|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
И приде отътѫду и приде въ отьчьствиѥ своѥ. и по нѥмь идошz ученици ѥго.
|
(Зач. 22) І ізи́де отту́ду і при́йде во оте́чествіє своє́; і по Нем ідо́ша ученици́ Єго́.
|
|
2
|
2
|
|
и бывъши сѫботэ начzтъ на съньмищи учити. и мънози слышавъще дивляахѫ сz глаголѭще: отъкѫду се ѥсть сему и чьто прэмѫдрость даная ѥму и силы таковы рѫкама ѥго бываѭть;
|
І би́вшей субо́ті, нача́т на со́нмищи учи́ти. І мно́зі сли́шащії дивля́хуся, глаго́люще: отку́ду Сему́ сія́? І что прему́рость да́нная Єму́, і си́ли такови́ рука́ма Єго́ бива́ють?
|
|
3
|
3
|
|
не сь ли ѥсть тектонъ сынъ мариинъ; братъ же иакову и осии и иудэ и симону; не и ли сестры ѥго сѫть у насъ сьде; и съблажняахѫ сz о нѥмь.
|
Не Сей ли єсть текто́н, Син Марі́їн, брат же Іа́кову і Іосі́ї і Іу́ді і Си́мону? І не сестри́ ли Єго́ зді (суть) в нас? І блажня́хуся о Нем.
|
|
4
|
4
|
|
глаголааше же имъ исусъ яко нэсть пророкъ без чьсти тъкъмо въ своѥмь отьчьствии и въ рождении и въ дому своѥмь.
|
Глаго́лаше же їм Ісу́с, я́ко ність проро́к без че́сти, то́кмо во оте́чествії своє́м, і в сро́дстві і в дому́ своє́м.
|
|
5
|
5
|
|
не можааше ту ни ѥдиноѩ силы сътворити тъкъмо на мало недѫжьникъ рѫцэ възложь исцэли.
|
І не можа́ше ту ні єди́ния си́ли сотвори́ти, то́кмо ма́ло неду́жних, возло́ж ру́ці, ісціли́.
|
|
6
|
6
|
|
и дивисz за невэрьство ихъ. и обьхождааше градьцz окрьстъ учz.
|
І дивля́шеся за неві́рствіє їх; і обхожда́ше ве́сі о́крест учя́.
|
|
7
|
7
|
|
Въ оно вреұ. призва iс7 оба на десzте Uченика своя. и нача я посылати. дъва. дъва. и даяше имъ власть. на д©эхъ иеч©тхъ.
|
(Зач. 23) І призва́ обана́десяте, і нача́т їх посила́ти два два, і дая́ше їм власть над ду́хи нечи́стими.
|
|
8
|
8
|
|
и запрэти имъ да ничто же възьмUть на пUть тъкмо жьзлъ ни рыбы, ни хлэба ни при поясэ мэди.
|
І запові́да їм, да нічесо́же во́зьмуть на путь, то́кмо жезл єди́н: ні пи́ри, ні хлі́ба, ні при по́ясі міді, |
|
9
|
9
|
|
нъ обUвеныя въ сандалия. и не облачитисz въ двэ ризэ.
|
но обуве́ні в санда́лія; і не облачи́тися в дві ри́зі.
|
|
10
|
10
|
|
и гlаше имъ. идеже колижьдо вънидете въ домъ тU пребываите. дондеже изидете tтудU.
|
І глаго́лаше їм: іді́же а́ще вни́дете в дом, ту пребива́йте, до́ндеже ізи́дете отту́ду.
|
|
11
|
11
|
|
и ѥлико аще не приимUть васъ. ни послUшають васъ. и исходzще tтUдU. tтрzсэте прахъ. иже ѥсть подъ ногами вашими. въ съвэдэтельство имъ. аминъ гlю вамъ. tрадьнэѥ бUдеть содомлямъ. въ дн7ь сUдьныи. неже градU томU.
