Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 1
Главa №
1
1
Друга книга Ездри пророка, сина Сераії, сина Азарії, сина Хелкії, сина Шаллума, сина Садока, сина Ахитува, Кни1га є4здры прbр0ка вторaz, сhна сараjева, сhна ґзарjева, сhна є3лкjева, сhна саданjева, сhна садHкова, сhна ґхjтwва,
2
2
сина Ахії, сина Финеєса, сина Ілія, сина Амарії, сина Асиєла, сина Мерайофа, сина Арна, сина Уззія, сина Ворифа, сина Авишуя, сина Финеєса, сина Єлеазара, сhна ґхjева, сhна фінеeсова, сhна є3лjева, сhна ґмерjева, сhна ґсіeлева, сhна марімHfова, сhна ґрнaева, сhна nзjева, сhна ворjfова, сhна ґвісeева, сhна фінеeсова, сhна є3леазaрова,
3
3
сина Аарона від коліна Левіїного, який був полоненим у країні Мідійській, у царювання Артаксеркса, царя Перського. сhна ґарHнова t колёна леvjина, и4же бhсть ю4зникомъ въ земли2 ми1дстэй, въ цaрство ґртаxeрxа царS пeрсскагw.
4
4
Було слово Господнє до мене: И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ, си1це гlющее:
5
5
йди і звісти народу Моєму злі діла їхні і синам їхнім — беззаконня, які вони звершили проти Мене, щоб вони сповістили синам синів своїх; и3ди2 и3 возвэсти2 лю1демъ мои6мъ ѕл†z дэлA и4хъ и3 сынHмъ и4хъ лук†вствіz, ±же проти1ву менє2 сотвори1ша, да возвэстsтъ сынHмъ сынHвъ свои1хъ,
6
6
бо гріхи батьків їхніх зросли у них; забувши Мене, вони приносили жертви богам чужим. ћкw грэси2 роди1телей и4хъ возраст0ша въ ни1хъ, забhвше бо менE, пожр0ша богHмъ чужди6мъ:
7
7
Чи не Я вивів їх із землі Єгипетської, з дому рабства? а вони прогнівили Мене і поради Мої знехтували. є3дA не ѓзъ и3звед0хъ и5хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz и3з8 д0му раб0ты; тjи же прогнёваша мS и3 совёты мо‰ ўничижи1ша:
8
8
Ти обстрижи волосся голови твоєї, і кинь на них усе зле, бо вони не слухалися закону Мого — народ неприборканий! тh же њстризи2 власы2 главы2 твоеS и3 вeрзи на ни1хъ вс‰ ѕл†z, понeже не послyшаша зак0на моегw2, лю1діе сyть ненакaзанни:
9
9
Доки Я буду терпіти їх, яким зробив стільки благодіянь? док0лэ терплю2 и5мъ, и5мже толи6каz благодэ‰ніz сотвори1хъ;
10
10
Заради них Я багатьох царів скинув; уразив фараона з рабами його і з усім військом його; низложи1хъ рaди и4хъ мн0жество царeй и3 порази1хъ фараHна съ людьми2 є3гw2 и3 со всёми вHи є3гw2:
11
11
усіх язичників від лиця їх погубив, і на сході народ двох областей, Тира і Сидона, розсіяв і всіх ворогів їхніх знищив. вс‰ kзhки t лицA и4хъ погуби1хъ, и3 на вост0цэ двyхъ стрaнъ людjй, тЂрскихъ и3 сідHнскихъ, разсhпахъ, и3 поби1хъ всёхъ врагHвъ и4хъ.
12
12
Ти ж так скажи їм: так говорить Господь: Тh же глаг0ли къ ни6мъ си1це: тaкw гlетъ гDь:
13
13
саме Я провів вас через море і по дну його проклав вам обгороджену вулицю, дав вам вождя Мойсея й Аарона священика, ѓзъ вы2 превед0хъ сквозЁ м0ре и3 ўгот0вахъ вaмъ пyть блaгъ и3з8 начaла, дaхъ вaмъ мwmсeа вождA и3 ґарHна во їерeа,
14
14
дав вам світло у стовпі вогненному, і багато чудес створив серед вас; а ви Мене забули, — говорить Господь. дaхъ вaмъ свётъ во столпЁ џгненэ и3 сотвори1хъ въ вaсъ чудесA вє1ліz: вh же менE забhсте, речE гDь.
