|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
І вийшов звідти Він, і прийшов у Свою батьківщину, і за Ним ішли ученики Його.
|
И приде отътѫду и приде въ отьчьствиѥ своѥ. и по нѥмь идошz ученици ѥго.
|
|
2
|
2
|
|
Коли настала субота, Він почав навчати в синагозі; і багато з тих, хто слухав, дивуючись, говорили: звідки в Ньому це? Що за премудрість дана Йому, і що за сили в руках Його?
|
и бывъши сѫботэ начzтъ на съньмищи учити. и мънози слышавъще дивляахѫ сz глаголѭще: отъкѫду се ѥсть сему и чьто прэмѫдрость даная ѥму и силы таковы рѫкама ѥго бываѭть;
|
|
3
|
3
|
|
Хіба не тесля Він, син Марії, брат Якова, Іосії, Іуди і Симона? Чи не тут, між нами, Його сестри? І спокушалися через Нього.
|
не сь ли ѥсть тектонъ сынъ мариинъ; братъ же иакову и осии и иудэ и симону; не и ли сестры ѥго сѫть у насъ сьде; и съблажняахѫ сz о нѥмь.
|
|
4
|
4
|
|
Ісус же сказав їм: не буває пророка без пошани, хіба тільки на батьківщині своїй, і серед родичів, і в домі своїм.
|
глаголааше же имъ исусъ яко нэсть пророкъ без чьсти тъкъмо въ своѥмь отьчьствии и въ рождении и въ дому своѥмь.
|
|
5
|
5
|
|
І не міг створити там ніякого чуда, тільки зцілив небагатьох недужих, поклавши на них руки.
|
не можааше ту ни ѥдиноѩ силы сътворити тъкъмо на мало недѫжьникъ рѫцэ възложь исцэли.
|
|
6
|
6
|
|
І дивувався невір’ю їхньому; і обходив села навколишні, і навчав.
|
и дивисz за невэрьство ихъ. и обьхождааше градьцz окрьстъ учz.
|
|
7
|
7
|
|
І покликавши дванадцятьох, почав посилати їх по двоє, даючи їм владу над нечистими духами.
|
Въ оно вреұ. призва iс7 оба на десzте Uченика своя. и нача я посылати. дъва. дъва. и даяше имъ власть. на д©эхъ иеч©тхъ.
|
|
8
|
8
|
|
І заповідав їм нічого не брати в дорогу, тільки один жезл: ні торбини, ні хліба, ні міді в поясі,
|
и запрэти имъ да ничто же възьмUть на пUть тъкмо жьзлъ ни рыбы, ни хлэба ни при поясэ мэди.
|
|
9
|
9
|
|
щоб були взуті у сандалі і не зодягалися у дві одежі.
|
нъ обUвеныя въ сандалия. и не облачитисz въ двэ ризэ.
|
|
10
|
10
|
|
І сказав їм: коли де увійдете в дім, залишайтеся в ньому, доки не підете з того місця.
|
и гlаше имъ. идеже колижьдо вънидете въ домъ тU пребываите. дондеже изидете tтудU.
|
|
11
|
11
|
|
І коли хто не прийме вас і не послухає вас, виходячи звідти, обтрусіть порох з ніг ваших, на свідчення проти них. Істинно кажу вам: відрадніше буде Содому і Гоморрі в день судний, ніж місту тому.
|
и ѥлико аще не приимUть васъ. ни послUшають васъ. и исходzще tтUдU. tтрzсэте прахъ. иже ѥсть подъ ногами вашими. въ съвэдэтельство имъ. аминъ гlю вамъ. tрадьнэѥ бUдеть содомлямъ. въ дн7ь сUдьныи. неже градU томU.
|
|
12
|
12
|
|
Вони пішли і проповідували, щоб покаялися;
|
и шьдъше же проповэдаахU. да покаютьсz.
|
|
13
|
13
|
|
виганяли багатьох бісів і багатьох хворих мазали оливою і зціляли.
|
и бэсы многы изганяахU. и мазахU олэѥмь. многы недUжьныя. и исцэляахU.
|
|
14
|
14
|
|
Цар Ірод, почувши про Ісуса [бо Його ім’я стало відомим], говорив: це Іоан Хреститель воскрес з мертвих, і тому чудеса діються ним.
