Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

Порівняти:
⇄

Глава 32 з 52
Глvа, л~в”
Глава 32
1
1
Сло'во бы'вшее къ і^е^ремїи эT г~а гл~я, в# деся'тое лњто седекїи цр~я і^ё'дина. т^о лњто ѓ%смоенадесяте, нав#ходоносо'рђ цр~ю вављ=лоньскђ.
Слово, яке було від Господа до Єремії у десятий рік Седекії, царя Юдейського; цей рік був вісімнадцятим роком Навуходоносора.
2
2
си'ла же цр~я вављ=лоньска ѓ^строжи ѓ^ і^ерsли'мњ. і^еремїа же стрегомᲆ бяше въ дворњ темни'чнемъ, ја^же е^сть въ дворњ цр~я і^ё'дина.
Тоді військо царя Вавилонського облягало Єрусалим, і Єремія пророк був ув’язнений у дворі сторожі, який був при домі царя Юдейського.
3
3
в не'иже затвори и& седекїа цр~ь, гл~я, почто т^ы прорица'еши, гл~я, та'ко реq г~ь, с^е а%ꙁъ даю се'и граD въ рђцᲇ цр~я вављ=леньска, и^ во'зметъ и&.
Седекія, цар Юдейський, ув’язнив його туди, сказавши: «навіщо ти пророкуєш і говориш: так говорить Господь: ось, Я віддаю місто це у руки царя Вавилонського, і він візьме його;
4
4
и^ седекїя цр~ь і^ё'динъ не ё^цњлњетъ эT рђкђ хал#дњискђ. ја%ко преда'нїеM предаsся въ рђцњ цр~я вављ=лоньска. и^ съгл~ет# ё^сты` свои'ми къ ё^стомъ е^го, и^ и^ ѓ'чи е^мђ ѓ%чи е^го ё%ꙁрита.
і Седекія, цар Юдейський, не уникне рук халдеїв, але неодмінно відданий буде у руки царя Вавилонського, і буде говорити з ним устами до вуст, і очі його побачать очі його;
5
5
и^ въ вављ=лонъ вни'деT седекїя, и^ т^ђ ся'деT до'ндеже посњщђ е^го, гл~ет# г~ь. а^ще y ли вое^ва'ти бђ'дете на халдњи, ничесоже ё^спњете”
і він відведе Седекію у Вавилон, де він і буде, доки не відвідаю його, — говорить Господь. Якщо ви будете воювати з халдеями, то не будете мати успіху?»
6
6
И$ рече і^еремїя, бы'сть сло'во гн~е ко мнњ` гл~я.
І сказав Єремія: таке було до мене слово Господнє:
7
7
с^е а^намеи'лᲆ сн~ъ сало'мль бра'та эTц~а твоеh и%детъ к тебњ, гл~я. прикђпи село` мое е^же въ е^наџо'џњ, ја%ко тебњ сђдъ прїя'ти въ приᲄяжа'нїе е^же кђпити е&
ось Анамеїл, син Саллума, дядька твого, йде до тебе сказати: «купи собі поле моє, яке в Анафофі, тому що за правом родинним тобі слід купити його».
8
8
и^ прїиде къ мнњ` а^намеи'лᲆ сн~ъ сало'мль браᲄа эTц~а мое^го, по словеси` гн~ю въ дворᲆ темниqныи, и^ реq м^и. прикђпи себњ` село` мое е^же въ е^наџо'џњ в# ꙁемли венїаминњ. ја%ко тебњ сђдъ прикђпити, ты б^о старњи. и^ раꙁђмњхъ ја%ко сло'во гн~е е^сть.
Й Анамеїл, син дядька мого, прийшов до мене, за словом Господнім, у двір сторо́жі і сказав мені: «купи поле моє, яке в Анафофі, у землі Веніаміновій, тому що право спадщини твоє і право викупу твоє; купи собі». Тоді я дізнався, що це було слово Господнє.
9
9
и^ прикђпихъ село` а^намеи'ле сн~а бра'та эTц~а мое^го эT а^наџо'џа. и^ поста'вихᲆ е^мђ сеDмьна'десять си'кль сребра`,
І купив я поле в Анамеїла, сина дядька мого, яке в Анафофі, і відважив йому сім сиклів срібла і десять срібників;
10
10
и^ въписа'хъ в# кни'ги и^ ꙁнаменахъ, и^ поста'вихъ по'слђхи, и^ поста'вихъ сребро` въ превњсняхъ.
і записав у книгу і запечатав її, і запросив для цього свідків і відважив срібло на терезах.
