|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Зачало еµанGлиѥ iс7µ ¦а сн7а б9ия. | (Зач. 1) Зача́ло Єва́нгелія Ісу́са Христа́, Си́на Бо́жия, |
|
2
|
2
|
| яко же ѥсть писано въ прbрцэхъ. се азъ послю анGлъ мои. предь лицемь твоимь. иже Uготовить пUть твои предь тобою. | я́коже єсть пи́сано во проро́ціх: се, Аз посила́ю а́нгела Моєго́ пред лице́м Твої́м, і́же угото́вить путь Твой пред Тобо́ю. |
|
3
|
3
|
| глаc въпьющааго въпьющааго въ пUстыни. Uготоваите пUть гн7ь. правы творите стьзz ѥго. | Глас вопію́щаго в пусти́ні: угото́вайте путь Госпо́день, пра́ви творі́те стезі́ Єго́. |
|
4
|
4
|
| быc iw7нъ крьститель въ пUстыни. проповэдая крьщениѥ. покаянию въ tпUщениѥ грэховъ. | Бисть Іоа́нн крестя́й в пусти́ні і пропові́дая креще́ніє покая́нія во отпуще́ніє гріхо́в. |
|
5
|
5
|
| и исходяаше къ нѥмU всz иUдеиска страна. и нер©лмляне. крщ7ахU вси въ иерданьcцэи рэцэ t нѥго. исповэдающе грэхы своя. | І ісхожда́ше к нему́ вся Іуде́йськая страна́ і Ієрусали́мляне; і креща́хуся всі во Іорда́ні ріці́ от него́, іспові́дающе гріхи́ своя́. |
|
6
|
6
|
| Бэ же иоанъ обълченъ власы вельблUжи. и поясъ Uсниянъ. о чреслэхъ ѥго. и эды акриды. и медъ дивии. | Бі же Іоа́нн оболче́н власи́ вельблу́жді, і по́яс усме́н о чреслі́х єго́, і яди́й акри́ди і мед ди́вій. |
|
7
|
7
|
| и проповэдаше гlя. грzдеть крэплии мене. ѥмU же нэсмь достоинъ поклоньсz раздрэшити ремене. обUви ѥго. | І пропові́даше, глаго́ля: гряде́ть Крі́плій мене́ вслід мене́, Єму́же нісьм досто́їн прекло́нься разріши́ти реме́нь сапо́г Єго́; |
|
8
|
8
|
| азъ Uбо кр7стихъ вы водою. а тъ кр7стить вы д¦мь с™ыимь. | аз у́бо крести́х ви водо́ю, Той же крести́ть ви Ду́хом Святи́м. |
|
9
|
9
|
| Въ оно вреұ. приде iс7 t назареfа галилеискааго. и кр7стисz t iw7на. въ иерданэ. | (Зач. 2) І бисть во о́ніх днех, при́йде Ісу́с от Назаре́та Галиле́йськаго і крести́ся от Іоа́нна во Іорда́ні. |
|
10
|
10
|
| и абиѥ въсходz t воды. видэ разводzщасz неб7са. и д¦ъ яко голUбь съходzщь на нь. | І а́біє восходя́ от води́, ви́ді разводя́щася небеса́ і Ду́ха, я́ко го́луб'я, сходя́ща Нань. |
|
11
|
11
|
| и быc глаc съ нб7съ ты ѥси сн7ъ мои. о тебе благоизволихъ. | І глас бисть с небесе́: Ти єси́ Син Мой возлю́бленний, о Не́мже благоволи́х. |
|
12
|
12
|
| И абиѥ духъ изведе и въ пустынѭ. | І а́біє Дух ізведе́ Єго́ в пусти́ню. |
|
13
|
13
|
| и бэ ту въ пустыни четыри десzти дьнъ искушаѥмъ сотоноѭ и бэ съ звэрьми и ангели служаахѫ ѥму. | І бі ту в пусти́ні дній чети́редесять, іскуша́єм сатано́ю, і бі со звірми́; і а́нгели служа́ху Єму́. |
|
14
|
14
|
| по прэдании же иоановэ приде исусъ въ галилеѭ проповэдая евангелѥ царьствия божия. | По преда́нії же Іоа́ннові, при́йде Ісу́с в Галіле́ю, пропові́дая Єва́нгеліє Ца́рствія Бо́жия |
|
15
|
15
|
| глаголѩ яко исплъни сz врэмz и приближи сz царьствиѥ божиѥ. каите сz и вэруите въ евангелиѥ. | і глаго́ля, я́ко іспо́лнися вре́м'я і прибли́жися Ца́рствіє Бо́жиє: пока́йтеся і ві́руйте во Єва́нгеліє. |
