|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Тоді праведник із великою сміливістю стане перед лицем тих, які ображали його і зневажали подвиги його; | ТогдA стaнетъ во дерзновeніи мн0зэ првdникъ пред8 лицeмъ њскорби1вшихъ є3го2 и3 tметaющихъ труды2 є3гw2: |
|
2
|
2
|
| вони ж, побачивши, зніяковіють великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його | ви1дzщіи смzтyтсz стрaхомъ тsжкимъ и3 ўжaснутсz њ преслaвнэмъ спасeніи є3гw2, |
|
3
|
3
|
| і, розкаюючись і зітхаючи від стиснення духу, будуть говорити самі у собі: «це той самий, який був у нас колись посміховиськом і притчею наруги. | и3 рекyтъ въ себЁ кaющесz и3 въ тэснотЁ дyха воздыхaюще: сeй бЁ, є3г0же и3мёхомъ нёкогда въ посмёхъ и3 въ при1тчу поношeніz. |
|
4
|
4
|
| Безумні, ми вважали життя його божевіллям і смерть його безчесною! | Безyмніи, житіE є3гw2 вмэни1хомъ неи1стово и3 кончи1ну є3гw2 безчeстну: |
|
5
|
5
|
| Як же він прилічений до синів Божих, і жереб його — зі святими? | кaкw вмэни1сz въ сн7ёхъ б9іихъ, и3 во с™hхъ жрeбій є3гw2 є4сть; |
|
6
|
6
|
| Отже, ми заблукали від путі істини, і світло правди не світило нам, і сонце не осявало нас. | ?И$бо заблуди1хомъ t пути2 и4стиннагw, и3 прaвды свётъ не њблистA нaмъ, и3 с0лнце не возсіS нaмъ: |
|
7
|
7
|
| Ми сповнилися ділами беззаконня і погибелі і ходили непрохідними пустелями, а путі Господнього не пізнали. | беззак0нныхъ и3сп0лнихомсz стeзь и3 поги1бели и3 ходи1хомъ въ пусты6ни непроходи6мыz, пути1 же гDнz не ўвёдэхомъ. |
|
8
|
8
|
| Яку користь принесла нам зарозумілість, і що дало нам багатство з марнославством? | Что2 п0льзова нaмъ гордhнz, и3 богaтство съ величaніемъ что2 воздадE нaмъ; |
|
9
|
9
|
| Усе це минуло як тінь і як поголоска швидкоплинна. | Преид0ша вс‰ w4на ћкw сёнь и3 ћкw вёсть претекaющаz. |
|
10
|
10
|
| Як після проходження корабля, що йде по воді, яка хвилюється, неможливо знайти ні сліду, ні стежки дна його у хвилях; | Ћкw корaбль преходsй волнyющуюсz в0ду, є3гHже прох0ду нёсть стопы2 њбрэсти2, нижE стези2 шeствіz є3гw2 въ волнaхъ: |
|
11
|
11
|
| або як від птаха, який пролітає по повітрю, ніякого не залишається знаку його путі, але легке повітря, по якому вдаряють крила і яке розсікається швидкістю руху, пройдене крилами, що рухаються, і після того не залишилося ніякого знаку проходження по ньому; | и3ли2 ћкw пти1цы, прелетaющіz по ѓеру, ни є3ди1но њбрэтaетсz знaменіе пути2, ћзвою же смущazй біeмый дyхъ лeгкій, и3 разсэцaемый си1лою шумsщею движeніемъ кри1лъ прелетЁ, и3 посeмъ ни є3ди1но знaменіе њбрётесz прох0ду въ нeмъ: |
|
12
|
12
|
| або як від стріли, пущеної у ціль, розділене повітря миттєво знову сходиться, так що не можна дізнатися, де пройшла вона; | и3ли2 ћкw стрэл0ю и3спущeною на намёреное мёсто разсёченный ѓеръ внезaпу въ себЁ самёмъ заключeнъ бhсть, ћкw не познaтисz прох0ду є3S: |
|
13
|
13
|
| так і ми народилися і померли, і не могли показати ніякого знаку чесноти, але виснажилися у беззаконні нашому». | тaкw и3 мы2 рождeни њскудёхомъ и3 добродётели ќбw ни є3ди1нагw знaменіz м0жемъ показaти, во ѕл0бэ же нaшей скончaхомсz. |
|
14
|
14
|
| Бо надія нечестивого зникає, як порох, який відносить вітер, і як тонкий іній, що разноситься бурею, і як дим, що розсіюється вітром, і проходить, як пам’ять про одноденного гостя. | И$бо ўповaніе нечести1вагw, ћкw прaхъ t вётра под8eмлемый и3 ћкw пёна мsгка t бyри раст0ргнена, и3 ћкw дhмъ t вётра разливaетсz и3 ћкw пaмzть пришeлца є3ди1нагw днE прeйде: |
|
15
|
15
|
| А праведники живуть повік; нагорода їх — у Господі, і піклування про них — у Вишнього. | првdницы же во вёки живyтъ, и3 во гдЁ мздA и4хъ, и3 попечeніе и4хъ ў вhшнzгw: |
|
16
|
16
|
| Тому вони одержать царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він покриє їх правицею і захистить їх силою. | сегw2 рaди пріи1мутъ цrтвіе благолёпіz и3 вэнeцъ добр0ты t руки2 гDни, ћкw десни1цею покрhетъ и5хъ и3 мhшцею защи1титъ и5хъ. |
|
17
|
17
|
| Він візьме всезброю — ревність свою, і творіння озброїть для помсти ворогам; | Пріи1метъ всеoрyжіе рвeніе своE и3 воwружи1тъ твaрь въ мeсть врагHмъ, |
|
18
|
18
|
| облачиться у броню — у правду, і покладе на Себе шолом — неупереджений суд; | њблечeтсz въ брwнS прaвды и3 возложи1тъ шлeмъ сyдъ нелицемёренъ, |
|
19
|
19
|
| візьме непереможний щит — святість; | пріи1метъ щи1тъ непобэди1мый препод0біе, |
|
20
|
20
|
| суворий гнів Він вигострить, як меч, і світ ополчиться з Ним проти безумців. | поwстри1тъ же напрaсный гнёвъ во nрyжіе: споб0ретъ же съ ни1мъ мjръ на без{мныz. |
|
21
|
21
|
| Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль. | П0йдутъ правол{чныz стрёлы мHлніины, и3 ћкw t благокрyгла лyка њблакHвъ на намёреніе полетsтъ: |
|
22
|
22
|
| І, як із каменометного знаряддя, із люттю посиплеться град; обуриться проти них вода морська і ріки люто потоплять їх; | и3 t каменомeтныz ћрости и3сп0лнь падyтъ грaды: вознегодyетъ на ни1хъ водA морскaz, рёки же потопsтъ нaглw: |
|
23
|
23
|
| повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх. | сопроти1въ стaнетъ и5мъ дyхъ си1лы, и3 ћкw ви1хоръ развёетъ и5хъ: |
|
24
|
24
|
| Так беззаконня спустошить усю землю, і злодіяння зруйнують престоли сильних. | и3 њпустоши1тъ всю2 зeмлю беззак0ніе, и3 ѕлодёйство преврати1тъ прест0лы си1льныхъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
