Мучениці Віра, Надія, Любов і матір їхня Софія
17 вересня (30 вересня)
Тропар, глас 4
Торжеству́єть Це́рков перворо́дних, / і свесели́ться приє́мля ма́тер о ча́діх веселя́щуюся, / я́же я́ко му́дрости тезоімени́тая / тро́йственним богосло́вським доброді́телем равночи́сленния породи́. / Ти́я с му́дрими ді́вами зрить уневі́стившияся Жениху́ Бо́гу Сло́ву, / с не́ю і ми духо́вне в па́м'яті їх свесели́мся, глаго́люще: / Тро́йці побо́рниці, / Ві́ро, Любве́ і Наде́ждо, // в ві́ре, любві́ і наде́жді утвержда́йте нас.
Кондак, глас 1. Подібний: Гроб Твой, Спа́се:
Софі́ї честни́я свяще́ннійшия ві́тві, / Ві́ра, і Наде́жда, і Любо́в, показа́вшеся, / му́дрость обуї́ша є́ллинськую благода́тію, / і пострада́вше, і побідоно́сиці яви́вшеся, // вінце́м нетлі́нним от всіх Влади́ки Христа́ ув'язо́шася.
