|
Глава 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| И абиѥ на утрэи съвэтъ сътворьше архиереи съ старьци и кънижьникы и вьсь съньмъ съвzзавъше исуса ведошz и прэдашz и пилатови. | (Зач. 66) І а́біє нау́тріє сові́т сотвори́ша архієре́є со ста́рці і кни́жники, і весь сонм, св'яза́вше Ісу́са ведо́ша і преда́ша (Єго́) Пила́ту. |
|
2
|
2
|
| и въпроси и пилатъ: ты ли ѥси царь иудеискъ; онъ же отъвэщавъ рече ѥмµ: ты глаголѥши. | І вопроси́ Єго́ Піла́т: Ти ли єси́ Цар Іуде́йський? Он же отвіща́в рече́ єму́: ти глаго́леши. |
|
3
|
3
|
| и глаголаахѫ на нь архиереи мъного. онъ же ни чьсо же не отъвэщавааше. | І глаго́лаху на Него́ архієре́є мно́го. |
|
4
|
4
|
| пилатъ же пакы въпрашааше и глаголѩ: не отъвэщаваѥши ли ни чьсо же; виждь колико на тz съвэдэтельствуѭть. | Пила́т же па́ки вопроси́ Єго́, глаго́ля: не отвіщава́єши ли нічто́же? Виждь, коли́ка на Тя свиді́тельствують. |
|
5
|
5
|
| исусъ же кътому ни чесо же не отъвэща яко дивити сz пилатови. | Ісу́с же ктому́ нічто́же отвіща́, я́ко диви́тися Пила́ту. |
|
6
|
6
|
| на вьсякъ же праздьникъ отъпущааше имъ ѥдиного съвzзьня ѥгоже прошаахѫ. | На [всяк] же пра́здник отпуща́ше їм єди́наго св'я́зня, єго́же проша́ху. |
|
7
|
7
|
| бэ же нарицаѥмыи варавъва съ своими ковьникы съвzзанъ иже въ ковэ убииство сътворишz. | Бі же нарица́ємий Вара́вва со ско́вники свої́ми св'я́зан, і́же в ко́ві уби́йство сотвори́ша. |
|
8
|
8
|
| и възъпивъ народъ начzшz просити якоже присно творяаше имъ. | І возопи́в наро́д нача́ проси́ти, я́коже всегда́ творя́ше їм. |
|
9
|
9
|
| пилатъ же отъвэща имъ глаголѩ: хощете ли да отъпущѫ вамъ царя иудеиска; | Пила́т же отвіща́ їм, глаго́ля: хо́щете ли, пущу́ вам Царя́ Іуде́йська? |
|
10
|
10
|
| вэдэаше бо яко зависти ради прэдашz и архиереи. | Ві́дяше бо, я́ко за́висти ра́ди преда́ша Єго́ архієре́є. |
|
11
|
11
|
| архиереи же поманѫша народу да паче варавъву отъпустить имъ. | Архієре́є же поману́ша наро́ду, да па́че Вара́вву пу́стить їм. |
|
12
|
12
|
| пилатъ же пакы отъвэщавъ рече имъ: чьто убо хощете сътворѭ ѥгоже глаголѥте царя иудеиска; | Пила́т же отвіща́в па́ки рече́ їм: что у́бо хо́щете сотворю́, Єго́же глаго́лете Царя́ Іуде́йська? |
|
13
|
13
|
| они же пакы възъпишz глаголѭще: пропьни и. | Они́ же па́ки возопи́ша [глаго́люще]: пропни́ Єго́. |
|
14
|
14
|
| пилатъ же глаголааше имъ: чьто бо зъло сътвори; они же лише възъпишz пропьни и. | Пила́т же глаго́лаше їм: что бо зло сотвори́? Они́ же і́злиха вопія́ху: пропни́ Єго́. |
|
15
|
15
|
| пилатъ же хотz народу похоть сътворити пусти имъ варавъвѫ. и прэдасть имъ исуса бивъ да и пропьнѫть. | Пила́т же хотя́ наро́ду хоті́ніє сотвори́ти, пусти́ їм Вара́вву, і предаде́ Ісу́са, бив, да про́пнуть Єго́. |
|
16
|
16
|
| воини ведоша iс7а. на дворъ каиафинъ. ѥже ѥсть преторъ. и съзъваша вьсю спvрU. | (Зач. 67) Во́їни же ведо́ша Єго́ внутр двора́, є́же єсть прето́р; і созва́ша всю спи́ру, |
|
17
|
17
|
