|
Глава 13
|
Главa Gi
|
|
1
|
1
|
| І було після семи днів, я бачив уночі сон: | И# бhсть по днeхъ седми2, и3 ви1дэхъ с0нъ н0щію: |
|
2
|
2
|
| ось, піднявся вітер з моря, щоб збурити всі хвилі його. | и3 сE, t м0рz вётръ воставaше, да возмути1тъ вс‰ вHлны є3гw2. |
|
3
|
3
|
| Я дивився, і ось, вийшов кріпкий муж з воїнством небесним, і куди б він не повертав лице своє, щоб глянути, все тремтіло, що виднілося під ним; | И# ви1дэхъ, и3 сE, возмогaше т0й человёкъ съ тhсzщьми небeсными, и3 ѓможе лицE своE њбращaше, да воззри1тъ, трепетaху вс‰, ±же под8 ни1мъ ви1дzхусz, |
|
4
|
4
|
| і куди б не виходив голос з уст його, загорялися всі, які чули голос його, подібно до того, як тане віск, коли відчує вогонь. | и3 ѓможе и3схождaше глaсъ t ќстъ є3гw2, возжизaхусz вси2, и5же слhшаху глaсъ є3гw2, ћкоже пок0итсz землS, є3гдA ўслhшитъ џгнь. |
|
5
|
5
|
| І після цього бачив я: ось, зібралася безліч людей, яким не було числа, від чотирьох вітрів небесних, щоб перебороти цього мужа, який піднявся з моря. | И# ви1дэхъ по сeмъ, и3 сE, собирaшесz мн0жество людjй, и4хже не бЁ числA, t четhрехъ вBтръ небeсныхъ, да побэдsтъ человёка, и4же и3зhде t м0рz. |
|
6
|
6
|
| Бачив я, і ось, він виліпив собі велику гору і злетів на неї. | И# ви1дэхъ, и3 сE, сaмъ себЁ и3зваS г0ру вели1ку и3 возлетЁ на ню2: |
|
7
|
7
|
| Я намагався побачити ту країну або місце, звідки виліплена була ця гора, але не міг. | ѓзъ же и3скaхъ ви1дэти странY и3ли2 мёсто, tкyду и3звazна бhсть горA, и3 не мог0хъ. |
|
8
|
8
|
| Після цього бачив я, що всі, які зібралися перемогти його, дуже злякалися й, однак же, насмілилися воювати. | И# по сeмъ ви1дэхъ, и3 сE, вси2, и5же с0брани сyть на него2, да поб0рютъ є3го2, боsхусz ѕэлw2, nбaче дерзaху рaтовати. |
|
9
|
9
|
| Він же, коли побачив поривання безлічі, яка йшла, не підняв руки своєї, ні списа не тримав, і ніякої зброї військової; | И# сE, є3гдA ўви1дэ стремлeніе мн0жества грzдyщагw, не воздви1же руки2 своеS, ни nрyжіz держaше и3 ни кот0рагw nрyдіz брaннагw, т0кмw ћкоже ви1дэхъ: |
|
10
|
10
|
| але тільки, як я бачив, він випускав з уст своїх ніби подув вогню і з губ своїх — ніби подих полум’я і з язика свого пускав іскри і бурі, і все це змішалося разом: і подув вогню і подих полум’я і сильна буря. | понeже и3спусти2 и3з8 ќстъ свои1хъ ѓки дохновeніе nгнS, и3 t ўстeнъ є3гw2 ћкw дyхъ плaмене, и3 t љзhка своегw2 и3спускaше и4скры и3 б{ри, и3 соединє1на сyть вс‰ вкyпэ сі‰, дохновeніе nгнS и3 дyхъ плaмене и3 мн0жество бyри: |
|
11
|
11
|
| І стрімко напав він на цю безліч, яка приготувалася воювати, і спалив усіх, так що нічого не видно було з незліченної безлічі, крім пороху, і тільки був запах від диму; побачив я це, і настрашився. | и3 нападE на мн0жество во ўстремлeніи, є4же ўгот0вано бhсть њполчaтисz, и3 пожжE всёхъ (и3 и3скорени2), ћкw ѓбіе ничт0же ви1дэно бsше t безчи1сленна мн0жества, рaзвэ т0кмw прaхъ и3 дhма вонS. И# ви1дэхъ и3 ўстраши1хсz. |
|
12
|
12
|
| Після цього я бачив того мужа, що сходив з гори і закликав до себе іншу безліч, мирну. | И# по си1хъ ви1дэхъ того2 человёка сходsщаго съ горы2 и3 зовyща къ себЁ мн0жество и3н0е ми1рное: |
|
13
|
13
|
