Акафіст святій великомучениці Варварі
|
Ґкafістъ с™ёй великомч7нцэ варвaрэ.
|
|
|
|
Кондак 1
|
Кондaкъ №.
|
|
Ізбра́нной Бо́гом от ідолослужи́тельнаго ро́да і призва́нной во язи́к свят, в лю́ди обновле́нія, неві́сті Христо́ві, я́ко ізбавля́ющіїся тобо́ю от разли́чних зол і обстоя́нія, благода́рственная пі́нія і хвале́нія воспису́єм ті моли́твенници твої́, свята́я і всехва́льная великому́ченице, ти же іму́щи дерзнове́ніє ко Го́споду, от вся́ких нас бід свободи́, да с ра́достію зове́м ті: Ра́дуйся, Варва́ро, неві́сто Христо́ва прекра́сная.
|
И#збрaнной бGомъ t їдwлослужи1тельнагw р0да и3 призвaнной во kзhкъ с™ъ, въ лю1ди њбновлeніz, невёстэ хrт0вэ, ћкw и3збавлsющіисz тоб0ю t разли1чныхъ ѕHлъ и3 њбстоsніz, бlгодaрствєннаz пBніz и3 хвалє1ніz восписyемъ ти2 моли1твєнницы твои2, с™az и3 всехвaльнаz великомч7нце, тh же и3мyщи дерзновeніе ко гDу, t всsкихъ нaсъ бёдъ свободи2, да съ рaдостію зовeмъ ти2: Рaдуйсz, варвaро, невёсто хrт0ва прекрaснаz.
|
Ікос 1
|
Јкосъ №.
|
|
А́нгелов честну́ю і вселюбе́зную чистоту́ непоро́чно сохра́нши, честна́я Варва́ро, а́нгелом сожи́тельниця би́ти сподо́билася єси́, с ни́миже єгда́ поє́ши Тро́їчеськую піснь Бо́гу на Небесі́, усли́ши нас, пою́щих тебі́ на землі́ похва́льная пі́нія сія́: Ра́дуйся, отрокови́це, Бо́гом Отце́м предуста́вленная би́ти сообра́зна в страда́нії о́бразу Си́на Єго́; ра́дуйся, Си́ном Бо́жиїм, Сві́том от Сві́та, призва́нная із тьми в чу́дний світ ві́ри і благода́ті Єго́. Ра́дуйся, я́ко позва́вшему тя Свято́му Ду́ху, і сама́ ті́лом і ду́хом свята́ єси́; ра́дуйся, я́ко от скве́рни пло́ті і ду́ха непоро́чну тя соблюла́ єси́. Ра́дуйся, рожде́нному от Ді́ви Жениху́ Христу́ ді́ву тя чи́стую обручи́вшая; ра́дуйся, земна́го обру́чника па́че Небе́снаго зна́ти не восхоті́вшая. Ра́дуйся, кри́не ді́вства, посреді́ те́рнія јдольськаго прора́стший до́лі; ра́дуйся, цві́те чистоти́, в неув'яда́ємой сла́ві цвіту́щий горі́. Ра́дуйся, в небе́сном вертогра́ді Христо́ва благоуха́нія наслажда́ющаяся; ра́дуйся, красні́йшаго па́че сино́в челові́чеських зрі́нієм та́мо утіша́ющаяся. Ра́дуйся, убіли́вшая ри́зи твоя́ в Кро́ві А́гнчей на землі́; ра́дуйся, в ли́ці ді́вственном послі́дующая Бо́жиєму А́гнцю на Небесі́. Ра́дуйся, Варва́ро, неві́сто Христо́ва прекра́сная.