|
і єли́ці а́ще не при́ймуть ви, ніже́ послу́шають вас, ісходя́ще отту́ду, оттрясі́те прах, і́же под нога́ми свої́ми, во свиді́тельство їм; амі́нь глаго́лю вам, отра́дніє бу́деть Содо́мом і Гомо́рром в день су́дний, не́же гра́ду тому́.
|
|
12
|
12
|
|
и шьдъше же проповэдаахU. да покаютьсz.
|
І ізше́дше пропові́даху, да пока́ються;
|
|
13
|
13
|
|
и бэсы многы изганяахU. и мазахU олэѥмь. многы недUжьныя. и исцэляахU.
|
і бі́си мно́гі ізгоня́ху; і ма́заху ма́слом мно́гі неду́жния, і ісціліва́ху.
|
|
14
|
14
|
|
Въ оно+. слыша иродъ цrь. слUхъ iс7въ. явэ бо быc имя ѥго и гlаше. яко iw7нъ кр7стzи въста t мьртвыихъ. и сего ради силы дэютьсz о нѥмь.
|
(Зач. 24) І усли́ша цар І́род; я́ві бо бисть і́м'я Єго́; і глаго́лаше, я́ко Іоа́нн Крести́тель от ме́ртвих воста́, і сего́ ра́ди си́ли ді́ються о нем.
|
|
15
|
15
|
|
ини же гlахU. яко илия ѥсть. ини же гlаахU. яко прbркъ. ѥсть. яко ѥдинъ t прbркъ.
|
Іні́ї глаго́лаху, я́ко Ілія́ єсть; іні́ї же глаго́лаху, я́ко проро́к єсть, іли́ я́ко єди́н от проро́к.
|
|
16
|
16
|
|
слышавъ же иродъ рече. яко ѥго же азъ UсэкнUхъ. иоана. сь ѥсть. тъ въста t мьртвыихъ.
|
Сли́шав же І́род рече́, я́ко, єго́же аз усі́кнух Іоа́нна, той єсть; той воста́ от ме́ртвих.
|
|
17
|
17
|
|
тъ бо иродъ. пославъ ятъ iw7на. и съвzза и въ тьмьници. иродиады ради. жены филипа брата своѥго. яко оженисz ѥю.
|
Той бо І́род посла́в, ят Іоа́нна і связа́ єго́ в темни́ці, Іродіа́ди ра́ди жени́ Фили́ппа, бра́та своєго́, я́ко ожени́ся є́ю.
|
|
18
|
18
|
|
гlаше бо иwанъ иродови. не достоить тебе имэти жены филипа бра твоѥго.
|
Глаго́лаше бо Іоа́нн І́родові: не достої́ть тебі́ імі́ти жену́ [Фили́ппа] бра́та твоєго́.
|
|
19
|
19
|
|
иродиада же гнэваашесz на нь. и хотzаше и Uбити. и не можааше.
|
Іроді́а же гні́вашеся на него́ і хотя́ше єго́ уби́ти; і не можа́ше.
|
|
20
|
20
|
|
иродъ бо бояшесz iw7на. вэды ѥго мUжа правьдьна и с™а. и хранzше и. и послUша ѥго. и въ сласть ѥго послUшаше.
|
І́род бо боя́шеся Іоа́нна, ві́дий єго́ му́жа пра́ведна і свя́та, і соблюда́ше єго́; і послу́шав єго́, мно́га творя́ше, і в сла́дость єго́ послу́шаше.
|
|
21
|
21
|
|
и приключьшю же сz. дн7и потребьнU. ѥгда иродъ родьствU своѥмU. вечерю сътварzаше. кнzземъ своимъ. и тысzщьнікомъ и старэишинамъ галискымъ.
|
І приклю́чшуся дню потре́бну [удо́бну], єгда́ І́род рождеству́ своєму́ ве́черю творя́ше князе́м свої́м, і ти́сящником, і старі́йшинам галиле́йським;
|
|
22
|
22
|
|
и въшьдъши дъщери ѥя. иродьядэ. и пласавъши. и Uгожьши иродови. и възлежащиимъ съ нимь. ре? цrь дв7и. проси U мене ѥмU же хощеши и дамь ти.
