|
Глава 18
|
Главa }i
|
|
1
|
1
|
| Коли скінчив Давид розмову із Саулом, душа Іонафана приліпилася до душі його, і полюбив його Іонафан, як свою душу. | И# бhсть є3гдA престA глаг0лати къ саyлу, и3 душA їwнаfaна съ душeю давjдовою спрzжeсz, и3 возлюби2 є3го2 їwнаfaнъ t души2 своеS. |
|
2
|
2
|
| І взяв його Саул у той день і не дозволив йому повернутися в дім батька його. | И# поsтъ є3го2 саyлъ во дни6 w4ны и3 не дадE є3мY возврати1тисz въ д0мъ nтцA є3гw2. |
|
3
|
3
|
| Іонафан же уклав з Давидом союз, тому що полюбив його, як свою душу. | И# завэщA їwнаfaнъ и3 давjдъ завётъ, понeже возлюби2 є3го2 t души2 своеS: |
|
4
|
4
|
| І зняв Іонафан верхній одяг свій, який був на ньому, і віддав його Давиду, також і інший одяг свій, і меч свій, і лук свій, і пояс свій. | и3 совлечE їwнаfaнъ ри1зу свою2 вeрхнюю и3 дадE ю5 давjду, и3 и4ны nдє1жды сво‰ дaже до мечA своегw2 и3 до лyка своегw2 и3 до п0zса своегw2. |
|
5
|
5
|
| І Давид діяв розсудливо скрізь, куди посилав його Саул, і зробив його Саул начальником над військовими людьми; і це сподобалося всьому народові і слугам Сауловим. | И# хождaше давjдъ разyмнw во всёхъ, ѓможе ѓще посылaше є3го2 саyлъ: постaви же є3го2 саyлъ над8 м{жи в0инскими, и3 ўг0денъ бЁ пред8 nчи1ма всёхъ людjй и3 пред8 слугaми саyловыми. |
|
6
|
6
|
| Коли вони йшли, повертаючись після перемоги Давида над филистимлянином, то жінки з усіх міст ізраїльських виходили назустріч Саулу царю зі співом і танцями, з урочистими тимпанами і з кимвалами. | И# бhсть, внегдA входи1ти и5мъ, є3гдA возврати1сz давjдъ t побёды над8 и3ноплемeнникомъ: и3 и3зыд0ша (дBвы) ликовствyющыz во срётеніе саyла царS t всёхъ градHвъ ї}левыхъ пою1щz и3 скaчущz въ тmмпaнэхъ съ рaдостію и3 съ гyсльми. |
|
7
|
7
|
| І викликували жінки, які грали, говорячи: Саул переміг тисячі, а Давид — десятки тисяч! | И# и3схождaху жєны2 ликyющz и3 глаг0лющz: побэди2 саyлъ съ тhсzщами свои1ми, ґ давjдъ со тмaми свои1ми. |
|
8
|
8
|
| І Саул сильно засмутився, і неприємно було йому це слово, і він сказав: Давиду дали десятки тисяч, а мені тисячі; йому бракує тільки царства. | И# разгнёвасz саyлъ ѕэлw2, и3 лук†вы kви1шасz глаг0лы пред8 nчи1ма саyловыма њ словеси2 сeмъ. И# речE саyлъ: давjду дaша тмы6, мнё же дaша тhсzщы: и3 чегw2 є3мY (нёсть), т0чію цaрства; |
|
9
|
9
|
| І з того дня і потім підозріливо дивився Саул на Давида. | И# бЁ саyлъ подзирaz давjда t днE џнагw и3 пот0мъ. |
|
10
|
10
|
| І було на другий день: напав злий дух від Бога на Саула, і він біснувався в домі своєму, а Давид грав рукою своєю на струнах, як і в інші дні; в руці у Саула був спис. | И# бhсть t ќтрешнzгw днE, и3 нападaше дyхъ лукaвый t бGа на саyла, и3 прорицaше посредЁ д0му своегw2: и3 давjдъ поsше рук0ю своeю (въ гyсли), ћкоже и3 по вс‰ дни6: копіe же въ руцЁ саyли: |