|
16
|
16
|
| Ходz же при мори галилеисцэ видэ симона и андреа брата того симона въмэтаѭща мрэжz въ море бэста бо рыбаря. | (Зач. 3) Ходя́ же при мо́рі Галиле́йстім, ви́ді Си́мона і Андре́я, бра́та (того́) Си́мона, вмета́юща мре́жі в мо́ре, бі́ста бо ри́баря. |
|
17
|
17
|
| и рече има исусъ: придэта въ слэдъ мене и сътворѭ вы быти ловьца чловэкомъ. | І рече́ ї́ма Ісу́с: прийді́та вслід Мене́, і сотворю́ вас би́ти ловця́ челові́ком. |
|
18
|
18
|
| и абиѥ оставльша мрэжа своѩ по нѥмь идосте. | І а́біє оста́вльша мре́жі своя́, по Нем ідо́ста. |
|
19
|
19
|
| и прэшьдъ отътѫду узьрэ иакова зеведэова и иоана брата ѥго. и та въ ладии завzзаѭща мрэжа | І преше́д ма́ло отту́ду, узрі́ Іа́кова Зеведе́йова і Іоа́нна, бра́та єго́, і та в кораблі́ стро́яща мре́жа; |
|
20
|
20
|
| и абиѥ възъва я. и оставльша отьца своѥго зеведеа въ ладии съ наѥмьникы по нѥмь идосте. | і а́біє воззва́ я. І оста́вльша отця́ своєго́ Зеведе́я в кораблі́ с нає́мники, по Нем ідо́ста. |
|
21
|
21
|
| и вънидошz въ капернаумъ и абиѥ въ сѫботы на съньмищи учааше ѩ. | І внидо́ша в Капернау́м; і а́біє в субо́ти вшед в со́нмище, уча́ше. |
|
22
|
22
|
| и дивляахѫ сz о учении ѥго. бэ бо учz ѩ яко власть имы и не яко кънижьници. | І дивля́хуся о уче́нії Єго́; бі бо учя́ їх, я́ко власть іми́й, і не я́ко кни́жници. |
|
23
|
23
|
| и бэ на съньмищи ихъ чловэкъ нечистъмь духомъ и възъва глаголѩ: | (Зач. 4) І бі в со́нмищі їх челові́к в ду́сі нечи́сте, і воззва́, |
|
24
|
24
|
| остани чьто ѥсть намъ и тебэ исусе назарянинѥ; пришьлъ ѥси погубитъ насъ; вэмь тz къто ѥси свzтыи божии. | глаго́ля: оста́ви, что нам і Тебі́, Ісу́се Назаряни́не? Прише́л єси́ погуби́ти нас; вім Тя, кто єси́, — Святи́й Бо́жий. |
|
25
|
25
|
| и запрэти ѥму исусъ глаголѩ: умълъчи и изиди из нѥго. | І запрети́ єму́ Ісу́с, глаго́ля: умолчи́ і ізи́ди із него́. |
|
26
|
26
|
| и сътрzсъ и духъ нечистыи и възъпивъ гласъмь велиѥмь изиде из нѥго. | І стрясе́ єго́ дух нечи́стий, і возопи́ гла́сом вели́ким, і ізи́де із него́. |
|
27
|
27
|
| и ужасошz сz вьси. и сътzзаахѫ сz въ себэ глаголѭще: чьто убо се; чьто учениѥ новоѥ се; яко по области и духомъ нечистыимъ велить и послушаѭть ѥго: | І ужасо́шася всі, я́коже стяза́тися їм к себі́, глаго́лющим: что єсть сіє́? (і) что уче́ніє но́воє сіє́, я́ко по о́бласті і духово́м нечи́стим вели́ть, і послу́шають Єго́? |
|
28
|
28
|
| и изиде слухъ ѥго абиѥ во вьсѭ странѫ галилеискѫ. | Ізи́де же слух Єго́ а́біє во всю страну́ Галиле́йську. |
|
29
|
29
|
| И абиѥ ишьдъше ис съньмища придоша въ домъ симоновъ и андреовъ съ иаковъмь и иоанъмь. | (Зач. 5) І а́біє із со́нмища ізше́дше, прийдо́ша в дом Си́монов і Андре́йов, со Іа́ковом і Іоа́нном. |
|
30
|
30
|
| тьща же симонова лежааше огньмь жегома. и абиѥ глаголашz ѥму о нѥи. | Те́ща же Си́монова лежа́ше огне́м жего́ма; і а́біє глаго́лаша Єму́ о ней. |