11
11
и^ взяX книги скђпленїя, почᲄеныа и^ ꙁна'менаныа и^ въпрошанїя и^ эTвњта, и^ во'ля прида'нїя, и^ кни'гђ эTве'рꙁенђ.
І взяв я купчий запис, як запечатаний за законом і уставом, так і відкритий;
12
12
и^ да'хъ кни'ги кђпленїя варђхови сн~ђ нирїинђ сн~а маа'геѓ^ва, преD ѓ^чи'ма а^намеи'ля сн~ђ бра'та эTц~а мое^го. и^ преD ѓ^чима стоа'щихъ по'слђх#, и^ въписа'вшихъ въ кни'ги скђпленїя. и^ преD ѓ^чима всᲇхъ жидо'въ, сњдя'щиX въ дворњ темни'чномъ.
і віддав цей купчий запис Варуху, синові Нирії, сина Маасеї, на очах Анамеїла, сина дядька мого, і на очах свідків, які підписали цей купчий запис, на очах усіх юдеїв, які сиділи на дворі сторо́жі;
13
13
и^ сᲆчинихъ варђхђ преD ѓ^чима и^хъ гл~я”
і заповів Варуху в присутності їх:
14
14
Тако рече г~ь вседержи'тель, возми` кни'ги сїя скђпленыя почтеныя, и^ въложи я& въ сосђдъ гли'нянъ, да пребђдђтъ дн~и множа'иша.
так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: візьми ці записи, цей купчий запис, який запечатаний, і цей запис відкритий, і поклади їх у глиняну посудину, щоб вони залишалися там багато днів.
15
15
ја%ко та'ко реq г^ь” Є$ще притя'жђтся хра'ми и^ села и^ виногра'ды на се'и ꙁемли”
Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: доми і поля і виноградники будуть знову купуватися у землі цій.
16
16
И$ молиXся къ гв~и по да'нїи кни'гъ прикђпленїя варђхђ сн~ђ нирїинђ гл~я.
І, передавши купчий запис Варуху, синові Нирії, я помолився Господу:
17
17
ѓ^ сђщїи г~и г~и, т^ы сътвори нб~о и^ ꙁеMлю крњпостњю твое'ю вели'кою, и^ мы'ш#цею твое'ю высо'кою. не потаи'тся эT тебе ничтоже,
«о, Господи Боже! Ти створив небо і землю великою силою Твоєю і простягнутою правицею; для Тебе нічого немає неможливого;
18
18
творя'и млsть вᲆ тысђща. и^ эTда'яи грᲇхи эTч~а в нњдрA чаD и^хъ с ни'ми, б~ъ великїи и^ крњпкїи
Ти являєш милість тисячам і за беззаконня батьків відплачуєш у надро дітям їхнім після них: Боже великий, сильний, Якому ім’я Господь Саваоф!
19
19
б~ъ вели'ка совњта и^ си'ленъ дњлесы, б~ъ вели'къ и^ вседръжи'тель, вели'ко и^мененᲆ г~ь. ѓ%чи твои` на пђтеX сн~в# чл~чь, да'ти комђждо по пђти е^го.
Великий у раді і сильний у ділах, Якого очі відкриті на усі путі синів людських, щоб відплачувати кожному за путями його і за плодами діл його,
20
20
и^же сътвори` зна'менїя и^ чюдеса въ земли е^гљ=петъстњ до сего дн~е. и^ въ і^и^л~и и^ въ лю'дехъ. и^ сътвори` и^мя себњ` ја^ко сїи дн~ь.
Який звершив чудеса і знамення у землі Єгипетській, і звершуєш до цього дня і в Ізраїлі і між усіма людьми, і сотворив Собі ім’я, як у цей день,
21
21
і^ и^зведе лю'ди своя` і^и^л~я и^ꙁ# ꙁемля е^гљ=петъски зна'менїи и^ чюдесы, рђкою крᲇ'пкою и^ мы'шцею высо'кою, и^ видњнїи вели'кими.
і вивів народ Твій Ізраїля із землі Єгипетської знаменнями і чудесами, і рукою сильною і правицею простягнутою, при великому жаху,
22
22
и^ дасть и^мъ сїю зе'млю, кипящђю мле'комъ и^ ме'дом#, е^ю'же кляTся эTц~емъ иX”
і дав їм землю цю, яку дати їм клятвено обіцяв батькам їхнім, землю, яка тече молоком і медом.
23
23
и^ внидо'ша и^ прїя'ша ю&. и^ не послђша'ша гла'са твое^го и^ въ ꙁаповњ'дехъ твоиX не ходи'ша. все` е^же ꙁаповеда` иM не сътвори'ша, и^ сътвори'ша събы'тися семђ всемђ
Вони ввійшли і заволоділи нею, але не стали слухати гласу Твого і не чинили за законом Твоїм, не стали робити того, що Ти заповів їм робити, і за те Ти навів на них усі ці біди.
