|
Кафизма 4
|
Кафизма 4
|
|
Псалом 24
|
Псалом 24
|
| Псало́м Дави́ду, 24.1К Тебі́, Го́споди, воздвиго́х ду́шу мою́, Бо́же мой, на Тя упова́х, да не постижу́ся во вік, ніже́ да посмію́тьмися вразі́ мої́;2і́бо всі терп'я́щії Тя не постидя́ться.3Да постидя́ться беззако́ннующії вотще́.4Путі́ Твоя́, Го́споди, скажи́ мі і стезя́м Твої́м научи́ м'я.5Наста́ви м'я на і́стину Твою́ і научи́ м'я; я́ко Ти єси́ Бог спас мой, і Тебе́ терпі́х весь день.6Пом'яни́ щедро́ти Твоя́, Го́споди, і ми́лості Твоя́, я́ко от ві́ка суть.7Гріх ю́ности моєя́ і неві́дінія моєго́ не пом'яни́; по ми́лості Твоє́й пом'яни́ м'я Ти, ра́ди бла́гости Твоєя́, Го́споди.8Благ і прав Госпо́дь, сего́ ра́ди законоположи́ть согріша́ющим на путі́.9Наста́вить кро́ткия на суд, научи́ть кро́ткия путе́м Свої́м.10Всі путіє́ Госпо́дні ми́лость і і́стина, взиска́ющим заві́та Єго́ і свиді́нія Єго́.11Ра́ди і́мене Твоєго́, Го́споди, і очи́сти гріх мой, мног бо єсть.12Кто єсть челові́к боя́йся Го́спода? Законоположи́ть єму́ на путі́, єго́же ізво́ли.13Душа́ єго́ во благи́х водвори́ться, і сі́м'я єго́ наслі́дить зе́млю.14Держа́ва Госпо́дь боя́щихся Єго́, і заві́т Єго́ яви́ть їм.15О́чі мої́ ви́ну ко Го́споду, я́ко той істо́ргнеть от сі́ті но́зі мої́.16При́зри на м'я і поми́луй м'я, я́ко єдиноро́д і нищ єсьм аз.17Ско́рбі се́рдця моєго́ умно́жишася, от нужд мої́х ізведи́ м'я.18Виждь смире́ніє моє́ і труд мой, і оста́ви вся гріхи́ моя́.19Виждь враги́ моя́, я́ко умно́жишася, і ненавиді́нієм непра́ведним возненави́діша м'я.20Сохрани́ ду́шу мою́ і ізба́ви м'я, да не постижу́ся, я́ко упова́х на Тя.21Незло́бивії і пра́вії приліпля́хуся мні, я́ко потерпі́х Тя, Го́споди.22Ізба́ви, Бо́же, Ізра́їля от всіх скорбе́й єго́. | Псалом Давида.1До Тебе, Господи, підношу душу мою.2Боже мій, на Тебе я уповаю. Не дай мені осоромитися, не допусти, щоб вороги мої втішилися перемогою наді мною.3Нехай не осоромляться всі, що надіються на Тебе, а осоромляться ті, що беззаконствують даремно.4Господи, вкажи мені путі Твої і навчи мене стежок Твоїх.5Настав мене на істину Твою і навчи, бо Ти — Бог спасіння мого, на Тебе повсякчас я надію покладаю.6Згадай про милосердя Твоє, Господи, і про милість Твою, що подаєш від віку.7Гріхів юности моєї і несвідомости моєї не поминай, пом’яни мене в милості Твоїй, Господи, заради благости Твоєї.8Господь благий і праведний, тому наставляє грішника на путь спасіння.9Він веде покірливих до правди і навчає лагідних путей Своїх.10Всі путі Господні — милість і істина для тих, хто шанує завіти Його і свідчення Його.11Ради імені Твого, Господи, прости провину мою, бо вона велика.12Хто та людина, що боїться Господа? Він укаже їй дорогу, яку треба обирати.13Душа її буде у блаженстві, і рід її успадкує землю.14Сила Господня — тим, що бояться Його, і завіт Свій відкриває їм.15Очі мої завжди до Господа, бо Він визволить із сіті ноги мої.16Зглянься на мене, Господи, і помилуй мене, бо я самотній і знесилений.17Страждання серця мого примножилися, з біди моєї визволи мене.18Поглянь на скорботи мої і знесилення моє і прости всі гріхи мої.19Поглянь на ворогів моїх, як багато їх і якою лютою ненавистю ненавидять мене!20Охорони душу мою і спаси мене, щоб я не осоромився, уповаючи на Тебе.21Непорочність і правда нехай охороняють мене, бо я надіюся на Тебе.22Спаси, Боже, народ Твій від усіх страждань його. |
|
Псалом 25
|
Псалом 25
|
