|
Глvа, д~”
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
Аще въз#врати'шися і^и^л~ь рече г~ь, къ мн^њ ѓ^братиs. а^ще эTи'меши съгрњше'нїя твоя, эT лица` моеh не подви'жешися.
|
Якщо хочеш навернутися, Ізраїлю, — говорить Господь, — до Мене навернися; і якщо видалиш мерзоти твої від лиця Мого, то не будеш блукати.
|
|
2
|
2
|
|
і^ клене'шися, живетъ гь въи'стин#нњ и^ в сђдњ и^ въ пра'вдњ. и^ блsвятъ е^го ја^зы'цы и^ въс#хва'лятъ”
|
І будеш клястися: «живий Господь!» в істині, суді і правді; і народи будуть Ним благословлятися і Ним хвалитися.
|
|
3
|
3
|
|
Сїя б^о рече г~ь, мђжђ і^ё'динђ и^ ѓ^бита'телю і^ерsли'млю. понови'те себњ поле, и^ не хощи'те сњя'ти на трънїи.
|
Бо так говорить Господь до мужів Іуди та Єрусалима: розоріть собі нові ниви і не сійте між терням.
|
|
4
|
4
|
|
ѓ^брњж'теся въ г~а, и^ эTи^мњте препђ'сїя срDцъ ва'шиX мђжи і^ё'дины, и^ ѓ^бита'тели і^ерsли'мђ. не ё'бо и^схо'диT ја%ко ѓ'гнь гнњвъ мои, и^ раꙁгорится. и^ не бђдеT кᲄомђ ё^гаси'ти, ради лђка'в#ствъ помышле'нїи ва'шиX.
|
Обріжте себе для Господа, і зніміть крайню плоть із серця вашого, мужі Іуди і жителі Єрусалима, щоб гнів Мій не відкрився, як вогонь, і не запалав невгасимо через вашу схильність до зла.
|
|
5
|
5
|
|
възвњсти'те въ і^ё^де'и, и^ въ і^ерsли'мњ слыша'нїе сътворите, гл~ите, и^ въспо'ите трђбо'ю на ꙁемли`. възопїите крњпко, и^ рьцњте. съвокђпи'теся и^ вни'демъ въ грады твер#ды,
|
Оголосіть в Юдеї і розголосіть у Єрусалимі, і говоріть, і сурміть трубою по землі; волайте голосно і говоріть: «зберіться, і підемо в укріплені міста».
|
|
6
|
6
|
|
дви'гнеᲄе зна'мя въ сїѓ'нъ” Съкрњпи'теся не хо'щете ста'ти, и^же лђка'во а'з# и^зведђ эT сᲇвера, і^ сътренїе вели'ко”
|
Виставте знамено до Сиону, біжіть, не зупиняйтеся, бо Я приведу від півночі біду і велику загибель.
|
|
7
|
7
|
|
Вꙁы'иде ле'въ эT ло'жа свое^го, и^ хи'щ#никъ люDскїи въз#дви'жеся. и^ꙁше'лъ е^сть эT мњста свое^го да поста'витъ ꙁе'млю твою въ пђсты'ню, и^ гра'ди твои` ѓ^пђстњютъ ѓ^ста'вшеи беꙁъ ѓ^бита'теля”
|
Виходить лев зі своїх хащів, і виступає винищувач народів: він виходить зі свого місця, щоб землю твою зробити пустелею; міста твої будуть розорені, залишаться без жителів.
|
|
8
|
8
|
|
На то'мᲆ препояшиᲄеся врњтищеM, пла'чите и^ рыда'ите, и^же нњсть ѓ^браще'нъ гнњвъ ја%рости гн~я эT васъ”
|
Тому опояшіться веретищем, плачте і ридайте, бо лють гніву Господнього не відвернеться від нас.
|
|
9
|
9
|
|
И$ бђдетъ въ дн~ь тои рече г~ь, поги'бнеT срDце цр~ево и^ срDца нача'лникомъ, и^ ё^жаснђтся сщ~енницы, и^ пррoцы мыслїю възнесђтся.
|
І буде у той день, — говорить Господь, — завмре серце в царя і серце в князів; і жахнуться священики, і здивуються пророки.
