|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
| И исходzщу ѥму отъ црькве глагола ѥму ѥдинъ отъ ученикъ своихъ: учителю виждь каково камениѥ и каково зъданиѥ. | І коли виходив Він з храму, один з учеників Його сказав Йому: Учителю, подивись, які камені і які будівлі! |
|
2
|
2
|
| исусъ же отъвэщавъ рече ѥму: видиши ли великая си зъдания; не имать остати сьде камень на камени иже не имать разорити сz. | Ісус сказав йому у відповідь: бачиш ці великі будівлі? Все це буде зруйноване, так що не залишиться тут і каменя на камені. |
|
3
|
3
|
| и сэдzщу ѥму на горэ елеоньстэ прямо црькъви въпрошаахѫ и ѥдиного петръ и иаковъ и иоанъ и андреа: | І коли Він сидів на горі Елеонській проти храму, то Петро, Яків, Іоан і Андрій запитали Його на самоті: |
|
4
|
4
|
| рьци намъ къгда се бѫдеть; и коѥ бѫдеть знамениѥ ѥгда имѫть съкончати сz вься си; | скажи нам, коли це буде, і яке знамення, коли все це має скінчитися? |
|
5
|
5
|
| исусъ же отъвэщавъ начzтъ глаголати имъ: блюдэте сz да не къто прэльстить васъ. | Відповідаючи їм, Ісус почав говорити: бережіться, щоб ніхто не спокусив вас, |
|
6
|
6
|
| мънози бо придѫть въ моѥ имz глаголѭще яко азъ ѥсмь и мъногы прэльстzть. | бо багато хто прийде під іменем Моїм і говоритиме, що це Я; і багатьох спокусять. |
|
7
|
7
|
| ѥгда же услышите брани и слухы брании не ужасаите сz подобаѥть бо быти нъ не у коньчина. | Коли ж почуєте про війни і воєнні чутки, не жахайтеся: бо належить цьому бути, — але це ще не кінець. |
|
8
|
8
|
| въстанеть бо ѩзыкъ на ѩзъкъ и царьство на царьство. и бѫдѫть трѫси по мэста. и бѫдѫть глади и мzтежи. начало болэзнемъ си. | Бо постане народ на народ і царство на царство; і будуть землетруси у різних місцях, і будуть голод і заворушення; це — початок хвороб. |
|
9
|
9
|
| блюдэте же вы сz сами. прэдадzть бо вы въ сънzтия и на съньмищихъ биѥни бѫдете. и прэдъ воѥводами и прэдъ цари станете мене ради въ съвэдэтельство имъ. | Стережіться ж ви самі, бо вас видаватимуть на судища і битимуть у синагогах, і перед правителями і царями поставлять вас через Мене, на свідчення перед ними. |
|
10
|
10
|
| и въ вьсэхъ ѩзыцэхъ подобаѥть прэжде проповэдати сz евангелию. | І всім народам раніш повинно бути проповідане Євангеліє. |
|
11
|
11
|
| ѥгда же водzть вы прэдаѭще не пьцэте сz прэжде чьто възглаголѥте ни поучаите сz. нъ ѥже аще дасть сz вамъ въ тъ часъ то глаголѥте. не вы бо бѫдете глаголѭщеи нъ духъ свzтыи. | Коли ж поведуть видавати вас, то не турбуйтесь заздалегідь, що вам говорити, і не обдумуйте; але, що дасться вам у той час, те й говоріть, бо не ви будете говорити, а Дух Святий. |
|
12
|
12
|
| прэдасть же братъ брата на съмрьть и отьць чzдо. и въстанѫть чzда на родителѩ и убиѭть ѩ. | Видасть же брат брата на смерть, і батько — дітей; і постануть діти на батьків, і уб’ють їх. |
|
13
|
13
|
| и бѫдете ненавидими вьсэми имене моѥго ради. прэтрьпэвыи же до коньца тъ спасенъ бѫдеть. | І ненавидітимуть вас усі за ім’я Моє; хто ж перетерпить до кінця, той спасеться. |
|
14
|
14
|
| ѥгда же мрьзость запустэния узрьите реченѫѭ даниилъмь пророкъмь стоѩщѭ идеже не подобаѥть. чьтыи да разумэѥть. тъгда иже бѫдѫть въ иудеи да бэгаѭть на горы. | Коли ж побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоятиме, де не належить, хто читає, нехай розуміє, тоді хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори; |
|
15
|
15
|
| и иже на кровэ да не сълазить въ домъ ни да вънидеть възzтъ чесо отъ дому своѥго. | а хто на покрівлі, той нехай не сходить у дім і не заходить узяти щось з дому свого; |
|
16
|
16
|
| и сыи на селэ да не възвратить сz въспzть възzтъ ризъ своихъ. | і хто на полі, нехай не вертається назад взяти одяг свій. |