| І багато хто приступав до нього, деякі з лицями веселими, а деякі із сумними, деякі були зв’язані, деяких приносили, — і я знеміг від великого страху, прокинувся і сказав: | и3 приступaху къ немY ли1ца человёкwвъ мн0гихъ, нёкіихъ рaдующихсz и3 нёкіихъ скорбsщихъ, нёцыи же привsзани, нёцыи приводsще t тёхъ, и5же приношaхусz. И# и3знемог0хъ t мн0жества стрaха, и3 возбуди1хсz и3 рек0хъ: |
|
14
|
14
|
| Ти від початку показав рабові Твоєму чудеса ці і судив мене достойним, щоб прийняти молитву мою; | ты2 t начaла показaлъ є3си2 рабY твоемY чудесA сі‰, и3 дост0йна мS и3мёлъ є3си2, да пріи1меши моли1тву мою2: |
|
15
|
15
|
| покажи ж мені і значення сну цього, | и3 нн7э покажи2 мнЁ є3щE толковaніе снA сегw2, |
|
16
|
16
|
| тому що, як я розумію розумом моїм, горе тим, які залишені будуть до тих днів, а ще більше горе тим, які не залишені. | ћкоже бо мню2 въ чyвствэ моeмъ, г0ре и5же њстaвлени бyдутъ во дни6 ты6z, и3 наипaче г0ре си6мъ, и5же не сyть њстaвлени, |
|
17
|
17
|
| Бо ті, які не залишені, були сумні. | и5же бо не сyть њстaвлени, ск0рбни бsху: |
|
18
|
18
|
| Тепер я розумію, що те, що відкладено на останні дні, зустріне їх, але і тих, які залишені. | разумёю нн7э, ±же сyть tложє1на на послBдніz дни6, и3 ўсрsщутъ и5хъ, но и3 тёхъ, и5же њстaвлени сyть: |
|
19
|
19
|
| Тому вони прийшли у великі небезпеки і великі утруднення, як показують ці сни. | сегH бо рaди пріид0ша въ бэды6 вєли1кіz и3 въ н{жды мнHгіz, ћкоже показyютъ сHніz сі‰: |
|
20
|
20
|
| Але легше тому, хто знаходиться у небезпеці, перетерпіти це, ніж перейти, подібно до хмари, із світу цього і не бачити того, що буде в останні часи. Він відповів мені і сказав: | nбaче легчaе є4сть бёдствующему пріити2 на сіE, нeже прейти2 ћкw w4блаку t вёка и3 нн7э ви1дэти, ±же случaтсz въ послBднzz временA. И# tвэшA ко мнЁ и3 речE: |
|
21
|
21
|
| І значення видіння Я скажу тобі, і про що ти говорив, відкрию тобі. | и3 видёніz толковaніе рекY тебЁ, и3 њ ни1хже глаг0лалъ є3си2, tвeрзу ти2. |
|
22
|
22
|
| Оскільки ти говорив про тих, які залишені, то ось пояснення: | Понeже њ си1хъ рeклъ є3си2, и5же њстaвлени сyть, сіE є4сть толковaніе: |
|
23
|
23
|
| хто витримає небезпеку у той час, той зберіг себе, а ті, які впадуть у небезпеку, це ті, які мають діла і віру у Всемогутнього. | и4же tи1метъ бэдY въ то2 врeмz, т0й сохрани1сz: и5же въ бэдY впад0ша, сjи сyть, и5же и3мёютъ дэлA и3 вёру къ крэпчaйшему: |
|
24
|
24
|
| Отже, знай, що ті, які залишені, блаженніші за померлих. | вёждь u5бо, ћкw б0лши ўблажeни сyть и5же њстaвлени, пaче тёхъ, и5же мeртви сyть. |
|
25
|
25
|
| Ось пояснення видіння: оскільки ти бачив мужа, який виходив із середини моря, | Сі‰ толкwвaніz видёнію: ћкw ви1дэлъ є3си2 мyжа восходsща t сeрдца морскaгw, |
|
26
|
26
|
| це той, якого Всевишній зберігає багато часів, який самим собою визволить творіння Своє й управить тих, які залишені. | т0й є4сть, є3г0же храни1тъ вhшній мнHга временA, и4же сами1мъ соб0ю и3збaвитъ сотворeніе своE и3 т0й разсм0тритъ, и5же њстaвлени сyть. |
|
27
|
27
|
| А що ти бачив ніби вітер, вогонь і бурю, які виходили із уст його, | Ґ ћкw ви1дэлъ є3си2 t ќстъ є3гw2 и3сходи1ти ѓки дyхъ и3 џгнь и3 бyрю, |
|
28
|
28
|
| і що він не тримав ні списа і ніякої військової зброї, але спрямування його уразило безліч, яка прийшла, щоб перемогти його, то ось пояснення: | и3 ћкw не держaше мечA и3 ни nрyдіz брaннагw, порази1 бо стремлeніе є3гw2 мн0жество, є4же пріи1де рaтовати є3го2, сіE є4сть толковaніе: |
