|
Главa є7i
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| Тh же бGъ нaшъ бlгъ и3 и4стиненъ, долготерпэли1въ и3 въ млcти ўправлszй вс‰. | Але Ти, Бог наш, благий та істинний, довготерпеливий і управляєш усім милостиво. |
|
2
|
2
|
| И$бо ѓще согрэши1мъ, твои2 є3смы2, вёдуще держaву твою2: и3 ѓще не согрэши1мъ, вёмы, ћкw тебЁ вмэни1хомсz. | Якщо ми і згрішаємо, ми — Твої, що визнаємо владу Твою; але ми не будемо грішити, знаючи, що ми визнані Твоїми. |
|
3
|
3
|
| Е$же бо знaти тебE, всесовершeна (є4сть) прaвда, и3 вёдэти держaву твою2, к0рень є4сть безсмeртіz. | Знати Тебе є повна праведність, і визнавати владу Твою — корінь безсмертя. |
|
4
|
4
|
| Нижe бо прельсти2 нaсъ человёческое ѕлохи1трое ўмышлeніе, нижE сэннопи1саныхъ трyдъ безпл0дный, ви1дъ и3звazнъ разли1чными ш†ры, | Не зваблює нас лукавий людський винахід, ні марний труд художників — зображення, розмальовані різними фарбами, |
|
5
|
5
|
| и4хже зрaкъ без{мнымъ прих0дитъ въ похотёніе, и3 лю1бzтъ мeртвагw w4браза ви1дъ бездyшный. | погляд на які збуджує у безумних похотіння і жагу до бездушного вигляду мертвого образа. |
|
6
|
6
|
| Ѕлhхъ люби1теліе дост0йніи таковhхъ надeждъ и3 творsщіи, и3 лю1бzщіи, и3 чествyющіи. | І ті, що роблять, і ті, хто має похіть, і хто шанує, є любителі зла, достойні таких надій. |
|
7
|
7
|
| И$бо скудeльникъ, мsгкую зeмлю мнyщь со труд0мъ, дёлаетъ ко служeнію нaшему к0еждо: но t тогHжде брeніz создA и3 ±же чи1стыхъ дёлъ служє1бныz сосyды, и3 сопроти6вныz, вс‰ под0бнэ: си1хъ же nбои1хъ коегHждо є4сть ўпотреблeніе, судіS є4сть бренодёлатель. | Гончар мне м’яку землю, старанно ліпить усякий сосуд на служіння нам; з однієї і тієї самої глини виробляє посуд, потрібний і для чистих діл і для нечистих — усе однаково; але яке для кожного з них вживання, суддя — той самий гончар. |
|
8
|
8
|
| И# ѕлотрyдникъ б0га сyетна t тогHжде твори1тъ брeніz, и4же мaлw прeжде t земли2 сотворeнъ бhвъ, по мaлэ и4детъ, и3з8 неsже взsтъ бhсть, и3стsзанъ њ душeвнэмъ долзЁ. | І суєтний трудівник з тієї самої глини ліпить суєтного бога, тоді як сам недавно народився із землі і скоро піде туди ж, звідки він узятий, і стягнеться з нього борг душі його. |
|
9
|
9
|
| Но є4сть є3мY прилэжaніе, не ћкw и4мать труди1тисz, нижE ћкw краткоконeчно житіE и4мать: но ревнyетъ златодёлателємъ и3 среброліsтелємъ, и3 мёди дёлателємъ подражaетъ, и3 слaву мни1тъ, ћкw сквє1рнаz дёлаетъ. | Але у нього турбота не про те, що він повинен багато трудитися, і не про те, що життя його коротке; але він змагається з художниками золотих і срібних виробів, і наслідує мідників, і ставить собі у славу те, що робить мерзоти. |
|
10
|
10
|
| Пeпелъ бо є4сть сeрдце є3гw2, и3 земли2 хyждше ўповaніе є3гw2, и3 брeніz безчeстнэе жив0тъ є3гw2: | Серце його — попіл, і надія його мізерніша за землю, і життя його нікчемніше за бруд; |
|
11
|
11
|
| ћкw не ўвёдэ создaвшагw є3го2, и3 вдохнyвшагw є3мY дyшу дэйстви1тельную, и3 вдyнувшагw дyхъ жив0тный. | бо він не пізнав Того, Хто сотворив його і вдунув у нього живу душу і вдихнув у нього дух життя. |
|
12
|
12
|
| Но вмэни1ша и3грaлище бhти жив0тъ нaшъ, и3 житіE всE ўпражнeно на приwбрётеніе: и4бо глаг0лютъ, ћкw подобaетъ tкyду либо, ѓще и3 t ѕлA, приwбрэтaти. | Вони вважають життя наше забавою і житіє прибутковою торгівлею, тому що говорять, що слід же звідкілясь здобувати прибуток, хоч би і зі зла. |
|
13
|
13
|
| Сeй бо пaче всёхъ вёсть, ћкw согрэшaетъ, t веществA земленaгw ўдHбныz къ сокрушeнію сосyды и3 и3зва‰ніz содэвazй. | Утім, такий більше за всіх знає, що він грішить, роблячи із земляної речовини тлінні сосуди і статуї. |
|
14
|
14
|
| Вси1 же пребезyмнэйшіи и3 њкаsннэйшіи, пaче души2 младeнческіz, врази2 людjй твои1хъ њбладaвшіи и4ми: | Найбільше ж нерозумні з усіх і бідніші розумом за самих немовлят — вороги народу Твого, які пригноблюють його, |
|
15
|
15
|
| ћкw вс‰ јдwлы kзhчєски вмэни1ша въ б0ги, и5мже нижE nчeсъ ўпотреблeніе ко зрёнію, нижE н0здри въ привлечeніе ѓера, нижE ќши слhшати, нижE пeрсты рyкъ во њсzзaніе, и3 н0ги и4хъ пр†здны ко хождeнію. | тому що вони вважають богами усіх ідолів язичницьких, у яких нема ні очей для зору, ні ніздрів для втягування повітря, ні вух для слухання, ні пальців рук для дотику, і ноги яких нездатні для ходіння. |
|
16
|
16
|
| Человёкъ бо сотвори2 и5хъ, и3 дyха взаи1мъ взsвъ создA и5хъ: ни є3ди1нъ бо человёкъ м0жетъ себЁ под0бна б0га создaти: | Хоча людина зробила їх, і запозичений дух утворив їх, але ніякий чоловік не може створити бога, як він сам. |
|
17
|
17
|
| смeртенъ же сhй мeртва дёлаетъ рукaма беззак0нныма: лyчшій бо є4сть јдwлwвъ свои1хъ: (ћкw) сeй ќбw поживE, џніи же никогдA. | Будучи смертним, він робить нечестивими руками мертве, тому він довершеніший за божества свої, бо він жив, а ті — ніколи. |
|
18
|
18
|
| И# жив0тныхъ мeрзкихъ чтyтъ: без{мнаz бо сравнsємаz и3нhхъ сyть хyждша. | Притім вони шанують тварин найогидніших, які за безглуздістю порівняно гірші за усіх. |
|
19
|
19
|
| НижE є3ли1кw вожделёти ћкw въ лицы2 жив0тныхъ бл†га сyть, tбэг0ша же и3 б9іz хвалы2 и3 блгcвeніz є3гw2. | Вони навіть некрасиві на вигляд, як інші тварини, щоб могли приваблювати до себе, але позбавлені і схвалення Божого і благословення Його. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