|
|
10
|
10
|
|
и^ рекохъ, ѓ'хъ ѓ'хъ ѓ%хъ, г~и бж~е. е^да ѓ^больсти'лъ е^си люди сїа, і^ерsли'ма рекђщи, ми'рᲆ бђдеT вамъ. и^ с^е прїиде мечь да'же до дш~а.
|
І сказав я: о, Господи Боже! Невже Ти зваблював тільки народ цей і Єрусалим, говорячи: «мир буде у вас»; а тим часом меч доходить до душі?
|
|
11
|
11
|
|
Въ время т^о речется лю'дем# симъ і^ерsли'мђ, вњтръ горя'щїи по пђтехъ и^же сђть по пђсᲄы'ни пђти` дщери людїи моиX, не к# вњянїю ни къ ѓ^чище'нїю.
|
У той час сказано буде народу цьому і Єрусалиму: пекучий вітер несеться з висот пустельних на шлях дочки народу Мого, не для віяння і не для очищення;
|
|
12
|
12
|
|
дх~ъ по'лнъ эT си'хъ прїиде мнњ. и^ нн~њ а^зъ, възъгл~ю сђды мои` с ни'ми.
|
і прийде до Мене звідти вітер сильніший за цей, і Я сотворю суд над ними.
|
|
13
|
13
|
|
с^е ја%ко ѓ'блак# възы'идет#, и^ ја'ко ви'хръ колеса` е^го быстрње ѓ^рло'въ ко'ни е^го” Го'ре наM ја%ко ѓ^пђстњхомъ.
|
Ось, піднімається він подібно до хмар, і колісниці його — як вихор, коні його швидші за орлів; горе нам! бо ми будемо розорені.
|
|
14
|
14
|
|
ё^мыи эT лђка'въства срDце твое і^ерsлимъ, да сп~сенъ бђдеши. доко'лњ поживђтᲆ в# тебњ помышле'нїя бњдны.
|
Змий зле із серця твого, Єрусалиме, щоб спастися тобі: доки будуть гніздитися у тобі злочесні думки?
|
|
15
|
15
|
|
глаs б^о възвњще'ныи эT да'на, и^ вњдомъ сътворя'ющи и%долъ эT горы` е^фрњмля
|
Бо уже несеться голос від Дана і згубна звістка з гори Єфремової:
|
|
16
|
16
|
|
Рцњте ја^ꙁы'комъ, се` слышано еs въ і^ерsли'мњ, сᲄра'жи прїити эT ꙁеMля` да'лняя, и^ да'ти на гра'ды і^ё'дины гла'съ свои”
|
оголосіть народам, сповістіть Єрусалим, що йдуть з далекої країни ті, що беруть в облогу, і криками своїми наповнюють міста Юдеї.
|
|
17
|
17
|
|
ја%ко стра'жи селнїи сътворе'ни сђть нань ѓ'крsтъ, ја%же м^я къ гнњвђ прогнњваша, реq г~ь”
|
Як вартові полів, вони обступають його навкруги, бо він збурився проти Мене, — говорить Господь.
|
|
18
|
18
|
|
Пђти` твоя и^ помышле'нїя твоя сътвори'ша тебњ сїя. т^а лђка'ваа твоя ја^же го'рка, и^же прикоснђся срDцђ твое^мђ”
|
Шляхи твої і діяння твої заподіяли тобі це; від твого нечестя тобі так гірко, що доходить до серця твого.
|
|
19
|
19
|
|
Чрево мое чрево мое болњ м^я, чю'въства срDца мое^го смђще'ни сђть въ мн^њ. не ё^молчю ја%ко гласъ трђбы` ё^слы'шала дш~а моя во'пль ра'ти.
|
Утроба моя! утроба моя! тужу в глибині серця мого, хвилюється у мені серце моє, не можу мовчати; бо ти чуєш, душе моя, звук труби, тривогу битви.
|
|
20
|
20
|
|
сътренїе на сᲆтре'нїе възва'но бысть, ѓ^пђстᲇн#на е^сть вся земля`. ё^стремлен#но и^ ѓ^пђстњн#но жи'лище мое скоро ко'жи мое.
|
Біда за бідою: уся земля спустошується, раптово розорені шатри мої, миттєво — намети мої.