|
29
|
29
|
| ось, настають дні, коли Всевишній почне спасати тих, які на землі, | сE, днjе грzдyтъ, є3гдA начнeтъ вhшній и3збавлsти си1хъ, и5же на земли2 сyть, |
|
30
|
30
|
| і приведе у здивування тих, що живуть на землі. | и3 пріи1детъ ќжасъ ўмA на тёхъ, и5же њбитaютъ на земли2, |
|
31
|
31
|
| І будуть починати війни одні проти одних, місто проти міста, одне місце проти іншого, народ проти народу, царство проти царства. | и3 и3нjи и3нhхъ помhслzтъ воевaти, грaдъ на грaдъ и3 мёсто на мёсто, и3 kзhкъ на kзhкъ и3 цaрство на цaрство: |
|
32
|
32
|
| Коли це буде і з’являться знамення, які Я показав тобі раніше, тоді відкриється Син Мій, Якого ти бачив, як мужа, який сходить. | и3 бyдетъ, є3гдA бyдутъ сі‰, и3 случaтсz знaмєніz, ±же прeжде показaхъ ти2, и3 тогдA tкрhетсz сн7ъ м0й, є3г0же ви1дэлъ є3си2 ћкw мyжа восходsща: |
|
33
|
33
|
| І коли всі народи почують голос Його, кожен облишить війну у своїй власній країні, яку вони мають між собою. | и3 бyдетъ, є3гдA ўслhшатъ вси2 kзhцы глaсъ є3гw2, и3 њстaвитъ є3ди1нъ кjйждо во странЁ своeй брaнь свою2, ю4же и4мутъ дрyгъ на дрyга, |
|
34
|
34
|
| І збереться в одне зібрання безліч незліченна, ніби бажаючи йти і перемогти Його. | и3 соберeтсz во є3ди1но собрaніе мн0жество безчи1сленно, ћкw хотsще пріити2 и3 њполчи1тисz на него2: |
|
35
|
35
|
| Він же стане на верху гори Сион. | т0й же стaнетъ на верхY горы2 сіHна: |
|
36
|
36
|
| І Сион прийде і покажеться усім приготований і влаштований, як ти бачив гору, виліплену без рук. | сіHнъ же пріи1детъ и3 kви1тсz всBмъ ўгот0ванъ и3 создaнъ, ћкоже ви1дэлъ є3си2 г0ру и3звazну без8 рyкъ: |
|
37
|
37
|
| Син же Мій викриє нечестя, винайдені цими народами, які своїми злими помислами наблизили бурю і муки, якими вони почнуть мучитися, | т0й же сн7ъ м0й њбличи1тъ, ±же и3з8wбрэт0ша kзhцы, нечє1стіz и4хъ т†, ±же къ бyри прибли1жишасz рaди лукaвыхъ помышлeній и4хъ и3 мучeній, и4миже начнyтъ мyчитисz, |
|
38
|
38
|
| і які подібні до вогню; і Він знищить їх без великих зусиль законом, який подібний до вогню. | ±же подHбна сyть плaмени: и3 погуби1тъ и5хъ без8 трyдности, по зак0ну, и4же nгню2 под0бенъ є4сть. |
|
39
|
39
|
| А що ти бачив, що Він збирав до себе іншу, мирну громаду: | Ґ ћкw ви1дэлъ є3си2 є3го2 собирaющаго къ себЁ и3н0е мн0жество ми1рное: |
|
40
|
40
|
| це десять колін, які відведені були полоненими з землі своєї у дні царя Осії, якого відвів у полон Салманассар, цар Ассирійський, і перевів їх за ріку, і переведені були у землю іншу. | сjи сyть дeсzть колёнъ, и5же плэнeни бhша t земли2 своеS во дни6 њсjи царS, є3г0же плэни2 салманасaръ цaрь ґссmрjйскій и3 преведE и5хъ за рэкY, и3 преведeни сyть въ зeмлю и3нyю, |
|
41
|
41
|
| Вони ж поклали у раді своїй, щоб залишити безліч язичників і вирушити у далеку країну, де ніколи не жив рід людський, | тjи же себЁ дaша совётъ т0й, да њстaвzтъ мн0жество kзhкwвъ, и3 дабы2 прошли2 въ дaльную странY, и3дёже никогдA њбитaше р0дъ человёческій, |
|
42
|
42
|
| щоб там дотримуватися законів своїх, яких вони не дотримувалися у країні своїй. | и3ли2 тaмw храни1ти закHннаz сво‰, и4хже не хранsху во странЁ своeй: |
|
43
|
43
|