|
Въ оно+. слыша иродъ цrь. слUхъ iс7въ. явэ бо быc имя ѥго и гlаше. яко iw7нъ кр7стzи въста t мьртвыихъ. и сего ради силы дэютьсz о нѥмь.
|
|
15
|
15
|
|
Одні говорили, що це Ілля, а інші говорили, що то пророк або один з пророків.
|
ини же гlахU. яко илия ѥсть. ини же гlаахU. яко прbркъ. ѥсть. яко ѥдинъ t прbркъ.
|
|
16
|
16
|
|
Ірод же, почувши, сказав: це Іоан, якому я відсік голову; він воскрес з мертвих.
|
слышавъ же иродъ рече. яко ѥго же азъ UсэкнUхъ. иоана. сь ѥсть. тъ въста t мьртвыихъ.
|
|
17
|
17
|
|
Бо цей Ірод, пославши, взяв Іоана і посадив його у в’язницю, через Іродіаду, жінку Филипа, брата свого, з якою він одружився.
|
тъ бо иродъ. пославъ ятъ iw7на. и съвzза и въ тьмьници. иродиады ради. жены филипа брата своѥго. яко оженисz ѥю.
|
|
18
|
18
|
|
Бо Іоан говорив Іродові: не годиться тобі мати жінку брата твого.
|
гlаше бо иwанъ иродови. не достоить тебе имэти жены филипа бра твоѥго.
|
|
19
|
19
|
|
Іродіада ж, гніваючись на нього, бажала вбити його, та не могла.
|
иродиада же гнэваашесz на нь. и хотzаше и Uбити. и не можааше.
|
|
20
|
20
|
|
Бо Ірод боявся Іоана, знаючи, що він муж праведний і святий, і охороняв його; багато що робив, слухаючись його, та із задоволенням слухав його.
|
иродъ бо бояшесz iw7на. вэды ѥго мUжа правьдьна и с™а. и хранzше и. и послUша ѥго. и въ сласть ѥго послUшаше.
|
|
21
|
21
|
|
І настав нагідний день, коли Ірод, святкуючи день свого народження, влаштував бенкет для вельмож своїх, тисяцьких і старійшин галилейських;
|
и приключьшю же сz. дн7и потребьнU. ѥгда иродъ родьствU своѥмU. вечерю сътварzаше. кнzземъ своимъ. и тысzщьнікомъ и старэишинамъ галискымъ.
|
|
22
|
22
|
|
і увійшла дочка Іродіади, танцювала і догодила Іродові і тим, що возлежали з ним; цар сказав дівчині: проси в мене, чого хочеш, і дам тобі.
|
и въшьдъши дъщери ѥя. иродьядэ. и пласавъши. и Uгожьши иродови. и възлежащиимъ съ нимь. ре? цrь дв7и. проси U мене ѥмU же хощеши и дамь ти.
|
|
23
|
23
|
|
І клявся їй: чого тільки попросиш у мене, дам тобі, навіть до половини мого царства.
|
и клzсz ѥи. яко ѥго же просиши дамь ти. до полъцр7ства моѥго.
|
|
24
|
24
|
|
Вона вийшла і спитала у матері своєї: що просити? Та відповіла: голову Іоана Хрестителя.
|
она же ишьдъши рече къ м™ри своѥи. чсо прошю. wна же рече. главы iw7на кр7стля.
|
|
25
|
25
|
|
Вона відразу ж пішла з поспішністю до царя і просила, кажучи: хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоана Хрестителя.
|
и въшьдъши абиѥ съ тъщаниѥмь къ цrю. проси гlющи. хощю да ми даси UсэченUю на блюдэ главU. iw7на. кр7стля.
|
|
26
|
26
|
|
Цар засмутився, але, заради клятви і тих, що возлежали з ним, не захотів відмовити їй.
|
и прискьрбьнъ бывъ цrь. за клzтвы и възлежащиихъ съ нимь. не въсхотэ tрещисz ѥи.
|
|
27
|
27
|
|
І негайно, пославши ката, цар звелів принести голову його.
|
и абиѥ пославъ цrь воина. повелэ принести главU ѥго.