| Псало́м Дави́ду, 25.1Суди́ мі, Го́споди, я́ко аз незло́бою моє́ю ходи́х; і на Го́спода упова́я не ізнемогу́.2Іскуси́ м'я, Го́споди, і іспита́й м'я, разжжи́ утро́би моя́ і се́рдце моє́.3Я́ко ми́лость Твоя́ пред очи́ма мої́ма єсть, і благоугоди́х во і́стині Твоє́й.4Не сідо́х с со́ньмом су́єтним, і со законопресту́пними не вни́ду.5Возненави́діх це́рков лука́внующих, і с нечести́вими не ся́ду.6Уми́ю в непови́нних ру́ці мої́, і оби́ду же́ртвенник Твой, Го́споди,7є́же усли́шати мі глас хвали́ Твоєя́ і пові́дати вся чудеса́ Твоя́.8Го́споди, возлюби́х благолі́піє до́му Твоєго́ і мі́сто селе́нія сла́ви Твоєя́.9Да не погуби́ши с нечести́вими ду́шу мою́ і с му́жі крове́й живо́т мой,10ї́хже в руку́ беззако́нія, десни́ця їх іспо́лнися мзди.11Аз же незло́бою моє́ю ходи́х; ізба́ви м'я, Го́споди, і поми́луй м'я.12Нога́ моя́ ста на правоті́; в це́рквах благословлю́ Тя, Го́споди. | Псалом Давида.1Розсуди мене, Господи, бо я ходив у невинності моїй; на Господа я надіявся і не похитнувся.2Випробуй мене, Господи, досліди мене, розпали серце моє і всю істоту мою.3Бо милість Твоя перед моїми очима, і я ходив у істині Твоїй.4Не сидів я з людьми нечестивими, і з підступними не піду.5Я зненавидів збори беззаконників і з нечестивцями не сяду.6Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи,7щоб сповіщати голосом хвали про всі дивні діла Твої.8Господи, полюбив я красу дому Твого і місце оселі слави Твоєї.9Не погуби з нечестивими душі моєї і життя мого з людьми кровожерними,10що руки їхні готові на беззаконня, а правиця їхня повна підкупів.11Я ж у непорочності моїй ходжу. Спаси мене, [Господи], і помилуй мене.12Нога моя стоїть на дорозі правди. У церквах буду благословляти Тебе, Господи. |
|
Псалом 26
|
Псалом 26
|
| Псало́м Дави́ду, пре́жде пома́занія, 26.1Госпо́дь — Просвіще́ніє моє́ і Спаси́тель мой, кого́ убою́ся? Госпо́дь — Защи́титель живота́ моєго́, от кого́ устрашу́ся?2Внегда́ приближа́тися на м'я зло́бующим, є́же сні́сти пло́ті моя́, оскорбля́ющії м'я і вразі́ мої́, ті́ї ізнемого́ша і падо́ша.3А́ще ополчи́ться на м'я полк, не убої́ться се́рдце моє́; а́ще воста́неть на м'я брань, на Него́ аз упова́ю.4Єди́но проси́х от Го́спода, то взищу́: є́же жи́ти мі в дому́ Госпо́дні вся дні живота́ моєго́, зрі́ти мі красоту́ Госпо́дню і посіща́ти храм святи́й Єго́.5Я́ко скри м'я в селе́нії Своє́м в день зол мої́х, покри́ м'я в та́йні селе́нія Своєго́, на ка́мень вознесе́ м'я.6І ни́ні се, вознесе́ главу́ мою́ на враги́ моя́; обидо́х і пожро́х в селе́нії Єго́ же́ртву хвале́нія і воскликнове́нія; пою́ і воспою́ Го́сподеві.7Усли́ши, Го́споди, глас мой, і́мже воззва́х, поми́луй м'я і усли́ши м'я.8Тебі́ рече́ се́рдце моє́: Го́спода взищу́, взиска́ Тебе́ лице́ моє́, лиця́ Твоєго́, Го́споди, взищу́.9Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́ і не уклони́ся гні́вом от раба́ Твоєго́; Помо́щник мой бу́ди, не отри́ни мене́ і не оста́ви мене́, Бо́же, Спаси́телю мой.10Я́ко оте́ць мой і ма́ти моя́ оста́виста м'я, Госпо́дь же восприя́т м'я.11Законоположи́ мі, Го́споди, в путі́ Твоє́м, і наста́ви м'я на стезю́ пра́вую враг мої́х ра́ди.12Не преда́ждь мене́ в ду́ші стужа́ющих мі; я́ко воста́ша на м'я свиді́теле непра́веднії, і солга́ непра́вда себі́.13Ві́рую ви́діти блага́я Госпо́дня на землі́ живи́х.14Потерпи́ Го́спода, мужа́йся, і да кріпи́ться се́рдце Твоє́, і потерпи́ Го́спода.