|
11
|
11
|
| І кинув Саул спис, подумавши: приб’ю Давида до стіни; але Давид двічі ухилився від нього. | и3 взS саyлъ копіE и3 речE: поражY давjда къ стэнЁ. И# ўклони1сz давjдъ t лицA є3гw2 двaжды. |
|
12
|
12
|
| І став боятися Саул Давида, тому що Господь був з ним, а від Саула відступив. | И# ўбоsсz саyлъ t лицA давjдова, ћкw гDь бЁ съ ни1мъ, ґ t саyла tступи2: |
|
13
|
13
|
| І віддалив його Саул від себе і поставив його у себе тисячоначальником, і він виходив і входив перед народом. | и3 tстaви є3го2 саyлъ t себє2, и3 постaви є3го2 себЁ тысzщеначaлника: и3 и3схождaше и3 вхождaше пред8 людьми2. |
|
14
|
14
|
| І Давид у всіх ділах своїх чинив розсудливо, і Господь був з ним. | И# бЁ давjдъ во всёхъ путeхъ свои1хъ смhслz, и3 гDь бЁ съ ни1мъ. |
|
15
|
15
|
| І Саул бачив, що він дуже розсудливий, і боявся його. | И# ви1дэ саyлъ, ћкw т0й смhслитъ ѕэлw2, и3 боsшесz t лицA є3гw2. |
|
16
|
16
|
| А весь Ізраїль і Іуда любили Давида, тому що він виходив і входив перед ними. | Вeсь же ї}ль и3 їyда люблsху давjда, ћкw т0й вхождaше и3 и3схождaше пред8 лицeмъ людjй. |
|
17
|
17
|
| І сказав Саул Давиду: ось старша дочка моя, Мерова; я дам її тобі за дружину, тільки будь у мене хоробрим і веди війни Господні. Тому що Саул думав: нехай не моя рука буде на ньому, але рука филистимлян буде на ньому. | И# речE саyлъ къ давjду: сE, дщи2 моS б0лшаz мерHвъ, сію2 тебЁ дaмъ въ женY, т0кмw бyди ми2 въ сhна си1лы и3 поборaй бр†ни гDни. И# саyлъ речE: да не бyдетъ рукA моS на нeмъ, но да бyдетъ рукA и3ноплемeннича. |
|
18
|
18
|
| Але Давид сказав Саулу: хто я, і що життя моє і рід батька мого в Ізраїлі, щоб мені бути зятем царя? | И# речE давjдъ къ саyлу: кто2 ѓзъ є4смь; и3 к0е житіE ср0дства nтцA моегw2 во ї}ли, ћкw да бyду зsть цaрскій; |
|
19
|
19
|
| А коли настав час віддати Мерову, дочку Саула, Давиду, то вона була видана заміж за Адриела з Мехоли. | И# бhсть во врeмz, є3гдA дaнэй бhти подобaше мерHвэ дщeри саyловэ давjду, сіS дадeсz ґдріи1лу молаfjтскому въ женY. |
|
20
|
20
|
| Але Давида полюбила друга дочка Саула, Мелхола; і коли сповістили про це Саула, то це було приємно йому. | И# возлюби2 мелх0ла дщeрь саyлова давjда: и3 возвэсти1сz саyлу, и3 ўг0дно бhсть пред8 nчи1ма є3гw2 сл0во. |
|
21
|
21
|
| Саул думав: віддам її за нього, і вона буде йому сіткою, і рука филистимлян буде на ньому. І сказав Саул Давиду: через іншу ти поріднишся нині зі мною. | И# речE саyлъ: дaмъ є3мY ю5, и3 бyдетъ є3мY въ соблaзнъ. И# бЁ на саyла рукA и3ноплемeннича. И# речE саyлъ къ давjду: въ си1лахъ бyдеши ми2 зsть днeсь. |
|
22
|
22
|