|
ЃгGлwвъ чcтнyю и3 вселюбeзную чистотY непор0чнw сохрaнши, чтcнaz варвaро, ѓгGлwмъ сожи1тельница бhти спод0биласz є3си2, съ ни1миже є3гдA поeши трbческую пёснь бGу на нб7си2, ўслhши нaсъ, пою1щихъ тебЁ на земли2 похв†льнаz пBніz сі‰: Рaдуйсz, nтрокови1це, бGомъ nц7eмъ пред8устaвленнаz бhти соoбрaзна въ страдaніи џбразу сн7а є3гw2: рaдуйсz, сн7омъ б9іимъ, свётомъ t свёта, призвaннаz и3з8 тмы2 въ чyдный свётъ вёры и3 бlгодaти є3гw2. Рaдуйсz, ћкw позвaвшему тS с™0му д¦у, и3 самA тёломъ и3 д¦омъ с™A є3си2: рaдуйсz, ћкw t сквeрны пл0ти и3 дyха непор0чну тS соблюлA є3си2. Рaдуйсz, рождeнному t дв7ы женихY хrтY дв7у тS чи1стую њбручи1вшаz: рaдуйсz, земнaгw њбрyчника пaче нбcнагw знaти не восхотёвшаz. Рaдуйсz, крjне двcтва, посредЁ тeрніz јдwльскагw прорaстшій д0лэ: рaдуйсz, цвёте чcтоты2, въ неувzдaемой слaвэ цвэтyщій горЁ. Рaдуйсz, въ нбcномъ вертогрaдэ хrт0ва бlгоухaніz наслаждaющаzсz: рaдуйсz, краснёйшагw пaче сынHвъ чlвёческихъ зрёніемъ тaмw ўтэшaющаzсz. Рaдуйсz, ўбэли1вшаz ри6зы тво‰ въ кр0ви ѓгнчей на земли2: рaдуйсz, въ ли1цэ дёвственномъ послёдующаz б9іему ѓгнцу на нб7си2. Рaдуйсz, варвaро, невёсто хrт0ва прекрaснаz.
|
Кондак 2
|
Кондaкъ в7.
|
|
Ви́дящи свята́я Варва́ра себе́ на висо́ком столпі́ от отця́ поста́влену, помишля́ше себе́ ма́нієм Бо́жиїм к Небесі́ би́ти возводи́му. Разу́мная у́бо восхожде́нія в се́рдці своє́м поло́жши, ті́ми от тьми ко сві́ту і от преле́стних јдолов ко і́стинному Бо́гу у́мні восхожда́ше, пою́щи Єму́: Аллилу́я.
|
Ви1дzщи с™az варвaра себE на выс0комъ столпЁ t nтцA постaвлену, помышлsше себE мaніемъ б9іимъ къ нб7си2 бhти возводи1му. Разyмнаz ќбw восхождє1ніz въ сeрдцэ своeмъ пол0жши, тёми t тмы2 ко свёту и3 t прелeстныхъ јдwлwвъ ко и4стинному бGу ќмнэ восхождaше, пою1щи є3мY: Ґллилyіа.
|
Ікос 2
|
Јкосъ в7.
|
|
Ра́зум неуразумі́нний о Єди́ном всея́ тва́рі Творці́ разумі́ти, ді́ва свята́я Варва́ра, і́щущи, бесі́доваше со свої́м си ра́зумом, глаго́ля: от те́мних куми́ров чу́дним світи́лам небе́сним ка́ко бі созда́тися мо́щно, рци мі. К не́йже он со Псало́мником рече́: всі бо́зі язи́к, бі́сове, єди́н же єсть Бог і Госпо́дь, І́же небеса́ і вся світи́ла їх сотвори́. Таково́му твоєму́, му́драя ді́во, ра́зуму див'я́щеся, глаго́лем: Ра́дуйся, па́че ста́рець ідолослужи́тельних разу́мнійшая; ра́дуйся, па́че мудреце́в ми́ра сего́ мудрі́йшая. Ра́дуйся, я́ко тебі́ безві́стная і та́йная прему́дрости своєя́ Бог яви́л єсть; ра́дуйся, я́ко тебе́ і́стиннаго богосло́вія Сам Бог Сло́во научи́л єсть. Ра́дуйся, всіх звіздоче́тцев умо́м Христо́вим превозше́дшая; ра́дуйся, я́вственніє па́че о́ніх небе́сний круг прозрі́вшая. Ра́дуйся, я́ко в тва́рі, а́ки в зерца́лі, Самаго́ Творця́ усмотрі́ла єси́; ра́дуйся, я́ко в созда́нних світи́лах Несозда́нний Світ узрі́ла єси́. Ра́дуйся, ни́ні уже́ кромі́ зерца́ла світ лиця́ Бо́жия на Небесі́ зря́щая; ра́дуйся, тім сві́том неізрече́нно веселя́щаяся. Ра́дуйся, у́мная звіздо́, єя́же озаре́нієм лице́ Бо́жиє, я́ко со́лнце, сві́тло нам явля́ється; ра́дуйся, ми́сленная луно́, є́юже нощ заблужде́нія я́ко день просвіща́ється. Ра́дуйся, Варва́ро, неві́сто Христо́ва прекра́сная.
