Кафизма 15
|
Каfjсма є7i.
|
Псалом 105
|
Paл0мъ Rє7.
|
Аллилу́я, 105.1Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.2Кто возглаго́леть си́ли Госпо́дні, сли́шани сотвори́ть вся хвали́ Єго́?3Блаже́нні храня́щії суд і творя́щії пра́вду во вся́коє вре́м'я.4Пом'яни́ нас, Го́споди, во благоволе́нії люді́й Твої́х, посіти́ нас спасе́нієм Твої́м,5ви́діти во бла́гості ізбра́нния Твоя́, возвесели́тися в весе́лії язи́ка Твоєго́, хвали́тися с достоя́нієм Твої́м.6Согріши́хом со отці́ на́шими, беззако́нновахом, непра́вдовахом;7отці́ на́ші во Єги́пті не разумі́ша чуде́с Твої́х, ні пом'яну́ша мно́жества ми́лости Твоєя́; і преогорчи́ша восходя́ще в Чермно́є мо́ре.8І спасе́ їх і́мене Своєго́ ра́ди, сказа́ти си́лу Свою́;9і запрети́ Чермно́му мо́рю, і ізся́че; і наста́ви* я в бе́здні я́ко в пусти́ні.10І спасе́ я із руки́ ненави́дящих і ізба́ви я із руки́ враго́в.11Покри́ вода́ стужа́ющия їм; ні єди́н от них ізби́сть.12І ві́роваша словесі́ Єго́ і воспі́ша хвалу́ Єго́.13Ускори́ша, заби́ша діла́ Єго́, не стерпі́ша сові́та Єго́;14і похоті́ша жела́нію в пусти́ні і іскуси́ша Бо́га в безво́дній.15І даде́ їм проше́ніє їх, посла́ си́тость в ду́ші їх.16І прогні́ваша Моїсе́я в стану́, Ааро́на, свята́го Госпо́дня.17Отве́рзеся земля́ і пожре́ Дафа́на і покри́ на со́нмищи Авиро́на;18і разжже́ся огнь в со́нмі їх, пла́мень попали́ грі́шники.19І сотвори́ша тельця́ в Хори́ві і поклони́шася істука́нному;20і ізміни́ша сла́ву Єго́ в подо́біє тельця́ яду́щаго траву́.21І заби́ша Бо́га спаса́ющаго їх, сотво́ршаго ве́лія во Єги́пті,22чудеса́ в землі́ Ха́мові, стра́шная в мо́рі Чермні́м.23І рече́ потреби́ти їх, а́ще не би Моїсе́й ізбра́нний Єго́ стал в сокруше́нії пред Ним, возврати́ти я́рость Єго́, да не погуби́ть їх.24І унічижи́ша зе́млю жела́нную, не я́ша ві́ри словесі́ Єго́;25і поропта́ша в селе́ніїх свої́х, не усли́шаша гла́са Госпо́дня.26І воздви́же ру́ку Свою́ на ня, низложи́ти я в пусти́ні,27і низложи́ти сі́м'я їх во язи́ціх, і расточи́ти я в страни́.28І причасти́шася Веєльфего́ру і снідо́ша же́ртви ме́ртвих;29і раздражи́ша Єго́ в начина́ніїх свої́х, і умно́жися в них паде́ніє.30І ста Фінеє́с і уми́лостиви, і преста́ січ;31і вміни́ся єму́ в пра́вду, в род і род до ві́ка.32І прогні́ваша єго́ на воді́ преріка́нія, і озло́блен бисть Моїсе́й їх ра́ди;33я́ко преогорчи́ша дух єго́ і ра́знствова устна́ма свої́ма.34Не потреби́ша язи́ки, я́же рече́ Госпо́дь їм.35І сміси́шася во язи́ціх і навико́ша діло́м їх;36і порабо́таша істука́нним їх, і бисть їм в собла́зн.37І пожро́ша си́ни своя́ і дще́рі своя́ бісово́м,38і пролія́ша кров непови́нную, кров сино́в свої́х і дще́рей, я́же пожро́ша істука́нним ханаа́нським; і убіє́на бисть земля́ їх кровми́39і оскверни́ся в ді́ліх їх; і соблуди́ша в начина́ніїх свої́х.40І разгні́вася я́ростію Госпо́дь на лю́ди Своя́ і омерзи́ достоя́ніє Своє́;41і предаде́ я в ру́ки враго́в, і облада́ша ї́ми ненави́дящії їх.42І стужи́ша їм вразі́ їх; і смири́шася под рука́ми їх.43Мно́жицею ізба́ви я; ті́ї же преогорчи́ша Єго́ сові́том свої́м, і смири́шася в беззако́ніїх свої́х.44І ви́ді Госпо́дь, внегда́ скорбі́ти їм, внегда́ усли́шаше моле́ніє їх;45і пом'яну́ заві́т Свой, і раска́яся по мно́жеству ми́лости Своєя́;46і даде́ я в щедро́ти пред всі́ми пліни́вшими я.47Спаси́ ни, Го́споди, Бо́же наш, і собери́ ни от язи́к, іспові́датися і́мені Твоєму́ свято́му, хвали́тися во хвалі́ Твоє́й.48Благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев от ві́ка і до ві́ка. І реку́ть всі лю́діє: бу́ди, бу́ди!