|
Кафизма 3
|
Кафизма 3
|
|
Псалом 17
|
Псалом 17
|
| 1В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, я́же глаго́ла Го́сподеві словеса́ пі́сні сея́, в день, в о́ньже ізба́ви єго́ Госпо́дь от руки́ всіх враг єго́ і із руки́ Сау́ли; і рече́: 17.2Возлюблю́ Тя, Го́споди, крі́посте моя́;3Госпо́дь — утвержде́ніє моє́, і прибі́жище моє́, і ізба́витель мой, Бог мой, помо́щник мой, і упова́ю на Него́; защи́титель мой, і рог спаcе́нія моєго́, і засту́пник мой.4Хваля́ призову́ Го́спода і от враг мої́х спасу́ся.5Одержа́ша м'я болі́зні сме́ртния, і пото́ци беззако́нія см'ято́ша м'я;6болі́зні а́дови обидо́ша м'я, предвари́ша м'я сі́ті сме́ртния.7І внегда́ скорбі́ти мі, призва́х Го́спода і к Бо́гу моєму́ воззва́х; усли́ша от хра́ма свята́го Своєго́ глас мой, і вопль мой пред Ним вни́деть во у́ші Єго́.8І подви́жеся і тре́петна бисть земля́, і основа́нія гор см'ято́шася і подвиго́шася, я́ко прогні́вася на ня Бог.9Взи́де дим гні́вом Єго́, і огнь от лиця́ Єго́ воспла́мениться; у́гліє возгорі́ся от Него́.10І приклони́ небеса́ і сни́де, і мрак под нога́ма Єго́.11І взи́де на херуви́ми і леті́, леті́ на крилу́ ві́треню.12І положи́ тьму закро́в Свой; о́крест Єго́ селе́ніє Єго́; темна́ вода́ во о́блаціх возду́шних.13От облиста́нія пред Ним о́блаці пройдо́ша, град і у́гліє о́гненноє.14І возгремі́ с небесе́ Госпо́дь, і Ви́шній даде́ глас Свой.15Низпосла́ стрі́ли і разгна́ я, і мо́лнії умно́жи і см'яте́ я.16І яви́шася істо́чници водні́ї, і откри́шася основа́нія вселе́нния от запреще́нія Твоєго́, Го́споди, от дохнове́нія ду́ха гні́ва Твоєго́.17Низпосла́ с висоти́ і прия́т м'я, восприя́т м'я от вод мно́гих.18Ізба́вить м'я от враго́в мої́х си́льних і от ненави́дящих м'я; я́ко утверди́шася па́че мене́.19Предвари́ша м'я в день озлобле́нія моєго́; і бисть Госпо́дь утвержде́ніє моє́.20І ізведе́ м'я на широту́; ізба́вить м'я, я́ко восхоті́ м'я.21І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й, і по чистоті́ руку́ моє́ю возда́сть мі,22я́ко сохрани́х путі́ Госпо́дні і не нече́ствовах от Бо́га моєго́.23Я́ко вся судьби́ Єго́ пре́до мно́ю, і оправда́нія Єго́ не отступи́ша от мене́.24І бу́ду непоро́чен с Ним і сохраню́ся от беззако́нія моєго́.25І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й і по чистоті́ руку́ моє́ю пред очи́ма Єго́.26С преподо́бним преподо́бен бу́деши, і с му́жем непови́нним непови́нен бу́деши,27і со ізбра́нним ізбра́н бу́деши, і со стропти́вим разврати́шися.28Я́ко Ти лю́ди смире́нния спасе́ши і о́чі го́рдих смири́ши.29Я́ко Ти просвіти́ши світи́льник мой, Го́споди; Бо́же мой, просвіти́ши тьму мою́.30Я́ко Тобо́ю ізба́влюся от іскуше́нія, і Бо́гом мої́м прейду́ сті́ну.31Бог мой, непоро́чен путь Єго́: словеса́ Госпо́дня разжже́на. Защи́титель єсть всіх упова́ющих на Него́.32Я́ко кто Бог, ра́зві Го́спода? Іли́ кто Бог, ра́зві Бо́га на́шего?33Бог препоясу́яй м'я си́лою, і положи́ непоро́чен путь мой;34соверша́яй но́зі мої́ я́ко єле́ні, і на висо́ких поставля́яй м'я;35науча́яй ру́ці мої́ на брань, і положи́л єси́ лук мі́дян ми́шця моя́;36і дал мі єси́ защище́ніє спаcе́нія, і десни́ця Твоя́ восприя́т м'я; і наказа́ніє Твоє́ іспра́вить м'я в коне́ць, і наказа́ніє Твоє́ то м'я научи́ть.37Ушири́л єси́ стопи́ моя́ подо мно́ю, і не ізнемого́сті плесні́ мої́.38Пожену́ враги́ моя́, і пости́гну