|
Рaзумъ неуразумённый њ є3ди1номъ всеS твaри творцЁ разумёти дёва с™az варвaра и4щущи, бесёдоваше со свои1мъ си2 рaзумомъ, гlz: t тeмныхъ кумjрwвъ чyднымъ свэти1ламъ нб7снымъ кaкw бЁ создaтисz м0щно, рцы2 ми2. Къ нeйже џнъ со pал0мникомъ речE: вси2 б0зи kзы6къ, бёсове, є3ди1нъ же є4сть бGъ и3 гDь, и4же нб7сA и3 вс‰ свэти1ла и4хъ сотвори2. Таков0му твоемY, мyдраz дв7о, рaзуму дивsщесz, глаг0лемъ: Рaдуйсz, пaче стaрєцъ їдwлослужи1тельныхъ разyмнэйшаz: рaдуйсz, пaче мудрецє1въ мjра сегw2 мудрёйшаz. Рaдуйсz, ћкw тебЁ безвBстнаz и3 т†йнаz премyдрости своеS бGъ kви1лъ є4сть: рaдуйсz, ћкw тебE и4стиннагw бGосл0віz сaмъ бGъ сл0во научи1лъ є4сть. Рaдуйсz, всёхъ ѕвэздочeтцєвъ ўм0мъ хrт0вымъ превозшeдшаz: рaдуйсz, ћвственнэе пaче џнэхъ нбcный крyгъ прозрёвшаz. Рaдуйсz, ћкw въ твaри, ѓки въ зерцaлэ, самагw2 творцA ўсмотрёла є3си2: рaдуйсz, ћкw въ создaнныхъ свэти1лахъ несоздaнный свётъ ўзрёла є3си2. Рaдуйсz, нhнэ ўжE кромЁ зерцaла свётъ лицA б9іz на нб7си2 зрsщаz: рaдуйсz, тёмъ свётомъ неизречeннw веселsщаzсz. Рaдуйсz, ќмнаz ѕвэздо2, є3sже њзарeніемъ лицE б9іе, ћкw сlнце, свётлw нaмъ kвлsетсz: рaдуйсz, мhсленнаz луно2, є4юже н0щь заблуждeніz ћкw дeнь просвэщaетсz. Рaдуйсz, варвaро, невёсто хrт0ва прекрaснаz.
|
Кондак 3
|
Кондaкъ G.
|
|
Си́ла Ви́шняго даде́ тогда́ святі́й Варва́рі, я́коже дре́влі проро́ку Ієзекі́їлю, лице́ адама́нтово, си́льно пред всі́ми ідолослужи́тельми, во є́же не убоя́тися єй от зві́рськаго лиця́ їх, ні ужаса́тися лю́таго преще́нія. Ті́мже со дерзнове́нієм мужему́дренная ді́ва взива́ше: Тро́йцю чту, Єди́но Бо́жество́, і Той ві́рою покланя́ющися, велегла́сно пою́: Аллилу́я.
|
Си1ла вhшнzго дадE тогдA с™ёй варвaрэ, ћкоже дрeвлэ прbр0ку їезекjилю, лицE ґдамaнтово, си1льно пред8 всёми їдwлослужи1тельми, во є4же не ўбоsтисz є4й t ѕвёрскагw лицA и4хъ, ни ўжасaтисz лю1тагw прещeніz. Тёмже со дерзновeніемъ мужемyдреннаz дв7а взывaше: трbцу чтY, є3ди1но б9ество2, и3 т0й вёрою покланsющисz, велеглaснw пою2: Ґллилyіа.
|
Ікос 3
|
Јкосъ G.