| Тісними входами підійшли вони до ріки Євфрату; | вх0дами же тёсными рэки2 є3vфрaта внид0ша: |
|
44
|
44
|
| бо Всевишній створив тоді для них чудеса і зупинив жили ріки, доки вони проходили; | сотвори1лъ бо и5мъ тогдA вhшній знaмєніz и3 ўстaвилъ жи6лы рэчны6z, д0ндеже пр0йдутъ: |
|
45
|
45
|
| бо через цю країну йшли вони довго, півтора року; ця країна називається Арсареф. | џною бо стран0ю бsше пyть мн0гъ, пyтьствовати лёто є3ди1но и3 п0лъ, и4бо странA тA зовeтсz ґрсарefъ: |
|
46
|
46
|
| Там жили вони до останнього часу. І нині, коли вони почнуть приходити, | тогдA њбитaша тaмw дaже до послёднzгw врeмене: и3 нн7э пaки є3гдA начнyтъ приходи1ти, |
|
47
|
47
|
| Всевишній знову зупинить жили ріки, щоб вони могли пройти; тому ти бачив безліч мирну. | пaки вhшній ўстaвитъ жи6лы рэчны6z, да возм0гутъ пройти2: си1хъ рaди ви1дэлъ є3си2 мн0жество съ ми1ромъ: |
|
48
|
48
|
| Але ті, які залишені від народу твого, це ті, які знаходяться всередині меж Моїх. | но и3 и5же њстaвлени сyть t людjй твои1хъ, сjи сyть, и5же њбрsщутсz внyтрь предBлъ мои1хъ: |
|
49
|
49
|
| Бо, коли Він почне знищувати безліч народів, які зібралися разом, Він захистить народ Свій, який залишиться. | бyдетъ u5бо, є3гдA начнeтъ погублsти мн0жество тёхъ, и5же с0брани сyть kзhцы, защи1титъ и5хъ, и5же премог0ша людjй, |
|
50
|
50
|
| І тоді покаже їм безліч чудес. | и3 тогдA покaжетъ и5мъ вeліе мн0жество чудeсъ. |
|
51
|
51
|
| Я сказав: Владико Господи! Поясни мені це, для чого бачив я мужа, який виходив із середини моря? | И# рек0хъ ѓзъ: вLко гDи, сіe ми покажи2, чесw2 рaди ви1дэхъ мyжа восходsща t сeрдца морскaгw; И# речE мнЁ: |
|
52
|
52
|
| І Він сказав мені: як не можеш ти дослідити і пізнати того, що у глибині моря, так ніхто не може на землі бачити Сина Мого, ні тих, які з Ним, хіба тільки під час дня Його. | ћкоже не м0жеши сі‰ и3спытaти, и3ли2 знaти, ±же сyть во глубинЁ морстёй, тaкw не м0жетъ кjйждо ви1дэти на земли2 сн7а моего2, и3ли2 тёхъ, и5же съ ни1мъ сyть, т0кмw во врeмz днE. |
|
53
|
53
|
| Ось тлумачення сну, який ти бачив і яким ти один тут просвічений. | СіE є4сть толковaніе с0ніz, є4же ви1дэлъ є3си2 и3 є3гHже рaди просвэщeнъ є3си2 здЁ є3ди1нъ: |
|
54
|
54
|
| Ти залишив діла твої і вправлявся у законі Моєму, і знайшов його, | њстaвилъ бо є3си2 тв0й и3 w4крестъ моегw2 ўпражднsлсz є3си2 зак0на и3 и3скaлъ є3си2: |
|
55
|
55
|
| бо життя твоє ти влаштував у мудрості і розсудливість назвав твоєю матір’ю. | житіe бо твоE ўстр0илъ є3си2 въ премyдрости и3 чyвство твоE назвaлъ є3си2 мaтерію: |
|
56
|
56
|
| Тому Я показав тобі винагороди у Всевишнього: після трьох днів Я покажу тобі інше і відкрию тобі важливе і дивне. | и3 тогw2 рaди показaхъ тебЁ мзды6 ў вhшнzгw: бyдетъ бо по и3нёхъ тріeхъ днeхъ, и3н†z къ тебЁ возгlю и3 и3з8zвлю2 тебЁ т‰жкаz и3 ди6внаz. |
|
57
|
57
|
| Тоді я пішов і вийшов у поле, багато славлячи і дякуючи Всевишньому за чудеса, які Він звершував часами, | И# и3д0хъ и3 пріид0хъ на п0ле, мн0гw слaвz и3 хвалS вhшнzго њ ди1вныхъ, ±же по врeмени творsше, |
|
58
|
58
|
| і що Він управляє теперішнім і тим, що відбудеться в часі, — і там я сидів три дні. | и3 ћкw ўправлsетъ сіE, и3 ±же сyть во временёхъ сотворє1на: и3 сэд0хъ тY три2 дни6. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