я, і не возвращу́ся, до́ндеже сконча́ються;39оскорблю́ їх, і не возмо́гуть ста́ти, паду́ть под нога́ма мої́ма.40І препоя́сал м'я єси́ си́лою на брань, сп'ял єси́ вся востаю́щия на м'я под м'я.41І враго́в мої́х дал мі єси́ хребе́т і ненави́дящия м'я потреби́л єси́.42Воззва́ша, і не бі спаса́яй; ко Го́споду, і не усли́ша їх.43І істню́ я я́ко прах пред лице́м ві́тра, я́ко бре́ніє путі́й погла́жду я.44Ізба́виши м'я от преріка́нія люді́й; поста́виши м'я во главу́ язи́ков; лю́діє, ї́хже не ві́діх, рабо́таша мі,45в слух у́ха послу́шаша м'я. Си́нове чужді́ї солга́ша мі,46си́нове чужді́ї обетша́ша і охромо́ша от стезь свої́х.47Жив Госпо́дь, і благослове́н Бог, і да вознесе́ться Бог спаcе́нія моєго́,48Бог дая́й отмще́ніє мні і покори́вий лю́ди под м'я.49Ізба́витель мой от враг мої́х гнівли́вих; от возстаю́щих на м'я вознесе́ши м'я, от му́жа непра́ведна ізба́виши м'я.50Сего́ ра́ди іспові́мся Тебі́ во язи́ціх, Го́споди, і і́мені Твоєму́ пою́;51велича́яй спасе́нія царе́ва і творя́й ми́лость христу́ Своєму́ Дави́ду і сі́мені єго́ до ві́ка.Сла́ва: | (Пісня Давида.)1Начальнику хору. Раба Господнього Давида, який виголосив слова пісні цієї до Господа, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів його і від руки Саула. І він сказав:2ВозлюблюТебе, Господи, кріпосте моя.3Господь — твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій.4З хвалою прикличу Господа і від ворогів моїх спасуся.5Огорнули мене муки смертельні, і ріки беззаконня засмутили мене.6Кайдани пекельні скували мене, і сіті смертні обплутали мене.7У тісноті моїй я призивав Господа і до Бога мого взивав, і Він почув голос мій із храму [святого] Свого, і благання моє дійшло до слуху Його.8І затряслася, захиталася земля, тремтіли й тряслися підвалини гір, бо запалав гнівом [Господь].9Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його — вогонь палючий, палаюче вугілля сипалося від Нього.10Він прихилив небеса й зійшов, і морок — під ногами Його.11І возсів на херувимів, і полетів, понісся на крилах вітру.12Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе.13Від блиску Його перед Ним летіли хмари, град і вогненне вугілля.14І загримів у небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій.15Пустив стріли Свої і розігнав їх. Метнув безліч блискавок і розсіяв їх.16І відкрилися джерела вод, відкрилися основи всесвіту від заборони Твоєї, Господи, від подиху гніву Твого.17Він простяг руку з висоти і взяв мене, і з глибокої води визволив мене.18Він визволив мене від ворогів моїх сильних і від ненависників моїх, що були сильнішими від мене.19Вони повстали на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене.20Він вивів мене на простір і визволив мене, бо Він возлюбив мене.21Господь воздав мені за правдою моєю і за чистотою рук моїх відплатив мені.22Бо я зберіг путі Господні і не був нечестивим перед Богом моїм.23Бо всі заповіді Його були переді мною, і від повелінь Його я не відхилявся.24Я був непорочний перед Ним і берігся, щоб не згрішити мені.25І воздав мені Господь за правдою моєю і за чистотою рук моїх перед очима Його.26Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його,27з чистим — за чистотою його, а з лукавим — за лукавством його.28Бо Ти народ поневолений спасаєш і пиху гордих приборкуєш.29Ти