|
|
Іму́щи свята́я Варва́ра сви́ше да́нную себі́ му́дрость, востече́ к ді́лателем ба́ні оте́чеськия, і о́нім проявля́я та́йну Святи́я Тро́йці, повелі́ три о́кна в ба́ні устро́їти. А́ще, рече́, ідолослужи́теліє уста́ і́муть і не глаго́лють сла́ви і́стиннаго Бо́га, то ка́менния в сей ба́ні сті́ни треми́ о́кнами, а́ки треми́ устна́ми, да свиді́тельствують, я́ко Єди́н єсть Бог, в Тро́йці Святі́й от всея́ тва́рі сла́вимий і покланя́ємий. За таково́є у́бо мудрова́ніє, свята́я Варва́ро, прийми́ похвалу́ сію́: Ра́дуйся, в трео́конной ба́ні купі́ль свята́го креще́нія, во і́м'я Тро́йці Пресвяти́я, ізобрази́вшая; ра́дуйся, в купі́лі води́ і Ду́ха, к сим же і кро́ве твоєя́ му́ченичеськия, тебе́ ізми́вшая. Ра́дуйся, я́ко треми́ о́кнами тьму многобо́жія, Тро́йці Святі́й проти́внаго, прогна́ла єси́; ра́дуйся, я́ко о́кнами треми́ світ Тро́їчеський я́сно узрі́ла єси́. Ра́дуйся, я́ко ті́ми треми́ о́кнами призрі́ на тя Со́лнце Пра́вди, тридне́вно возсія́вшеє от гро́ба; ра́дуйся, я́ко ті́ми тебі́ возсія́ день Тро́їчеськаго спасе́нія. Ра́дуйся, се́рдце твоє́ Єди́ному в Тро́йці Бо́гу всегда́ отве́рсто імі́вшая; ра́дуйся, чу́вства твоя́ пред бра́нію тріє́х враго́в, пло́ті, ми́ра і дия́вола, крі́пко заключи́вшая. Ра́дуйся, я́ко в душі́ твоє́й три ми́сленная о́кна, ві́ри, наде́жди і любве́, устро́їла єси́; ра́дуйся, я́ко ті́ми треми́ о́кнами при Тро́їчеськом Бо́жестві́ треми́ де́ньми воздви́женную Ті́ла Христо́ва Це́рков усмотрі́ла єси́. Ра́дуйся, я́ко тебі́ Небеса́ от тріє́х ієра́рхій а́нгельських отверзо́шася; ра́дуйся, я́ко тебе́ го́рнія оби́телі Тро́їчеськія ра́достно прия́ша. Ра́дуйся, Варва́ро, неві́сто Христо́ва прекра́сная.
|
И#мyщи с™az варвaра свhше дaнную себЁ мdрость, востечE къ дёлателємъ бaни nтeческіz, и3 џнэмъ проzвлsz тaйну с™hz трbцы, повелЁ три2 џкна въ бaнэ ўстр0ити. Ѓще, речE, їдwлослужи1теліє ўстA и4мутъ и3 не глаг0лютъ слaвы и4стиннагw бGа, то кaменныz въ сeй бaнэ стёны треми2 џкнами, ѓки треми2 ўстнaми, да свидётельствуютъ, ћкw є3ди1нъ є4сть бGъ, въ трbцэ с™ёй t всеS твaри слaвимый и3 покланsемый. за таков0е u5бо мудровaніе, с™az варвaро, пріими2 похвалY сію2: Рaдуйсz, въ треo1конной бaнэ купёль с™aгw кRщeніz, во и4мz трbцы прес™hz, и3зoбрази1вшаz: рaдуйсz, въ купёли воды2 и3 д¦а, къ си1мъ же и3 кр0ве твоеS мyченическіz, тебE и3змhвшаz. Рaдуйсz, ћкw треми2 џкнами тмY многоб0жіz, трbцэ с™ёй проти1внагw, прогнaла є3си2: рaдуйсz, ћкw џкнами треми2 свётъ трbческій ћснw ўзрёла є3си2. Рaдуйсz, ћкw тёми треми2 џкнами призрЁ на тS сlнце прaвды, триднeвнw возсіsвшее t гр0ба: рaдуйсz, ћкw тёми тебЁ возсіS дeнь трbческагw спасeніz. Рaдуйсz, с®це твоE є3ди1ному въ трbцэ бGу всегдA tвeрсто и3мёвшаz: рaдуйсz, ч{вства тво‰ пред8 брaнію тріeхъ врагHвъ, пл0ти, мjра и3 діaвола, крёпкw заключи1вшаz. Рaдуйсz, ћкw въ души2 твоeй три2 мhслєннаz џкна, вёры, надeжды и3 любвE, ўстр0ила є3си2: рaдуйсz, ћкw тёми треми2 џкнами при трbческомъ б9ествЁ треми2 дeньми воздви1женную тёла хrт0ва цRковь ўсмотрёла є3си2. Рaдуйсz, ћкw тебЁ нб7сA t тріeхъ їерaрхій ѓгGльскихъ tверз0шасz: рaдуйсz, ћкw тебE гHрніz nби1тєли трbчєскіz рaдостнw пріsша. Рaдуйсz, варвaро, невёсто хrт0ва прекрaснаz.
