Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 16
Главa ѕ7i
1
1
Горе тобі, Вавилоне й Асіє, горе тобі, Єгипте і Сиріє! Г0ре тебЁ, вавmлHне и3 ґсjа! г0ре тебЁ, є3гЂпте и3 сmрjа!
2
2
Підпережіться веретищем і волосяницями, оплакуйте синів ваших, і уболівайте, бо наблизилася ваша погибель. Препоsшитесz врeтищемъ и3 власzни1цами и3 плaчите сынHвъ вaшихъ и3 болёзнуйте, ћкw прибли1жисz сокрушeніе вaше:
3
3
Посланий на вас меч, — і хто відхилить його? п0сланъ є4сть на вaсъ мeчь, и3 кт0 є3сть, и4же tврати1тъ є3го2;
4
4
Посланий на вас вогонь, — і хто погасить його? п0сланъ є4сть на вaсъ џгнь, и3 кт0 є3сть, и4же ўгаси1тъ є3го2;
5
5
Послані на вас біди, — і хто відверне їх? пHслана сyть на вaсъ ѕл†z, и3 кт0 є3сть, и4же tмeтнетъ |;
6
6
Чи прожене хто голодного лева у лісі, або чи погасить миттєво вогонь у соломі, коли він почне розгорятися? є3дA tженeтъ кто2 львA ѓлчуща въ лёсъ; и3ли2 ўгаси1тъ џгнь во хврaстіи ск0рw, є3гдA начнeтъ возгарaти;
7
7
Чи відіб’є хто стрілу, пущену стрільцем сильним? є3дA tрази1тъ кто2 стрэлY t стрэлцA крёпкагw и3спущeнную;
8
8
Господь сильний посилає біди, — і хто відверне їх? гDь крёпкій посылaетъ ѕл†z, и3 кто2 є4сть, и4же tженeтъ |;
9
9
Зійшов вогонь від гніву Його, — і хто погасить його? и3зhде џгнь t гнёва є3гw2, и3 кт0 є3сть, и4же ўгаси1тъ є3го2;
10
10
Він блисне блискавкою, — і хто не убоїться? Прогримить, — і хто не жахнеться? блеснeтъ м0лніею, и3 кто2 не ўбои1тсz; возгреми1тъ, и3 кто2 не ўжaснетсz;
11
11
Господь спогляне грізно, — і хто не знищиться до основи від лиця Його? гDь воспрети1тъ, и3 кто2 до њсновaніz не сокруши1тсz t лицA є3гw2;
12
12
Здригнулася земля і основи її; море хвилюється з дна, і хвилі його збурюються і риби його від лиця Господа і від величі сили Його. ЗемлS сотрzсeсz и3 њснов†ніz є3S, м0ре волнyетсz и3з8 глубины2, и3 вHлны є3гw2 возмутsтсz и3 ры6бы є3гw2 t лицA гDнz и3 t слaвы си1лы є3гw2.
13
13
Бо сильна Його правиця, яка натягає лук, гострі Його стріли, які пускаються Ним, не ослабнуть, коли будуть посилатися до країв землі. Понeже крэпкA десни1ца є3гw2, ћже лyкъ напрzжE: стрёлы є3гw2 nстры6, ±же t негw2 посылaютсz, не њскудёютъ, є3гдA начнyтъ посылaтисz въ концы6 земли2.
14
14
Ось, посилаються біди, і не повернуться, доки не прийдуть на землю. СE, посылaютсz ѕл†z и3 не возвратsтсz, д0ндеже пріи1дутъ на зeмлю.
15
15
Розгоряється вогонь, і не погасне, доки не попалить основи землі. Џгнь возгарaетсz и3 не ўгaснетъ, д0ндеже скончaетъ њснов†ніz земли2.
16
16
Як стріла, пущена сильним стрільцем, не повертається, так не повернуться біди, які будуть послані на землю. И$мже w4бразомъ не возвращaетсz стрэлA п0слана t си1льнагw стрэлцA, тaкw не возвратsтсz ѕл†z, ±же пHслана бyдутъ на зeмлю.