Сла́ва: | Псалом Давида. [До помазання].1Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся?2Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають.3Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього.4Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його.5Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене.6Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа.7Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене.8Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи.9Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій.10Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене.11Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх.12Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене.13Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих.14Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.Слава… |
|
Псалом 27
|
Псалом 27
|
| Псало́м Дави́ду, 27.1К Тебі́, Го́споди, воззову́, Бо́же мой! Да не премолчи́ши от мене́*; да не когда́ премолчи́ши от мене́*, і уподо́блюся низходя́щим в ров.2Усли́ши, Го́споди, глас моле́нія моєго́, внегда́ моли́тимися к Тебі́, внегда́ возді́ти мі ру́ці мої́ ко хра́му свято́му Твоєму́.3Не привлеци́ мене́ со грі́шники і с ді́лающими непра́вду не погуби́ мене́, глаго́лющими мир с бли́жніми свої́ми, зла́я же в сердця́х свої́х.4Даждь їм, Го́споди, по діло́м їх і по лука́вству начина́ній їх, по діло́м руку́ їх даждь їм, возда́ждь воздая́ніє їх їм.5Я́ко не разумі́ша в діла́ Госпо́дня і в діла́ руку́ Єго́; разори́ши я і не сози́ждеши я.6Благоcлове́н Госпо́дь, я́ко усли́ша глас моле́нія моєго́.7Госпо́дь — помо́щник мой і защи́титель мой; на Него́ упова́ се́рдце моє́, і помо́же мі, і процвіте́ плоть моя́; і во́лею моє́ю іспові́мся Єму́.8Госпо́дь — утвержде́ніє люді́й Свої́х і защи́титель спасе́ній христа́ Своєго́ єсть.9Спаси́ лю́ди Твоя́, і благослови́ достоя́ніє Твоє́, і упаси́ я, і возьми́* я до ві́ка. | Псалом Давида.1До Тебе, Господи, взиваю я. Боже мій! Не будь мовчазний до мене. Бо коли не будеш зважати на мене, то я стану як ті, що сходять у могилу.2Почуй, Господи, голос моління мого, коли я молюся до Тебе, коли підношу руки мої до храму святого Твого.3Не осуди мене з нечестивими і не погуби з тими, що чинять неправду, що говорять про мир до ближніх своїх, а на серці у них зло.4Воздай їм, Господи, за ділами їхніми, за лукавством вчинків їх: за ділами рук їхніх відплати їм заслужене ними.5За те, що вони не зважали на діла Господні, на діла рук Його, Він зруйнує їх і вже не відбудує.6Нехай буде благословенний Господь, бо Він почув голос моління мого.7Господь — помічник мій і захисник мій. На Нього уповало серце моє. Він допоміг мені і оновив тіло моє. Я віддам Йому хвалу піснею моєю.8Господь — кріпость людей Своїх, захист і Спаситель помазаника Свого.9Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє: паси їх і піднось їх повіки. |
|
Псалом 28
|
Псалом 28
|
| Псало́м Дави́ду, ісхо́да ски́нії, 28.1Принесі́те Го́сподеві, си́нове Бо́жії, принесі́те Го́сподеві си́ни о́вні, принесі́те Го́сподеві сла́ву і честь;2принесі́те Го́сподеві сла́ву і́мені Єго́; поклоні́теся Го́сподеві во дворі́ святі́м Єго́.3Глас Госпо́день на вода́х, Бог сла́ви возгремі́, Госпо́дь на вода́х мно́гих.4Глас Госпо́день в крі́пості, глас Госпо́день в великолі́пії.5Глас Го́спода, сокруша́ющаго ке́дри; і стри́єть Госпо́дь ке́дри лива́нськія,6і істни́ть я я́ко тельця́ лива́нська; і возлю́бленний я́ко син єдиноро́ж.7Глас Го́спода, пресіца́ющаго пла́мень огня́.8Глас Го́спода, стряса́ющаго пусти́ню; і стрясе́ть Госпо́дь пусти́ню Кадді́йскую.9Глас