Глава 17
|
Главa з7i
|
1
|
1
|
І сказав Ілля [пророк], фесвитянин, із жителів галаадських, Ахаву: живий Господь Бог Ізраїлів, перед Яким я стою! в ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба тільки за моїм словом. | И# речE и3ліA прbр0къ fесвjтzнинъ, и4же t fесвjи галаaдскіz, ко ґхаaву: жи1въ гDь бGъ си1лъ, бGъ ї}левъ, є3мyже предстою2 пред8 ни1мъ, ѓще бyдетъ въ лBта сі‰ росA и3 д0ждь, т0чію t ќстъ словесE моегw2. |
2
|
2
|
І було до нього слово Господнє: | И# бhсть гlъ гDень ко и3ліи2: |
3
|
3
|
піди звідси і повернися на схід і сховайся біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану; | и3ди2 tсю1ду на вост0къ и3 скрhйсz въ пот0цэ хорafа прsмw лицY їoрдaнову: |
4
|
4
|
з цього потоку ти будеш пити, а во́ронам Я повелів годувати тебе там. | и3 бyдеши пи1ти t пот0ка в0ду, и3 врaнwмъ заповёдахъ препитaти тS тaмw. |
5
|
5
|
І пішов він і зробив за словом Господнім; пішов і залишився біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану. | И# сотвори2 и3ліA по гlу гDню, и3 сёде при пот0цэ хорafовэ прsмw лицY їoрдaнову: |
6
|
6
|
І во́рони приносили йому хліб і м’ясо вранці, і хліб і м’ясо ввечері, а з потоку він пив. | и3 врaнове приношaху є3мY хлёбы и3 мzсA заyтра, и3 хлёбы и3 мzсA къ вeчеру, и3 t пот0ка піsше в0ду. |
7
|
7
|
Коли минув деякий час, цей поток висох, бо не було дощу на землю. | И# бhсть по днeхъ, и3 и4зсше и3ст0чникъ, ћкw не бЁ дождS на зeмлю, |
8
|
8
|
І було до нього слово Господнє: | и3 бhсть гlъ гDень ко и3ліи2 гlz: |
9
|
9
|
встань і піди в Сарепту сидонську, і залишайся там; Я повелів там жінці вдові годувати тебе. | востaни и3 и3ди2 въ сарeпту сідHнскую, и3 пребyди тaмw: сe бо, заповёдахъ тaмw женЁ вдови1цэ препитaти тS. |
10
|
10
|
І встав він і пішов у Сарепту; і коли прийшов до воріт міста, ось, там жінка вдова збирає дрова. І покликав він її і сказав: дай мені трохи води в посудині напитися. | И# востA и3 и4де въ сарeпту сідHнскую, и3 пріи1де ко вратHмъ грaда: и3 сE, тaмw женA вдовA собирaше дровA. И# возопи2 и3ліA в8слёдъ є3S и3 речE є4й: принеси2 нн7э ми2 мaлw воды2 въ сосyдэ, и3 и3спію2. |
11
|
11
|
І пішла вона, щоб взяти; а він закричав услід їй і сказал: візьми для мене і шматок хліба в руки свої. | И# и4де взsти. И# возопи2 в8слёдъ є3S и3ліA и3 речE є4й: пріими2 u5бо мнЁ и3 ўкрyхъ хлёба въ руцЁ своeй, да ћмъ. |
12
|
12
|
Вона сказала: живий Господь Бог твій! у мене нічого немає печеного, а тільки є жменя борошна в діжці і трохи олії в глечику; і ось, я наберу поліна два дров, і піду, і приготую це для себе і для сина мого; з’їмо це і помремо. | И# речE женA: жи1въ гDь бGъ тв0й, ѓще є4сть ў менє2 њпрэсн0къ, но т0кмw г0рсть муки2 въ водон0сэ и3 мaлw є3лeа въ чвaнцэ: и3 сE, ѓзъ соберY двA пwлёнца, и3 вни1ду, и3 сотворю2 є5 себЁ и3 дётемъ мои6мъ, и3 снёмы є5, и3 ќмремъ. |
13
|
13
|
