Во всю зе́млю ізи́де віща́ніє твоє́, / я́ко приє́мшую сло́во твоє́, / і́мже боголі́пно научи́л єси́, / єстество́ су́щих уясни́л єси́, / челові́чеськія оби́чаї украси́л єси́. / Ца́рськоє свяще́ніє, о́тче преподо́бне, / моли́ Христа́ Бо́га // спасти́ся душа́м на́шим.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.

Пролунала твоя проповідь по всій землі, що прийняла слово твоє, яким достойно навчав ти, природу єства з’ясував ти; людські звичаї впорядкував ти, царське священство, преподобний отче Василію, моли Христа Бога за спасіння душ наших.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

Яви́лся єси́ основа́ніє непоколеби́моє Це́ркве, / подая́ всім некра́домоє госпо́дство челові́ком, / запечатлі́я твої́ми велі́ньми, // небоявле́нне Васи́ліє преподо́бне.

І ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Явився єси основою Церкви непохитною, подаючи всім людям скарб невідійманий, правилами твоїми запечатавши, від неба явлений Василію преподобний.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Предста́тельство христия́н непости́дноє, хода́тайство ко Творцю́ непрело́жноє, не пре́зри грі́шних моле́ній гла́си, но предвари́, я́ко Блага́я, на по́мощ нас, ві́рно зову́щих Ті: ускори́ на моли́тву і потщи́ся на умоле́ніє, предста́тельствующи при́сно, Богоро́дице, чту́щих Тя.

Заступнице християн усердная, Молитвенице до Творця надійная, не погордуй молитвами грішників, але поспішися, як благая, на поміч нам, що з вірою взиваємо до Тебе: поспішися на молитву і скоро прийди на благання, бо Ти заступаєшся завжди за тих, що почитають Тебе, Богородице.