|
17
|
17
|
| горе же непраздьныимъ и доѩщиимъ въ ты дьни. | Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні! |
|
18
|
18
|
| молите же сz да не бѫдеть бэгство ваше зимэ. | Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку. |
|
19
|
19
|
| бѫдѫть бо дьньѥ ти скръбни. яко не бысть такова отъ начzла зъданию ѥже съзьда богъ. и до нынэ не бѫдеть. | Бо в ті дні буде така скорбота, якої не було від початку творіння, яке вчинив Бог, навіть і донині, і не буде. |
|
20
|
20
|
| и аще не бы господь прэкратилъ дьнии не бы была спасена вьсяка плъть. нъ избьраныихъ ради ѩже избьра прэкратить дьни. | І коли б Господь не вкоротив тих днів, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних, яких Він обрав, укоротить дні. |
|
21
|
21
|
| и тъгда аще речеть къто вамъ: се сьде христосъ се овъде. не имэте вэры. | Тоді, якщо хто скаже вам: ось, тут Христос, або: ось там, — не йміть віри. |
|
22
|
22
|
| въстанѫть бо лъжи христи и лъжи пророци и дадzть знамения и чудеса да прэльстzть аще възможьно избьраныя. | Бо встануть лжехристи і лжепророки і дадуть знамення і чудеса, щоб спокусити, якщо можливо, і обраних. |
|
23
|
23
|
| вы же блюдэте сz. се прэжде рекохъ вамъ вься. | Ви ж бережіться. Ось, Я наперед сказав вам усе. |
|
24
|
24
|
| нъ въ ты дьни по скръби тои слъньце помрачить сz. и луна не дасть свэта своѥго. | Але в ті дні, після тієї скорботи, сонце померкне, і місяць не дасть свого світла, |
|
25
|
25
|
| и звэзды насьнѫть падати съ небесе. и силы ѩже суть на небесехъ подвижzть сz. | і зірки спадуть з неба, і сили небесні похитнуться. |
|
26
|
26
|
| и тъгда узьрzть сына чловэчьскааго грzдѫща на облацэхъ съ силоѭ мъногоѭ и славоѭ. | І тоді побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах, з силою і славою великою. |
|
27
|
27
|
| и тъгда посълеть ангелы своѩ и събереть избьраныѩ своѩ отъ четырь вэтръ отъ коньца землѩ до коньца небесе. | І тоді Він пошле ангелів Своїх і збере обраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба. |
|
28
|
28
|
| отъ смокъвьницz же навыкнэте притъчѫ. ѥгда уже вэтвиѥ ѥѩ бѫдеть младо и прозzбнеть листвиѥ вэсте яко близъ ѥсть жzтва. | Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо. |
|
29
|
29
|
| тако и вы ѥгда узьрите си бываѭща вэдите яко близъ ѥсть при двьрьхъ. | Так і ви: коли побачите, що все збувається, знайте, що близько, при дверях. |
|
30
|
30
|
| аминь глаголѭ вамъ яко не имать прэити родъ сь доньдеже вься си бѫдѫть. | Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде. |
|
31
|
31
|
| небо и земля прэидеть а моя словеса не прэидѫть. | Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть. |
|
32
|
32
|
| а о дьни томь и о часэ ни къто же не вэсть ни ангели иже сѫть на небесехъ ни сынъ тъкъмо отьць. | Про день же той або про годину ніхто не знає: ні ангели небесні, ні Син, а тільки Отець. |
|
33
|
33
|
| блюдэте сz. бъдите и молите сz не вэсте бо къгда врэмz бѫдеть.34 якоже чловэкъ отъходz остави домъ свои и давъ рабомъ своимъ власть и комужьдо дэло своѥ и вратьнику повелэ да бъдить. | Пильнуйте, будьте на сторожі і моліться, бо не знаєте, коли настане час цей. |
|
35
|
35
|
| бъдите убо не вэсте бо къгда господь дому придеть вечеръ ли ли полу нощи ли въ куроглашениѥ ли заутра. | так і ви: пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому, ввечері, чи опівночі, чи як півні заспівають, чи вранці. |
|
36
|
36
|
| да не пришьдъ вънезаапѫ обрzщеть вы съпzщz. | Щоб, коли він несподівано прийде, ви не спали. |
|
37
|
37
|
| а ѥже вамъ глаголѭ вьсэмъ глаголѭ: бъдите. | А що кажу вам, кажу всім: пильнуйте. |
Зміст ▼