І сказав їй Ілля: не бійся, піди, зроби, що́ ти сказала; але раніше з цього зроби невеликий опріснок для мене і принеси мені; а для себе і для свого сина зробиш після; | И# речE къ нeй и3ліA: дерзaй, вни1ди и3 сотвори2 но глаг0лу твоемY: но сотвори1 ми tтyду њпрэсн0къ мaлъ прeжде, и3 принеси1 ми, себё же и3 чaдwмъ свои6мъ да сотвори1ши п0слэжде, |
14
|
14
|
бо так говорить Господь Бог Ізраїлів: борошно в діжці не вичерпається, і олія в глечику не убуде до того дня, коли Господь дасть дощ на землю. | ћкw тaкw гlетъ гDь бGъ ї}левъ: водон0съ муки2 не њскудёетъ, и3 чвaнецъ є3лeа не ўмaлитсz до днE, д0ндеже дaстъ гDь д0ждь на зeмлю. |
15
|
15
|
І пішла вона і зробила так, як сказав Ілля; і годувалася вона, і він, і дім її деякий час. | И# и4де женA, и3 сотвори2 по глаг0лу и3ліинY, и3 дадE є3мY, и3 kдE т0й, и3 тA, и3 ч†да є3S. |
16
|
16
|
Борошно в діжці не вичерпувалося, й олія в глечику не убувала, за словом Господа, яке Він прорік через Іллю. | И# t тогw2 днE водон0съ муки2 не њскудЁ, и3 чвaнецъ є3лeа не ўмaлисz, по гlу гDню, є3г0же гlа рук0ю и3ліин0ю. |
17
|
17
|
Після цього занедужав син цієї жінки, господині дому, і хвороба його була така сильна, що не залишилося в ньому дихання. | И# бhсть по си1хъ, и3 разболёсz сhнъ жены2 госпожи2 д0му, и3 бЁ болёзнь є3гw2 крэпкA ѕэлw2, д0ндеже не њстaсz въ нeмъ дyхъ є3гw2. |
18
|
18
|
І сказала вона Іллі: що мені і тобі, чоловіче Божий? ти прийшов до мене нагадати гріхи мої й умертвити сина мого. | И# речE ко и3ліи2: что2 мнЁ и3 тебЁ, человёче б9ій; вшeлъ є3си2 ко мнЁ воспомzнyти непр†вды мо‰ и3 ўмори1ти сhна моего2. |
19
|
19
|
І сказав він їй: дай мені сина твого. І взяв його з рук її, і поніс його у світлицю, де він жив, і поклав його на свою постіль, | И# речE и3ліA къ женЁ: дaждь ми2 сhна твоего2. И# взsтъ є3го2 t нёдра є3S, и3 вознесE є3го2 въ г0рницу, и3дёже сaмъ почивaше, и3 положи2 є3го2 на nдрЁ своeмъ. |
20
|
20
|
і воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! невже Ти і вдові, у якої я перебуваю, зробиш зло, умертвивши сина її? | И# возопи2 и3ліA ко гDу и3 речE: ўвы2 мнЁ, гDи, свидётелю вдовы2, ў неsже ѓзъ нн7э пребывaю, ты2 њѕл0билъ є3си2 є4же ўмори1ти сhна є3S. |
21
|
21
|
І простягнувшись над отроком тричі, він воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! нехай повернеться душа отрока цього в нього! | И# дyну на џтрочища три1жды, и3 призвA гDа и3 речE: гDи б9е м0й, да возврати1тсz u5бо душA џтрочища сегw2 въ џнь. |
22
|
22
|
І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа отрока цього в нього, і він ожив. | И# бhсть тaкw: и3 возопи2 џтрочищь, и3 сведE є3го2 съ г0рницы въ д0мъ, и3 дадE є3го2 мaтери є3гw2. И# речE и3ліA: ви1ждь, жи1въ є4сть сhнъ тв0й. |
23
|
23
|
І взяв Ілля отрока, і вивів його зі світлиці в дім, і віддав його матері його, і сказав Ілля: дивися, син твій живий. | И# речE женA ко и3ліи2: сE, ўразумёхъ, ћкw человёкъ б9ій є3си2 ты2, и3 гlъ гDень во ўстёхъ твои1хъ и4стиненъ. |
24
|
|
І сказала та жінка Іллі: тепер-то я узнала, що ти чоловік Божий, і що слово Господнє в устах твоїх істинне. |