|
Кондак 4
|
Кондaкъ д7.
|
|
Бу́ря я́рости ве́лія отця́ твоєго́, ди́шущаго преще́нієм і уби́йством, возшуме́ на храм душі́ твоєя́, свята́я Варва́ро, но того́ не возмо́же поколеба́ти, основа́н бо бі на тве́рдом ві́ри Христо́ви ка́мені, на не́мже ти, му́драя ді́во, неподви́жимо стоя́щи, укріпля́ющему тя Ісу́су Христу́ піснь воспіва́ла єси́: Аллилу́я.
|
Бyрz ћрости вeліz nтцA твоегw2, дhшущагw прещeніемъ и3 ўбjйствомъ, возшумE на хрaмъ души2 твоеS, с™az варвaро, но тогw2 не возм0же поколебaти: њсновaнъ бо бЁ на твeрдомъ вёры хrт0вы кaмени, на нeмже ты2, мyдраz дв7о, неподви1жимw стоsщи, ўкрэплsющему тS ї}су хrтY пёснь воспэвaла є3си2: Ґллилyіа.
|
Ікос 4
|
Јкосъ д7.
|
|
Сли́шав от тебе́, му́дрия дще́рі, оте́ць твой Діоско́р несли́шанная о Святі́й Тро́йці словеса́, я́ко а́спід глухи́й затка́ у́ші своя́ і по подо́бію змії́ну с жа́лом ядоно́сним, устреми́ся со о́стрієм меча́ на твоє́ уби́йство; но ти, неві́сто Христо́ва Варва́ро, подража́ющи Жениха́ Твоєго́ Ісу́са, біжа́вшаго от меча́ І́родова, бі́гала єси́ от меча́ Діоско́рова, жела́ющи се́рдце єго́ от зві́рськия я́рости в любо́в оте́чеськую обрати́ти. Ми же разу́мноє твоє́ бі́гство зва́нії почита́єм си́ми: Ра́дуйся, блаже́нная, ізгна́нная із до́му земна́го пра́вди ра́ди; ра́дуйся, бога́тая в Бо́га, лише́нная оте́чеських бога́тств Христа́ ра́ди. Ра́дуйся, я́ко твоєго́ обнища́нія єсть Ца́рствіє Небе́сноє; ра́дуйся, я́ко тебі́ угото́вася ві́чних благ сокро́вище. Ра́дуйся, слове́сная а́гнице, от зла́го во́лка мучи́теля к до́брому Па́стирю Христу́ прибі́гшая; ра́дуйся, во двор пра́ведних ове́ць Єго́, одесну́ю стоя́щих, вше́дшая. Ра́дуйся, незло́бивая голуби́це, от земна́го вра́на в покро́в Небе́снаго Орла́ прелеті́вшая; ра́дуйся, в кро́ві крилу́ Єго́ до́брий тебі́ покро́в обрі́тшая. Ра́дуйся, Небе́снаго Отця́ дщи честна́я, я́ко от земна́го роди́теля с безче́стієм на смерть гони́ма била́ єси́; ра́дуйся, я́ко от Безсме́ртнаго Го́спода Сла́ви в жизнь ві́чную со сла́вою прия́та єси́. Ра́дуйся, тоя́жде і нам жи́зні присножела́ющая хода́тайце; ра́дуйся, прилі́жная о нас к Бо́гу моли́твеннице. Ра́дуйся, Варва́ро, неві́сто Христо́ва прекра́сная.