17
17
Горе мені, горе мені! Хто визволить мене у ті дні? Г0ре мнЁ, г0ре мнЁ! кт0 мz и3збaвитъ во дни6 ты6z;
18
18
Почнуться хвороби, — і багато хто застогне; почнеться голод, — і багато хто буде гинути; почнуться війни, — і начальниками оволодіє страх; почнуться біди, — і всі затремтять. Начaло болёзней, и3 мнHга стен†ніz: начaло глaда, и3 мнHги поги1бєли: начaло брaней, и3 ўбоsтсz вл†сти: начaло ѕHлъ, и3 вострепeщутъ вси2.
19
19
Що мені робити тоді, коли прийдуть біди? Во врeмz же то2 что2 сотворю2, є3гдA пріи1дутъ ѕл†z;
20
20
Ось, голод і моровиця, і скорбота і тіснота послані як бичі для виправлення: СE, глaдъ и3 кaзнь, и3 ск0рбь и3 тэснотA, п0слани сyть бичи6 во и3справлeніе:
21
21
але при всьому цьому люди не навернуться від беззаконь своїх і про бичі не завжди будуть пам’ятати. и3 во всёхъ си1хъ не њбратsтсz t беззак0ній свои1хъ, ни біє1ніz пaмzтствовати бyдутъ всегдA.
22
22
Ось, на землі буде дешевизна в усьому, і подумають, що настав мир; але саме тоді й спіткають землю біди — меч, голод і велике сум’яття. СE, бyдетъ nби1ліе ни во чт0же на земли2, тaкw ћкw возмнsтъ себЁ бhти ўпрaвленъ ми1ръ, и3 тогдA возрастyтъ ѕл†z на земли2, мeчь, глaдъ и3 вели1ко смzтeніе.
23
23
Від голоду загинуть дуже багато жителів землі, а інші, які перенесуть голод, упадуть від меча. T глaда бо мн0зи, и5же њбитaютъ на земли2, поги1бнутъ, и3 мeчь и3згуби1тъ пр0чихъ, и5же њстaнутъ t глaда.
24
24
І трупи, як гній, будуть викидати, і нікому буде оплакувати їх, бо земля спорожніє, і міста її будуть зруйновані. И# мeртвіи ћкw моты6ла и3звeржени бyдутъ, и3 не бyдетъ, и4же ўтёшитъ и5хъ: њпустёетъ бо землS, и3 грaди є3S разорeни бyдутъ.
25
25
Не залишиться нікого, хто обробляв би землю і сіяв на ній. Не њстaнетсz, и4же воздёлаетъ зeмлю и3 и4же посёетъ на нeй.
26
26
Дерева дадуть плоди, і хто буде збирати їх? ДревесA дадyтъ плоды2, и3 кто2 њб8и1метъ |;
27
27
Виноград дозріє, і хто буде топтати його? Бо всюди буде велике запустіння. гр0здіе созрёетъ, и3 кто2 пот0пчетъ є5; бyдетъ бо мёстъ вели1кое њпустёніе.
28
28
Важко буде людині побачити людину, або почути голос її, Восх0щетъ бо человёкъ человёка ви1дэти, и3ли2 глaсъ є3гw2 слhшати,
29
29
бо з жителів міста залишиться не більше десяти, і з поселенців — чоловіка два, які сховаються у густих дібровах і розщелинах скель. занE њстaнутъ t грaда дeсzть, и3 двA t ни1вы, и5же сокрhютсz въ густhхъ дубрaвахъ и3 въ разсёлинахъ кaменныхъ.
30
30
Як у оливковому саду залишаються іноді на деревах три або чотири маслини, И$мже w4бразомъ њставлsютсz въ мaсличіихъ и3 на всsцэмъ дрeвэ три2 и3ли2 четhри м†слины,
31
31
або у винограднику обібраному не догледять кілька грон ті, які уважно оббирають виноград: и3ли2 ћкоже въ віногрaдэ њбрaнэмъ гр0здіе њставлsютсz t тёхъ, и5же прилёжнw віногрaдъ њбирaютъ:
32
32
так у ті дні залишаться троє або четверо під час обшуку домів їхніх з мечем. тaкw њстaвzтсz во днeхъ џнэхъ три2 и3ли2 четhри t и3зслёдующихъ д0мы и4хъ мечeмъ.