15
15
Так говорить Господь Вседержитель: перепели були вам у знамення. Я дав вам стани для захисту, але ви і там нарікали Тaкw гlетъ гDь вседержи1тель: крaстелє бhша вaмъ во знaменіе, дaхъ вaмъ полки2 въ защищeніе, вh же и3 тaмw роптaсте
16
16
і не раділи в ім’я Моє погибелі ворогів ваших, але навіть донині ще нарікаєте. и3 не рaдовастесz њ и4мени моeмъ, њ побёдэ врагHвъ вaшихъ, но роптaсте дaже и3 донн7э:
17
17
Де ті благодіяння, які Я зробив вам? Чи не у пустелі, коли ви, зголоднівши, волали до Мене, гдЁ сyть благодэ‰ніz, ±же сотвори1хъ вaмъ; не въ пустhни ли, є3гдA воз8алкaсте, возопи1сте ко мнЁ
18
18
говорячи: «навіщо Ти привів нас у цю пустелю? уморити нас? краще нам було служити єгиптянам, ніж померти у цій пустелі»? глаг0люще: чесw2 рaди нaсъ въ пустhню сію2 привeлъ є3си2 погуби1ти нaсъ; лyчше нaмъ бЁ раб0тати є3гЂптzнwмъ, нeжели ўмрeти въ пустhни сeй:
19
19
Я зглянувся на стогони ваші, і дав вам манну в їжу: ви їли хліб ангельський. ѓзъ ўжалёхсz стенaній вaшихъ и3 дaхъ вaмъ мaнну въ пи1щу, хлёбъ ѓгGлскіи kд0сте:
20
20
Коли ви відчували спрагу, чи не розсік Я камінь, і потекли води до ситости? від спеки покривав вас листями дерев. є3гдA возжаждaсте, не разсэк0хъ ли кaмене, и3 потек0ша в0ды въ сhтости, зн0z рaди ли1ствіемъ древeсъ вaсъ покрывaхъ:
21
21
Розділив вам землі родючі; хананеїв, ферезеїв і филистимлян вигнав від лиця вашого. Що ще зроблю вам? — говорить Господь. раздэли1хъ вaмъ зeмли nби6лны, хананewвъ и3 ферезewвъ и3 фmлістjмлzнъ t лицA вaшегw и3зверг0хъ: что2 сотворю2 вaмъ ктомY, гlетъ гDь;
22
22
Так говорить Господь Вседержитель: коли ви були у пустелі, на річці Мерри, і ті, що відчували спрагу, хулили ім’я Моє, Сі‰ гlетъ гDь вседержи1тель: є3гдA въ пустhни бёсте на рэцЁ ґморрeйстэ жaждуще и3 хyлzще и4мz мое,
23
23
не вогонь послав Я на вас за богохульства, але вклав дерево у воду і ріку зробив солодкою. не џгнь вaмъ за хулє1ніz дaхъ, но вложи1въ дрeво въ в0ду, слaдку сотвори1хъ рёку:
24
24
Що зроблю тобі, Якове? Не хотів ти коритися, Іудо. Переселюся до інших народів і дам їм ім’я Моє, щоб дотримувалися законів Моїх. что2 тебЁ сотворю2, їaкwве; не восхотёлъ є3си2 послyшати, їyдо: преселю1сz ко и3ны6мъ kзhкwмъ и3 дaмъ и5мъ и4мz моE, да соблюдaютъ зак0ны мо‰:
25
25
Оскільки ви Мене залишили, то і Я залишу вас; тих, що прохають у Мене милости, не помилую. понeже њстaвисте мS, и3 ѓзъ вaсъ њстaвлю: просsщихъ вaсъ t менє2 млcти не поми1лую:
26
26
Коли будете закликати Мене, Я не почую вас, бо ви осквернили руки ваші кров’ю, і ноги ваші швидкі на здійснення людиновбивства. є3гдA призовeте мS, ѓзъ не ўслhшу вы2, њскверни1сте бо рyцэ вaши кр0вію, и3 н0зэ вaши скHры сyть во є4же сотвори1ти человэкоуб‡йства:
27
27
Ви ніби не Мене залишили, а вас самих, — говорить Господь. не ћкw менE њстaвисте, но вaсъ сами1хъ, гlетъ гDь.