засвічуєш світильник мій. Господь Бог мій просвічує темряву мою.30З Тобою я перемагаю військо, з Богом моїм я через мур перейду.31Бог мій! Непорочні путі Його, чисте слово Його, Він оборонець усіх, що надіються на Нього.32Бо хто Бог, крім Господа? Хто захисник, крім Бога нашого?33Бог підперізує мене силою, рівняє переді мною дорогу мою.34Робить ноги мої швидкими, як у оленя, і на висотах моїх ставить мене.35Привчає руки мої до боротьби і м’язи мої робить, як лук мідний.36Ти, Господи, даєш мені щит спасіння Твого, правиця Твоя підтримує мене і ласка Твоя звеличує мене.37Ти розширюєш кроки мої піді мною, і не хитаються ноги мої.38Я жену ворогів моїх і настигаю їх, і не повертаюся, аж доки не знищу їх.39Уражаю їх, і вони не можуть встати, падають під ногами моїми.40Бо Ти підперезав мене силою на битву, кинув під ноги мої тих, що повстали на мене.41Ти повернув до мене спиною ворогів моїх, і я нищив тих, що ненавиділи мене.42Вони кричали, та нікому було рятувати; до Господа — але Він не послухав їх.43Я розсіваю їх, як порох перед вітром, як багно на вулиці, топчу їх.44Ти врятував мене від людського заколоту, поставив мене на чолі народів. Народ, якого не знав я, служить мені.45Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною,46навіть в укріпленнях своїх іноплемінники бліднуть і тремтять.47Живий Господь і благословенний Бог. І нехай прославлений буде Бог спасіння мого!48Бог, що відплачує за мене і підкорює мені народи,49Він визволив мене від ворогів моїх, підніс мене над тими, що воювали проти мене, і від чоловіка неправедного визволив мене.50За те буду славити Тебе, Господи, між народами й співатиму імені Твоєму.51Ти велично спасаєш царя і виявляєш милість до помазаника Свого Давида і роду його навіки.Слава… |
|
Псалом 18
|
Псалом 18
|
| 1В коне́ць, псало́м Дави́ду, 18.2Небеса́ пові́дають сла́ву Бо́жию, творе́ніє же руку́ Єго́ возвіща́єть твердь.3День дні отрига́єть глаго́л, і нощ но́щі возвіща́єть ра́зум.4Не суть рі́чі, ніже́ словеса́, ї́хже не сли́шаться гла́си їх.5Во всю зе́млю ізи́де віща́ніє їх, і в конці́ вселе́нния глаго́ли їх; в со́лнці положи́ селе́ніє Своє́;6і той я́ко жени́х ісходя́й от черто́га своєго́, возра́дується я́ко ісполи́н тещи́ путь.7От кра́я небесе́ ісхо́д єго́, і срі́теніє єго́ до кра́я небесе́; і ність, і́же укри́ється теплоти́ єго́.8Зако́н Госпо́день непоро́чен, обраща́яй ду́ші; свиді́тельство Госпо́днє ві́рно, умудря́ющеє младе́нці.9Оправда́нія Госпо́дня пра́ва, веселя́щая се́рдце; за́повідь Госпо́дня світла́, просвіща́ющая о́чі.10Страх Госпо́день чист, пребива́яй в вік ві́ка; судьби́ Госпо́дні і́стинни, оправда́нни вку́пі,11вожделі́нни па́че зла́та і ка́мене че́стна мно́га, і сла́ждша па́че ме́да і со́та.12І́бо раб Твой храни́ть я; внегда́ сохрани́ти я, воздая́ніє мно́го.13Гріхопаде́нія кто разумі́єть? От та́йних мої́х очи́сти м'я,14і от чужди́х пощади́ раба́ Твоєго́; а́ще не облада́ють мно́ю, тогда́ непоро́чен бу́ду, і очи́щуся от гріха́ вели́ка.15І бу́дуть во благоволе́ніє словеса́ уст мої́х, і поуче́ніє се́рдця моєго́ пред Тобо́ю ви́ну, Го́споди, Помо́щниче мой і Ізба́вителю мой. | 1Начальнику хору. Псалом