|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| И приде отътѫду и приде въ отьчьствиѥ своѥ. и по нѥмь идошz ученици ѥго. | І вийшов звідти Він, і прийшов у Свою батьківщину, і за Ним ішли ученики Його. |
|
2
|
2
|
| и бывъши сѫботэ начzтъ на съньмищи учити. и мънози слышавъще дивляахѫ сz глаголѭще: отъкѫду се ѥсть сему и чьто прэмѫдрость даная ѥму и силы таковы рѫкама ѥго бываѭть; | Коли настала субота, Він почав навчати в синагозі; і багато з тих, хто слухав, дивуючись, говорили: звідки в Ньому це? Що за премудрість дана Йому, і що за сили в руках Його? |
|
3
|
3
|
| не сь ли ѥсть тектонъ сынъ мариинъ; братъ же иакову и осии и иудэ и симону; не и ли сестры ѥго сѫть у насъ сьде; и съблажняахѫ сz о нѥмь. | Хіба не тесля Він, син Марії, брат Якова, Іосії, Іуди і Симона? Чи не тут, між нами, Його сестри? І спокушалися через Нього. |
|
4
|
4
|
| глаголааше же имъ исусъ яко нэсть пророкъ без чьсти тъкъмо въ своѥмь отьчьствии и въ рождении и въ дому своѥмь. | Ісус же сказав їм: не буває пророка без пошани, хіба тільки на батьківщині своїй, і серед родичів, і в домі своїм. |
|
5
|
5
|
| не можааше ту ни ѥдиноѩ силы сътворити тъкъмо на мало недѫжьникъ рѫцэ възложь исцэли. | І не міг створити там ніякого чуда, тільки зцілив небагатьох недужих, поклавши на них руки. |
|
6
|
6
|
| и дивисz за невэрьство ихъ. и обьхождааше градьцz окрьстъ учz. | І дивувався невір’ю їхньому; і обходив села навколишні, і навчав. |
|
7
|
7
|
| Въ оно вреұ. призва iс7 оба на десzте Uченика своя. и нача я посылати. дъва. дъва. и даяше имъ власть. на д©эхъ иеч©тхъ. | І покликавши дванадцятьох, почав посилати їх по двоє, даючи їм владу над нечистими духами. |
|
8
|
8
|
| и запрэти имъ да ничто же възьмUть на пUть тъкмо жьзлъ ни рыбы, ни хлэба ни при поясэ мэди. | І заповідав їм нічого не брати в дорогу, тільки один жезл: ні торбини, ні хліба, ні міді в поясі, |
|
9
|
9
|
| нъ обUвеныя въ сандалия. и не облачитисz въ двэ ризэ. | щоб були взуті у сандалі і не зодягалися у дві одежі. |
|
10
|
10
|
| и гlаше имъ. идеже колижьдо вънидете въ домъ тU пребываите. дондеже изидете tтудU. | І сказав їм: коли де увійдете в дім, залишайтеся в ньому, доки не підете з того місця. |
|
11
|
11
|
| и ѥлико аще не приимUть васъ. ни послUшають васъ. и исходzще tтUдU. tтрzсэте прахъ. иже ѥсть подъ ногами вашими. въ съвэдэтельство имъ. аминъ гlю вамъ. tрадьнэѥ бUдеть содомлямъ. въ дн7ь сUдьныи. неже градU томU. | І коли хто не прийме вас і не послухає вас, виходячи звідти, обтрусіть порох з ніг ваших, на свідчення проти них. Істинно кажу вам: відрадніше буде Содому і Гоморрі в день судний, ніж місту тому. |
|
12
|
12
|
| и шьдъше же проповэдаахU. да покаютьсz. | Вони пішли і проповідували, щоб покаялися; |
|
13
|
13
|
| и бэсы многы изганяахU. и мазахU олэѥмь. многы недUжьныя. и исцэляахU. | виганяли багатьох бісів і багатьох хворих мазали оливою і зціляли. |
|
14
|
14
|