|
|
21
|
21
|
|
и^ доко'лњ зрю` бњжа'ща, слы'шђ гласъ трђбы`.
|
Чи довго бачити мені знамено, слухати звук труби?
|
|
22
|
22
|
|
и^же бђи` лю'ди моя мене не поꙁна'ша. сн~ове беꙁђмни сђть и^ бњсны. мђдры сђть да сᲆтворя'ютъ ѕла'я, бл~гоже твори'ти не позна'ша”
|
Це від того, що народ Мій нерозумний, не знає Мене: нерозумні вони діти, і немає у них глузду; вони розумні на зло, але добра робити не вміють.
|
|
23
|
23
|
|
ЗрXњ зе'млю, и^ се` праZна бы'сть и^ непотребна. и^ нб~съ, и^ не бњ свњтлость в нихъ.
|
Дивлюся на землю, і ось, вона розорена і порожня, — на небеса, і немає від них світла.
|
|
24
|
24
|
|
ви'дњхъ го'ры и^ се гиба'хђся, и^ вси` хлъми възмђти'шася.
|
Дивлюся на гори, і ось, вони тремтять, і всі пагорби коливаються.
|
|
25
|
25
|
|
възрXњ, и^ се не бњ чл~ка. и^ все летя'щее нб~си эTи'де.
|
Дивлюсь, і ось, немає людини, і всі птахи небесні розлетілися.
|
|
26
|
26
|
|
зрњхъ и^ с^е карме'ль пђстъ, и^ вси гра'ди е^го раꙁоре'ни сђть эT лица гн~я, и^ эT лица` гнњва ја%рости е^го”
|
Дивлюсь, і ось, Кармил — пустеля, і всі міста його зруйновані від лиця Господа, від люті гніву Його.
|
|
27
|
27
|
|
Сїа б^о реq г~ь, пђста` бђдетъ вся ꙁемля`, н^о и^стлњнїя не сътворю`.
|
Бо так сказав Господь: уся земля буде спустошена, але остаточного знищення не зроблю.
|
|
28
|
28
|
|
въс#плачеT ꙁемля` и^ поскорбя'тъ нб~са сᲆвы'ше, сего раd и^же гл~алъ е^смь” Помы'слиX, и^ не жалњхъ того, ни эTвраще'нъ е^смь эT него.
|
Заплаче про це земля, і небеса затьмаряться угорі, тому що Я сказав, Я визначив, і не розкаюся у тім, і не відступлю від того.
|
|
29
|
29
|
|
эT гла'са ја^здя'щихъ, и^ посыла'ющихъ стрњ'лы бњжитъ всяk гра'дъ, и въшли сђть в# щњли. вси` гра'ди ѓ^ста'влени сђть, и^ не ѓ^битаеT в нихъ чл~къ.
|
Від шуму вершників і стрільців розбіжаться всі міста: вони підуть у густі ліси і вилізуть на скелі; всі міста будуть залишені, і не буде у них жодного жителя.
|
|
30
|
30
|
|
ты' же запђстњн#на чт^о сътвори'ши. е^гда ѓ^блече'шися въ багряни'цђ, и^ ё^краше'на бђдеши мони'сты зла'тыми, і^ и^спестри'ши сти'бїеM ѓ%чи твои`, сђетно ё^краша'ешися, ё^ничижи'ша б^о ᲄя любо'вницы ᲄвои`, дш~ђ твою пои'щTђ.
|
А ти, спустошена, що будеш робити? Хоч ти вдягаєшся в пурпур, хоч прикрашаєш себе золотим убранням, обмальовуєш очі твої фарбами, але марно прикрашаєш себе: знехтували тебе коханці, вони шукають душі твоєї.
|
|
31
|
31
|
|
гласъ б^о ја%ко родя'щїя слы'шахъ, тњсноты` ја%ко ѓ^тро'чица родя'щи. гласъ дще'ри сїѓ'ня междђ мрђщими, и^ рас#простира'ющи рђцњ свои`. го'ре мнњ и^же ѓ^скђдњ дш~а моя” ё^бїеныхъ ради”
|
Бо Я чую голос ніби жінки у пологах, стогін ніби тієї, що народжує вперше, голос дочки Сиону; вона стогне, простягаючи руки свої: «о, горе мені! душа моя знемагає перед убивцями».
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.