| І наказав Саул слугам своїм: скажіть Давиду таємно: ось, цар благоволить до тебе, і всі слуги його люблять тебе; отже, будь зятем царя. | И# заповёда саyлъ nтрокHмъ свои6мъ, глаг0лz: рцhте вы2 тaйнw давjду, глаг0люще: сE, благоволи1тъ њ тебЁ цaрь, и3 вси2 џтроцы є3гw2 лю1бzтъ тS, и3 ты2 бyди зsть царю2. |
|
23
|
23
|
| І передали слуги Саулові у вуха Давиду всі слова ці. І сказав Давид: хіба здається вам легко бути зятем царя? я — людина бідна і незначна. | И# глаг0лаша џтроцы саyлwвы во ќшы давjду глаг0лы сі‰. И# речE давjдъ: є3дA легко2 пред8 nчи1ма вaшима, є4же бhти (ми2) зsтемъ царю2; ѓзъ бо є4смь мyжъ смирeнъ и3 не слaвенъ. |
|
24
|
24
|
| І донесли Саулу слуги його і сказали: ось що говорить Давид. | И# возвэсти1ша џтроцы саyлу сі‰ словесA, ±же глаг0ла давjдъ. |
|
25
|
25
|
| І сказав Саул: так скажіть Давиду: цар не хоче віна, крім ста краєобрізань филистимських, на помсту ворогам царя. Тому що Саул мав на думці погубити Давида руками филистимлян. | И# речE саyлъ: тaкw рцhте давjду: не х0щетъ цaрь съ богaтствомъ (зsтz), но т0кмw во стЁ краенеwбрёзаній и3ноплемeнническихъ tмсти1ти врагHмъ царє1вымъ. Саyлъ бо мhслzше вдaти давjда въ рyцэ и3ноплемeнникwмъ. |
|
26
|
26
|
| І переказали слуги його Давиду ці слова, і сподобалося Давиду стати зятем царя. | И# возвэсти1ша џтроцы саyлwвы глаг0лы сі‰ давjду, и3 ўгHдна бhша словесA сі‰ пред8 nчи1ма давjдовыма, є4же бhти въ зsтz царю2. |
|
27
|
27
|
| Ще не минули призначені дні, як Давид встав і пішов сам і люди його з ним, і убив двісті чоловік филистимлян, і приніс Давид краєобрізання їх, і представив їх у повній кількості царю, щоб стати зятем царя. І видав Саул за нього Мелхолу, дочку свою, заміж. | И# не по мн0зэхъ днeхъ, востA давjдъ и3 и4де сaмъ и3 мyжіе є3гw2 съ ни1мъ, и3 ўби2 t и3ноплемє1нникъ двёсти мужeй: и3 принесE краенеwбрBзаніz и4хъ царю2 и3 вдадE | є3мY, и3 бhсть зsть царю2, и3 вдадE є3мY цaрь мелх0лу дщeрь свою2 въ женY. |
|
28
|
28
|
| І побачив Саул і дізнався, що Господь з Давидом [і весь Ізраїль любить його,] і що Мелхола, дочка Саула, любила Давида. | И# ви1дэ саyлъ, ћкw гDь є4сть съ давjдомъ, и3 вeсь ї}ль лю1битъ є3го2: |
|
29
|
29
|
| І став Саул ще більше боятися Давида і зробився ворогом його на все життя. | и3 приложи2 саyлъ tт0лэ пaче боsтисz давjда. И# бhсть саyлъ враждyz на давjда во вс‰ дни6. |
|
30
|
30
|
| І коли вожді филистимські вийшли на війну, Давид, від самого виходу їх, діяв розсудливіше за всіх слуг Саулових, і дуже прославилося ім’я його. | И# и3схождaху кн‰зи и3ноплемє1нничи, и3 бhсть t начaла и3схождeніz и4хъ, давjдъ разyменъ бЁ пaче всёхъ слyгъ саyловыхъ, и3 почтeсz и4мz є3гw2 ѕэлw2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