Давида.2Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.3День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку.4Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх.5По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце,6і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє.7Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його.8Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих.9Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі.10Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі,11дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів.12Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика.13Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене.14І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого.15Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій. |
|
Псалом 19
|
Псалом 19
|
| 1В коне́ць, псало́м Дави́ду, 19.2Усли́шить тя Госпо́дь в день печа́лі, защити́ть Тя і́м'я Бо́га Іа́ковля.3По́слеть ті по́мощ от свята́го, і от Сіо́на засту́пить тя.4Пом'яне́ть вся́ку же́ртву твою́, і всесожже́ніє твоє́ ту́чно бу́ди.5Дасть ті Госпо́дь по се́рдцю твоєму́, і весь сові́т твой іспо́лнить.6Возра́дуємся о спасе́нії твоє́м, і во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего возвели́чимся; іспо́лнить Госпо́дь вся проше́нія твоя́.7Ни́ні позна́х, я́ко спасе́ Госпо́дь Христа́ Своєго́; усли́шить Єго́ с небесе́ Свята́го Своєго́; в си́лах спасе́ніє десни́ці Єго́.8Сі́ї на колесни́цях, і сі́ї на ко́нех; ми же во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего призове́м.9Ті́ї сп'я́ті би́ша і падо́ша; ми же воста́хом і іспра́вихомся.10Го́споди, спаси́ царя́, і усли́ши ни, в о́ньже а́ще день призове́м Тя. | 1Начальнику хору. Псалом Давида.2Вислухає тебе Господь в день скорботи, захистить тебе ім’я Бога Якова.3Він пошле тобі поміч із святині і з Сиону підкріпить тебе.4Він пом’яне всі жертви твої, і всепалення твоє буде приємне.5[Господь] дасть тобі за серцем твоїм і наміри твої здійснить.6Звеселімося ж спасінням твоїм, і в ім’я Господа Бога нашого звеличмося; Господь виконає всі прохання твої.7Тепер я знаю, що Господь спасає Христа Свого; з святих небес Своїх відповідає Йому могутністю спасаючої правиці Своєї.8Одні хваляться колісницями, інші кіньми, а ми хвалимося іменем Господа Бога нашого.9Вони хитаються й падають, а ми стоїмо твердо.10Господи, спаси царя і вислухай нас, в який би день ми не звертались [до Тебе]. |
|
Псалом 20
|
Псалом 20
|
| 1Псало́м Дави́ду, 20.2Го́споди, си́лою Твоє́ю возвесели́ться цар, і о спасе́нії Твоє́м возра́дується зіло́.3Жела́ніє се́рдця єго́ дал єси́ єму́, і хоті́нія устну́ єго́ ні́си лиши́л єго́.4Я́ко предвари́л єси́ єго́ благослове́нієм благости́нним, положи́л єси́ на главі́ єго́ віне́ць от ка́мене че́стна.5Живота́ проси́л єсть у Тебе́, і дал єси́ єму́ долготу́ дній во вік ві́ка.6Ве́лія сла́ва єго́ спасе́нієм Твої́м; сла́ву і велелі́піє возложи́ши на него́.7Я́ко да́си єму́ благослове́ніє во вік ві́ка; возвесели́ши єго́ ра́достію с лице́м Твої́м.8Я́ко цар упова́єть на Го́спода, і ми́лостію Ви́шняго не подви́житься.9Да обря́щеться рука́ Твоя́ всім враго́м Твої́м, десни́ця Твоя́ да обря́щеть вся ненави́дящия Тебе́.10Я́ко положи́ши їх, я́ко пещ о́гненную во вре́м'я лиця́ Твоєго́; Госпо́дь гні́вом Свої́м см'яте́ть я, і сність їх огнь.11Плод їх от землі́ погуби́ши, і сі́м'я їх от сино́в челові́чеських.12Я́ко уклони́ша на Тя зла́я, поми́слиша сові́ти, ї́хже не возмо́гуть соста́вити.13Я́ко положи́ши я хребе́т; во ізби́тціх Твої́х угото́виши лице́ їх.14Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Твоє́ю; воспоє́м і поє́м си́ли Твоя́.