Госпо́день, сверша́ющий єле́ні, і откри́єть дубра́ви; і в хра́мі Єго́ вся́кий глаго́леть сла́ву.10Госпо́дь пото́п населя́єть, і ся́деть Госпо́дь Цар в вік.11Госпо́дь крі́пость лю́дем Свої́м дасть, Госпо́дь благослови́ть лю́ди Своя́ ми́ром. | Псалом Давида. [Після закінчення свята кущів].1Принесіть Господу, сини Божі, принесіть Господу молодих ягнят, принесіть Господу славу і честь.2Віддавайте Господу славу імені Його. Поклоняйтеся Господу в дивній святині Його.3Голос Господній над водами, Бог слави загримів. Загримів Господь над водами великими.4Голос Господа могутній, голос Господа величний.5Голос Господа ламає кедри, Господь сокрушає кедри ливанські.6Від голосу Його гори скачуть, як телята, Ливан і Сиріон — як молоді єдинороги.7Голос Господа викрешує полум’я вогню,8від голосу Господа трясеться пустеля. Потрясає Господь пустелю Кадеську.9Голос Господа розроджує ланей і оголює ліси. В храмі Його все говорить про Його велич.10Господь возсів на Престолі над водами великими і як Цар буде над нами повіки.11Господь дасть силу народу Своєму, Господь миром благословить людей Своїх. |
|
Псалом 29
|
Псалом 29
|
| 1Псало́м пі́сні обновле́нія до́му Дави́дова, 29.2Вознесу́ Тя, Го́споди, я́ко под'я́л м'я єси́, і не возвесели́л єси́ враго́в мої́х о мні.3Го́споди Бо́же мой, воззва́х к Тебі́, і ізціли́л м'я єси́.4Го́споди, возве́л єси́ от а́да ду́шу мою́, спасл м'я єси́ от низходя́щих в ров.5По́йте Го́сподеві, преподо́бнії Єго́, і іспові́дайте па́м'ять святи́ні Єго́;6я́ко гнів в я́рості Єго́, і живо́т в во́лі Єго́; ве́чер водвори́ться плач, і зау́тра ра́дость.7Аз же ріх во оби́лії моє́м: не подви́жуся во вік.8Го́споди, во́лею Твоє́ю пода́ждь добро́ті моє́й си́лу; отврати́л же єси́ лице́ Твоє́, і бих смуще́н.9К Тебі́, Го́споди, воззову́, і к Бо́гу моєму́ помолю́ся.10Ка́я по́льза в кро́ві моє́й, внегда́ сходи́ти мі во істлі́ніє? Єда́ іспові́сться Тебі́ персть? Іли́ возвісти́ть і́стину Твою́?11Сли́ша Госпо́дь і поми́лова м'я; Госпо́дь бисть помо́щник мой.12Обрати́л єси́ плач мой в ра́дость мні, растерза́л єси́ вре́тище моє́ і препоя́сал м'я єси́ весе́лієм,13я́ко да воспоє́ть Тебі́ сла́ва моя́, і не умилю́ся. Го́споди Бо́же мой, во вік іспові́мся Тебі́.Сла́ва: | 1Псалом Давида; пісня на оновлення дому.2Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною.3Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене.4Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з-поміж тих, що сходять у могилу.5Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його,6бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість.7І я говорив у дні благоденства мого: «Не похитнуся я повіки».8Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався.9Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи:10«Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою?11Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені».12І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю.13Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.Слава… |
|
Псалом 30
|
Псалом 30
|
