Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас; вся́каго бо отві́та недоумі́юще, сію́ Ті моли́тву я́ко Влади́ці грі́шнії прино́сим: поми́луй нас.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.

Го́споди, поми́луй нас, на Тя бо упова́хом; не прогні́вайся на ни зіло́, ніже́ пом'яни́ беззако́ній на́ших, но при́зри і ни́ні я́ко Благоутро́бен, і ізба́ви ни от враг на́ших; Ти бо єси́ Бог наш, і ми, лю́діє Твої́, всі діла́ руку́ Твоє́ю, і і́м'я Твоє́ призива́єм.

І ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Милосе́рдія две́рі отве́рзи нам, благослове́нная Богоро́дице, наді́ющіїся на Тя да не поги́бнем, но да ізба́вимся Тобо́ю от бід. Ти бо єси́ спасе́ніє ро́да христия́нськаго.

Го́споди, поми́луй. [12 разів]

Памі́луй нас, Го́спадзі, памі́луй нас; бо, нія́кага апраўда́ння не знахо́дзячы, гэ́тую малі́тву Табе́ як Уладару́ мы, грэ́шныя, прыно́сім: памі́луй нас.

Сла́ва Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Духу.

Го́спадзі, памі́луй нас, бо мы на Цябе́ спадзяёмся ^*; не загне́вайся на нас ве́льмі і не ўспаміна́й беззако́нняў на́шых, а паглядзі́ і цяпе́р, як міласэ́рны, і збаў нас ад во́рагаў на́шых; бо Ты Бог наш і мы лю́дзі Твае́, усе — стварэ́нне рук Тваі́х і імя́ Тваё прызыва́ем.

І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амі́нь.

Міласэ́рнасці дзве́ры адчыні́ нам, благаславе́нная Багаро́дзіца, каб мы, ма́ючы надзе́ю на Цябе́, не загі́нулі, а каб пазба́віліся праз Цябе́ ад бед, бо Ты — спасе́нне ро́ду хрысція́нскага.

Го́спадзі, памі́луй. (12 разоў)