Сла́ва: | Ґллилyіа, Rе7.№.И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.в7.Кто2 возглаг0летъ си6лы гDни, слы6шаны сотвори1тъ вс‰ хвалы6 є3гw2;G.Бlжeни хранsщіи сyдъ и3 творsщіи прaвду во всsкое врeмz.д7.Помzни2 нaсъ, гDи, во бlговолeніи людjй твои1хъ, посэти2 нaсъ спcніемъ твои1мъ,є7.ви1дэти во блaгости и3збр†нныz тво‰, возвесели1тисz въ весeліи kзhка твоегw2, хвали1тисz съ достоsніемъ твои1мъ.ѕ7.Согрэши1хомъ со nтцы6 нaшими, беззак0нновахомъ, непрaвдовахомъ:з7.nтцы2 нaши во є3гЂптэ не разумёша чудeсъ твои1хъ, ни помzнyша мн0жества млcти твоеS: и3 преwгорчи1ша восходsще въ чермн0е м0ре.}.И# сп7сE и5хъ и4мене своегw2 рaди, сказaти си1лу свою2:f7.и3 запрети2 чермн0му м0рю, и3 и3зсsче: и3 настaви* | въ бeзднэ ћкw въ пустhни.‹.И# сп7сE | и3з8 руки2 ненави1дzщихъ и3 и3збaви | и3з8 руки2 врагHвъ.№i.Покры2 водA стужaющыz и5мъ: ни є3ди1нъ t ни1хъ и3збhсть.в7i.И# вёроваша словеси2 є3гw2 и3 воспёша хвалY є3гw2.Gi.Ўскори1ша, забhша дэлA є3гw2, не стерпёша совёта є3гw2:д7i.и3 похотёша желaнію въ пустhни и3 и3скуси1ша бGа въ безв0днэй.є7i.И# дадE и5мъ прошeніе и4хъ, послA сhтость въ дyшы и4хъ.ѕ7i.И# прогнёваша мwmсeа въ станY, ґарHна с™aго гDнz.з7i.Tвeрзесz землS и3 пожрE даfaна и3 покры2 на с0нмищи ґвірHна:}i.и3 разжжeсz џгнь въ с0нмэ и4хъ, плaмень попали2 грёшники.f7i.И# сотвори1ша телцA въ хwри1вэ и3 поклони1шасz и3стукaнному:к7.и3 и3змэни1ша слaву є3гw2 въ под0біе телцA kдyщагw травY.к7а.И# забhша бGа сп7сaющаго и5хъ, сотв0ршаго вє1ліz во є3гЂптэ,к7в.чудесA въ земли2 хaмовэ, стр†шнаz въ м0ри чермнёмъ.к7г.И# речE потреби1ти и5хъ, ѓще не бы2 мwmсeй и3збрaнный є3гw2 стaлъ въ сокрушeніи пред8 ни1мъ, возврати1ти ћрость є3гw2, да не погуби1тъ и5хъ.к7д.И# ўничижи1ша зeмлю желaнную, не ћша вёры словеси2 є3гw2:к7є.и3 пороптaша въ селeніихъ свои1хъ, не ўслhшаша глaса гDнz.к7ѕ.И# воздви1же рyку свою2 на нS, низложи1ти | въ пустhни,к7з.и3 низложи1ти сёмz и4хъ во kзhцэхъ, и3 расточи1ти | въ страны6.к7и.И# причасти1шасz веельфегHру и3 снэд0ша жє1ртвы мeртвыхъ:к7f.и3 раздражи1ша є3го2 въ начинaніихъ свои1хъ, и3 ўмн0жисz въ ни1хъ падeніе.l.И# стA фінеeсъ и3 ўми1лостиви, и3 престA сёчь:lа.и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду, въ р0дъ и3 р0дъ до вёка.lв.И# прогнёваша є3го2 на водЁ прерэкaніz, и3 њѕл0бленъ бhсть мwmсeй и4хъ рaди:lг.ћкw преwгорчи1ша дyхъ є3гw2 и3 рaзнствова ўстнaма свои1ма.lд.Не потреби1ша kзhки, ±же речE гDь и5мъ.lє.И# смэси1шасz во kзhцэхъ и3 навык0ша дэлHмъ и4хъ:lѕ.и3 пораб0таша и3стук†ннымъ и4хъ, и3 бhсть и5мъ въ соблaзнъ.lз.И# пожр0ша сhны сво‰ и3 дщє1ри сво‰ бэсовHмъ,lи.