| 1В коне́ць, псало́м Дави́ду, ізступле́нія, 30.2На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік; пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м'я і ізми́ м'я.3Приклони́ ко мні у́хо Твоє́, ускори́ із'я́ти м'я; бу́ди мі в Бо́га Защи́тителя і в Дом прибі́жища, є́же спасти́ м'я.4Я́ко держа́ва моя́ і прибі́жище моє́ єси́ Ти; і і́мене Твоєго́ ра́ди наста́виши м'я і препита́єши м'я.5Ізведе́ши м'я от сі́ті сея́, ю́же скри́ша мі; я́ко Ти єси́ Защи́титель мой, Го́споди.6В ру́ці Твої́ предложу́ дух мой; ізба́вил м'я єси́, Го́споди Бо́же і́стини.7Возненави́діл єси́ храня́щия суєти́ вотще́; аз же на Го́спода упова́х.8Возра́дуюся і возвеселю́ся о ми́лості Твоє́й, я́ко призрі́л єси́ на смире́ніє моє́, спасл єси́ от нужд ду́шу мою́9і ні́си мене́ затвори́л в рука́х вра́жіїх, поста́вил єси́ на простра́нні но́зі мої́.10Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко скорблю́; см'яте́ся я́ростію о́ко моє́, душа́ моя́ і утро́ба моя́.11Я́ко ізчезе́ в болі́зні живо́т мой, і лі́та моя́ в воздиха́ніїх; ізнемо́же нището́ю крі́пость моя́, і ко́сті моя́ см'ято́шася.12От всіх враг мої́х бих поноше́ніє, і сосі́дом мої́м зіло́, і страх зна́ємим мої́м; ви́дящії м'я вон біжа́ша от мене́.13Забве́н бих я́ко мертв от се́рдця; бих я́ко сосу́д погубле́н.14Я́ко сли́шах гажде́ніє* мно́гих живу́щих о́крест, внегда́ собра́тися їм вку́пі на м'я, прия́ти ду́шу мою́ совіща́ша.15Аз же на Тя, Го́споди, упова́х, ріх: Ти єси́ Бог мой.16В руку́ Твоє́ю жре́бії мої́; ізба́ви м'я із руки́ враг мої́х і от гоня́щих м'я.17Просвіти́ лице́ Твоє́ на раба́ Твоєго́; спаси́ м'я ми́лостію Твоє́ю.18Го́споди, да не постижу́ся, я́ко призва́х Тя; да постидя́ться нечести́вії і сни́дуть во ад.19Ні́ми да бу́дуть устни́ льсти́вия, глаго́лющия на пра́веднаго беззако́ніє, горди́нею і унічиже́нієм.20Коль мно́гоє мно́жество бла́гости Твоєя́, Го́споди, ю́же скрил єси́ боя́щимся Тебе́, соді́лал єси́ упова́ющим на Тя, пред си́ни челові́чеськими!21Скри́єши їх в та́йні лиця́ Твоєго́ от м'яте́жа челові́чеська, покри́єши їх в кро́ві от преріка́нія язи́к.22Благослове́н Госпо́дь, я́ко удиви́ ми́лость Свою́ во гра́ді огражде́нія.23Аз же ріх во ізступле́нії моє́м: отве́ржен єсьм от лиця́ о́чію Твоє́ю; сего́ ра́ди усли́шал єси́ глас моли́тви моєя́, внегда́ воззва́х к Тебі́.24Возлюбі́те Го́спода, всі преподо́бнії Єго́; я́ко і́стини взиска́єть Госпо́дь і воздає́ть ізли́ше творя́щим горди́ню.25Мужа́йтеся, і да кріпи́ться се́рдце ва́ше, всі упова́ющії на Го́спода. | 1Начальнику хору. Псалом Давида. [Під час повстання].2На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене.3Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене.4Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене.5Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи.6В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини.7Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю.8Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою.9Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.10Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє.11Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли.12Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене.13Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий.14Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою.15Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: «Ти — Бог мій».16У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх.17Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.18Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло.19Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо.20Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими!21Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів.22Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному.23Я ж сказав у відчаї моїм: «Відкинутий я від очей Твоїх». Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе.24Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим.25Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа. |