24
24
Се наро'дъ и^деT на се'и гра'дъ вꙁяти е^го. и^ гра'дъ вда'нъ е^сть в рђцњ хаlдеистњ, и^ в рђцњ вою'ющимъ нань эT лица` мечю и^ гла'дђ и^ морђ. ја%коже гл~а та'ко и^ быs”
Ось, насипи досягають міста, щоб узяти його; і місто від меча і голоду і моровиці віддається у руки халдеїв, які воюють проти нього; що Ти говорив, те і сповнюється, і ось, Ти бачиш це.
25
25
А$ ты` ко мнњ гл~еши, притяжи себњ село сребро'мъ. и^ вписа'хᲆ в# книги и^ ꙁнаменаX, и^ послђшествовахъ послђхи, градъ же предаsся в рђцњ халдеистᲇ”
А Ти, Господи Боже, сказав мені: «купи собі поле за срібло і запроси свідків», тоді як місто віддається у руки халдеїв».
26
26
И$ бысть сло'во гн~е къ мнњ гл~я.
І було слово Господнє до Єремії:
27
27
а^ꙁъ г~ь б~ъ всеи пло'ти. е^да эT мене ё^таи'тся чт^о.
ось, Я Господь, Бог усякої плоті; чи є щось неможливе для Мене?
28
28
сего раd та'ко рече г~ь б~ъ і^и~леv, эTда'нъ преда'сться сеи гра'дъ в рђцᲇ цр~я вављ=ло'н#ска, и^ во'ꙁметъ и&.
Тому так говорить Господь: ось, Я віддаю місто це до рук халдеїв і до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і він візьме його,
29
29
и^ прїидђтъ халде'и вою'ющеи на се'и гра'дъ, и^ пожгђтъ и& ѓ^гне'мъ, и^ хра'мъ пожгђтъ, и^ в нихже кади'шA на хра'минахъ свои^хъ ваа'лови. и^ воꙁлїяша въꙁлїянїя богомъ и'нњмъ ја%коже раꙁгнњвати мя.
і ввійдуть халдеї, які облягають це місто, запалять місто вогнем і спалять його і доми, на покрівлях яких підносилися куріння Ваалу і були узливання чужим богам, щоб прогнівляти Мене.
30
30
ја%ко бњша сн~ове і^и^л~еви и^ сн~ове і^ё'дины, е^ді'ни творя'ще ѕл^о преD ѓ^чима мои'ма эT ю'ности и^хъ. подвиꙁа'ющеи м^я доселњ на гнњвъ в# дњлехъ рђкъ свои^хᲆ рече г~ь.
Бо сини Ізраїлеві й сини Іудині тільки зло робили перед очима Моїми від юности своєї; сини Ізраїлеві тільки прогнівляли Мене ділами рук своїх, — говорить Господь.
31
31
ја%ко на гнњвъ мои и^ на ја%росᲄь мою б^њ гра'дъ сеи, эT негоже дн~е съгради'ша и& до сего дне эTста'вити и& эT лица` мое^го.
І ніби для гніву Мого і люті Моєї існувало місто це від самого дня побудови його до цього дня, щоб Я відкинув його від лиця Мого
32
32
ѕло'бы ра'ди сн~овъ і^и^л~евъ, і^ и^ё'динъ. ја%ко сᲆтвори'шA раꙁгнњвати м^я, и^ цр~и и^хᲆ и^ кн~ѕи и^хъ, и^ вельмо'жа и^хъ и^ жръцы и^хъ и^ проро'цы и^х#, мђжи і^ё'дини живђщеи въ і^ерsлимњ.
за усе зло синів Ізраїля і синів Іуди, яке вони для прогнівлення Мене робили, вони, царі їхні, князі їхні, священики їхні й пророки їхні, й мужі Іуди і жителі Єрусалима.
33
33
и^ ѓ^брати'ша хребетъ и^хъ къ мн^њ а^ не лице`. и^ накаꙁа'хъ я& и^ꙁъ ё'тра, и^ не послђшаша прїяти накаꙁа'нїя.
Вони повернулися до Мене спиною, а не лицем; і коли Я навчав їх, з раннього ранку навчав, вони не хотіли прийняти настановлення,
34
34
и^ положи'ша ѓ^скверне'нїа и^хᲆ в# домђ, и^деже наречеся и%мя мое в нечистота'хъ и^хъ.
і в домі, над яким наречене ім’я Моє, поставили мерзоти свої, осквернили його.