33
33
Земля залишиться у запустінні, поля її заглухнуть, дороги її і всі стежини її заростуть терням, бо нікому буде ходити по них. И# њстaвлена бyдетъ землS пустA, и3 ни6вы є3S состарёютсz, и3 путіE є3S и3 вс‰ стєзи2 є3S тeрніемъ зарастyтъ, занE не пр0йдутъ человёцы по ни6мъ.
34
34
Плакати будуть дівчата, не маючи наречених; плакати будуть дружини, не маючи чоловіків; плакати будуть дочки їхні, не маючи допомоги. Восплaчутъ дBвы не и3мyщыz њбрyчникwвъ, восплaчутъ жє1ны не и3мёющыz мужeй, восплaчутъ дщє1ри и4хъ не и3мёющыz п0мощи:
35
35
Наречених їхніх уб’ють на війні, і чоловіки їхні загинуть від голоду. њбр{чницы и4хъ въ брaни скончaютсz, и3 мyжіе и4хъ во глaдэ и3стребsтсz.
36
36
Слухайте це, і напоумляйтесь, раби Господні! Слhшите сі‰ и3 познaйте |, раби2 гDни.
37
37
Це — слово Господа: слухайте його, і не вірте богам, про яких говорить Господь. СE, сл0во гDне, пріими1те є5: не вёруйте богHмъ, њ ни1хже речE гDь:
38
38
Ось, наближаються біди, і не забаряться. сE, приближaютсz ѕл†z и3 не ўмeдлzтъ.
39
39
Як у вагітної жінки, коли у дев’ятий місяць настане їй час народити сина, години за дві або за три до народження, болі охоплюють утробу її і, при виході немовляти з утроби, не забаряться на жодну хвилину: И$мже w4бразомъ бременaтаz є3гдA роди1тъ въ девsтый мцcъ сhна своего2, приближaющусz часY рождeніz є3S, прeжде часHвъ двyхъ и3ли2 тріeхъ бwлёзни њбдержaтъ чрeво є3S, и3 и3сходsщу младeнцу t чрeва, не закоснsтъ ни на є3ди1ну чертY:
40
40
так не забаряться прийти на землю біди, і люди у той час будуть стогнати; болі охоплять їх. тaкw не ўкоснsтъ ѕл†z произhти на зeмлю, и3 вёкъ возстенeтъ, и3 бwлёзни њбhмутъ и5.
41
41
Слухай слово, народе мій: готуйтеся на битву, і серед бід будьте як пришельці землі. Слhшите сл0во, лю1діе мои2, ўгот0вайтесz на брaнь, и3 во ѕлhхъ тaкw бyдите, ћкоже пришeлцы земли2:
42
42
Хто продає, нехай буде, як той, що збирається на втечу, і хто купує — як той, що готується на загибель; продаsй ѓки бёгаzй, ґ купyzй ѓки погублszй,
43
43
хто торгує — як той, що не очікує ніякого прибутку, і хто будує дім — як той, що не сподівається жити у ньому. торгyzй ѓки плодA не пріeмлzй, и3 созидazй ѓки т0й, и4же њбитaти не и4мать:
44
44
Сівач нехай думає, що не пожне, і виноградар — що не збере винограду; сёzй, ћкw и4же не п0жнетъ: тaкw и4же віногрaдъ рёжетъ, ћкw не и3мhй њбирaти є3го2:
45
45
ті, що вступають у шлюб, — що не будуть народжувати дітей, і ті, що не вступають, — як удівці. и5же посzгaютъ, тaкw ѓки ч†дъ не сотворsтъ: и3 и5же не посzгaютъ, тaкw ћкw вдwви1цы.
46
46
Тому всі трудящі без користи трудяться, Тогw2 рaди, и5же трудsтсz, вотщE трудsтсz:
47
47
бо плодами трудів їхніх скористаються чужоземці, і майно їхнє розкрадуть, доми їхні зруйнують, синів їхніх поневолять, бо у полоні і в голоді вони народжують дітей своїх. плодh бо и4хъ и3ноплемє1нницы п0жнутъ и3 и3мBніz и4хъ расхи1тzтъ, и3 д0мы превратsтъ и3 сынHвъ и4хъ плэнsтъ, и4бо во плэнeніи и3 глaдэ родsтъ ч†да сво‰.