| и облекоша ѥго въ багъръ. и възложиша на нь съплетъше вэньць. тьрновъ. | і облеко́ша Єго́ в препря́ду, і возложи́ша на Него́ спле́тше терно́в віне́ць, |
|
18
|
18
|
| начаша и цэловати. радUисz цrю. июдеискъ. | і нача́ша цілова́ти Єго́ [і глаго́лати]: ра́дуйся, Царю́ Іуде́йський. |
|
19
|
19
|
| и бияхU ѥго тръстью по главэ. и пльвахU на нь. и прегыбающе колэнэ. покланяхUсz ѥмU. | І бія́ху Єго́ по главі́ тро́стію, і плюва́ху на Него́, і прегиба́юще колі́на покланя́хуся Єму́. |
|
20
|
20
|
| и ѥгда порUгашасz ѥмU. съвлекоша съ нѥго багрzницю. и облекоша и въ ризы своя. и изведоша и да распьнUть. | І єгда́ поруга́шася Єму́, совлеко́ша с Него́ препря́ду і облеко́ша Єго́ в ри́зи Своя́; і ізведо́ша Єго́, да про́пнуть Єго́. |
|
21
|
21
|
| и задэша иномU мимоходzщю. симонU кvринеискU. идUщю съ села. оц7ю алеxандровU. и рUфовU. да възьметь крьc ѥго. | І заді́ша мимоходя́щу ні́коєму Си́мону Кирине́ю, гряду́щу с села́, отцю́ Алекса́ндрову і Ру́фову, да во́зьметь крест Єго́. |
|
22
|
22
|
| и приведоша и на мэсто голгоfа. ѥже ѥсть съказаѥмо. лъбово мэсто. | (Зач. 68) І приведо́ша Єго́ на Голго́фу мі́сто, є́же єсть сказа́ємо ло́бноє мі́сто. |
|
23
|
23
|
| и даяхU ѥмU пити оцьтzно вино. wнъ же не прия. | І дая́ху Єму́ пи́ти єсмирнісме́но вино́; Он же не прия́т. |
|
24
|
24
|
| и расъпьнъше и. раздэлиша ризы ѥго. метающе жребия о ня. кто что възьметь. | І распе́ншії Єго́ разділи́ша ри́зи Єго́, мета́юще жре́бій о них, кто что во́зьметь. |
|
25
|
25
|
| бэ же година третияя. и распzша ѥго. | Бі же час тре́тій, і расп'я́ша Єго́. |
|
26
|
26
|
| и бэ написаниѥ вины ѥго. написано. цrь иUдеискъ. | І бі написа́ніє вини́ Єго́ напи́сано: Цар Іуде́йськ. |
|
27
|
27
|
| и съ нимь распzша два разбоиника. ѥдиного wдеснUю. а дрUгааго wшююю ѥго. | І с Ним расп'я́ша два разбо́йника, єди́наго о десну́ю і єди́наго о шу́юю Єго́. |
|
28
|
28
|
| и събыcтсz писаноѥ. ѥже гlѥть. и съ безаконьникы причьтенъ быc. | І сби́сться Писа́ніє, є́же глаго́леть: і со беззако́нними вміни́ся. |
|
29
|
29
|
| и мимоходzщеи хUлzхU ѥго. покывающе главами своими. и гlюще. Uва. разарzя црк7вь. и трьми дн7ьми съзидая. | І мимоходя́щії ху́ляху Єго́, покива́юще глава́ми свої́ми і глаго́люще: уа́, разоря́яй це́рков і треми́ де́ньми созида́яй, |
|
30
|
30
|
| сп©исz самъ. и съниди съ крьcта. | спаси́ся Сам і сни́ди со креста́. |
|
31
|
31
|
| тако же и архиереи рUгающесz. съ книжьникы. дрUгъ къ дрUгU гlаахU. ины сп7се себе ли не можеть сп7сти. | Та́кожде і архієре́є руга́ющеся, друг ко дру́гу с кни́жники глаго́лаху: і́ни спасе́, Себе́ ли не мо́жеть спасти́? |
|
32
|
32
|
| х©ъ цrь из7лѥвъ. да сънидеть нынэ съ кrта. да видимъ и вэрU имемъ ѥмU. и распzтии съ нимь. поношахU ѥмU. | Христо́с, Цар Ізра́їлев, да сни́деть ни́ні со креста́, да ви́дим і ві́ру і́мем Єму́. І расп'я́тая с Ним поноша́ста Єму́. |
|
33
|
33
|
| бывъши же годинэ. шестэи. тьма бы по всеи земли. до годины девzтыя. | Би́вшу же часу́ шесто́му, тьма бисть по всей землі́ до часа́ дев'я́таго. |