35
35
и^ съгради'ша требища ваалђ, ја%же въ дебри сн~а е^н#наа'мова, ја%коже вноси'ти сн~ы и^хъ и^ дще'ри и^хъ моло'хђ е^гоже нњсмь заповњда'лъ и^мъ. и не възы'иде на срDце мое, ја%коже сътвори'ти ѓ^гнђше'нїя ᲄого, на согрњшенїе і^ё'дњ”
Влаштували капища Ваалу в долині синів Енномових, щоб проводити через вогонь синів своїх і дочок своїх на честь Молоха, чого Я не повелівав їм, і Мені на розум не спадало, щоб вони робили цю мерзоту, вводячи у гріх Іуду.
36
36
И$ нн~њ та'ко реq г~ь б~ъ і^ил~еv до гра'да, е^мђже т^и гл~еши преда'тися въ рђ'цњ цр~я вављ=лоньска, мечеM и^ гла'домъ и^ ѓ^пђщенїемъ”
І однак же нині так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про це місто, про яке ви говорите: «воно віддається у руки царя Вавилонського мечем і голодом і моровицею», —
37
37
Се^ а^ꙁᲆ сᲆберђ я& эT всея` земля, и^дњже рас#сњя'хъ я& въ гнњвњ мое^мъ, и^ ја^росᲄи мое'и, и^ въ раꙁ#гнњ'ванїи велїемъ. и^ ѓ^бращђ я& на се` мњсто, и^ посажђ я& ё^пова'нњ.
ось, Я зберу їх з усіх країн, в які вигнав їх у гніві Моєму й у люті Моїй і у великому обуренні, і поверну їх на місце це і дам їм безпечне життя.
38
38
и^ бђдђтъ м^и вᲆ лю'ди и^ а'ꙁъ бђ'дђ и^мъ въ б~а.
Вони будуть Моїм народом, а Я буду їм Богом.
39
39
и^ да'мъ и^мъ пђть и%нъ, и^ срDце и%но, боя'тися мене` вс~я дн~и, и^ на бл~готђ и^мъ и^ ча'домъ и^хъ по нихᲆ.
І дам їм одне серце й одну путь, щоб боялися Мене в усі дні життя, для блага свого і блага дітей своїх після них.
40
40
и^ ꙁавњща'ю иM ꙁавњтъ вњ'чныи, е^гоже не эTвращђ по нихъ. и^ стра'хъ мо'и дамъ въ срDце ихъ, ја^коже не эTстђпити и^мᲆ эT мене,
І укладу з ними вічний завіт, за яким Я не відвернуся від них, щоб благодіяти їм, і страх Мій вкладу у серця їхні, щоб вони не відступали від Мене.
41
41
и^ посњщђ ја^коже ё^блажити я&. и^ насажђ я& в се'и ꙁемли съ вњрою, и^ съ всњмъ срDцемъ мои^мъ, и^ съ всею` дш~ею мое^ю”
І буду радіти за них, благодіючи їм, і насаджу їх на землі цій твердо, від усього серця Мого і від усієї душі Моєї.
42
42
ЈА/ко та'ко рече г~ь, и^ ја%коже наведохъ на лю'ди моя` сїя вс^я ꙁло'бы сїя вели'кїа. та'коy а%ꙁᲆ наведђ на сїа вс^я бл~готы, ја%же а%ꙁъ съгл~ахъ к ни'мъ.
Бо так говорить Господь: як Я навів на народ цей усе це велике зло, так наведу на них усе благо, яке Я вирік про них.
43
43
и^ ѓ^блада'ют# села на земли ю%же т^ы гл~еши, непрохоDно е^сть эT чл~ка и^ скота. и^ предашася в рђцњ халде'истњ.
І будуть купувати поля у землі цій, про яку ви говорите: «це пустеля, без людей і без худоби; вона віддана у руки халдеям»;
44
44
и^ притяжTђся села среброM, и^ въпи'шеши в# кни'ги, и^ знамена'еши, и^ послђшиши по'слђхи. въ ꙁе'мли венїями'нњ, и^ ѓ'крsтъ і^ерsли'ма, и^ въ градXњ і^ё'динњх#, и^ вᲆ градXњ горьскиX, и^ въ градᲇх# по'льскихъ, и^ въ градXњ наге'въ. ја%ко въз#вращђ и^с#селенїа и^хъ гл~еT г~ь”
будуть купувати поля за срібло і вносити у записи, і запечатувати і запрошувати свідків — у землі Веніаміновій і в околицях Єрусалима, і в містах Іуди й у містах нагірних, і в містах низинних і у містах південних; бо поверну полон їх, — говорить Господь.

Глава 32 з 52
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.