48
48
Хто займається хижацтвом, тих, чим довше прикрашають вони міста і доми свої, володіння і лиця свої, И# и5же кyплю дёютъ хіщeніемъ, к0ль д0лгw ўкрашaютъ грaды и3 д0мы сво‰, и3 њдерж†ніz и3 ли1ца сво‰,
49
49
тим більше зненавиджу за гріхи їхні, — говорить Господь. толи1кw пaче возненави1жду и5хъ за грэхи2 и4хъ, речE гDь.
50
50
Як блудниця ненавидить жінку чесну і дуже побожну, Ћкоже ненави1дитъ блудни1ца женY мyдру и3 добрY ѕэлw2,
51
51
так правда зненавидить неправду, що прикрашає себе, і звинуватить її у лице, коли прийде Той, Хто буде захищати того, хто переслідує всякий гріх на землі. тaкw возненави1дитъ прaвда непрaвду, є3гдA ўкрашaетсz, и3 клевeщетъ на ню2 въ лицE, є3гдA пріи1детъ и4же защищaетъ и3зыскyющаго всsкъ грёхъ на земли2:
52
52
Тому не наслідуйте неправду і діла її, сегw2 рaди не ўподоблsйтесz є4й, ни дэлHмъ є3S.
53
53
бо ще трохи, і неправда буде вилучена з землі, а правда зацарює над вами. Ћкw є3щE мaлw, и3 в0зметсz беззак0ніе t земли2, ґ прaвда воцари1тсz над8 вaми.
54
54
Нехай не говорить грішник, що він не згрішив, бо розпалене вугілля запалає на голові того, хто говорить: я не згрішив перед Господом Богом і славою Його. Да не глаг0летъ грёшникъ, ћкw не согрэши2, понeже ќгліе џгненное возгори1тсz на главЁ є3гw2, и4же глаг0летъ: не согрэши1хъ пред8 гDемъ бGомъ и3 слaвою є3гw2.
55
55
Господь знає всі діла людей і починання їхні, і помисли їхні і серця їхні. СE, гDь вёсть вс‰ дэлA человёчєскаz и3 начин†ніz и4хъ, и3 помышлє1ніz и4хъ и3 сердцA и4хъ.
56
56
Він сказав: «нехай буде земля», — і земля з’явилася; «нехай буде небо», — і було. Речe бо: да бyдетъ землS, и3 бhсть: да бyдетъ нeбо, и3 бhсть.
57
57
Словом Його створені зірки, і Він знає число зірок. И# сл0вомъ є3гw2 ѕвёзды сотворє1ны сyть, и3 знaетъ число2 ѕвёздъ:
58
58
Він споглядає безодні й потаємне у них, виміряв море і що у ньому. и4же и3спытyетъ бє1здны и3 сокрHвища и4хъ, и4же и3змёрилъ є4сть м0ре и3 зачaтіе є3гw2,
59
59
Словом Своїм Він утворив море серед вод і землю повісив на водах. и4же заключи2 м0ре посредЁ в0дъ и3 повёси зeмлю на водaхъ сл0вомъ свои1мъ,
60
60
Він розпростер небо, як намет, на водах заснував його. и4же прострE нeбо ћкw камaру, на водaхъ њсновA є5,
61
61
Він вмістив у пустелі джерела вод і озера на вершинах гір, для зведення рік з високих скель, щоб напоювати землю. и4же положи2 въ пустhни и3ст0чники вwднhz и3 на верхY г0ръ є3зeра, во и3спущeніе рёкъ и3з8 выс0кагw кaмене, да напаsютъ зeмлю,
62
62
Він створив людину і поклав серце її всередині тіла, і вклав у неї дух, життя і розум и4же сотвори2 человёка и3 положи2 сeрдце є3гw2 посредЁ тёла, и3 вложи2 є3мY дyхъ и3 жив0тъ и3 рaзумъ
63
63
і дихання Бога всемогутнього, Який створив усе і споглядає все потаємне у потаємних землі. и3 дыхaніе бGа вседержи1телz, и4же сотвори2 вс‰ и3 и3спытyетъ вс‰ сокровє1ннаz въ сокровeнныхъ земли2:
64
64
Він знає намір ваш і що думаєте ви у серцях ваших, коли грішите і хочете сховати гріхи ваші. т0й знaетъ начинaніе вaше, и3 ±же мhслите въ сердцaхъ вaшихъ согрэшaюще и3 хотsще ўтаи1ти грэхи2 вaшz.