|
|
28
|
28
|
|
Той пішов, відсік йому голову в темниці, і приніс голову його на блюді, і віддав її дівчині, а дівчина віддала її матері своїй.
|
онъ же шьдъ UсэкнU и въ тьмьници. и принесе главу ѥго на блюдэ и дасть ю двц7и. и дв7ца дасть ю матери своѥи.
|
|
29
|
29
|
|
Учні його, почувши, прийшли і взяли тіло його, і поклали його у гробі.
|
и слышавъше Uченици ѥго. придоша възаша трUпъ ѥго. и положиша и въ гробъ.
|
|
30
|
30
|
|
І зібрались апостоли до Ісуса і розповіли Йому все, і що зробили, і чого навчили.
|
и събьрашасz вси апcли къ нѥмU. и възвэстиша ѥмU всz. ѥлико сътвори. и ѥлико наUчи.
|
|
31
|
31
|
|
Він сказав їм: підіть ви одні у безлюдне місце і трохи відпочиньте, — бо так багато народу приходило і відходило, що їм ніколи було і їсти.
|
и рече имъ: придэте вы сами въ пусто мэсто ѥдини. и почиите мало. бэахѫ бо приходzщеи и отъходzщеи мънози и не бэ имъ коли понэ эсти.
|
|
32
|
32
|
|
І вирушили в безлюдне місце в човні одні.
|
и идошz въ пусто мэсто корабльмь ѥдини.
|
|
33
|
33
|
|
І побачили їх, як вони вирушали, і багато хто впізнав їх; і сходились туди піші з усіх міст, і випередили їх, і зійшлись до Нього.
|
и видэшz ѩ идѫщz и познашz ѩ мънози. и пэши отъ въсэхъ градъ притекошz тамо и варишz ѩ.
|
|
34
|
34
|
|
Ісус, вийшовши, побачив багато людей і змилосердився над ними, бо вони були як вівці, що не мають пастиря; і почав навчати їх багато.
|
и ишьдъ исусъ видэ народъ мъногъ. и мили ѥму бышz занѥ бэахѫ яко овъцz не имѫщz пастыря. и начzтъ учити ѩ мъного.
|
|
35
|
35
|
|
І вже минуло багато часу, коли ученики Його приступили до Нього, кажучи: місце тут людне, а час уже пізній, —
|
и уже часу мъногу минѫвъшу пристѫпльше къ нѥму ученици ѥго глаголашz яко пусто ѥсть мэсто и уже година минѫ.
|
|
36
|
36
|
|
відпусти їх, щоб вони пішли у навколишні селища та села і купили собі хліба; бо їм нічого їсти.
|
отъпусти ѩ да шьдъше въ окрьстьнихъ селэхъ и вьсьхъ купzть себэ хлэбы. не имѫть бо чесо эсти.
|
|
37
|
37
|
|
Він сказав їм у відповідь: ви дайте їм їсти. І сказали Йому: чи ми маємо піти купити хліба динаріїв на двісті і дати їм їсти?
|
онъ же отъвэщавъ рече: дадите имъ вы эсти. и глаголашz ѥму: да шьдъше купимъ дъвэма сътома пэнzзь хлэбы и дамъ имъ эсти;
|
|
38
|
38
|
|
Але Він сказав їм: скільки у вас є хлібів? Підіть і подивіться. Вони, довідавшись, сказали: п’ять хлібів і дві рибини.
|
онъ же глагола имъ: колико имате хлэбъ; идэте и видите. и увидэвше глаголашz: пzть хлэбъ и дъвэ рыбэ.
|
|
39
|
39
|
|
Тоді повелів їм розсадити всіх рядами на зеленій траві.
|
и повелэ имъ посадити вьсz народы на споды на споды на травэ зеленэ.
|
|
40
|
40
|
|
І посідали рядами, по сто і по п’ятдесят.
|
и възлегошz на лэхы на лэхы по съту и по пzти десzтъ.
|
|
41
|
41
|
|
Він взяв п’ять хлібів і дві рибини, звівши очі на небо, благословив і розломив хліби і дав ученикам Своїм, щоб вони роздали їм; і обидві рибини поділив на всіх.