|
Псалом 31
|
Псалом 31
|
| Псало́м Дави́ду, ра́зума, 31.1Блаже́нні, ї́хже оста́вишася беззако́нія, і ї́хже прикри́шася грісі́.2Блаже́н муж, єму́же не вміни́ть Госпо́дь гріха́, ніже́ єсть во усті́х єго́ лесть.3Я́ко умолча́х, обетша́ша ко́сті моя́, от є́же зва́ти мі весь день,4я́ко день і нощ отяготі́ на мні рука́ Твоя́; возврати́хся на страсть, єгда́ уньзе́ мі терн.5Беззако́ніє моє́ позна́х і гріха́ моєго́ не покри́х, ріх: іспові́м на м'я беззако́ніє моє́ Го́сподеві, і Ти оста́вил єси́ нече́стіє се́рдця моєго́.6За то помо́литься к Тебі́ всяк преподо́бний во вре́м'я благопотре́бно; оба́че в пото́пі вод мно́гих к нему́ не прибли́жаться.7Ти єси́ Прибі́жище моє́ от ско́рби обдержа́щия м'я; Ра́досте моя́, ізба́ви м'я от обише́дших м'я.8Вразумлю́ тя, і наста́влю тя на путь сей, в о́ньже по́йдеши; утвержу́ на тя о́чі Мої́.9Не бу́діте я́ко конь і меск, ї́мже ність ра́зума; брозда́ми і уздо́ю че́люсті їх востя́гнеши, не приближа́ющихся к тебі́.10Мно́гі ра́ни грі́шному; упова́ющаго же на Го́спода ми́лость оби́деть.11Веселі́теся о Го́споді і ра́дуйтеся, пра́веднії, і хвалі́теся, всі пра́вії се́рдцем.Сла́ва: | Псалом Давида. Повчання.1Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито.2Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства.3Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день.4Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху.5Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого.6Тому помолиться Тобі кожен праведник у слушний час, навіть велика повінь не досягне його.7Ти Пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; Радосте моя, визволи мене від тих, що оточили мене.8«Врозумлю тебе й наставлю тебе на путь, що нею ходитимеш; пильнуватиме тебе око Моє.9Не будьте як кінь і мул, що розуму не мають; віжками та вуздечкою стягни щелепи їх, якщо не наближаються до тебе».10Багато покарань грішникові, а того, хто уповає на Господа, оточить милість.11Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем.Слава… |
|
Після 4-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 7:
|
Після 4-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 7:
|
|
Смире́нную мою́ ду́шу посіти́, Го́споди, во грісі́х все житіє́ іжди́вшую; і́мже о́бразом блудни́цю прийми́ і мене́, і спаси́ м'я. Препла́вая пучи́ну настоя́щаго житія́, помишля́ю бе́здну мно́гих мої́х зол, і не імі́яй окорми́теля помишле́ній, Петро́в провіщава́ю Ті глас: спаси́ м'я, Христе́, спаси́ м'я, Бо́же, я́ко Человіколю́бець. Сла́ва: Ско́ро совни́дем в неві́стник Христо́в, да всі усли́шим блаже́нний глас Христа́ Бо́га на́шего; прийді́те лю́б'ящії небе́сную сла́ву, соприча́стници би́вше му́дрих дів, уясни́вше свіщі́ на́ша ві́рою. І ни́ні: Душе́, пока́йся пре́жде ісхо́да твоєго́, суд неуми́тен грі́шним єсть і нестерпи́мий, возопи́й Го́споду во умиле́нії се́рдця: согріши́х Ті в ві́дінії і не в ві́дінії. Ще́дрий, моли́твами Богоро́диці уще́дри і спаси́ м'я. |
Убогу душу мою, що в гріхах прожила життя, відвідай, Господи, і, як блудницю, прийми й мене і спаси мене. Перепливаючи пучину цього життя, я потопаю через безліч моїх гріхів і, не маючи спасіння в думках моїх, кличу до Тебе Петровим голосом: «Спаси мене, Христе! Спаси мене, Боже, як Чоловіколюбець». Слава… Скоро вийдемо назустріч Христові, як ті діви, щоб почути солодкий голос Христа Бога нашого. Ідіть же всі, що любите небесну славу, приєднайтеся до мудрих дів, засвітивши свічки наші вірою. І нині… Душе! Покайся раніше кінця твого, бо суд неминучий для грішників і нестерпний. Взивай до Господа розчуленим серцем: згрішив я свідомо й несвідомо. Щедрий! Молитвами Богородиці помилуй мене. |