Сла́ва: | 1Начальнику хору. Псалом Давида.2Господи, силою Твоєю звеселиться цар і спасінню Твоєму вельми возрадується.3Ти дав йому бажання серця його і прохання уст його Ти не відкинув.4Ти зустрів його благословенням благісним і поклав на голову його вінець із чистого золота.5Життя він просив у Тебе, і Ти дав йому довголіття на віки віків.6Велика слава його у спасінні Твоїм, славою й величчю Ти прикрасив його.7Ти дав йому благословення, навіки звеселив його радістю перед лицем Твоїм.8Бо цар уповає на Господа і милістю Всевишнього не захитається.9Рука Твоя, Господи, нехай знайде [всіх] ворогів Твоїх, правиця Твоя нехай досягне всіх, що ненавидять Тебе.10В час гніву Твого Ти розпалиш їх, як піч. У гніві Своїм Господь погубить їх, і поїсть їх вогонь.11Ти знищиш плід їх із землі і рід їх з-поміж синів людських.12Бо вони замислили ворожнечу проти Тебе — злий намір, якого не можуть [здійснити].13Ти поженеш їх перед Собою, з луків Твоїх пустиш стріли в лице їх.14Піднесися, Господи, силою Твоєю! Будемо співати й прославляти могутність Твою.Слава… |
|
Псалом 21
|
Псалом 21
|
| 1В коне́ць, о заступле́нії у́треннем, псало́м Дави́ду, 21.2Бо́же, Бо́же мой, воньми́ мі, вску́ю оста́вил м'я єси́? Дале́че от спаcе́нія моєго́ словеса́ гріхопаде́ній мої́х.3Бо́же мой, воззову́ во дні, і не усли́шиши, і в нощі́, і не в безу́міє мні.4Ти же во святі́м живе́ши, хвало́ Ізра́їлева.5На Тя упова́ша отці́ на́ші; упова́ша, і ізба́вил єси́ я;6к Тебі́ воззва́ша, і спасо́шася; на Тя упова́ша, і не постиді́шася.7Аз же єсьм черв, а не челові́к, поноше́ніє челові́ков і унічиже́ніє люді́й.8Всі ви́дящії м'я поруга́шамися, глаго́лаша устна́ми, покива́ша главо́ю;9упова́ на Го́спода, да ізба́вить єго́, да спасе́ть єго́, я́ко хо́щеть єго́.10Я́ко Ти єси́ істо́ргий м'я із чре́ва, упова́ніє моє́ от сосцю́ ма́тере моєя́.11К Тебі́ приве́ржен єсьм от ложе́сн, от чре́ва ма́тере моєя́ Бог мой єси́ Ти.12Да не отсту́пиши от мене́, я́ко скорб близ, я́ко ність помога́яй мі.13Обидо́ша м'я тельці́ мно́зі, юнці́ ту́чнії одержа́ша м'я;14отверзо́ша на м'я уста́ своя́, я́ко лев восхища́яй і рика́яй.15Я́ко вода́ ізлія́хся, і разси́пашася вся ко́сті моя́; бисть се́рдце моє́ я́ко воск та́яй посреді́ чре́ва моєго́.16І́зсше, я́ко скуде́ль, крі́пость моя́, і язи́к мой прильпе́ горта́ни моєму́, і в персть сме́рті свел м'я єси́.17Я́ко обидо́ша м'я пси мно́зі, сонм лука́вих одержа́ша м'я; іскопа́ша ру́ці мої́ і но́зі мої́.18Ісчето́ша вся ко́сті моя́; ті́ї же смотри́ша і презрі́ша м'я.19Разділи́ша ри́зи моя́ себі́, і о оде́жді моє́й мета́ша жре́бій.20Ти же, Го́споди, не удали́ по́мощ Твою́ от мене́; на заступле́ніє моє́ воньми́.21Ізба́ви от ору́жія ду́шу мою́, і із руки́ пе́сії єдоноро́дную мою́.22Спаси́ м'я от уст льво́вих, і от рог єдиноро́ж смире́ніє моє́.23Пові́м і́м'я Твоє́ бра́тії моє́й, посреді́ це́ркве воспою́ Тя.24Боя́щіїся Го́спода, восхвалі́те Єго́, все сі́м'я Іа́ковле, просла́віте Єго́, да убої́ться же от Него́ все сі́м'я Ізра́їлево;25я́ко не унічижи́, ніже́ негодова́ моли́тви ни́щаго, ніже́ отврати́ лице́ Своє́ от мене́, і єгда́ воззва́х к Нему́, усли́ша