Осла́би, оста́ви, прости́, Бо́же, прегріше́нія на́ша, во́льная і нево́льная, я́же в сло́ві і в ді́лі, я́же в ві́дінії і не в ві́дінії, я́же во дні і в нощі́, я́же во умі́ і в помишле́нії: вся нам прости́, я́ко Благ і Человіколю́бець.

Потім замість прощення:

Полегши, відпусти, прости, Боже, провини наші вільні й невільні, словом чи ділом, свідомі чи несвідомі, вдень чи вночі, чи в думках, чи в помислах скоєні, – все нам прости, бо Ти Благий і Людинолюбний.