|
34
|
34
|
| и въ годінU девzтUю. възъпи I© гласъмь великъмь. гlя. или. или. илима савахъfани. ѥже ѥсть съказаѥмо. б7е б7е мои. въ чьто мz остави. | І в час дев'я́тий возопи́ Ісу́с гла́сом ве́ліїм, глаго́ля: Єлоі́, Єлоі́, лама́ савахфані́? Є́же єсть сказа́ємо: Бо́же Мой, Бо́же Мой, почто́ М'я оста́вил єси́? |
|
35
|
35
|
| и нэции t стоящиихъ. слышавъше гlаахU. яко се илию зоветь. | І ні́ції от предстоя́щих сли́шавше, глаго́лаху: се, Ілію́ гласи́ть. |
|
36
|
36
|
| текъ же нэкыи. напълнивъ гUбU оцьта. и възньзь на тръсть. напаяше ѥго. не дэите да видимъ. аще приидеть илия. да сп©ть ѥго. | Тек же єди́н, і напо́лнив гу́бу о́цта, і возло́ж на трость, напая́ше Єго́, глаго́ля: оста́віте, да ви́дим, а́ще при́йдеть Ілія́ сня́ти Єго́. |
|
37
|
37
|
| I© же пUстивъ глаc великъ издъше. | Ісу́с же пущ глас ве́лій, і́здше. |
|
38
|
38
|
| и запона цр7квьная. раздрасz на двоѥ. съвыше дониже. | І заві́са церко́вная раздра́ся на дво́є, сви́ше до ни́зу. |
|
39
|
39
|
| видэвъ же кентUриwнъ. стоя противU ѥмU. яко тако възпивъ издъше. рече въистинU члв7къ сь сн7ъ б9ии бэ. | Ви́дів же со́тник стоя́й пря́мо Єму́, я́ко та́ко возопи́в і́здше, рече́: воі́стину Челові́к Сей Син бі Бо́жий. |
|
40
|
40
|
| бzхU же и жены издалеча зрzще. въ нихъ бэ. мария магдалыни. и мария. иякова малааго. и м™и иосиова. и саломи. | Бя́ху же і жени́ іздале́ча зря́щя, в ни́хже бі Марі́я Магдали́на, і Марі́я Іа́кова ма́лаго і Іосі́ї ма́ти, і Саломі́я, |
|
41
|
41
|
| яже ѥгда бэ въ галилеи. по нѥмь хожаахU и слUжаахU ѥмU. и ины многы. пришьдъшая съ нимь. въ иер©лмъ. | я́же, і єгда́ бі в Галиле́ї, хожда́ху по Нем і служа́ху Єму́; і і́ни мно́гія, я́же взидо́ша с Ним во Ієрусали́м. |
|
42
|
42
|
| и уже поздэ бывъшу понѥже бэ параскеви къ пасцэ ѥже ѥсть къ сѫботэ. | І уже́ по́зді би́вшу, поне́же бі п'ято́к, є́же єсть к субо́ті, |
|
43
|
43
|
| пришьдъ иwсифъ t аримаfеа. бlгоwбразьнъ съвэтьникъ. иже тъ бэ чая цр7ства. б9ия. и дьрзнUвъ въниде къ пилатU. и проси тэла iс7ва. | (Зач. 69) при́йде Іо́сиф, і́же от Аримафе́я, благообра́зен сові́тник, і́же і той бі ча́я Ца́рствія Бо́жия, дерзну́в вни́де к Пила́ту, і проси́ тілесе́ Ісу́сова. |
|
44
|
44
|
| пилатъ же дивисz. аще Uже Uмре. и призвавъ кентUриона. въпроси ѥго. аще Uже Uмьрлъ ѥсть. | Пила́т же диви́ся, а́ще уже́ у́мре; і призва́в со́тника, вопроси́ єго́: а́ще уже́ у́мре? |
|
45
|
45
|
| и Uвэдэвъ t кентUриона. въда тэло иосифови. | І уві́дів от со́тника, даде́ ті́ло Іо́сифові. |
|
46
|
46
|
| и кUпи плащаницю. и съньмъ ѥго повивъ плащаницю. и въложи ѥго въ гробъ. иже бэ исэченъ t камене. и привали камень на двьри гробU. | І купи́в плащани́цю і снем Єго́, обви́ть плащани́цею; і положи́ Єго́ во гроб, і́же бі ізсі́чен от ка́мене; і привали́ ка́мень над две́рі гро́ба. |
|
47
|
47
|
| мария же магдалыни. и мариа иосиова. зьрzста къде ѥго полагахU. | Марі́я же Магдали́на і Марі́я Іосі́єва зря́сті, гді Єго́ полага́ху. |