м'я.26От Тебе́ похвала́ моя́, в це́ркві вели́цій іспові́мся Тебі́; моли́тви моя́ возда́м пред боя́щимися Єго́.27Ядя́ть убо́зії і наси́тяться, і восхва́лять Го́спода взиска́ющії Єго́; жива́ бу́дуть сердця́ їх в вік ві́ка.28Пом'яну́ться і обратя́ться ко Го́споду всі конці́ землі́, і покло́няться пред ним вся оте́чествія язи́к;29я́ко Госпо́днє єсть Ца́рствіє, і Той облада́єть язи́ки.30Ядо́ша і поклони́шася всі ту́чнії землі́; пред Ним припаду́ть всі низходя́щії в зе́млю; і душа́ моя́ Тому́ живе́ть.31І сі́м'я моє́ порабо́таєть Єму́; возвісти́ть Го́сподеві род гряду́щий;32і возвістя́ть пра́вду Єго́ лю́дем ро́ждшимся*, я́же сотвори́ Госпо́дь. | 1Начальнику хору. При сході зорі. Псалом Давида. (Пророцтво про страждання Ісуса Христа).2Боже, Боже мій! [Зглянься на мене!] Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого.3Боже мій, взиваю вдень — і Ти не чуєш; вночі — і нема мені спокою.4Ти ж у святині живеш, хвало Ізраїля.5На Тебе надіялися батьки наші, надіялись, і Ти визволив їх.6До Тебе звертались і були спасенні, на Тебе надію покладали і не осоромились.7А я черв, а не людина, приниження в людей і зневага в народів.8Всі, хто дивиться на мене, насміхаються з мене, зневажають устами, киваючи головою:9«Він надіявся на Бога, нехай же спасе його, нехай визволить його, коли він угодний Йому».10Але Ти ж вивів мене з утроби, дав мені надію на Тебе від грудей матері моєї.11На Тебе покинутий я від утроби. Від грудей матері моєї Ти — Бог мій.12Не віддаляйся ж від мене, бо скорбота близько, а заступника нема.13Бики роз’ярені обступили мене, страшні васанські — оточили мене.14Розкрили на мене пащі свої, як лев, що шукає поживи й рикає.15Я розлився, як вода, розслабли всі кості мої, і серце моє, як віск, розтопилося в грудях моїх.16Висохла, як черепок, сила моя, і язик мій прилип до піднебіння мого. В порох смерти Ти звів мене.17Бо пси оточили мене, зграя злих обступила мене. Пробили руки й ноги мої.18Можна перелічити всі кості мої, а вони дивляться та зневажають мене.19Розділили ризи мої собі і за одежу мою кидали жереб.20Ти ж, Господи, не віддаляйся від мене. Сило моя, на поміч мені прийди!21Визволи від смерти душу мою і від псів самотню мою.22Почуй і спаси мене від пащі лева і від рогів єдинорогів визволи мене.23Я ж сповіщатиму ім’я Твоє браттям моїм, посеред церкви вірних у піснях хвалитиму Тебе.24Всі, хто боїться Господа, прославляйте Його. Всі нащадки Якова, хваліть Його; нехай же бояться Його всі покоління Ізраїля!25Бо Він не зневажив і не покинув бідного в біді його і не сховав від мене лиця Свого, а почув мене, коли благав Його.26Буду хвалитися Тобою у зібранні великому, буду визнавати Тебе, обітниці мої сповню перед тими, що бояться Його.27Будуть їсти убогі й насичуватися, і хвалитимуть Господа ті, що шукають Його, щоб жили серця ваші повіки.28Згадають і повернуться до Господа всі краї землі і поклоняться перед Ним усі племена народів.29Бо Господнє є Царство, і Він царює над народами.30Будуть споживати й поклоняться Йому всі сильні землі; поклоняться Йому всі, що сходять у землю, і душа моя для Нього живе.31Нащадки [мої] будуть служити Йому і будуть зватися Господніми повіки.32Прийдуть вони і будуть сповіщати правду Його родові майбутньому, про все, що створив Господь. |
|
Псалом 22
