|
Главa є7
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| ТогдA стaнетъ во дерзновeніи мн0зэ првdникъ пред8 лицeмъ њскорби1вшихъ є3го2 и3 tметaющихъ труды2 є3гw2: | Тоді праведник із великою сміливістю стане перед лицем тих, які ображали його і зневажали подвиги його; |
|
2
|
2
|
| ви1дzщіи смzтyтсz стрaхомъ тsжкимъ и3 ўжaснутсz њ преслaвнэмъ спасeніи є3гw2, | вони ж, побачивши, зніяковіють великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його |
|
3
|
3
|
| и3 рекyтъ въ себЁ кaющесz и3 въ тэснотЁ дyха воздыхaюще: сeй бЁ, є3г0же и3мёхомъ нёкогда въ посмёхъ и3 въ при1тчу поношeніz. | і, розкаюючись і зітхаючи від стиснення духу, будуть говорити самі у собі: «це той самий, який був у нас колись посміховиськом і притчею наруги. |
|
4
|
4
|
| Безyмніи, житіE є3гw2 вмэни1хомъ неи1стово и3 кончи1ну є3гw2 безчeстну: | Безумні, ми вважали життя його божевіллям і смерть його безчесною! |
|
5
|
5
|
| кaкw вмэни1сz въ сн7ёхъ б9іихъ, и3 во с™hхъ жрeбій є3гw2 є4сть; | Як же він прилічений до синів Божих, і жереб його — зі святими? |
|
6
|
6
|
| ?И$бо заблуди1хомъ t пути2 и4стиннагw, и3 прaвды свётъ не њблистA нaмъ, и3 с0лнце не возсіS нaмъ: | Отже, ми заблукали від путі істини, і світло правди не світило нам, і сонце не осявало нас. |
|
7
|
7
|
| беззак0нныхъ и3сп0лнихомсz стeзь и3 поги1бели и3 ходи1хомъ въ пусты6ни непроходи6мыz, пути1 же гDнz не ўвёдэхомъ. | Ми сповнилися ділами беззаконня і погибелі і ходили непрохідними пустелями, а путі Господнього не пізнали. |
|
8
|
8
|
| Что2 п0льзова нaмъ гордhнz, и3 богaтство съ величaніемъ что2 воздадE нaмъ; | Яку користь принесла нам зарозумілість, і що дало нам багатство з марнославством? |
|
9
|
9
|
| Преид0ша вс‰ w4на ћкw сёнь и3 ћкw вёсть претекaющаz. | Усе це минуло як тінь і як поголоска швидкоплинна. |
|
10
|
10
|
| Ћкw корaбль преходsй волнyющуюсz в0ду, є3гHже прох0ду нёсть стопы2 њбрэсти2, нижE стези2 шeствіz є3гw2 въ волнaхъ: | Як після проходження корабля, що йде по воді, яка хвилюється, неможливо знайти ні сліду, ні стежки дна його у хвилях; |
|
11
|
11
|
| и3ли2 ћкw пти1цы, прелетaющіz по ѓеру, ни є3ди1но њбрэтaетсz знaменіе пути2, ћзвою же смущazй біeмый дyхъ лeгкій, и3 разсэцaемый си1лою шумsщею движeніемъ кри1лъ прелетЁ, и3 посeмъ ни є3ди1но знaменіе њбрётесz прох0ду въ нeмъ: | або як від птаха, який пролітає по повітрю, ніякого не залишається знаку його путі, але легке повітря, по якому вдаряють крила і яке розсікається швидкістю руху, пройдене крилами, що рухаються, і після того не залишилося ніякого знаку проходження по ньому; |
|
12
|
12
|
| и3ли2 ћкw стрэл0ю и3спущeною на намёреное мёсто разсёченный ѓеръ внезaпу въ себЁ самёмъ заключeнъ бhсть, ћкw не познaтисz прох0ду є3S: | або як від стріли, пущеної у ціль, розділене повітря миттєво знову сходиться, так що не можна дізнатися, де пройшла вона; |
|
13
|
13
|
| тaкw и3 мы2 рождeни њскудёхомъ и3 добродётели ќбw ни є3ди1нагw знaменіz м0жемъ показaти, во ѕл0бэ же нaшей скончaхомсz. | так і ми народилися і померли, і не могли показати ніякого знаку чесноти, але виснажилися у беззаконні нашому». |
|
14
|
14
|
| И$бо ўповaніе нечести1вагw, ћкw прaхъ t вётра под8eмлемый и3 ћкw пёна мsгка t бyри раст0ргнена, и3 ћкw дhмъ t вётра разливaетсz и3 ћкw пaмzть пришeлца є3ди1нагw днE прeйде: | Бо надія нечестивого зникає, як порох, який відносить вітер, і як тонкий іній, що разноситься бурею, і як дим, що розсіюється вітром, і проходить, як пам’ять про одноденного гостя. |
|
15
|
15
|
| првdницы же во вёки живyтъ, и3 во гдЁ мздA и4хъ, и3 попечeніе и4хъ ў вhшнzгw: | А праведники живуть повік; нагорода їх — у Господі, і піклування про них — у Вишнього. |
|
16
|
16
|
| сегw2 рaди пріи1мутъ цrтвіе благолёпіz и3 вэнeцъ добр0ты t руки2 гDни, ћкw десни1цею покрhетъ и5хъ и3 мhшцею защи1титъ и5хъ. | Тому вони одержать царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він покриє їх правицею і захистить їх силою. |
|
17
|
17
|
| Пріи1метъ всеoрyжіе рвeніе своE и3 воwружи1тъ твaрь въ мeсть врагHмъ, | Він візьме всезброю — ревність свою, і творіння озброїть для помсти ворогам; |
|
18
|
18
|
| њблечeтсz въ брwнS прaвды и3 возложи1тъ шлeмъ сyдъ нелицемёренъ, | облачиться у броню — у правду, і покладе на Себе шолом — неупереджений суд; |
|
19
|
19
|
| пріи1метъ щи1тъ непобэди1мый препод0біе, | візьме непереможний щит — святість; |
|
20
|
20
|
| поwстри1тъ же напрaсный гнёвъ во nрyжіе: споб0ретъ же съ ни1мъ мjръ на без{мныz. | суворий гнів Він вигострить, як меч, і світ ополчиться з Ним проти безумців. |
|
21
|
21
|
| П0йдутъ правол{чныz стрёлы мHлніины, и3 ћкw t благокрyгла лyка њблакHвъ на намёреніе полетsтъ: | Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль. |
|
22
|
22
|
| и3 t каменомeтныz ћрости и3сп0лнь падyтъ грaды: вознегодyетъ на ни1хъ водA морскaz, рёки же потопsтъ нaглw: | І, як із каменометного знаряддя, із люттю посиплеться град; обуриться проти них вода морська і ріки люто потоплять їх; |
|
23
|
23
|
| сопроти1въ стaнетъ и5мъ дyхъ си1лы, и3 ћкw ви1хоръ развёетъ и5хъ: | повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх. |
|
24
|
24
|
| и3 њпустоши1тъ всю2 зeмлю беззак0ніе, и3 ѕлодёйство преврати1тъ прест0лы си1льныхъ. | Так беззаконня спустошить усю землю, і злодіяння зруйнують престоли сильних. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
