони до воріт смерти.19Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх,20послав їм слово Своє і зцілив їх, і з могил їхніх вивів їх.21Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських.22Нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його.23Ті, що на кораблях плавають по морю і виконують роботу свою на водах великих,24вони бачать діла Господні і чудеса Його на глибині:25скаже Він — і здійметься буйний вітер, який високо підносить хвилі, —26піднімає їх до неба, і опускає в безодню, і від страху мліє душа людей.27Кружляють вони і хитаються, наче п’яні, — зникає вся мудрість їхня.28Тоді взивають вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволяє їх від біди.29Він повелів бурі, і настала тиша, і хвилі затихли.30І радіють вони, що море втихло, а Він приводить їх до бажаної пристані.31Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських.32Нехай вихваляють Його в зібранні людей і прославляють Його на зборах старійшин.33Він перетворює ріки на пустелю і джерела води на безводну землю,34землю родючу на солончаки за беззаконня тих, що живуть в ній.35Він перетворює пустелю на озера, і землю засохлу — на джерела води.36І оселяє там голодних; вони будують міста — оселі собі,37засівають поля, насаджують виноградники, що приносять їм великий урожай.38Він благословляє їх, і вони швидко розмножуються, і тварин у них не зменшується.39Вони занепадали від гноблення, біди і скорботи,40тоді Він посилав безчестя на князів їхніх і залишав їх блукати по пустелі, де немає шляхів.41Убогого Він спасав від біди і примножував рід його, як отари овець.42Бачать це праведники і радіють, а беззаконні замикають уста свої.43Хто мудрий, той помітить це і зрозуміє милості Господні.Слава… |
|
Псалом 107
|
Псалом 107
|
| 1Піснь, псало́м Дави́ду, 107.2Гото́во се́рдце моє́, Бо́же, гото́во се́рдце моє́; воспою́ і пою́ во сла́ві моє́й.3Воста́ни, сла́ва моя́, воста́ни, псалти́рю і гу́слі; воста́ну ра́но.4Іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, пою́ Тебі́ во язи́ціх;5я́ко ве́лія верху́ небе́с ми́лость Твоя́ і до о́блак і́стина Твоя́.6Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́.7я́ко да ізба́в'яться возлю́бленнії Твої́; спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м'я.8Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: вознесу́ся і разділю́ Сики́му, і удо́ль селе́ній размі́рю.9Мой єсть Галаа́д, і Мой єсть Манассі́й, і Єфре́м — заступле́ніє глави́ Моєя́; Іу́да — цар Мой,10Моа́в — коно́б упова́нія Моєго́; на Ідуме́ю наложу́ сапо́г Мой; Мні іноплеме́нници покори́шася.11Кто введе́ть м'я во град огражде́нія? Іли́ кто наста́вить м'я до Ідуме́ї?12Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших?13Даждь нам по́мощ от ско́рби, і су́єтно спасе́ніє челові́чесько.14О Бо́зі сотвори́м си́лу, і Той унічижи́ть враги́ на́ша. | 1Пісня. Псалом Давида.2Готове серце моє, Боже, [готове серце моє]. Буду співати і прославляти в славі моїй.3Встань, славо моя, встаньте, псалтирю і гуслі, я встану рано.4Буду славити Тебе, Господи, між народами. Буду оспівувати Тебе серед племен.5Бо вище небес милість Твоя, і до хмар істина Твоя.6Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя,7щоб спаслися всі улюблені Твої. Спаси правицею Твоєю і почуй мене.8Бог сказав у святині Своїй: «Піднесуся і розділю Сихем, і долину осель розмірю:9Мій — Галаад, Мій — Манассія, Єфрем — сила глави Моєї, Іуда — скіпетр Мій,10Моав — умивальна чаша Моя, на Едома стану ногою Моєю, земля филистимська скориться Мені».11Хто введе мене в укріплене місто? Хто приведе мене до Едома?12Чи не Ти, Боже, що відкинув нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим?13Дай нам поміч у скорботі, бо марна надія на захист людський.14З Богом ми покажемо силу, Він знищить ворогів наших. |