|
Псалом 22
|
| Псало́м Дави́ду, 22.1Госпо́дь пасе́ть м'я, і нічто́же м'я лиши́ть.2На мі́сте зла́чні, та́мо всели́ м'я, на воді́ поко́йні воспита́ м'я.3Ду́шу мою́ обрати́, наста́ви м'я на стезі́ пра́вди і́мене ра́ди Своєго́.4А́ще бо і пойду́ посреді́ сі́ні сме́ртния, не убою́ся зла, я́ко Ти со мно́ю єси́; жезл Твой і па́лиця Твоя́, та м'я уті́шиста.5Угото́вал єси́ пре́до мно́ю трапе́зу сопроти́в стужа́ющим мні; ума́стил єси́ єле́йом главу́ мою́, і ча́ша Твоя́ упоява́ющи м'я, я́ко держа́вна.6І ми́лость Твоя́ пожене́ть м'я вся дні живота́ моєго́, і є́же всели́тимися в дом Госпо́день в долготу́ дній. | Псалом Давида.1Господь пасе мене, і нічого мені не бракуватиме.2На місці плодючім, там Він оселив мене; біля води спокійної виховав мене.3Душу мою навернув; навів мене на стежки правди задля імені Свого.4Коли піду навіть у тіні смертній, не боятимуся зла, бо Ти зі мною; жезл Твій і палиця Твоя — вони потішили мене.5Ти наготував переді мною трапезу на очах гнобителів моїх; Ти намастив оливою голову мою, і чаша Твоя, що напоює, найкраща.6І милість [Твоя] буде йти слідом за мною по всі дні життя мого, й оселюся в домі Господнім на довгі дні. |
|
Псалом 23
|
Псалом 23
|
| Псало́м Дави́ду, єди́ния от суббо́т, 23.1Госпо́дня земля́, і ісполне́ніє єя́, вселе́нная і всі живу́щії на ней.2Той на моря́х основа́л ю єсть і на ріка́х угото́вал ю єсть.3Кто взи́деть на го́ру Госпо́дню? Іли́ кто ста́неть на мі́сті святі́м Єго́?4Непови́нен рука́ма і чист се́рдцем, І́же не прия́т всу́є ду́шу свою́ і не кля́тся ле́стію і́скреннему своєму́;5сей при́йметь благослове́ніє от Го́спода і ми́лостиню от Бо́га Спа́са Своєго́.6Сей род і́щущих Го́спода, і́щущих лице́ Бо́га Іа́ковля.7Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви.8Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь крі́пок і си́лен, Госпо́дь си́лен в бра́ні.9Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви.10Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь сил, Той єсть Цар сла́ви.Сла́ва: | Псалом Давида. [У перший день тижня].1Господня земля і все, що наповнює її, вселенна і всі, що живуть у ній.2Він на морях заснував її і на ріках утвердив її.3Хто зійде на гору Господню, і хто стане на місці святому Його?4Той, у кого невинні руки і чисте серце, хто не марнував на суєту душу свою і не присягався [ближньому своєму] зрадливо,5той матиме благословення від Господа і милість від Бога, Спаса свого.6Це рід тих, що шукають Господа, шукають лиця Твого, Боже Яковів.7Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави!8Хто є цей Цар слави? Господь кріпкий і сильний, Господь могутній в бою.9Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави!10Хто є цей Цар слави? Господь Сил, Він є Цар слави.Слава… |
|
Після 3-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 3:
|
Після 3-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 3:
|
|