|
і вше́дши дщер тоя́ Іродіа́ди, і пляса́вши, і уго́ждши І́родові і возлежа́щим с ним, рече́ цар діви́ці: проси́ у мене́ єго́же а́ще хо́щеши, і дам ті.
|
|
23
|
23
|
|
и клzсz ѥи. яко ѥго же просиши дамь ти. до полъцр7ства моѥго.
|
І кля́тся єй: я́ко єго́же а́ще попроси́ши у мене́, дам ті, і до пол ца́рствія моєго́.
|
|
24
|
24
|
|
она же ишьдъши рече къ м™ри своѥи. чсо прошю. wна же рече. главы iw7на кр7стля.
|
Она́ же ізше́дши рече́ ма́тері своє́й: чесо́ прошу́? Она́ же рече́: глави́ Іоа́нна Крести́теля.
|
|
25
|
25
|
|
и въшьдъши абиѥ съ тъщаниѥмь къ цrю. проси гlющи. хощю да ми даси UсэченUю на блюдэ главU. iw7на. кр7стля.
|
І вше́дши а́біє со тща́нієм к царю́, прося́ше, глаго́лющи: хощу́, да мі да́си от него́ [а́біє] на блю́ді главу́ Іоа́нна Крести́теля.
|
|
26
|
26
|
|
и прискьрбьнъ бывъ цrь. за клzтвы и възлежащиихъ съ нимь. не въсхотэ tрещисz ѥи.
|
І приско́рбен бив цар, кля́тви [же] ра́ди і за возлежа́щих с ним не восхоті́ отріщи́ єй.
|
|
27
|
27
|
|
и абиѥ пославъ цrь воина. повелэ принести главU ѥго.
|
І а́біє посла́в цар спекула́тора, повелі́ принести́ главу́ єго́.
|
|
28
|
28
|
|
онъ же шьдъ UсэкнU и въ тьмьници. и принесе главу ѥго на блюдэ и дасть ю двц7и. и дв7ца дасть ю матери своѥи.
|
Он же шед усі́кну єго́ в темни́ці, і принесе́ главу́ єго́ на блю́ді, і даде́ ю діви́ці, і діви́ця даде́ ю ма́тері своє́й.
|
|
29
|
29
|
|
и слышавъше Uченици ѥго. придоша възаша трUпъ ѥго. и положиша и въ гробъ.
|
І сли́шавше ученици́ єго́, прийдо́ша і взя́ша труп єго́, і положи́ша єго́ во гро́бі.
|
|
30
|
30
|
|
и събьрашасz вси апcли къ нѥмU. и възвэстиша ѥмU всz. ѥлико сътвори. и ѥлико наUчи.
|
(Зач. 25) І собраша́ся апо́столи ко Ісу́су і возвісти́ша Єму́ вся, і єли́ка сотвори́ша, і єли́ка научи́ша.
|
|
31
|
31
|
|
и рече имъ: придэте вы сами въ пусто мэсто ѥдини. и почиите мало. бэахѫ бо приходzщеи и отъходzщеи мънози и не бэ имъ коли понэ эсти.
|
І рече́ їм: прийді́те ви са́мі в пу́сто мі́сто єди́ні [осо́б] і почі́йте ма́ло. Бя́ху бо приходя́щії і отходя́щії мно́зі, і ні я́сти їм бі когда́.
|
|
32
|
32
|
|
и идошz въ пусто мэсто корабльмь ѥдини.
|
І ідо́ша в пу́сто мі́сто корабле́м єди́ні.
|
|
33
|
33
|
|
и видэшz ѩ идѫщz и познашz ѩ мънози. и пэши отъ въсэхъ градъ притекошz тамо и варишz ѩ.