| Въ оно+. слыша иродъ цrь. слUхъ iс7въ. явэ бо быc имя ѥго и гlаше. яко iw7нъ кр7стzи въста t мьртвыихъ. и сего ради силы дэютьсz о нѥмь. | Цар Ірод, почувши про Ісуса [бо Його ім’я стало відомим], говорив: це Іоан Хреститель воскрес з мертвих, і тому чудеса діються ним. |
|
15
|
15
|
| ини же гlахU. яко илия ѥсть. ини же гlаахU. яко прbркъ. ѥсть. яко ѥдинъ t прbркъ. | Одні говорили, що це Ілля, а інші говорили, що то пророк або один з пророків. |
|
16
|
16
|
| слышавъ же иродъ рече. яко ѥго же азъ UсэкнUхъ. иоана. сь ѥсть. тъ въста t мьртвыихъ. | Ірод же, почувши, сказав: це Іоан, якому я відсік голову; він воскрес з мертвих. |
|
17
|
17
|
| тъ бо иродъ. пославъ ятъ iw7на. и съвzза и въ тьмьници. иродиады ради. жены филипа брата своѥго. яко оженисz ѥю. | Бо цей Ірод, пославши, взяв Іоана і посадив його у в’язницю, через Іродіаду, жінку Филипа, брата свого, з якою він одружився. |
|
18
|
18
|
| гlаше бо иwанъ иродови. не достоить тебе имэти жены филипа бра твоѥго. | Бо Іоан говорив Іродові: не годиться тобі мати жінку брата твого. |
|
19
|
19
|
| иродиада же гнэваашесz на нь. и хотzаше и Uбити. и не можааше. | Іродіада ж, гніваючись на нього, бажала вбити його, та не могла. |
|
20
|
20
|
| иродъ бо бояшесz iw7на. вэды ѥго мUжа правьдьна и с™а. и хранzше и. и послUша ѥго. и въ сласть ѥго послUшаше. | Бо Ірод боявся Іоана, знаючи, що він муж праведний і святий, і охороняв його; багато що робив, слухаючись його, та із задоволенням слухав його. |
|
21
|
21
|
| и приключьшю же сz. дн7и потребьнU. ѥгда иродъ родьствU своѥмU. вечерю сътварzаше. кнzземъ своимъ. и тысzщьнікомъ и старэишинамъ галискымъ. | І настав нагідний день, коли Ірод, святкуючи день свого народження, влаштував бенкет для вельмож своїх, тисяцьких і старійшин галилейських; |
|
22
|
22
|
| и въшьдъши дъщери ѥя. иродьядэ. и пласавъши. и Uгожьши иродови. и възлежащиимъ съ нимь. ре? цrь дв7и. проси U мене ѥмU же хощеши и дамь ти. | і увійшла дочка Іродіади, танцювала і догодила Іродові і тим, що возлежали з ним; цар сказав дівчині: проси в мене, чого хочеш, і дам тобі. |
|
23
|
23
|
| и клzсz ѥи. яко ѥго же просиши дамь ти. до полъцр7ства моѥго. | І клявся їй: чого тільки попросиш у мене, дам тобі, навіть до половини мого царства. |
|
24
|
24
|
| она же ишьдъши рече къ м™ри своѥи. чсо прошю. wна же рече. главы iw7на кр7стля. | Вона вийшла і спитала у матері своєї: що просити? Та відповіла: голову Іоана Хрестителя. |
|
25
|
25
|
| и въшьдъши абиѥ съ тъщаниѥмь къ цrю. проси гlющи. хощю да ми даси UсэченUю на блюдэ главU. iw7на. кр7стля. | Вона відразу ж пішла з поспішністю до царя і просила, кажучи: хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоана Хрестителя. |
|
26
|
26
|
| и прискьрбьнъ бывъ цrь. за клzтвы и възлежащиихъ съ нимь. не въсхотэ tрещисz ѥи. | Цар засмутився, але, заради клятви і тих, що возлежали з ним, не захотів відмовити їй. |
|
27
|
27
|
| и абиѥ пославъ цrь воина. повелэ принести главU ѥго. | І негайно, пославши ката, цар звелів принести голову його. |
