Завантаження...
Порівняти:
Чин освячення літака
Чи1нъ њсщ7eніz кораблS воздyшнагw

Священник: Благослове́н Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Диякон: Сла́ва Тебі́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́.

І співає хор:

Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша.

Чтець:

Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Священник:

Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Чтець: Амі́нь.

Потім, Го́споди, поми́луй [12 разів.]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Прийді́те, поклоні́мся Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон]

Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Христу́, Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон]

Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Самому́ Христу́, Царе́ві і Бо́гу на́шему. [Поклон]

Їерeй: Бlгословeнъ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

Діaконъ: Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ.

И# поeтъ ли1къ:

ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2, бlже, дyшы нaшz.

Чтeцъ:

С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.]

Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

Г, поми1луй. [Три1жды.]

Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Їерeй:

Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Чтeцъ: Ґми1нь.

Тaже, ГDи поми1луй [в7i.]

Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему. [Покл0нъ.]

Псалом 138
Pал0мъ рlи.

Го́споди, іскуси́л м'я єси́ і позна́л м'я єси́; Ти позна́л єси́ сіда́ніє моє́ і воста́ніє моє́. Ти разумі́л єси́ помишле́нія моя́ іздале́ча; стезю́ мою́ і у́же моє́ Ти єси́ ізслі́довал і вся путі́ моя́ прови́діл єси́. Я́ко ність льсти в язи́ці моє́м; се, Го́споди, Ти позна́л єси́ вся послі́дняя і дре́вняя; Ти созда́л єси́ м'я і положи́л єси́ на мні ру́ку Твою́. Удиви́ся ра́зум Твой от мене́, утверди́ся, не возмогу́ к Нему́. Ка́мо пойду́ от Ду́ха Твоєго́? І от лиця́ Твоєго́ ка́мо біжу́? А́ще взи́ду на не́бо, Ти та́мо єси́; а́ще сни́ду во ад, та́мо єси́. А́ще возьму́ крилі́ мої́ ра́но і вселю́ся в послі́дніх мо́ря, і та́мо бо рука́ Твоя́ наста́вить м'я, і удержи́ть м'я десни́ця Твоя́. І ріх: єда́ тьма попере́ть м'я? І нощ просвіще́ніє в сла́дості моє́й. Я́ко тьма не помрачи́ться от Тебе́, і нощ я́ко день просвіти́ться; я́ко тьма єя́, та́ко і світ єя́. Я́ко Ти созда́л єси́ утро́би моя́, восприя́л м'я єси́ із чре́ва ма́тере моєя́. Іспові́мся Тебі́, я́ко стра́шно удиви́лся єси́; чу́дна діла́ Твоя́, і душа́ моя́ зна́єть зіло́. Не утаї́ся кость моя́ от Тебе́, ю́же сотвори́л єси́ в та́йні, і соста́в мой в преіспо́дніх землі́. Несоді́ланноє моє́ ви́дісті о́чі Твої́, і в кни́зі Твоє́й всі напи́шуться; во днех сози́ждуться, і нікто́же в них. Мні же зіло́ че́стні би́ша дру́зі Твої́, Бо́же, зіло́ утверди́шася влади́чествія їх; ізочту́ їх, і па́че піска́ умно́жаться; воста́х, і єще́ єсьм с Тобо́ю. А́ще ізбіє́ши грі́шники, Бо́же; му́жіє крове́й, уклоні́теся от мене́. Я́ко ревни́ві єсте́ в помишле́ніїх, при́ймуть в суєту́ гра́ди Твоя́. Не ненави́дящия ли Тя, Го́споди, возненави́діх, і о вразі́х Твої́х іста́ях? Соверше́нною не́навистію возненави́діх я; во враги́ би́ша мі. Іскуси́ м'я, Бо́же, і уві́ждь се́рдце моє́; істяжи́ м'я і разумі́й стезі́ моя́; і виждь, а́ще путь беззако́нія во мні, і наста́ви м'я на путь ві́чен.