|
Слhшавъ t тебє2, мyдрыz дщeри, nтeцъ тв0й діоск0ръ неслhшаннаz њ с™ёй трbцэ словесA, ћкw ѓспідъ глухjй заткA ќши сво‰ и3 по под0бію ѕміи1ну съ жaломъ kдон0снымъ, ўстреми1сz со џстріемъ мечA на твоE ўбjйство: но ты2, невёсто хrт0ва варвaро, подражaющи женихA твоего2 ї}са, бэжaвшаго t мечA и4родова, бёгала є3си2 t мечA діоск0рова, желaющи сeрдце є3гw2 t ѕвёрскіz ћрости въ люб0вь nтeческую њбрати1ти. Мh же разyмное твоE бёгство звaніи почитaемъ си1ми: Рaдуйсz, бlжeннаz, и3згнaннаz и3з8 д0му земнaгw прaвды рaди: рaдуйсz, богaтаz въ бGа, лишeннаz nтeческихъ богaтствъ хrтA рaди. Рaдуйсz, ћкw твоегw2 њбнищaніz є4сть цrтвіе нбcное: рaдуйсz, ћкw тебЁ ўгот0васz вёчныхъ бл†гъ сокр0вище. Рaдуйсz, словeснаz ѓгнице, t ѕлaгw в0лка мучи1телz къ д0брому пaстырю хrтY прибёгшаz: рaдуйсz, во дв0ръ прaведныхъ nвeцъ є3гw2, њдеснyю стоsщихъ, вшeдшаz. Рaдуйсz, неѕл0биваz голуби1це, t земнaго врaна въ покр0въ нбcнагw nрлA прелетёвшаz: рaдуйсz, въ кр0вэ крилY є3гw2 д0брый тебЁ покр0въ њбрётшаz. Рaдуйсz, нбcнагw nц7A дщи2 чтcнaz, ћкw t земнaгw роди1телz съ безчeстіемъ на смeрть гони1ма былA є3си2: рaдуйсz, ћкw t безсмeртнагw гDа слaвы въ жи1знь вёчную со слaвою пріsта є3си2. Рaдуйсz, тоsжде и3 нaмъ жи1зни присножелaющаz ходaтаице: рaдуйсz, прилёжнаz њ нaсъ къ бGу моли1твеннице. Рaдуйсz, варвaро, невёсто хrт0ва прекрaснаz.
|
Кондак 5
|
Кондaкъ є7.
|
|
Боготе́чной звізді́ била́ єси́ подо́бна, свята́я великому́ченице Варва́ро: біжа́щи бо пред отце́м твої́м, наставля́ла єси́ того́ та́їнственні на путь, веду́щий ко Пра́ведному Солнцю, от Ді́ви возсія́вшему, Христу́ Бо́гу. Оба́че он душе́внима осліпле́н очи́ма, а́біє і тіле́снима не узрі́ тя пред собо́ю біжа́щую: ти бо сквозі́ ка́менную, тебі́ велі́нієм Бо́жиїм разступи́вшуюся го́ру проше́дши, скри́лася єси́ от о́чію єго́ в ка́менній пеще́рі, да от среди́ ка́менія, я́ко пти́ця, даси́ глас Бо́гу, воспіва́ющи: Аллилу́я.
|
БGотeчной ѕвэздЁ былA є3си2 под0бна, с™az великомyченице варвaро: бэжaщи бо пред8 nтцeмъ твои1мъ, наставлsла є3си2 того2 тaинственнэ на пyть, ведyщій ко првdному сlнцу, t дв7ы возсіsвшему, хrтY бGу. Nбaче џнъ душeвныма њслэплeнъ nчи1ма, ѓбіе и3 тэлeсныма не ўзрё тz пред8 соб0ю бэжaщую: тh бо сквозЁ кaменную, тебЁ велёніемъ б9іимъ разступи1вшуюсz г0ру прошeдши, скрhласz є3си2 t џчію є3гw2 въ кaменнэй пещeрэ, да t среды2 кaменіz, ћкw пти1ца, дaси глaсъ бGу, воспэвaющи: Ґллилyіа.
|
Ікос 5
|
Јкосъ є7.
