Глава 13
|
Глава 13
|
1
|
1
|
І коли виходив Він з храму, один з учеників Його сказав Йому: Учителю, подивись, які камені і які будівлі! | И исходzщу ѥму отъ црькве глагола ѥму ѥдинъ отъ ученикъ своихъ: учителю виждь каково камениѥ и каково зъданиѥ. |
2
|
2
|
Ісус сказав йому у відповідь: бачиш ці великі будівлі? Все це буде зруйноване, так що не залишиться тут і каменя на камені. | исусъ же отъвэщавъ рече ѥму: видиши ли великая си зъдания; не имать остати сьде камень на камени иже не имать разорити сz. |
3
|
3
|
І коли Він сидів на горі Елеонській проти храму, то Петро, Яків, Іоан і Андрій запитали Його на самоті: | и сэдzщу ѥму на горэ елеоньстэ прямо црькъви въпрошаахѫ и ѥдиного петръ и иаковъ и иоанъ и андреа: |
4
|
4
|
скажи нам, коли це буде, і яке знамення, коли все це має скінчитися? | рьци намъ къгда се бѫдеть; и коѥ бѫдеть знамениѥ ѥгда имѫть съкончати сz вься си; |
5
|
5
|
Відповідаючи їм, Ісус почав говорити: бережіться, щоб ніхто не спокусив вас, | исусъ же отъвэщавъ начzтъ глаголати имъ: блюдэте сz да не къто прэльстить васъ. |
6
|
6
|
бо багато хто прийде під іменем Моїм і говоритиме, що це Я; і багатьох спокусять. | мънози бо придѫть въ моѥ имz глаголѭще яко азъ ѥсмь и мъногы прэльстzть. |
7
|
7
|
Коли ж почуєте про війни і воєнні чутки, не жахайтеся: бо належить цьому бути, — але це ще не кінець. | ѥгда же услышите брани и слухы брании не ужасаите сz подобаѥть бо быти нъ не у коньчина. |
8
|
8
|
Бо постане народ на народ і царство на царство; і будуть землетруси у різних місцях, і будуть голод і заворушення; це — початок хвороб. | въстанеть бо ѩзыкъ на ѩзъкъ и царьство на царьство. и бѫдѫть трѫси по мэста. и бѫдѫть глади и мzтежи. начало болэзнемъ си. |
9
|
9
|
Стережіться ж ви самі, бо вас видаватимуть на судища і битимуть у синагогах, і перед правителями і царями поставлять вас через Мене, на свідчення перед ними. | блюдэте же вы сz сами. прэдадzть бо вы въ сънzтия и на съньмищихъ биѥни бѫдете. и прэдъ воѥводами и прэдъ цари станете мене ради въ съвэдэтельство имъ. |
10
|
10
|
І всім народам раніш повинно бути проповідане Євангеліє. | и въ вьсэхъ ѩзыцэхъ подобаѥть прэжде проповэдати сz евангелию. |
11
|
11
|
Коли ж поведуть видавати вас, то не турбуйтесь заздалегідь, що вам говорити, і не обдумуйте; але, що дасться вам у той час, те й говоріть, бо не ви будете говорити, а Дух Святий. | ѥгда же водzть вы прэдаѭще не пьцэте сz прэжде чьто възглаголѥте ни поучаите сz. нъ ѥже аще дасть сz вамъ въ тъ часъ то глаголѥте. не вы бо бѫдете глаголѭщеи нъ духъ свzтыи. |
12
|
12
|
Видасть же брат брата на смерть, і батько — дітей; і постануть діти на батьків, і уб’ють їх. | прэдасть же братъ брата на съмрьть и отьць чzдо. и въстанѫть чzда на родителѩ и убиѭть ѩ. |
13
|
13
|
І ненавидітимуть вас усі за ім’я Моє; хто ж перетерпить до кінця, той спасеться. | и бѫдете ненавидими вьсэми имене моѥго ради. прэтрьпэвыи же до коньца тъ спасенъ бѫдеть. |
14
|
14
|
Коли ж побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоятиме, де не належить, хто читає, нехай розуміє, тоді хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори; | ѥгда же мрьзость запустэния узрьите реченѫѭ даниилъмь пророкъмь стоѩщѭ идеже не подобаѥть. чьтыи да разумэѥть. тъгда иже бѫдѫть въ иудеи да бэгаѭть на горы. |
15
|
15
|
а хто на покрівлі, той нехай не сходить у дім і не заходить узяти щось з дому свого; | и иже на кровэ да не сълазить въ домъ ни да вънидеть възzтъ чесо отъ дому своѥго. |
16
|
16
|
і хто на полі, нехай не вертається назад взяти одяг свій. | и сыи на селэ да не възвратить сz въспzть възzтъ ризъ своихъ. |
17
|
17
|
Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні! | горе же непраздьныимъ и доѩщиимъ въ ты дьни. |
18
|
18
|
Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку. | молите же сz да не бѫдеть бэгство ваше зимэ. |
19
|
19
|
Бо в ті дні буде така скорбота, якої не було від початку творіння, яке вчинив Бог, навіть і донині, і не буде. | бѫдѫть бо дьньѥ ти скръбни. яко не бысть такова отъ начzла зъданию ѥже съзьда богъ. и до нынэ не бѫдеть. |
20
|
20
|
І коли б Господь не вкоротив тих днів, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних, яких Він обрав, укоротить дні. | и аще не бы господь прэкратилъ дьнии не бы была спасена вьсяка плъть. нъ избьраныихъ ради ѩже избьра прэкратить дьни. |
21
|
21
|
Тоді, якщо хто скаже вам: ось, тут Христос, або: ось там, — не йміть віри. | и тъгда аще речеть къто вамъ: се сьде христосъ се овъде. не имэте вэры. |
22
|
22
|
Бо встануть лжехристи і лжепророки і дадуть знамення і чудеса, щоб спокусити, якщо можливо, і обраних. | въстанѫть бо лъжи христи и лъжи пророци и дадzть знамения и чудеса да прэльстzть аще възможьно избьраныя. |
23
|
23
|
Ви ж бережіться. Ось, Я наперед сказав вам усе. | вы же блюдэте сz. се прэжде рекохъ вамъ вься. |
24
|
24
|
Але в ті дні, після тієї скорботи, сонце померкне, і місяць не дасть свого світла, | нъ въ ты дьни по скръби тои слъньце помрачить сz. и луна не дасть свэта своѥго. |
25
|
25
|
і зірки спадуть з неба, і сили небесні похитнуться. | и звэзды насьнѫть падати съ небесе. и силы ѩже суть на небесехъ подвижzть сz. |
26
|
26
|
І тоді побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах, з силою і славою великою. | и тъгда узьрzть сына чловэчьскааго грzдѫща на облацэхъ съ силоѭ мъногоѭ и славоѭ. |
27
|
27
|
І тоді Він пошле ангелів Своїх і збере обраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба. | и тъгда посълеть ангелы своѩ и събереть избьраныѩ своѩ отъ четырь вэтръ отъ коньца землѩ до коньца небесе. |
28
|
28
|
Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо. | отъ смокъвьницz же навыкнэте притъчѫ. ѥгда уже вэтвиѥ ѥѩ бѫдеть младо и прозzбнеть листвиѥ вэсте яко близъ ѥсть жzтва. |
29
|
29
|
Так і ви: коли побачите, що все збувається, знайте, що близько, при дверях. | тако и вы ѥгда узьрите си бываѭща вэдите яко близъ ѥсть при двьрьхъ. |
30
|
30
|
Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде. | аминь глаголѭ вамъ яко не имать прэити родъ сь доньдеже вься си бѫдѫть. |
31
|
31
|
Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть. | небо и земля прэидеть а моя словеса не прэидѫть. |
32
|
32
|
Про день же той або про годину ніхто не знає: ні ангели небесні, ні Син, а тільки Отець. | а о дьни томь и о часэ ни къто же не вэсть ни ангели иже сѫть на небесехъ ни сынъ тъкъмо отьць. |
33
|
33
|
Пильнуйте, будьте на сторожі і моліться, бо не знаєте, коли настане час цей. | блюдэте сz. бъдите и молите сz не вэсте бо къгда врэмz бѫдеть.34 якоже чловэкъ отъходz остави домъ свои и давъ рабомъ своимъ власть и комужьдо дэло своѥ и вратьнику повелэ да бъдить. |
34
|
|
Подібно до того, коли чоловік, відходячи в дорогу і залишаючи свій дім, дав владу слугам своїм, і кожному своє діло, і наказав воротареві пильнувати, | |
35
|
35
|
так і ви: пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому, ввечері, чи опівночі, чи як півні заспівають, чи вранці. | бъдите убо не вэсте бо къгда господь дому придеть вечеръ ли ли полу нощи ли въ куроглашениѥ ли заутра. |
36
|
36
|
Щоб, коли він несподівано прийде, ви не спали. | да не пришьдъ вънезаапѫ обрzщеть вы съпzщz. |
37
|
37
|
А що кажу вам, кажу всім: пильнуйте. | а ѥже вамъ глаголѭ вьсэмъ глаголѭ: бъдите. |