|
и приѥмъ пzть хлэбъ и дъвэ рыбэ възьрэвъ на небо благослови и прэломи хлэбы. и даяаше ученикомъ своимъ да полагаѭть прэдъ ними. и обэ рыбэ раздэли вьсэмъ.
|
|
42
|
42
|
|
І всі їли, і наситились.
|
и эдоша вьси и насытишz сz.
|
|
43
|
43
|
|
І набрали шматків хліба і залишків від риб дванадцять повних кошиків.
|
и възzшz укрухъ дъва на десzте кошz исплънь и отъ рыбу.
|
|
44
|
44
|
|
Було ж тих, що їли хліби, близько п’яти тисяч мужів.
|
эдъшиихъ же бэ хлэбы пzть тысzщь мѫжь.
|
|
45
|
45
|
|
І зразу наказав ученикам Своїм увійти в човен і переправитись раніше за Нього на той бік до Вифсаїди, поки Він відпустить народ.
|
и абиѥ убэди ученикы своѩ вънити въ корабль и варити и на ономъ полу въ виfсаидэ. доньдеже самъ отъпустить народы.
|
|
46
|
46
|
|
І, відпустивши їх, пішов на гору помолитись.
|
и отърекъ сz имъ иде въ горѫ помолитъ сz.
|
|
47
|
47
|
|
Увечері човен був посеред моря, а Він один на землі.
|
и вечеру бывъшу бэ корабль по средэ моря а сь ѥдинъ на земли.
|
|
48
|
48
|
|
І побачив, як вони знемагали у плаванні; бо вітер їм був зустрічний; близько до четвертої сторожі ночі прийшов до них, ідучи по морю, і хотів проминути їх.
|
и видэ ѩ страждѫщz въ гребении бэ бо противьнъ вэтръ имъ. и при четврьтэи стражи нощьнэи приде къ нимъ по морю ходz и хотэ ѩ минѫти.
|
|
49
|
49
|
|
Вони ж, побачивши, що Він іде по морю, подумали, що це привид, і закричали.
|
они же видэвъше и по морю ходzщь непщевашz призракъ быти и възъвашz.
|
|
50
|
50
|
|
Бо всі побачили Його і стривожилися. І зараз же заговорив з ними і сказав їм: підбадьоріться! Це Я, не бійтеся!
|
вьси бо видэшz и и възмzтошz сz. онъ же абиѥ глагола съ ними и рече имъ: дрьзаите азъ ѥсмь не боите сz.
|
|
51
|
51
|
|
І увійшов до них у човен; і вітер стих. І вони надзвичайно про себе жахалися і дивувалися,
|
и въниде къ нимъ въ корабль и улеже вэтръ. и зэло из лиха въ себэ дивляахѫ сz и ужасаахѫ сz.
|
|
52
|
52
|
|
бо не зрозуміли і чуда з хлібами, тому що серце їхнє було скам’яніле.
|
не разумэшz бо о хлэбэхъ. нъ бэ срьдце ихъ окаменѥно.
|
|
53
|
53
|
|
І, переправившись, були в землю Генісаретську і причалили до берега.
|
и прээхавъше придошz на землѭ генисаретьскѫ и присташz.
|
|
54
|
54
|
|
Коли вони вийшли з човна, відразу жителі, впізнавши Його,
|
ишьдъшемъ же имъ ис корабля абиѥ познашz и.
|
|
55
|
55
|
|
оббігли всю околицю ту і почали приносити на постелях недужих туди, де тільки чули, що Він є.
|
и прэтекошz вьсѭ странѫ тѫ. и начашz приносити на одрэхъ болzщаѩ идеже слышаахѫ и яко ту ѥсть.
|
|
56
|
56
|
|
І куди тільки не приходив Він, чи в села, чи в міста, чи в селища, на перехрестях клали недужих і просили Його, щоб їм доторкнутись хоч до краю одежі Його; і ті, які доторкалися до Нього, зцілялись.
|
и яможе колижьдо въсхождааше въ вьси ли въ грады ли въ села на распѫтиихъ полагаахѫ недѫжьныѩ и моляахѫ и да понэ въскрилии ризы ѥго прикоснѫть сz. и ѥлико аще прикасаахѫ сz къ ѥмь съпасени бываахѫ.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.