|
Псалом 108
|
Псалом 108
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 108.1Бо́же, хвали́ моєя́ не премолчи́;2я́ко уста́ грі́шнича і уста́ льсти́ваго на м'я отверзо́шася, глаго́лаша на м'я язи́ком льсти́вим,3і словеси́ ненави́стними обидо́ша м'я, і бра́шася со мно́ю ту́не.4Вмі́сто є́же люби́ти м'я, оболга́ху м'я, аз же моля́хся;5і положи́ша на м'я зла́я за блага́я, і не́нависть за возлюбле́ніє моє́.6Поста́ви на него́ грі́шника, і дия́вол да ста́неть одесну́ю єго́;7внегда́ суди́тися єму́, да ізи́деть осужде́н, і моли́тва єго́ да бу́деть в гріх.8Да бу́дуть дні́є єго́ ма́лі, і єпи́скопство єго́ да при́йметь ін;9да бу́дуть си́нове єго́ си́рі, і жена́ єго́ — вдова́;10дви́жущеся да преселя́ться си́нове єго́ і воспро́сять, да ізгна́ні бу́дуть із домо́в свої́х.11Да взи́щеть займода́вець вся, єли́ка суть єго́; і да восхи́тять чужді́ї труди́ єго́.12Да не бу́деть єму́ засту́пника, ніже́ да бу́деть ущедря́яй сироти́ єго́;13да бу́дуть ча́да єго́ в погубле́ніє, в ро́ді єди́нім да потреби́ться і́м'я єго́.14Да воспом'яне́ться беззако́ніє оте́ць єго́ пред Го́сподем, і гріх ма́тере єго́ да не очи́ститься;15да бу́дуть пред Го́сподем ви́ну, і да потреби́ться от землі́ па́м'ять їх;16зане́же не пом'яну́ сотвори́ти ми́лость, і погна́ челові́ка ни́ща і убо́га, і умиле́на се́рдцем умертви́ти.17І возлюби́ кля́тву, і при́йдеть єму́; і не восхоті́ благослове́нія, і удали́ться от него́.18І облече́ся в кля́тву, я́ко в ри́зу, і вни́де, я́ко вода́, во утро́бу єго́ і, я́ко єле́й, в ко́сті єго́;19да бу́деть єму́, я́ко ри́за, в ню́же облачи́ться, і, я́ко по́яс, і́мже ви́ну опоясу́ється.20Сіє́ ді́ло оболга́ющих м'я у Го́спода і глаго́лющих лука́вая на ду́шу мою́.21І Ти, Го́споди, Го́споди, сотвори́ со мно́ю і́мене ра́ди Твоєго́, я́ко бла́га ми́лость Твоя́;22ізба́ви м'я, я́ко нищ і убо́г єсьм аз, і се́рдце моє́ см'яте́ся внутр мене́.23Я́ко сінь, внегда́ уклони́тися єй, отя́хся; стрясо́хся, я́ко пру́зи.24Колі́на моя́ ізнемо́госта от посту, і плоть моя́ ізміни́ся єле́я ра́ди.25І аз бих поноше́ніє їм; ви́діша м'я, покива́ша глава́ми свої́ми.26Помози́ мі, Го́споди Бо́же мой, і спаси́ м'я по ми́лості Твоє́й;27і да разумі́ють, я́ко рука́ Твоя́ сія́, і Ти, Го́споди, сотвори́л єси́ ю.28Проклену́ть ті́ї, і Ти благослови́ши; востаю́щії на м'я да постидя́ться, раб же Твой возвесели́ться.29Да облеку́ться оболга́ющії м'я в срамоту́ і оде́ждуться, я́ко оде́ждою, студо́м свої́м.30Іспові́мся Го́сподеві зіло́ усти́ мої́ми і посреді́ мно́гих восхвалю́ Єго́;31я́ко преста́ одесну́ю убо́гаго, є́же спасти́ от гоня́щих ду́шу мою́.Сла́ва: | Начальнику хору. Псалом Давида.1Боже хвали моєї! Не мовчи.2Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди.3Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини;4за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся;5віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою.6Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього.7Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх.8Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший.9Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою.10Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх.11Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його.12Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його;13нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його.14Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений.15Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі,16за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