|
28
|
28
|
| онъ же шьдъ UсэкнU и въ тьмьници. и принесе главу ѥго на блюдэ и дасть ю двц7и. и дв7ца дасть ю матери своѥи. | Той пішов, відсік йому голову в темниці, і приніс голову його на блюді, і віддав її дівчині, а дівчина віддала її матері своїй. |
|
29
|
29
|
| и слышавъше Uченици ѥго. придоша възаша трUпъ ѥго. и положиша и въ гробъ. | Учні його, почувши, прийшли і взяли тіло його, і поклали його у гробі. |
|
30
|
30
|
| и събьрашасz вси апcли къ нѥмU. и възвэстиша ѥмU всz. ѥлико сътвори. и ѥлико наUчи. | І зібрались апостоли до Ісуса і розповіли Йому все, і що зробили, і чого навчили. |
|
31
|
31
|
| и рече имъ: придэте вы сами въ пусто мэсто ѥдини. и почиите мало. бэахѫ бо приходzщеи и отъходzщеи мънози и не бэ имъ коли понэ эсти. | Він сказав їм: підіть ви одні у безлюдне місце і трохи відпочиньте, — бо так багато народу приходило і відходило, що їм ніколи було і їсти. |
|
32
|
32
|
| и идошz въ пусто мэсто корабльмь ѥдини. | І вирушили в безлюдне місце в човні одні. |
|
33
|
33
|
| и видэшz ѩ идѫщz и познашz ѩ мънози. и пэши отъ въсэхъ градъ притекошz тамо и варишz ѩ. | І побачили їх, як вони вирушали, і багато хто впізнав їх; і сходились туди піші з усіх міст, і випередили їх, і зійшлись до Нього. |
|
34
|
34
|
| и ишьдъ исусъ видэ народъ мъногъ. и мили ѥму бышz занѥ бэахѫ яко овъцz не имѫщz пастыря. и начzтъ учити ѩ мъного. | Ісус, вийшовши, побачив багато людей і змилосердився над ними, бо вони були як вівці, що не мають пастиря; і почав навчати їх багато. |
|
35
|
35
|
| и уже часу мъногу минѫвъшу пристѫпльше къ нѥму ученици ѥго глаголашz яко пусто ѥсть мэсто и уже година минѫ. | І вже минуло багато часу, коли ученики Його приступили до Нього, кажучи: місце тут людне, а час уже пізній, — |
|
36
|
36
|
| отъпусти ѩ да шьдъше въ окрьстьнихъ селэхъ и вьсьхъ купzть себэ хлэбы. не имѫть бо чесо эсти. | відпусти їх, щоб вони пішли у навколишні селища та села і купили собі хліба; бо їм нічого їсти. |
|
37
|
37
|
| онъ же отъвэщавъ рече: дадите имъ вы эсти. и глаголашz ѥму: да шьдъше купимъ дъвэма сътома пэнzзь хлэбы и дамъ имъ эсти; | Він сказав їм у відповідь: ви дайте їм їсти. І сказали Йому: чи ми маємо піти купити хліба динаріїв на двісті і дати їм їсти? |
|
38
|
38
|
| онъ же глагола имъ: колико имате хлэбъ; идэте и видите. и увидэвше глаголашz: пzть хлэбъ и дъвэ рыбэ. | Але Він сказав їм: скільки у вас є хлібів? Підіть і подивіться. Вони, довідавшись, сказали: п’ять хлібів і дві рибини. |
|
39
|
39
|
| и повелэ имъ посадити вьсz народы на споды на споды на травэ зеленэ. | Тоді повелів їм розсадити всіх рядами на зеленій траві. |
|
40
|
40
|
| и възлегошz на лэхы на лэхы по съту и по пzти десzтъ. | І посідали рядами, по сто і по п’ятдесят. |
|
41
|
41
|
| и приѥмъ пzть хлэбъ и дъвэ рыбэ възьрэвъ на небо благослови и прэломи хлэбы. и даяаше ученикомъ своимъ да полагаѭть прэдъ ними. и обэ рыбэ раздэли вьсэмъ. | Він взяв п’ять хлібів і дві рибини, звівши очі на небо, благословив і розломив хліби і дав ученикам Своїм, щоб вони роздали їм; і обидві рибини поділив на всіх. |