|
31
|
31
|
| и пристѫпль въздвиже ѭ ѥмъ за рѫкѫ ѥѩ. и остави ѭ абиѥ огнь и служааше имъ. | І присту́пль воздви́же ю, єм за ру́ку єя́; і оста́ви ю огнь а́біє, і служа́ше їм. |
|
32
|
32
|
| поздэ же бывъшу ѥгда захождааше слъньце приношаахѫ къ нѥму вься недѫжьныѩ и бэсьныѩ. | По́зді же би́вшу, єгда́ захожда́ше со́лнце, приноша́ху к Нему́ вся неду́жния і бісни́я. |
|
33
|
33
|
| и бэ вьсь градъ събьралъ сz къ двьрьмъ. | І бі весь град собра́лся к две́рем. |
|
34
|
34
|
| и исцэли многы недѫжьны имѫщz различьны ѩзz и бэсы мъногы изгъна. и не оставляаше глаголати бэсъ яко вэдэахѫ и. | І ісціли́ мно́гі злі стра́ждущия разли́чними неду́ги; і бі́си мно́гі ізгна́, і не оставля́ше глаго́лати бі́си, я́ко ві́дяху Єго́ Христа́ су́ща. |
|
35
|
35
|
| и утро пробрэзгу зэло въставъ изиде. Въ оно вреұ . | (Зач. 6) І у́тро, но́щі су́щей зіло́, воста́в ізи́де, і і́де в пу́сто мі́сто, і ту моли́тву ді́яше. |
|
36
|
36
|
| вниде I© Uсто мэсто. и тU мbлитвU дэяше. гнаша ѥго. симонъ. и иже бэахU съ нимь. | І гна́ша Єго́ Си́мон і і́же с Ним; |
|
37
|
37
|
| и wбрэтъше ѥго гlаахU ѥмU. яко вьси ищють тебе. | і обрі́тше Єго́, глаго́лаша Єму́, я́ко всі Тебе́ і́щуть. |
|
38
|
38
|
| и гlа имъ. поидэмъ въ ближьня в©и и грады. да и тU проповэдэ. на се бо изидохъ. | І глаго́ла їм: і́дем в бли́жнія ве́сі і гра́ди, да і та́мо пропові́м; на сіє́ бо ізидо́х. |
|
39
|
39
|
| и бэ проповэдая. на съньмищихъ ихъ. и по всеи галилеи. и бэсы изгонz. | І бі пропові́дая на со́нмищих їх, во всей Галиле́ї, і бі́си ізгоня́. |
|
40
|
40
|
| и приде къ нѥмU прокаженъ. молzсz ѥму. и на колэнU. припадая и гlа ѥмU. яко аще хощеши. можеши мя очистити. | І при́йде к Нему́ прокаже́н, моля́ Єго́ і на колі́ну припада́я пред Ним, і глаго́ля Єму́, я́ко, а́ще хо́щеши, мо́жеши м'я очи́стити. |
|
41
|
41
|
| I© же милосьрдовавъ. простьръ рUкU. прикоснUсz ѥго. и гlа ѥмU хощю wчистисz. | Ісу́с же милосе́рдовав, просте́р ру́ку, косну́ся єго́, і глаго́ла єму́: хощу́, очи́стися. |
|
42
|
42
|
| и рекъшю ѥмU. абие отиде проказа t нѥго. и ч©тъ быc. | І ре́кшу єму́, а́біє оти́де от него́ прокаже́ніє, і чист бисть. |
|
43
|
43
|
| и запрэти ѥмU и изгъна ѥго. | І запре́щ єму́, а́біє ізгна́ єго́; |
|
44
|
44
|
| и гlа ѥмU блюди никомU же. ничьто же не рьци. нъ шьдъ покажи себе иереови. и принесн. за очищениѥ своѥ. ѥже повелэ моиси въ съвэдэтельство имъ. | і глаго́ла єму́: блюди́, нікому́же нічесо́же рци; но шед покажи́ся ієре́єві і принеси́ за очище́ніє твоє́, я́же повелі́ Моїсе́й, во свиді́тельство їм. |
|
45
|
45
|
| онъ же ишьдъ начzтъ проповэдати мъного и проносити слово. яко къ тому не можааше явэ въ градъ вънити нъ вънэ въ пустэхъ мэстэхъ бэ и прихождаахѫ къ нѥму отъвьсѫду. | Он же ізше́д нача́т пропові́дати мно́го і проноси́ти сло́во, я́коже ктому́ не мощи́ Єму́ я́ві во град вни́ти; но вні в пусти́х мі́стіх бі. І прихожда́ху к Нему́ отвсю́ду. |