Живу́щи на землі́, душе́ моя́, пока́йся, персть во гро́бі не поє́ть, прегріше́ній не ізбавля́єть. Возопі́й Христу́ Бо́гу: Сердцеві́дче, согріши́х, пре́жде да́же не осу́диши м'я, поми́луй м'я. Доко́лі, душе́ моя́, пребива́єши в прегріше́ніїх? Доко́лі приє́млеши покая́нія преложе́ніє? Прийми́ во умі́ суд гряду́щий і возопи́й Го́споду: Сердцеві́дче, согріши́х, пре́жде да́же не осу́диши м'я, поми́луй м'я. Сла́ва: На Стра́шном Суди́щі без оглаго́льников облича́юся, без свиді́телей осужда́юся; кни́ги бо со́вістния разгиба́ються, і діла́ сокрове́нная открива́ються. Пре́жде не́же во о́ном всенаро́дном позо́рищі і́маши іспита́ти, я́же мно́ю соді́янная, Бо́же, очи́сти м'я, і спаси́ м'я. І ни́ні: Недоразуміва́ємоє і непостижи́моє єсть, Влади́чице Богоблагода́тная, соді́янноє о Тебі́ стра́шноє та́їнство; Необ'є́млемаго бо заче́нши, родила́ єси́ пло́тію обложе́ннаго от чи́стих крове́й Твої́х. Єго́же, Чи́стая, я́ко Си́на Твоєго́, моли́ спасти́ вся пою́щия Тя. |
Душе моя! Доки живеш на землі, покайся, бо порох у гробі не молиться і від гріхів не визволяє. Взивай до Христа Бога: «Нагрішив я, Серцевідче! Раніш ніж осудити мене, помилуй мене». Душе моя! Доки будеш перебувати у гріхах? Доки будеш відкладати покаяння? Уяви собі суд, що надходить, і взивай до Господа: «Нагрішив я, Серцевідче! Раніш ніж осудити мене, помилуй мене». Слава… На Страшному суді без обвинувача провини виявляються, без свідків осуджуються, бо книга совісти розкривається і діла таємні виявляються. Раніш ніж у тому всенародному судищі виявити, що содіяв я, Боже, очисти і спаси мене. І нині… Незбагненне і недослідиме, Владичице Богородице Богоблагодатна, содіяне через Тебе Таїнство, бо, зачавши Невмістимого, Ти породила Вдягненого у плоть від чистої крови Твоєї. Моли ж Його, Пречиста, як Сина Твого, щоб спас усіх, хто славить Тебе. |
|
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
|
Го́споди Вседержи́телю, Сло́ве Пребезнача́льнаго Отця́, самосоверше́нний Бо́же Ісу́се Христе́, милосе́рдія ра́ди безприкла́днаго ми́лости Твоєя́ ніка́коже разлуча́яйся Твої́х рабо́в, но при́сно в них почива́яй, не оста́ви м'я, раба́ Твоєго́, Всесвяти́й Царю́; но даждь мні, недосто́йному, ра́дованіє спасе́нія Твоєго́, і просвіти́ мой ум сві́том позна́нія Єва́нгелія Твоєго́, ду́шу мою́ любо́вію Креста́ Твоєго́ об'яжи́, ті́ло же моє́ Твої́м безстра́стієм украси́, ми́слі умири́, і но́зі мої́ сохрани́ от поползнове́нія, і не погуби́ м'я со беззако́нньми мої́ми, благи́й Го́споди, но іскуси́ м'я, Бо́же, і вразуми́ се́рдце моє́; іспита́й м'я, і уві́ждь стезі́ моя́, і виждь, а́ще путь беззако́нія во мні, і отврати́ от него́, і наста́ви м'я на путь ві́чен. Ти бо єси́ Путь, і І́стина, і Живо́т, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, со Безнача́льним Твої́м Отце́м і Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
Господи Вседержителю, Слово Безначального Твого Отця, самодовершений Боже Ісусе Христе! Ради милосердя милости Твоєї ніколи не відділяйся від Твоїх рабів, а завжди в них перебувай! Не покинь, Всесвятий Царю, і мене, раба Твого, і дай мені, недостойному, радість спасіння Твого. Просвіти розум мій світлом пізнання Євангелія Твого, душу мою любов’ю хреста Твого обв’яжи, тіло моє Твоїм безстрастям прикрась, думки очисти, ноги мої від спотикання збережи і не погуби мене з беззаконнями моїми, благий Господи, але направ мене, Боже, і врозуми серце моє, випробуй мене і перевір дороги мої, і якщо я на шляху гріховному, то відверни від нього і направ на шляхи вічні. Бо Ти є Путь, і Істина, й Життя, і Тобі славу возсилаємо, з Безначальним Твоїм Отцем, і Пресвятим, і благим, і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