|
42
|
42
|
| и эдоша вьси и насытишz сz. | І всі їли, і наситились. |
|
43
|
43
|
| и възzшz укрухъ дъва на десzте кошz исплънь и отъ рыбу. | І набрали шматків хліба і залишків від риб дванадцять повних кошиків. |
|
44
|
44
|
| эдъшиихъ же бэ хлэбы пzть тысzщь мѫжь. | Було ж тих, що їли хліби, близько п’яти тисяч мужів. |
|
45
|
45
|
| и абиѥ убэди ученикы своѩ вънити въ корабль и варити и на ономъ полу въ виfсаидэ. доньдеже самъ отъпустить народы. | І зразу наказав ученикам Своїм увійти в човен і переправитись раніше за Нього на той бік до Вифсаїди, поки Він відпустить народ. |
|
46
|
46
|
| и отърекъ сz имъ иде въ горѫ помолитъ сz. | І, відпустивши їх, пішов на гору помолитись. |
|
47
|
47
|
| и вечеру бывъшу бэ корабль по средэ моря а сь ѥдинъ на земли. | Увечері човен був посеред моря, а Він один на землі. |
|
48
|
48
|
| и видэ ѩ страждѫщz въ гребении бэ бо противьнъ вэтръ имъ. и при четврьтэи стражи нощьнэи приде къ нимъ по морю ходz и хотэ ѩ минѫти. | І побачив, як вони знемагали у плаванні; бо вітер їм був зустрічний; близько до четвертої сторожі ночі прийшов до них, ідучи по морю, і хотів проминути їх. |
|
49
|
49
|
| они же видэвъше и по морю ходzщь непщевашz призракъ быти и възъвашz. | Вони ж, побачивши, що Він іде по морю, подумали, що це привид, і закричали. |
|
50
|
50
|
| вьси бо видэшz и и възмzтошz сz. онъ же абиѥ глагола съ ними и рече имъ: дрьзаите азъ ѥсмь не боите сz. | Бо всі побачили Його і стривожилися. І зараз же заговорив з ними і сказав їм: підбадьоріться! Це Я, не бійтеся! |
|
51
|
51
|
| и въниде къ нимъ въ корабль и улеже вэтръ. и зэло из лиха въ себэ дивляахѫ сz и ужасаахѫ сz. | І увійшов до них у човен; і вітер стих. І вони надзвичайно про себе жахалися і дивувалися, |
|
52
|
52
|
| не разумэшz бо о хлэбэхъ. нъ бэ срьдце ихъ окаменѥно. | бо не зрозуміли і чуда з хлібами, тому що серце їхнє було скам’яніле. |
|
53
|
53
|
| и прээхавъше придошz на землѭ генисаретьскѫ и присташz. | І, переправившись, були в землю Генісаретську і причалили до берега. |
|
54
|
54
|
| ишьдъшемъ же имъ ис корабля абиѥ познашz и. | Коли вони вийшли з човна, відразу жителі, впізнавши Його, |
|
55
|
55
|
| и прэтекошz вьсѭ странѫ тѫ. и начашz приносити на одрэхъ болzщаѩ идеже слышаахѫ и яко ту ѥсть. | оббігли всю околицю ту і почали приносити на постелях недужих туди, де тільки чули, що Він є. |
|
56
|
56
|
| и яможе колижьдо въсхождааше въ вьси ли въ грады ли въ села на распѫтиихъ полагаахѫ недѫжьныѩ и моляахѫ и да понэ въскрилии ризы ѥго прикоснѫть сz. и ѥлико аще прикасаахѫ сz къ ѥмь съпасени бываахѫ. | І куди тільки не приходив Він, чи в села, чи в міста, чи в селища, на перехрестях клали недужих і просили Його, щоб їм доторкнутись хоч до краю одежі Його; і ті, які доторкалися до Нього, зцілялись. |
Зміст ▼