|
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
|
Тебі́ Го́споди, єди́ному благо́му і непам'ятозло́бному іспові́даю гріхи́ моя́, Тебі́ припа́даю вопія́ недосто́йний: согріши́х, Го́споди, согріши́х, і нісьм досто́їн воззрі́ти на висоту́ небе́сную от мно́жества непра́вд мої́х. Но, Го́споди мой, Го́споди, да́руй мі сле́зи умиле́нія, єди́ний Бла́же і Ми́лостивий, я́ко да ї́ми Тя умолю́, очи́ститися пре́жде конця́ от вся́каго гріха́; стра́шно бо і гро́зно мі́сто і́мам пройти́, ті́ла разлучи́вся, і мно́жество м'я мра́чноє і безчелові́чноє де́монов сря́щеть, і нікто́же в по́мощ спу́тствуяй, іли́ ізбавля́яй. Тім припа́даю Твоє́й бла́гості, не преда́ждь оби́дящим м'я, ніже́ да похва́ляться о мні вразі́ мої́, благи́й Го́споди, ніже́ да реку́ть: в ру́ки на́ша прише́л єси́, і нам пре́дан єси́. Ні, Го́споди, не забу́ди щедро́т Твої́х, і не возда́ждь мі по беззако́нієм мої́м, і не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́, но Ти, Го́споди, накажи́ м'я, оба́че ми́лостію і щедро́тами; враг же мой да не возра́дується о мні, но угаси́ єго́ на м'я преще́нія, і все упраздни́ єго́ ді́йство, і даждь мі к Тебі́ путь неуко́рний, благи́й Го́споди; зане́же і согріши́в не прибіго́х ко іно́му врачу́, і не простро́х руки́ моєя́ к бо́гу чужде́му. Не отри́ни у́бо моле́нія моєго́, но усли́ши м'я Твоє́ю бла́гостію, і утверди́ моє́ се́рдце стра́хом Твої́м, і да бу́деть благода́ть Твоя́ на мні, Го́споди, я́ко огнь попаля́яй нечи́стия во мні по́мисли. Ти бо єси́, Го́споди, світ па́че вся́каго сві́та; ра́дость па́че вся́кия ра́дости, упокоє́ніє па́че вся́каго упокоє́нія; жизнь і́стинная, і спасе́ніє, пребива́ющеє во ві́ки віко́в, амі́нь. |
Тобі, Господи, єдиному й незлобивому, сповідую гріхи мої. До Тебе припадаю я, недостойний, і взиваю: згрішив я, Господи, згрішив і недостойний поглянути на висоту небесну через множество неправд моїх. Але, Господи мій, Господи! Дай мені сльози покаяння, щоб я ними ублагав Тебе — єдиного благого і милостивого. Очисти мене від гріха раніше кінця мого. Бо страшне місце я маю пройти, коли відділюся від тіла мого; бо зустріне мене багато темних демонів, і ніхто не буде мене проводжати й захищати. Тому припадаю до Твого милосердя: не віддай мене тим, що хочуть уловити мене, щоб не потішалися з мене вороги мої та щоб не сказали: «Ти будеш наш!». Ні, Господи, не забудь щедрот Твоїх і не відплати мені за беззаконня мої. Не відверни лиця Твого від мене і, хоч маєш покарати мене, карай милостиво й лагідно, а ворог нехай не посміється з мене. Ти погаси його гнів і спини всі його злі дії. А мені, милосердний Господи, дай дорогу до Тебе просту й легку. Бо хоч і грішив я, але не звертався до іншого лікаря і не простягав руки моєї до бога іншого. Отже не відкидай мене, а почуй мене у благості Твоїй. Утверди серце моє страхом Твоїм, і нехай буде на мені Благодать Твоя, Господи, що, як вогнем, попалить мої нечисті помисли. Бо Ти, Господи, Світло, вище від усякого світла, Радість, вища за всі радості, упокоєння, вище за всякий спокій. Ти — Життя вічне і Спасіння, що перебуває навіки віків. Амінь. |
