|
Главa ѕ7
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
Слhшите u5бо, цaріе, и3 разумёйте: научи1тесz, судіи6 концє1въ земли2:
|
Отже, слухайте, царі, і розумійте, навчіться, судді країв землі!
|
|
2
|
2
|
|
внуши1те, содержaщіи мнHжества и3 гордsщіисz њ нар0дэхъ kзhкwвъ:
|
Слухайте, володарі багатьох і ті, хто пишається перед народами!
|
|
3
|
3
|
|
ћкw данA є4сть t гDа держaва вaмъ и3 си1ла t вhшнzгw, и4же и3стsжетъ дэлA в†ша и3 помышлє1ніz и3спытaетъ:
|
Від Господа дана вам держава, і сила — від Вишнього, Який дослідить ваші діла і випробує наміри.
|
|
4
|
4
|
|
ћкw слузи2 сyще цrтва є3гw2 не суди1сте прaвw, ни сохрани1сте зак0на, нижE по в0ли б9іей ходи1сте.
|
Бо ви, будучи служителями Його царства, не судили справедливо, не дотримувалися закону і не чинили за волею Божою.
|
|
5
|
5
|
|
Стрaшнw и3 ск0рw kви1тсz вaмъ: ћкw сyдъ жесточaйшій преимyщымъ бывaетъ,
|
Страшно і скоро Він явиться вам, — і суворий суд над начальниками,
|
|
6
|
6
|
|
и4бо мaлый дост0инъ є4сть ми1лости, си1льніи же си1льнэ и3стsзани бyдутъ.
|
бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані.
|
|
7
|
7
|
|
Не щади1тъ бо лицA всёхъ вLка, нижE ўсрами1тсz вельм0жи, ћкw мaла и3 вели1ка сeй сотвори2, под0бнэ же проразумэвaетъ њ всёхъ:
|
Господь усіх не убоїться лиця і не устрашиться величі, бо Він створив і малого і великого й однаково промишляє про усіх;
|
|
8
|
8
|
|
держ†внымъ же крёпко настои1тъ и3спытaніе.
|
але на начальників чекає суворе випробування.
|
|
9
|
9
|
|
Къ вaмъ u5бо, q=^, цaріе, словесA мо‰, да научи1тесz премyдрости и3 не падeте:
|
Отже, до вас, царі, слова мої, щоб ви навчилися премудрости і не падали.
|
|
10
|
10
|
|
и4бо сохранsющіи препод0бнэ преподHбнаz препод0бни бyдутъ, и3 и5же научи1вшіисz си6мъ, њбрsщутъ tвётъ.
|
Бо ті, що свято охороняють святе, освятяться, і ті, хто навчився тому, знайдуть виправдання.
|
|
11
|
11
|
|
Возжелёйте u5бо словeсъ мои1хъ, возлюби1те и3 накажи1тесz.
|
Отже, зажадайте слів моїх, полюбіть і навчіться.
|
|
12
|
12
|
|
СвэтлA и3 не ўвzдaема є4сть премyдрость, и3 ўд0бнw ви1дитсz t лю1бzщихъ ю5, и3 њбрsщетсz t и4щущихъ ю5:
|
Премудрість світла і нев’януча, і легко споглядається тими, хто любить її, і знаходиться тими, хто шукає її;
|
|
13
|
13
|
|
предварsетъ желaющымъ пред8увёдэтисz.
|
вона навіть випереджає бажаючих пізнати її.
|
|
14
|
14
|
|
Ќтреневавый къ нeй не ўтруди1тсz: присэдsщую бо њбрsщетъ при вратёхъ свои1хъ.
|
З раннього ранку той, хто шукає її, не стомиться, бо знайде її, що сидить біля дверей його.
|
|
15
|
15
|
|
Е$же бо мhслити њ нeй, рaзума (є4сть) совершeнство, и3 бдsй є3S рaди вск0рэ без8 печaли бyдетъ:
|
Думати про неї уже є досконалістю розуму, і той, хто пильнує заради неї, швидко звільниться від турбот,
|
|
16
|
16
|
|
ћкw дост0йныхъ є3S самA њбх0дитъ и4щущи, и3 на стезsхъ показyетсz и5мъ благопріsтнw, и3 во всeмъ провидёніи срэтaетъ и5хъ.
|
бо вона сама обходить і шукає достойних її, і прихильно являється їм на шляхах, і при всякій думці зустрічається з ними.
|
|
17
|
17
|
|
Начaло бо є3S и4стиннэйшее наказaніz возжелёніе,
|
Початок її є щире бажання навчання,
|
|
18
|
18
|
|
попечeніе же наказaніz любы2, любh же хранeніе зак0нwвъ є3S,
|
а турбота про навчання — любов, любов же — збереження законів її, а збереження законів — запорука безсмертя,
|
|
19
|
19
|
|
хранeніе же зак0нwвъ ўтверждeніе нерастлёніz (є4сть), нерастлёніе же твори1тъ бли1з8 бhти бGа:
|
а безсмертя наближає до Бога;
|
|
20
|
20
|
|
возжелёніе u5бо премyдрости возв0дитъ къ цrтву (вёчному).
|
тому бажання премудрости підносить до царства.
|
|
21
|
21
|
|
Ѓще u5бо наслаждaетесz прест0лами и3 ски6птры, q=^, цaріе людjй, почти1те премyдрость, да во вёки цaрствуете.
|
Отже, володарі народів, якщо ви насолоджуєтеся престолами і скіпетрами, то вшануйте премудрість, щоб вам царювати повіки.
|
|
22
|
22
|
|
Чт0 же є4сть премyдрость, и3 кaкw бhсть, возвэщY,
|
Що ж є премудрість, і як вона сталася, я сповіщу,
|
|
23
|
23
|
|
и3 не ўтаю2 t вaсъ т†инъ, но t начaла рождeніz и3зслёжду,
|
і не приховаю від вас таємниць, але досліджу від початку народження,
|
|
24
|
24
|
|
и3 положY на свётъ рaзумъ є3S и3 не преминyю и4стины,
|
і відкрию пізнання її, і не ухилюся від істини;
|
|
25
|
25
|
|
нижE зaвистію тaющему спyтьствую, ћкw сeй не бyдетъ причaстникъ премyдрости.
|
і не піду разом із тими, хто тане від заздрощів, бо такий не буде причастником премудрости.
|
|
26
|
26
|
|
Мн0жество же премyдрыхъ спасeніе мjру, и3 цaрь премyдръ ўтверждeніе лю1демъ.
|
Велика кількість мудрих — спасіння світу, і цар розумний — добробут народу.
|
|
27
|
27
|
|
Сегw2 рaди пріими1те наказaніе по словесє1мъ мои6мъ, и3 полeзно бyдетъ вaмъ.
|
Отже, учіться від слів моїх, і одержите користь.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.