|
І ви́діша їх іду́щих наро́ди, і позна́ша їх мно́зі; і пі́ші от всіх градо́в стица́хуся та́мо, і предвари́ша їх, і снидо́шася к Нему́.
|
|
34
|
34
|
|
и ишьдъ исусъ видэ народъ мъногъ. и мили ѥму бышz занѥ бэахѫ яко овъцz не имѫщz пастыря. и начzтъ учити ѩ мъного.
|
І ізше́д ви́ді Ісу́с наро́д мног і милосе́рдова о них, зане́ бя́ху я́ко о́вці не іму́щия па́стиря; і нача́т їх учи́ти мно́го.
|
|
35
|
35
|
|
и уже часу мъногу минѫвъшу пристѫпльше къ нѥму ученици ѥго глаголашz яко пусто ѥсть мэсто и уже година минѫ.
|
І уже́ часу́ мно́гу би́вшу, присту́пльше к Нему́ ученици́ Єго́, глаго́лаша, я́ко пу́сто єсть мі́сто, і уже́ час мног, —
|
|
36
|
36
|
|
отъпусти ѩ да шьдъше въ окрьстьнихъ селэхъ и вьсьхъ купzть себэ хлэбы. не имѫть бо чесо эсти.
|
отпусти́ їх, да ше́дше во окре́стних се́ліх і ве́сех ку́п'ять себі́ хлі́би; не і́муть бо чесо́ я́сти.
|
|
37
|
37
|
|
онъ же отъвэщавъ рече: дадите имъ вы эсти. и глаголашz ѥму: да шьдъше купимъ дъвэма сътома пэнzзь хлэбы и дамъ имъ эсти;
|
Он же отвіща́в рече́ їм: даді́те їм ви я́сти. І глаго́лаша Єму́: да ше́дше ку́пим двіма́ сто́ма пі́нязь хлі́би і да́ми їм я́сти?
|
|
38
|
38
|
|
онъ же глагола имъ: колико имате хлэбъ; идэте и видите. и увидэвше глаголашz: пzть хлэбъ и дъвэ рыбэ.
|
Он же рече́ ім: коли́ко хлі́би і́мате? Іді́те і ви́діте. І уві́дівше глаго́лаша: п'ять [хліб], і дві ри́бі.
|
|
39
|
39
|
|
и повелэ имъ посадити вьсz народы на споды на споды на травэ зеленэ.
|
І повелі́ їм посади́ти вся на спо́ди на спо́ди [во окру́г] на траві́ зелені́.
|
|
40
|
40
|
|
и възлегошz на лэхы на лэхы по съту и по пzти десzтъ.
|
І возлего́ша на лі́хи на лі́хи [на ку́чи] по сту і по п'яти́десят.
|
|
41
|
41
|
|
и приѥмъ пzть хлэбъ и дъвэ рыбэ възьрэвъ на небо благослови и прэломи хлэбы. и даяаше ученикомъ своимъ да полагаѭть прэдъ ними. и обэ рыбэ раздэли вьсэмъ.
|
І приє́м п'ять хліб і дві ри́бі, воззрі́в на не́бо, благослови́ і преломи́ хлі́би, і дая́ше ученико́м Свої́м, да предлага́ють пред ни́ми; і о́бі ри́бі разділи́ всім.
|
|
42
|
42
|
|
и эдоша вьси и насытишz сz.
|
І ядо́ша всі і наси́тишася;
|
|
43
|
43
|
|
и възzшz укрухъ дъва на десzте кошz исплънь и отъ рыбу.
|
і взя́ша укру́хи, двана́десяте ко́ша іспо́лнь, і от ри́бу.
|
|
44
|
44
|
|
эдъшиихъ же бэ хлэбы пzть тысzщь мѫжь.
|
Бя́ше же я́дших хлі́би я́ко п'ять ти́сящ муже́й.
|
|
45
|
45
|
|
и абиѥ убэди ученикы своѩ вънити въ корабль и варити и на ономъ полу въ виfсаидэ. доньдеже самъ отъпустить народы.