и3 проліsша кр0вь непови1нную, кр0вь сынHвъ свои1хъ и3 дщeрей, ±же пожр0ша и3стук†ннымъ хана†нскимъ: и3 ўбіeна бhсть землS и4хъ кровьми2lf.и3 њскверни1сz въ дёлэхъ и4хъ: и3 соблуди1ша въ начинaніихъ свои1хъ.м7.И# разгнёвасz ћростію гDь на лю1ди сво‰ и3 њмерзи2 достоsніе своE:м7а.и3 предадE | въ рyки врагHвъ, и3 њбладaша и4ми ненави1дzщіи и5хъ.м7в.И# стужи1ша и5мъ врази2 и4хъ: и3 смири1шасz под8 рукaми и4хъ.м7г.Мн0жицею и3збaви |: тjи же преwгорчи1ша є3го2 совётомъ свои1мъ, и3 смири1шасz въ беззак0ніихъ свои1хъ.м7д.И# ви1дэ гDь, внегдA скорбёти и5мъ, внегдA ўслhшаше молeніе и4хъ:м7є.и3 помzнY завётъ св0й, и3 раскazсz по мн0жеству млcти своеS:м7ѕ.и3 дадE | въ щедрHты пред8 всёми плэни1вшими |.м7з.Сп7си1 ны, гDи, б9е нaшъ, и3 собери1 ны t kзы6къ, и3сповёдатисz и4мени твоемY с™0му, хвали1тисz во хвалЁ твоeй.м7и.Блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ t вёка и3 до вёка. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди, бyди.Слaва: |
Псалом 106
|
Paл0мъ Rѕ7.
|
Аллилу́я, 106.1Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.2Да реку́ть ізба́вленнії Го́сподем, ї́хже ізба́ви із руки́ врага́,3і от стран собра́ їх, от восто́к і за́пад, і сі́вера і мо́ря;4заблуди́ша в пусти́ні безво́дній, путі́ гра́да оби́тельнаго не обріто́ша;5а́лчуще і жа́ждуще, душа́ їх в них ізчезе́.6І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізба́ви я;7і наста́ви я на путь прав, вни́ти во град оби́тельний.8Да іспові́дяться* Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;9я́ко наси́тил єсть ду́шу тщу, і ду́шу а́лчущу іспо́лни благ;10сідя́щия во тьмі і сі́ні сме́ртній, окова́нния нището́ю і желі́зом,11я́ко преогорчи́ша словеса́ Бо́жія, і сові́т Ви́шняго раздражи́ша.12І смири́ся в труді́х се́рдце їх, і ізнемого́ша, і не бі помага́яй.13І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я;14і ізведе́ я із тьми і сі́ні сме́ртния, і у́зи їх растерза́.15Да іспові́дяться* Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;16я́ко сокруши́ врата́ мі́дная, і вереї́ желі́зния сломи́.17Восприя́т я от путі́ беззако́нія їх; беззако́ній бо ра́ди свої́х смири́шася.18Вся́каго бра́шна возгнуша́ся душа́ їх, і прибли́жишася до врат сме́ртних.19І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я;20посла́ сло́во своє́, і ізціли́ я, і ізба́ви я от растлі́ній їх.21Да іспові́дяться* Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;22і да пожру́ть Єму́ же́ртву хвали́ і да возвістя́ть діла́ Єго́ в ра́дості.23Сходя́щії в мо́ре в корабле́х, творя́щії ді́ланія в вода́х мно́гих,24ті́ї ви́діша діла́ Госпо́дня і чудеса́ Єго́ во глубині́.25Рече́ — і ста дух бу́рен, і вознесо́шася во́лни єго́;26восхо́дять до небе́с і низхо́дять до бездн; душа́ їх в злих та́яше;27см'ято́шася, подвиго́шася, я́ко пія́ний, і вся му́дрость їх поглощена́ бисть.28І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізведе́ я;29і повелі́ бу́рі, і ста в тишину́, і умолко́ша во́лни єго́.30І возвесели́шася, я́ко умолко́ша, і наста́ви я в приста́нище хоті́нія Своєго́.31Да іспові́дяться* Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;32да вознесу́ть єго́ в Це́ркві людсті́й, і