|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
І знов увійшов до синагоги. І там був чоловік, який мав усохлу руку.
|
И въниде пакы въ съньмище. и бэ члbвкъ тU и рUкл ѥго бэ сUха.
|
|
2
|
2
|
|
І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.
|
и назираахU ѥго. аще въ сUботU ицэлить ѥго. да възгlють на нь.
|
|
3
|
3
|
|
Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.
|
и гlа члв7кU имUщюUмU сUхU рUкU. стани посредэ ихъ.
|
|
4
|
4
|
|
А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити — душу спасти чи загубити? Вони ж мовчали.
|
и гlа имъ. что достоить въ сUботU. добро ли сътворити. или зло сътворити. дш7ю съпасти ли погUбити. wни же мълчахU.
|
|
5
|
5
|
|
І, глянувши на них з гнівом, засмучений закам’янілістю сердець їхніх, каже чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.
|
и възрэвъ на нz съ гнэвъмь. скьрбz о окаменѥнии с®ць ихъ. и гlа члв7кU. простьри рUкU свою. и простре. и Uтвьрдисz рUка ѥго цэла. акы дрUгая.
|
|
6
|
6
|
|
Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.
|
И абиѥ ишьдъше фарисеи съ иродианы съвэтъ творэахѭ на нь како и бышz погубили.
|
|
7
|
7
|
|
Але Ісус з учениками Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галилеї, Юдеї,
|
исусъ же отиде съ ученикы своими къ морю. и многъ народъ отъ галилеѩ по нѥмь иде. и отъ иудеѩ
|
|
8
|
8
|
|
з Єрусалима, Ідумеї, з-за Йордану; та з Тира й Сидона, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.
|
и отъ иерусалима и отъ идумеѩ и съ оного полу иордана и сѫщеи о тµрэ и сидонэ. много мъножьство слышавше ѥлико творэаше придоша къ нѥму.
|
|
9
|
9
|
|
І сказав ученикам Своїм, щоб приготували для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.
|
и рече ученикомъ своимъ: да ѥсть при нѥмь ладиица народа ради да не сътѫжають ѥму.
|
|
10
|
10
|
|
Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидалися до Нього, щоб торкнутися Його.
|
многы бо исцэли яко нападаахѫ ѥмь хотzще прикоснѫти сz ѥмь ѥлико имэахѫ раны.
|
|
11
|
11
|
|
І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.
|
и ѥгда видэахѫ и дуси нечистии припадаахѫ къ нѥму и въпияхѫ глаголѭще яко ты ѥси христосъ сынъ божии.
|
|
12
|
12
|
|
Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.
|
и много прэщааше имъ да не явэ творzть ѥго.
|
|
13
|
13
|
|
Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.
|
и възиде на горѫ и призъва ѩже самъ хотэ и идошz къ нѥму.
|
|
14
|
14
|
|
І обрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,
|
и сътвори дъва на десzте да бѫдѫть съ нимь и да посылаѥть ѩ проповэдати.
|
|
15
|
15
|
|
і щоб вони мали владу зціляти від недуг і виганяти бісів.
|
и имэти область цэлити недѫгы и изгонити бэсы.
|
|
16
|
16
|
|
І поставив Симона, давши йому ім’я Петро,
|
и нарече имz симону петръ.
|
|
17
|
17
|
|
Якова Зеведеєвого та Іоана, брата Якова, давши їм імення Воанергес, тобто «сини громові»,
|
и иакова зеведеова и иоана брата иаковля. и нарече има именэ воанергесъ ѥже ѥсть сына громова.
|
|
18
|
18
|
|
Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фадея, Симона Кананіта
|
и андреа и филипа и варfоломеа и матъfеа и fомѫ и иакова алфеова и fадеа и симона кананеа
|
|
19
|
19
|
|
та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.
|
и иудѫ искариотьскааго иже и прэдасть и.
|
|
20
|
20
|
|
Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.
|
и придоша въ домъ и събьрашz сz пакы народи яко не мощи имъ ни хлэба сънэсти.
|
|
21
|
21
|
|
І, почувши, ті, хто був у Нього, пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.
|
и слышавъше иже бэахѫ у нѥго изидоша ѩти и. глаголаахѫ бо яко неистовъ ѥсть.
|
|
22
|
22
|
|
А книжники, які прийшли з Єрусалима, говорили, що Він має в Собі Вельзевула і що силою бісівського князя виганяє бісів.
|
и кънижьници низъшьдъшеи отъ иерусалима глаголахѫ яко веельзевулъ имать и яко о кънzзи бэсъ изгонить бэсы.
|
|
23
|
23
|
|
І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?
|
и призъвавъ ѩ въ притъчахъ глаголааше къ нимъ: како можеть сотона сотонѫ изгонити;
|
|
24
|
24
|
|
Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те.
|
и аще царьство на сz раздэлить сz не можеть стати царьство то.
|
|
25
|
25
|
|
І якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той.
|
и аще домъ на сz раздэлить сz не можеть стати домъ тъ.
|
|
26
|
26
|
|
І якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.
|
и аще сотона въста самъ на сz и раздэли сz не можеть стати нъ коньчинѫ имать.
|
|
27
|
27
|
|
Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніш не зв’яже сильного, і тоді розграбує дім його.
|
ни къто же не можеть съсѫдъ крэпъкааго въшьдъ въ домъ ѥго расхытити аще не прэжде крэпъкааго съвzжеть и тъгда домъ ѥго расхытить.
|
|
28
|
28
|
|
Істинно кажу вам: простяться синам людським усі гріхи та хули, якими б вони не хулили;
|
аминь глаголѭ вамъ яко вься отъпустzть сz сыномъ чловэческомъ съгрэшения и власфимиѩ ѥлико аще власфимисаѭть.
|
|
29
|
29
|
|
хто ж хулитиме Духа Святого, тому не буде прощення довіку, але підлягає він вічному осуду.
|
а иже власфимисаѥть на свzтыи духъ не имать отъпущения въ вэкъ нъ повиньнъ ѥсть вэчьнуу му сѫду.
|
|
30
|
30
|
|
Бо ж говорили: в Ньому нечистий дух.
|
занѥ глаголахѫ яко духъ нечистъ имать.
|
|
31
|
31
|
|
Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.
|
Приде же мати ѥго и братия и вънэ стоѩще посълашz къ нѥму глашаѭще и.
|
|
32
|
32
|
|
Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої надворі, шукають Тебе.
|
и сэдэаше о нѥмь народъ. рэшz же ѥму: се мати твоя и братия твоя и сестры твоѩ вънэ ищѫть тебе.
|
|
33
|
33
|
|
І відповів їм: хто мати Моя і брати Мої?
|
и отъвэща имъ глаголѩ: къто ѥсть мати моя ли братия моя;
|
|
34
|
34
|
|
І, поглянувши довкола Себе на тих, що сиділи, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
|
и съглzдавъокрьстъ ѥго глагола: се мати моя и братия моя.
|
|
35
|
35
|
|
бо хто творитиме волю Божу, той брат Мій, і сестра Моя, і мати Моя.
|
иже бо аще сътворить волѭ божиѭ сь братъ мои и сестра моя и мати ѥсть.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.