28
28
Так говорить Господь Вседержитель: чи не Я благав вас, як батько синів і як мати дочок і як годувальниця годованців своїх, Сі‰ гlетъ гDь вседержи1тель: є3дA ѓзъ вaсъ не моли1хъ, ћкw nтeцъ сhны и3 ћкw мaти дщeрей и3 ћкw дои1лица nтрочaтъ свои1хъ,
29
29
щоб ви були Мені народом і Я вам Богом, щоб ви були Мені синами і Я вам Отцем? да бyдете ми2 въ лю1ди, и3 ѓзъ вaмъ въ бGа, и3 вы2 мнЁ въ сhны, и3 ѓзъ вaмъ во nтцA:
30
30
Я зібрав вас, як курка пташенят своїх під крила свої. Що нині зроблю вам? Відкину вас від лиця Мого. тaмw вaсъ собирaхъ, ћкоже к0кошъ птенцы2 сво‰ под8 крилB свои2: нн7э же что2 сотворю2 вaмъ; tвeргу вы2 t лицA моегw2:
31
31
Коли принесете Мені приношення, відверну лице Моє від вас; бо ваші дні святкові і новомісяччя й обрізання Я відкинув. приношeніе є3гдA мнЁ принесeте, tвращY лицE моE t вaсъ: дни6 бо пр†здничныz вaшz и3 новомcчіz и3 њбрBзаніz tверг0хъ:
32
32
Я послав до вас рабів Моїх, пророків; ви, схопивши їх, умертвили і розтерзали тіла їхні. Кров їхню Я стягну, — говорить Господь. ѓзъ послaхъ џтроки мо‰ прbр0ки къ вaмъ, и5хже є4мше ўби1сте, и3 растни1сте тэлесA и4хъ, и4хже кр0ве взыщY, гlетъ гDь.
33
33
Так говорить Господь Вседержитель: дім ваш порожній. Розвію вас, як вітер полову, Сі‰ гlетъ гDь вседержи1тель: д0мъ вaшъ пyстъ є4сть, помещY вaсъ ћкw вётръ плeвы,
34
34
і сини не будуть мати потомства, бо заповідь Мою знехтували і робили те, що є злом переді Мною. и3 сhнове порождeніz не сотворsтъ, понeже зaповэдь мою2 презрёша, и3 є4же ѕло2 є4сть предо мн0ю, сотвори1ша:
35
35
Віддам доми ваші людям грядущим, які, не чувши Мене, увірують, які, хоч Я не показував їм знамень, виконають те, що Я заповів, предaмъ д0мы вaшz лю1демъ грzдyщымъ, и5же мS не слhшавше ўвёруютъ: и5мже знaменій не kви1хъ, сотворsтъ, ћже повелёхъ,
36
36
не бачивши пророків, згадають про свої беззаконня. прbр0кwвъ не ви1дэша, ґ воспомsнутъ беззакHніz сво‰:
37
37
Заповідаю благодать людям грядущим, діти яких, не бачивши Мене очима плотськими, але духом віруючи тому, що Я сказав, торжествують з веселощами. засвидётелствую людjй грzдyщихъ блгdть, и4хже џтроцы веселsтсz съ рaдостію, менE не ви1дzще nчесы2 плотски1ми, но дyхомъ вёрующе, ±же рек0хъ:
38
38
Отже, тепер дивися, брате, яка слава, — дивися на людей, що грядуть зі сходу, и3 нн7э, брaте, смотри2, кaz слaва, и3 ви1ждь лю1ди приходsщыz t вост0ка,
39
39
яким Я дам у вожді Авраама, Ісаака та Якова, й Осію, і Амоса, і Михея, й Іоїля, й Авдія, й Іону, и5мже дaмъ начaлство ґвраaмле, їсаaково и3 їaкwвле, и3 њсjино и3 ґмHсово, и3 міхeино и3 їwи1лево, и3 ґвдjино и3 їHнино,
40
40
і Наума, й Аввакума, Софонію, Аггея, Захарію і Малахію, який наречений і ангелом Господнім. и3 наyмово и3 ґввакyмово, соф0ніино, ґггeево, захaріино и3 малахjино, и4же и3 ѓгGлъ гDень наречeсz.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.