|
|
Ви́дівше тя па́стиріє, верху́ гори́ о́вці пасу́щії, в ка́мені кри́ющуюся, дивля́хуся, глаго́люще: что сія́ слове́сная а́гниця; ко́єго во́лка бі́гаєть? І се Діоско́р, па́че во́лка люті́йший, востече́ на го́ру, і тебе́ та́мо кри́ющуюся обрі́ть, і похи́тив за діви́чеськия твоя́ власи́, влеча́ше ко своєму́ до́му по жесто́кому путі́, на не́мже тя ві́рнії сріта́єм приві́тствії си́ми: Ра́дуйся, младо́му єле́ню на гора́х арома́тських уподо́бившаяся; ра́дуйся, го́рняя, па́че до́льних восхожде́нія в се́рдці твоє́м полага́ющи, возлюби́вшая. Ра́дуйся, ізби́вшая поги́бельнаго ідолослуже́нія ро́ва; ра́дуйся, на го́ру Тро́їчеськаго поклоне́нія восте́кшая. Ра́дуйся, сквозі́ ка́меніє проше́дшая, от каменносе́рдаго бі́гающи гоне́нія; ра́дуйся, среді́ ка́менія Ка́мень Христа́, утвержда́ющаго тя, обрі́тшая. Ра́дуйся, в пеще́ру ка́менную вше́дшая, ви́діти Ісу́са во гро́бі ка́менном би́вша положе́нна; ра́дуйся, уже́ Того́ ви́дящая на Престо́лі Сла́ви сідя́ща. Ра́дуйся, я́ко власи́ глави́ твоєя́, за Христа́ храня́щаго, да і влас глави́ челові́ческия не поги́бнеть, істо́ргани суть на землі́; ра́дуйся, я́ко ті́ї от Христа́ ізочте́ні суть ко увінча́нію на Небесі́. Ра́дуйся, власи́ твоя́ кро́вію до́лі, я́ко цвіта́ми, обагри́вшая; ра́дуйся, заплете́ніє власо́в твої́х окровавле́нних в віне́ць тебі́ злати́й обрати́вшая. Ра́дуйся, Варва́ро, неві́сто Христо́ва прекра́сная.
|
Ви1дэвше тS пaстыріе, верхY горы2 џвцы пасyщіи, въ кaмени крhющуюсz, дивлsхусz, глаг0люще: что2 сіS словeснаz ѓгница; к0егw в0лка бёгаетъ; И# сE діоск0ръ, пaче в0лка лютёйшій, востечE на г0ру, и3 тебE тaмw крhющуюсz њбрётъ, и3 похи1тивъ за дэви1чєскіz тво‰ власы6, влечaше ко своемY д0му по жест0кому пути2, на нeмже тS вёрніи срэтaемъ привётствіи си1ми: Рaдуйсz, млад0му є3лeню на горaхъ ґрwмaтскихъ ўпод0бившаzсz: рaдуйсz, гHрнzz, пaче д0лнихъ восхождeніz въ с®цэ твоeмъ полагaющи, возлюби1вшаz. Рaдуйсz, и3збhвшаz поги1бельнагw їдwлослужeніz р0ва: рaдуйсz, на г0ру трbческагw поклонeніz востeкшаz. Рaдуйсz, сквозЁ кaменіе прошeдшаz, t каменносeрдагw бёгающи гонeніz: рaдуйсz, средЁ кaменіz кaмень хrтA, ўтверждaющаго тS, њбрётшаz. Рaдуйсz, въ пещeру кaменную вшeдшаz, ви1дэти ї}са во гр0бэ кaменномъ бhвша положeнна: рaдуйсz, ўжE того2 ви1дzщаz на прест0лэ слaвы сэдsща. Рaдуйсz, ћкw власы2 главы2 твоеS, за хrтA хранsщаго, да и3 влaсъ главы2 человёческіz не поги1бнетъ, и3ст0ргани сyть на земли2: рaдуйсz, ћкw тjи t хrтA и3зочтeни сyть ко ўвэнчaнію на нб7си2. Рaдуйсz, власы2 тво‰ кр0вію д0лэ, ћкw цвэтaми, њбагри1вшаz: рaдуйсz, заплетeніе власHвъ твои1хъ њкровавлeнныхъ въ вэнeцъ тебЁ златhй њбрати1вшаz. Рaдуйсz, варвaро, невёсто хrт0ва прекрaснаz.
|
|
Кондaкъ ѕ7.
|
|
Пропові́дником богоно́сним, апо́столом Христо́вим, поревнова́вши дерзнове́нно, пред лице́м мучи́телей пропові́дала єси́ Христа́, і́стиннаго Бо́га; і Єго́ ра́ди лю́тия ра́ни, власяни́ми ру́би і о́стрим чре́пієм болі́зненно потира́ємия, му́жественно претерпі́ла єси́, свята́я Варва́ро. Та́же в темни́цю всажде́на, в ней а́ки в черто́зі о Христі́ Ісу́сі ликова́ла єси́, пою́щи Єму́: Аллилу́я.
|
Проповёдникwмъ бGон0снымъ, ґпcлwмъ хrт0вымъ, поревновaвши дерзновeннw, пред8 лицeмъ мучи1телей проповёдала є3си2 хrтA и4стиннаго бGа: и3 є3гw2 рaди лю̑тыz р†ны, власzнhми рyбы и3 џстрымъ чрeпіемъ болёзненнw потирaємыz, мyжественнw претерпёла є3си2, с™az варвaро. Тaже въ темни1цу всаждeна, въ нeй ѓки въ черт0зэ њ хrтЁ ї}сэ ликовaла є3си2, пою1щи є3мY: Ґллилyіа.