65
65
Тому Господь зовсім ясно бачить усі діла ваші, і викриє усіх вас; Сегw2 рaди гDь и3спытyzй и3спытA вс‰ дэлA в†ша и3 њбличи1тъ вaсъ всёхъ,
66
66
і ви будете посоромлені, коли гріхи ваші відкриються перед людьми, і беззаконня стануть звинувачувати у той день. и3 вы2 посрaмлени бyдете, є3гдA произhдутъ грэси2 вaши пред8 челwвёки, и3 беззакHніz предстaнутъ, ±же њбвинsти бyдутъ въ дeнь т0й.
67
67
Що ви зробите і як сховаєте гріхи ваші перед Богом і ангелами Його? Что2 сотворитE, и3ли2 кaкw сокрhете грэхи2 вaшz пред8 бGомъ и3 ѓгGлы є3гw2;
68
68
Ось, Бог — Суддя; бійтеся Його; залиште гріхи ваші і назавжди перестаньте чинити беззаконня, і Бог виведе вас і визволить від усякої скорботи. СE, судіS бGъ, б0йтесz є3гw2, њстaнитесz t грBхъ вaшихъ и3 забyдите беззакHніz в†ша ўжE твори1ти и5хъ во вёкъ, и3 бGъ и3зведeтъ вaсъ и3 и3збaвитъ t всsкіz ск0рби.
69
69
Бо ось, запалюється на вас лють численного полчища, і схоплять деяких з вас і умертвлять для принесення в жертву ідолам. Сe бо, возгарaетсz џгнь на вaсъ, kзhцы мн0зи, и3 восхи1тzтъ нёкіихъ t вaсъ и3 зак0лютъ на жeртву јдwлwмъ:
70
70
Хто буде єдинодумним з ними, тих піддадуть вони посміянню, ганьбі і потоптанню. и3 и5же соизв0лzтъ и5мъ, бyдутъ и5мъ въ посмёхъ и3 въ поношeніе и3 въ попрaніе.
71
71
Бо по всіх місцях і у сусідніх містах багато хто повстане проти тих, які бояться Господа. Бyдетъ бо мэстHмъ мёсто, и3 t сосёднихъ градHвъ востaнутъ мн0зи на боsщихсz гDа.
72
72
Будуть, як несамовиті, без пощади розкрадати і спустошувати все у тих, які бояться Господа. Бyдутъ ѓки неи1стови, ни ког0же щадsще на расхищeніе и3 запустёніе є3щE боsщымсz гDа:
73
73
Спустошать і розкрадуть майно їх, і з домів їхніх виженуть їх. и4бо њпустошaтъ и3 расхи1тzтъ стzж†ніz и4хъ и3 и3з8 домHвъ и4хъ и3зженyтъ |.
74
74
Тоді настане випробування обраним Моїм, як золото випробовується вогнем. ТогдA kви1тсz и3скушeніе и3збрaнныхъ мои1хъ, ћкоже злaто, є4же и3скушaетсz t nгнS.
75
75
Слухайте, улюблені Мої, — говорить Господь: ось перед вами дні скорботи, і від них Я визволю вас. Слhшите, возлю1бленніи мои2, речE гDь: сE, пред8 вaми сyть днjе ск0рби, и3 t си1хъ и3збaвлю вaсъ.
76
76
Не бійтеся і не сумнівайтеся, бо вождь ваш — Бог. Не б0йтесz, ни сумнэвaйтесz, ћкw бGъ предводи1тель вaшъ є4сть.
77
77
Якщо будете виконувати заповіді і повеління Мої, — говорить Господь Бог, — то гріхи ваші не будуть тягарем, що придушує вас, і беззаконня ваші не переможуть вас. И# и4же храни1тъ зaпwвэди и3 повелBніz мо‰, речE гDь бGъ, да не преwтzгчaтъ вaсъ грэси2 вaши, нижE превзhдутъ беззакHніz в†ша.
78
78
Горе тим, які зв’язані гріхами своїми і покриті беззаконнями своїми! Це — поле, яке заросло чагарником і через яке путь покритий терням, так що людина проходити не може: воно залишається і віддається вогню на знищення. Г0ре и5же стиснsютсz t грBхъ свои1хъ и3 покрывaютсz беззакHніи свои1ми:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.