|
(Зач. 26) І а́біє пону́ди ученики́ Своя́ вни́ти в кора́бль і вари́ти [предвари́ти] Єго́ на он пол к Вифсаї́ді, до́ндеже Сам отпу́стить наро́ди.
|
|
46
|
46
|
|
и отърекъ сz имъ иде въ горѫ помолитъ сz.
|
І отре́кся їм [і отпусти́в я], і́де в го́ру помоли́тися.
|
|
47
|
47
|
|
и вечеру бывъшу бэ корабль по средэ моря а сь ѥдинъ на земли.
|
І ве́черу би́вшу, бі кора́бль посреді́ мо́ря, і Сам єди́н на землі́.
|
|
48
|
48
|
|
и видэ ѩ страждѫщz въ гребении бэ бо противьнъ вэтръ имъ. и при четврьтэи стражи нощьнэи приде къ нимъ по морю ходz и хотэ ѩ минѫти.
|
І ви́ді їх стра́ждущих в пла́ванії; бі бо вітр проти́вен їм; і о четве́ртій стра́жі нощні́й при́йде к ним, по мо́рю ходя́й, і хотя́ше мину́ти їх.
|
|
49
|
49
|
|
они же видэвъше и по морю ходzщь непщевашz призракъ быти и възъвашz.
|
Они́ же ви́дівше Єго́ ходя́ща по мо́рю, мня́ху призра́к би́ти і возопи́ша.
|
|
50
|
50
|
|
вьси бо видэшz и и възмzтошz сz. онъ же абиѥ глагола съ ними и рече имъ: дрьзаите азъ ѥсмь не боите сz.
|
Всі бо Єго́ ви́діша і смути́шася. І а́біє глаго́ла с ни́ми і рече́ їм: дерза́йте! Аз єсьм, не бо́йтеся!
|
|
51
|
51
|
|
и въниде къ нимъ въ корабль и улеже вэтръ. и зэло из лиха въ себэ дивляахѫ сz и ужасаахѫ сz.
|
І вни́де к ним в кора́бль; і уле́же вітр. І зіло́ і́злиха в себі́ ужаса́хуся і дивля́хуся.
|
|
52
|
52
|
|
не разумэшz бо о хлэбэхъ. нъ бэ срьдце ихъ окаменѥно.
|
Не разумі́ша бо о хлі́біх; бі бо се́рдце їх окамене́но.
|
|
53
|
53
|
|
и прээхавъше придошz на землѭ генисаретьскѫ и присташz.
|
І преше́дше прийдо́ша в зе́млю Геннисаре́тську і приста́ша.
|
|
54
|
54
|
|
ишьдъшемъ же имъ ис корабля абиѥ познашz и.
|
(Зач. 27) І ізше́дшим їм із корабля́, а́біє позна́ша Єго́,
|
|
55
|
55
|
|
и прэтекошz вьсѭ странѫ тѫ. и начашz приносити на одрэхъ болzщаѩ идеже слышаахѫ и яко ту ѥсть.
|
обте́кше всю страну́ ту, нача́ша на одрі́х приноси́ти боля́щия, іді́же сли́шаху, я́ко ту єсть.
|
|
56
|
56
|
|
и яможе колижьдо въсхождааше въ вьси ли въ грады ли въ села на распѫтиихъ полагаахѫ недѫжьныѩ и моляахѫ и да понэ въскрилии ризы ѥго прикоснѫть сz. и ѥлико аще прикасаахѫ сz къ ѥмь съпасени бываахѫ.
|
І а́може а́ще вхожда́ше в ве́сі, іли́ во гра́ди, іли́ се́ла, на распу́тіїх полага́ху неду́жния і моля́ху Єго́, да поне́ воскри́лію ри́зи Єго́ прико́снуться; і єли́ці а́ще прикаса́хуся Єму́, спаса́хуся.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