|
Ікос 6
|
Јкосъ ѕ7.
|
|
Возсія́вий в се́рдці твоє́м просвіще́ніє і́стиннаго Богоразу́мія, возсія́ і во очесі́х твої́х світ Боже́ственнаго лиця́ Своєго́ Христо́с Госпо́дь: Той бо, я́ко возлю́бленний твой жени́х, в полу́нощі к тебі́, непоро́чній Своє́й неві́сті, в темни́цю прише́д, любе́зно тя посіти́, от ран ісціли́, і сві́тлостію лиця́ Своєго́ неізрече́нно ду́шу твою́ возвесели́, нас же ві́рних научи́ пі́ти тебі́ сицева́я: Ра́дуйся, за страда́вшаго біє́ніє Христа́ неща́дно біє́нная; ра́дуйся, біє́нія терпі́нієм неви́димаго врага́ уби́вшая. Ра́дуйся, я́зви Го́спода твоєго́ на ті́лі твоє́м носи́вшая; ра́дуйся, от всіх язв, ті́мжде Го́сподем, на ті́лі твоє́м ісціле́вшая. Ра́дуйся, я́ко Сам Госпо́дь, Світ ми́ра, тебі́, в темни́ці би́вшей, Себе́ яви́л єсть; ра́дуйся, я́ко Сам душі́ і ті́ла Врач, тебе́, больну́ю, посіти́л єсть. Ра́дуйся, чрез земну́ю темни́цю в Небе́сний черто́г сві́тло вше́дшая; ра́дуйся, от крове́й твої́х бра́чную тебі́ оде́жду істка́вшая. Ра́дуйся, я́ко тобо́ю от мно́гих ран грі́шнії ісціля́ються; ра́дуйся, я́ко тобо́ю от всіх болі́зней с ві́рою тя призива́ющії уздравля́ються. Ра́дуйся, уз гріхо́вних ско́рая ріши́тельнице; ра́дуйся, язв многозло́бних до́брая ціле́бнице. Ра́дуйся, Варва́ро, неві́сто Христо́ва прекра́сная.
|
Возсіsвый въ с®цэ твоeмъ просвэщeніе и4стиннагw бGоразyміz, возсіS и3 во nчесёхъ твои1хъ свётъ б9eственнагw лицA своегw2 хrт0съ гDь: т0й бо, ћкw возлю1бленный тв0й жени1хъ, въ полyнощи къ тебЁ, непор0чнэй своeй невёстэ, въ темни1цу пришeдъ, любeзнw тS посэти2, t рaнъ и3сцэли2, и3 свётлостію лицA своегw2 неизречeннw дyшу твою2 возвесели2, нaсъ же вёрныхъ научи2 пёти тебЁ сицев†z: Рaдуйсz, за страдaвшаго біeніе хrтA нещaднw біeннаz: рaдуйсz, біє1ніz терпёніемъ неви1димаго врагA ўби1вшаz. Рaдуйсz, ћзвы гDа твоегw2 на тёлэ твоeмъ носи1вшаz: рaдуйсz, t всёхъ ћзвъ, тёмжде гDемъ, на тёлэ твоeмъ и3сцэлeвшаz. Рaдуйсz, ћкw сaмъ гDь, свётъ мjра, тебЁ въ темни1цэ бhвшей себE kви1лъ є4сть: рaдуйсz, ћкw сaмъ души2 и3 тёла врaчъ, тебE больнyю посэти1лъ є4сть. Рaдуйсz, чрез8 земнyю темни1цу въ нбcный черт0гъ свётлw вшeдшаz: рaдуйсz, t кровeй твои1хъ брaчную тебЁ nдeжду и3сткaвшаz. Рaдуйсz, ћкw тоб0ю t мн0гихъ рaнъ грёшніи и3сцэлsютсz: рaдуйсz, ћкw тоб0ю t всёхъ болёзней съ вёрою тS призывaющіи ўздравлsютсz. Рaдуйсz, ќзъ грэх0вныхъ ск0раz рэши1тельнице: рaдуйсz, ћзвъ многоѕл0бныхъ д0браz цэлeбнице. Рaдуйсz, варвaро, невёсто хrт0ва прекрaснаz.
|