Г, и3скуси1лъ мS є3си2 и3 познaлъ мS є3си2: ты2 познaлъ є3си2 сэдaніе моE и3 востaніе моE. Ты2 разумёлъ є3си2 помышлє1ніz мо‰ и3здалeча: стезю2 мою2 и3 ќже моE ты2 є3си2 и3зслёдовалъ и3 вс‰ пути6 мо‰ прови1дэлъ є3си2. Ћкw нёсть льсти2 въ љзhцэ моeмъ: сE, гDи, ты2 познaлъ є3си2 вс‰ послBднzz и3 дрє1внzz: ты2 создaлъ є3си2 мS и3 положи1лъ є3си2 на мнЁ рyку твою2. Ўдиви1сz рaзумъ тв0й t менє2, ўтверди1сz, не возмогY къ немY. Кaмw пойдY t д¦а твоегw2; и3 t лицA твоегw2 кaмw бэжY; Ѓще взhду на нб7о, ты2 тaмw є3си2: ѓще сни1ду во ѓдъ, тaмw є3си2. Ѓще возмY крилB мои2 рaнw и3 вселю1сz въ послёднихъ м0рz, и3 тaмw бо рукA твоS настaвитъ мS, и3 ўдержи1тъ мS десни1ца твоS. И# рёхъ: є3дA тмA поперeтъ мS; и3 н0щь просвэщeніе въ слaдости моeй. Ћкw тмA не помрачи1тсz t тебє2, и3 н0щь ћкw дeнь просвэти1тсz: ћкw тмA є3S, тaкw и3 свётъ є3S. Ћкw ты2 создaлъ є3си2 ўтрHбы мо‰, воспріsлъ мS є3си2 и3з8 чрeва мaтере моеS. И#сповёмсz тебЁ, ћкw стрaшнw ўдиви1лсz є3си2: ч{дна дэлA тво‰, и3 душA моS знaетъ ѕэлw2. Не ўтаи1сz к0сть моS t тебє2, ю4же сотвори1лъ є3си2 въ тaйнэ, и3 состaвъ м0й въ преисп0днихъ земли2. Несодёланное моE ви1дэстэ џчи твои2, и3 въ кни1зэ твоeй вси2 напи1шутсz: во днeхъ сози1ждутсz, и3 никт0же въ ни1хъ. Мнё же ѕэлw2 чeстни бhша дрyзи твои2, б9е, ѕэлw2 ўтверди1шасz владhчєствіz и4хъ: и3зочтY и5хъ, и3 пaче пескA ўмн0жатсz: востaхъ, и3 є3щE є4смь съ тоб0ю. Ѓще и3збіeши грёшники, б9е: мyжіе кровeй, ўклони1тесz t менє2. Ћкw ревни1ви є3стE въ помышлeніихъ, пріи1мутъ въ суетY грaды тво‰. Не ненави1дzщыz ли тS, гDи, возненави1дэхъ, и3 њ вразёхъ твои1хъ и3стazхъ; Совершeнною нeнавистію возненави1дэхъ |: во враги2 бhша ми2. И#скуси1 мz, б9е, и3 ўвёждь сeрдце моE: и3стzжи1 мz и3 разумёй стєзи2 мо‰: и3 ви1ждь, ѓще пyть беззак0ніz во мнЁ, и3 настaви мS на пyть вёченъ.

Молитва
Мlтва.

Го́споди Бо́же, на Херуви́міх носи́мий і о́гненною колесни́цею Ілі́ю на небеса́ взе́мий, А́нгели же Твої́ми Авваку́ма і Фили́ппа дия́кона по возду́ху пренеси́й і на успе́ніє Твоєя́ Ма́тере Апо́столи собра́вий, Сам кора́бль сей возду́шний освяти́ і путеше́ствующия в нем благослови́, от вся́каго зла соблюда́я, я́ко Ти єси́ єди́н Всеси́лен і Тебі́ сла́ву возсила́єм Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Г б9е, на херувjмэхъ носи1мый и3 џгненною колесни1цею и3лjю на небесA взeмый, ѓгGлы же твои1ми ґввакyма и3 філjппа діaкона по воздyху пренесhй и3 на ўспeніе твоеS мaтере ґпcлы собрaвый, сaмъ корaбль сeй воздyшный њс™и2 и3 путешeствующыz въ нeмъ бlгослови2, t всsкагw ѕлA соблюдaz, ћкw ты2 є3си2 є3ди1нъ всеси1ленъ и3 тебЁ слaву возсылaемъ nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Священник же окроплює...
Їерeй же њкроплsетъ...

Священник же окроплює святою водою літак зовні і всередині, промовляючи:

Благословля́ється і освяща́ється кора́бль сей возду́шний благода́тію Пресвята́го Ду́ха, окропле́нієм води́ сея́ свяще́нния, во і́м'я Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, амі́нь. [Тричі]

Їерeй же њкроплsетъ с™0ю вод0ю корaбль воздyшный вовнЁ и3 внутри2, глаг0лz:

Бlгословлsетсz и3 њсщ7aетсz корaбль сeй воздyшный бlгодaтію прес™aгw д¦а, њкроплeніемъ воды2 сеS сщ7eнныz, во и4мz nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, ґми1нь. [Три1жды.]

Прему́дрость. Чеcтні́йшую...
Премyдрость. Чтcнёйшую...

Прему́дрость. Чеcтні́йшую:
Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же: Слава, і нині: Го́споди, поми́луй, тричі. Благослови́.
І священник виголошує відпуст того дня.

Премyдрость. Чтcнёйшую:
Слaва тебЁ, хrтE б9е: Слaва, и3 нhнэ:
Г, поми1луй, три1жды. Бlгослови2. И# tпyстъ настоsщагw днE.