її.17Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього.18Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його;19і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується.20Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою!21Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя.22Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені.23Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її.24Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи.25І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами.26Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї.27Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив.28Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується.29А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм.30А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його,31бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.Слава… |
|
Після 15-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 1:
|
Після 15-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 1:
|
|
Я́ко пучи́на мно́га прегріше́ній мої́х, Спа́се, і лю́ті погрузи́хся согріше́ньми мої́ми; даждь мі ру́ку, я́ко Петро́ві, і спаси́ м'я, Бо́же, і поми́луй м'я. Сла́ва: Я́ко помишле́нії лука́вими і ді́ли осуди́хся, Спа́се, мисль мі да́руй обраще́нія, Бо́же, да зову́: спаси́ м'я, Благоді́телю Благи́й, і поми́луй м'я. І ни́ні: Богоблаже́нная Отрокови́це і Пренепоро́чная, скве́рна м'я су́ща і окаля́нна, от дія́ній безмі́стних і скве́рних помишле́ній очи́сти м'я, окая́ннаго, нескве́рная і чи́стая, всесвята́я Ма́ти Ді́во. |
Боже мій! Наче безодня моря, така безліч провин моїх, і я потопаю з гріхами моїми. Спасителю мій! Подай мені руку, як Петрові, спаси й помилуй мене. Слава… Боже, Спасителю мій! Я осуджений помислами й ділами: дай мені бажання покаятися, щоб я взивав: Благодійнику мій, помилуй мене. І нині… Богоблаженна Отроковице пренепорочна! Очисти мене, оскверненого ділами непотребними, від скверних помислів, як чиста і непорочна Мати-Діва. |
|
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
|
Влади́ко Го́споди Ісу́се Христе́, Ти єси́ Помо́щник мой, в рука́х Твої́х єсьм аз, помози́ мі, не оста́ви мене́ согріши́ти к Тебі́, я́ко заблужде́н єсьм. Не оста́ви м'я послі́довати во́лі пло́ті моєя́; не пре́зри м'я? Го́споди, я́ко не́мощен єсьм. Ти ві́си поле́зноє мні, не оста́ви м'я поги́бнути гріхи́ мої́ми; не оста́ви м'я, Го́споди, не отступи́ от мене́, я́ко к Тебі́ прибіго́х, научи́ м'я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой. Ісціли́ ду́шу мою́, я́ко согріши́х Ті, спаси́ м'я ра́ди ми́лости Твоєя́, я́ко пред Тобо́ю суть всі стужа́ющії мі; і ність мні іно́є прибі́жище, то́кмо Ти, Го́споди. Да постидя́ться у́бо всі востаю́щії на м'я і і́щущії ду́шу мою́, є́же потреби́ти ю; я́ко Ти єси́ єди́н си́льний, Го́споди, во всіх, і Твоя́ єсть сла́ва во ві́ки віко́в, амі́нь. |
Владико Господи Ісусе Христе! Ти — Захист мій, у Твоїх руках я весь. Поможи мені і не попускай мені грішити, бо я нестриманий, і не дозволяй мені ходити за бажанням тіла мого. Господи, не забувай мене, бо я немічний. Ти Сам знаєш, що для мене корисне, тому не покидай мене на погибель з гріхами моїми. Не покидай і не відступай від мене. Я до Тебе вдаюся, навчи мене чинити волю Твою, бо Ти — Бог мій. Зціли душу мою, бо я згрішив перед Тобою. Спаси мене заради милості Твоєї, бо перед Тобою всі ті, що спокушають мене на гріх, і нема мені іншого пристановища, крім Тебе, Господи. Нехай осоромлені відступлять від мене ті, що жадають погубити душу мою. Бо один Ти сильний, Господи, у всьому, і Тобі слава на віки віків. Амінь. |
