Порівняти Архангельське Євангеліє, 1092р. з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Глава 3	Глава 3

1	1
И въниде пакы въ съньмище. и бэ члbвкъ тU и рUкл ѥго бэ сUха.	І знов увійшов до синагоги. І там був чоловік, який мав усохлу руку.
2	2
и назираахU ѥго. аще въ сUботU ицэлить ѥго. да възгlють на нь.	І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.
3	3
и гlа члв7кU имUщюUмU сUхU рUкU. стани посредэ ихъ.	Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.
4	4
и гlа имъ. что достоить въ сUботU. добро ли сътворити. или зло сътворити. дш7ю съпасти ли погUбити. wни же мълчахU.	А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити — душу спасти чи загубити? Вони ж мовчали.
5	5
и възрэвъ на нz съ гнэвъмь. скьрбz о окаменѥнии с®ць ихъ. и гlа члв7кU. простьри рUкU свою. и простре. и Uтвьрдисz рUка ѥго цэла. акы дрUгая.	І, глянувши на них з гнівом, засмучений закам’янілістю сердець їхніх, каже чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.
6	6
И абиѥ ишьдъше фарисеи съ иродианы съвэтъ творэахѭ на нь како и бышz погубили.	Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.
7	7
исусъ же отиде съ ученикы своими къ морю. и многъ народъ отъ галилеѩ по нѥмь иде. и отъ иудеѩ	Але Ісус з учениками Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галилеї, Юдеї,
8	8
и отъ иерусалима и отъ идумеѩ и съ оного полу иордана и сѫщеи о тµрэ и сидонэ. много мъножьство слышавше ѥлико творэаше придоша къ нѥму.	з Єрусалима, Ідумеї, з-за Йордану; та з Тира й Сидона, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.
9	9
и рече ученикомъ своимъ: да ѥсть при нѥмь ладиица народа ради да не сътѫжають ѥму.	І сказав ученикам Своїм, щоб приготували для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.
10	10
многы бо исцэли яко нападаахѫ ѥмь хотzще прикоснѫти сz ѥмь ѥлико имэахѫ раны.	Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидалися до Нього, щоб торкнутися Його.
11	11
и ѥгда видэахѫ и дуси нечистии припадаахѫ къ нѥму и въпияхѫ глаголѭще яко ты ѥси христосъ сынъ божии.	І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.
12	12
и много прэщааше имъ да не явэ творzть ѥго.	Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.
13	13
и възиде на горѫ и призъва ѩже самъ хотэ и идошz къ нѥму.	Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.
14	14
и сътвори дъва на десzте да бѫдѫть съ нимь и да посылаѥть ѩ проповэдати.	І обрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,
15	15
и имэти область цэлити недѫгы и изгонити бэсы.	і щоб вони мали владу зціляти від недуг і виганяти бісів.
16	16
и нарече имz симону петръ.	І поставив Симона, давши йому ім’я Петро,
17	17
и иакова зеведеова и иоана брата иаковля. и нарече има именэ воанергесъ ѥже ѥсть сына громова.	Якова Зеведеєвого та Іоана, брата Якова, давши їм імення Воанергес, тобто «сини громові»,
18	18
и андреа и филипа и варfоломеа и матъfеа и fомѫ и иакова алфеова и fадеа и симона кананеа	Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фадея, Симона Кананіта
19	19
и иудѫ искариотьскааго иже и прэдасть и.	та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.
20	20
и придоша въ домъ и събьрашz сz пакы народи яко не мощи имъ ни хлэба сънэсти.	Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.
21	21
и слышавъше иже бэахѫ у нѥго изидоша ѩти и. глаголаахѫ бо яко неистовъ ѥсть.	І, почувши, ті, хто був у Нього, пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.
22	22
и кънижьници низъшьдъшеи отъ иерусалима глаголахѫ яко веельзевулъ имать и яко о кънzзи бэсъ изгонить бэсы.	А книжники, які прийшли з Єрусалима, говорили, що Він має в Собі Вельзевула і що силою бісівського князя виганяє бісів.
23	23
и призъвавъ ѩ въ притъчахъ глаголааше къ нимъ: како можеть сотона сотонѫ изгонити;	І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?
24	24
и аще царьство на сz раздэлить сz не можеть стати царьство то.	Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те.
25	25
и аще домъ на сz раздэлить сz не можеть стати домъ тъ.	І якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той.
26	26
и аще сотона въста самъ на сz и раздэли сz не можеть стати нъ коньчинѫ имать.	І якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.
27	27
ни къто же не можеть съсѫдъ крэпъкааго въшьдъ въ домъ ѥго расхытити аще не прэжде крэпъкааго съвzжеть и тъгда домъ ѥго расхытить.	Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніш не зв’яже сильного, і тоді розграбує дім його.
28	28
аминь глаголѭ вамъ яко вься отъпустzть сz сыномъ чловэческомъ съгрэшения и власфимиѩ ѥлико аще власфимисаѭть.	Істинно кажу вам: простяться синам людським усі гріхи та хули, якими б вони не хулили;
29	29
а иже власфимисаѥть на свzтыи духъ не имать отъпущения въ вэкъ нъ повиньнъ ѥсть вэчьнуу му сѫду.	хто ж хулитиме Духа Святого, тому не буде прощення довіку, але підлягає він вічному осуду.
30	30
занѥ глаголахѫ яко духъ нечистъ имать.	Бо ж говорили: в Ньому нечистий дух.
31	31
Приде же мати ѥго и братия и вънэ стоѩще посълашz къ нѥму глашаѭще и.	Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.
32	32
и сэдэаше о нѥмь народъ. рэшz же ѥму: се мати твоя и братия твоя и сестры твоѩ вънэ ищѫть тебе.	Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої надворі, шукають Тебе.
33	33
и отъвэща имъ глаголѩ: къто ѥсть мати моя ли братия моя;	І відповів їм: хто мати Моя і брати Мої?
34	34
и съглzдавъокрьстъ ѥго глагола: се мати моя и братия моя.	І, поглянувши довкола Себе на тих, що сиділи, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
35	35
иже бо аще сътворить волѭ божиѭ сь братъ мои и сестра моя и мати ѥсть.	бо хто творитиме волю Божу, той брат Мій, і сестра Моя, і мати Моя.

Новий Заповіт

Новий Заповіт