|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| Отже, слухайте, царі, і розумійте, навчіться, судді країв землі! | Слhшите u5бо, цaріе, и3 разумёйте: научи1тесz, судіи6 концє1въ земли2: |
|
2
|
2
|
| Слухайте, володарі багатьох і ті, хто пишається перед народами! | внуши1те, содержaщіи мнHжества и3 гордsщіисz њ нар0дэхъ kзhкwвъ: |
|
3
|
3
|
| Від Господа дана вам держава, і сила — від Вишнього, Який дослідить ваші діла і випробує наміри. | ћкw данA є4сть t гDа держaва вaмъ и3 си1ла t вhшнzгw, и4же и3стsжетъ дэлA в†ша и3 помышлє1ніz и3спытaетъ: |
|
4
|
4
|
| Бо ви, будучи служителями Його царства, не судили справедливо, не дотримувалися закону і не чинили за волею Божою. | ћкw слузи2 сyще цrтва є3гw2 не суди1сте прaвw, ни сохрани1сте зак0на, нижE по в0ли б9іей ходи1сте. |
|
5
|
5
|
| Страшно і скоро Він явиться вам, — і суворий суд над начальниками, | Стрaшнw и3 ск0рw kви1тсz вaмъ: ћкw сyдъ жесточaйшій преимyщымъ бывaетъ, |
|
6
|
6
|
| бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані. | и4бо мaлый дост0инъ є4сть ми1лости, си1льніи же си1льнэ и3стsзани бyдутъ. |
|
7
|
7
|
| Господь усіх не убоїться лиця і не устрашиться величі, бо Він створив і малого і великого й однаково промишляє про усіх; | Не щади1тъ бо лицA всёхъ вLка, нижE ўсрами1тсz вельм0жи, ћкw мaла и3 вели1ка сeй сотвори2, под0бнэ же проразумэвaетъ њ всёхъ: |
|
8
|
8
|
| але на начальників чекає суворе випробування. | держ†внымъ же крёпко настои1тъ и3спытaніе. |
|
9
|
9
|
| Отже, до вас, царі, слова мої, щоб ви навчилися премудрости і не падали. | Къ вaмъ u5бо, q=^, цaріе, словесA мо‰, да научи1тесz премyдрости и3 не падeте: |
|
10
|
10
|
| Бо ті, що свято охороняють святе, освятяться, і ті, хто навчився тому, знайдуть виправдання. | и4бо сохранsющіи препод0бнэ преподHбнаz препод0бни бyдутъ, и3 и5же научи1вшіисz си6мъ, њбрsщутъ tвётъ. |
|
11
|
11
|
| Отже, зажадайте слів моїх, полюбіть і навчіться. | Возжелёйте u5бо словeсъ мои1хъ, возлюби1те и3 накажи1тесz. |
|
12
|
12
|
| Премудрість світла і нев’януча, і легко споглядається тими, хто любить її, і знаходиться тими, хто шукає її; | СвэтлA и3 не ўвzдaема є4сть премyдрость, и3 ўд0бнw ви1дитсz t лю1бzщихъ ю5, и3 њбрsщетсz t и4щущихъ ю5: |
|
13
|
13
|
| вона навіть випереджає бажаючих пізнати її. | предварsетъ желaющымъ пред8увёдэтисz. |
|
14
|
14
|
| З раннього ранку той, хто шукає її, не стомиться, бо знайде її, що сидить біля дверей його. | Ќтреневавый къ нeй не ўтруди1тсz: присэдsщую бо њбрsщетъ при вратёхъ свои1хъ. |
|
15
|
15
|
| Думати про неї уже є досконалістю розуму, і той, хто пильнує заради неї, швидко звільниться від турбот, | Е$же бо мhслити њ нeй, рaзума (є4сть) совершeнство, и3 бдsй є3S рaди вск0рэ без8 печaли бyдетъ: |
|
16
|
16
|
| бо вона сама обходить і шукає достойних її, і прихильно являється їм на шляхах, і при всякій думці зустрічається з ними. | ћкw дост0йныхъ є3S самA њбх0дитъ и4щущи, и3 на стезsхъ показyетсz и5мъ благопріsтнw, и3 во всeмъ провидёніи срэтaетъ и5хъ. |
|
17
|
17
|
| Початок її є щире бажання навчання, | Начaло бо є3S и4стиннэйшее наказaніz возжелёніе, |
|
18
|
18
|
| а турбота про навчання — любов, любов же — збереження законів її, а збереження законів — запорука безсмертя, | попечeніе же наказaніz любы2, любh же хранeніе зак0нwвъ є3S, |
|
19
|
19
|
| а безсмертя наближає до Бога; | хранeніе же зак0нwвъ ўтверждeніе нерастлёніz (є4сть), нерастлёніе же твори1тъ бли1з8 бhти бGа: |
|
20
|
20
|
| тому бажання премудрости підносить до царства. | возжелёніе u5бо премyдрости возв0дитъ къ цrтву (вёчному). |
|
21
|
21
|
| Отже, володарі народів, якщо ви насолоджуєтеся престолами і скіпетрами, то вшануйте премудрість, щоб вам царювати повіки. | Ѓще u5бо наслаждaетесz прест0лами и3 ски6птры, q=^, цaріе людjй, почти1те премyдрость, да во вёки цaрствуете. |
|
22
|
22
|
| Що ж є премудрість, і як вона сталася, я сповіщу, | Чт0 же є4сть премyдрость, и3 кaкw бhсть, возвэщY, |
|
23
|
23
|
| і не приховаю від вас таємниць, але досліджу від початку народження, | и3 не ўтаю2 t вaсъ т†инъ, но t начaла рождeніz и3зслёжду, |
|
24
|
24
|
| і відкрию пізнання її, і не ухилюся від істини; | и3 положY на свётъ рaзумъ є3S и3 не преминyю и4стины, |
|
25
|
25
|
| і не піду разом із тими, хто тане від заздрощів, бо такий не буде причастником премудрости. | нижE зaвистію тaющему спyтьствую, ћкw сeй не бyдетъ причaстникъ премyдрости. |
|
26
|
26
|
| Велика кількість мудрих — спасіння світу, і цар розумний — добробут народу. | Мн0жество же премyдрыхъ спасeніе мjру, и3 цaрь премyдръ ўтверждeніе лю1демъ. |
|
27
|
27
|
| Отже, учіться від слів моїх, і одержите користь. | Сегw2 рaди пріими1те наказaніе по словесє1мъ мои6мъ, и3 полeзно бyдетъ вaмъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