на сіда́лищі ста́рець восхва́лять Єго́.33Положи́л єсть рі́ки в пусти́ню і ісхо́диша водна́я в жа́жду,34зе́млю плодоно́сную в сла́ность, от зло́би живу́щих на ней.35Положи́л єсть пусти́ню во єзе́ра водна́я і зе́млю безво́дную во ісхо́дища водна́я.36І насели́ та́мо а́лчущия, і соста́виша гра́ди оби́тельни;37і насі́яша се́ла, і насади́ша виногра́ди, і сотвори́ша плод жи́тен.38І благослови́ я, і умно́жишася зіло́; і скоти́ їх не ума́ли.39І ума́лишася і озло́бишася от ско́рби зол і болі́зні;40ізлія́ся унічиже́ніє на кня́зі їх, і облазни́* я по непрохо́дній, а не по путі́.41І помо́же убо́гу от нищети́ і положи́, я́ко о́вці, оте́чествія.42У́зрять пра́вії і возвеселя́ться, і вся́коє беззако́ніє загради́ть уста́ своя́.43Кто прему́др і сохрани́ть сія́? І разумі́ють ми́лості Госпо́дні.Сла́ва: | Ґллилyіа, Rѕ7.№.И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.в7.Да рекyтъ и3збaвленніи гDемъ, и5хже и3збaви и3з8 руки2 врагA,G.и3 t стрaнъ собрA и4хъ, t востHкъ и3 з†падъ, и3 сёвера и3 м0рz:д7.заблуди1ша въ пустhни безв0днэй, пути2 грaда њби1телнагw не њбрэт0ша:є7.ѓлчуще и3 жaждуще, душA и4хъ въ ни1хъ и3зчезE.ѕ7.И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ и3збaви |:з7.и3 настaви | на пyть прaвъ, вни1ти во грaдъ њби1телный.}.Да и3сповёдzтсz* гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ:f7.ћкw насhтилъ є4сть дyшу тщY, и3 дyшу ѓлчущу и3сп0лни бл†гъ:‹.сэдsщыz во тмЁ и3 сёни смeртнэй, њков†нныz нищет0ю и3 желёзомъ,№i.ћкw преwгорчи1ша словесA б9іz, и3 совётъ вhшнzгw раздражи1ша.в7i.И# смири1сz въ трудёхъ сeрдце и4хъ, и3 и3знемог0ша, и3 не бЁ помагazй.Gi.И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ сп7сE |:д7i.и3 и3зведE | и3з8 тмы2 и3 сёни смeртныz, и3 ќзы и4хъ растерзA.є7i.Да и3сповёдzтсz* гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ:ѕ7i.ћкw сокруши2 вратA мBднаz, и3 верєи2 желBзныz сломи2.з7i.Воспріsтъ | t пути2 беззак0ніz и4хъ: беззак0ній бо рaди свои1хъ смири1шасz.}i.Всsкагw брaшна возгнушaсz душA и4хъ, и3 прибли1жишасz до врaтъ смeртныхъ.f7i.И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ сп7сE |:к7.послA сл0во своE, и3 и3зцэли2 |, и3 и3збaви | t растлёній и4хъ.к7а.Да и3сповёдzтсz* гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ:к7в.и3 да пожрyтъ є3мY жeртву хвалы2 и3 да возвэстsтъ дэлA є3гw2 въ рaдости.к7г.Сходsщіи въ м0ре въ кораблeхъ, творsщіи дBланіz въ водaхъ мн0гихъ,к7д.тjи ви1дэша дэлA гDнz и3 чудесA є3гw2 во глубинЁ.к7є.РечE, и3 стA дyхъ бyренъ, и3 вознес0шасz вHлны є3гw2:к7ѕ.восх0дzтъ до небeсъ и3 низх0дzтъ до бeзднъ: душA и4хъ въ ѕлhхъ тazше:к7з.смzт0шасz, подвиг0шасz ћкw піsный, и3 всS мyдрость и4хъ поглощенA бhсть.к7и.И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ и3зведE |:к7f.и3 повелЁ бyри, и3 стA въ тишинY, и3 ўмолк0ша вHлны є3гw2.l.И# возвесели1шасz, ћкw ўмолк0ша, и3 настaви | въ пристaнище хотёніz своегw2.lа.Да и3сповёдzтсz* гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ:lв.да вознесyтъ є3го2 въ цRкви людстёй, и3 на сэдaлищи стaрєцъ восхвaлzтъ є3го2.lг.Положи1лъ є4сть рёки въ пустhню и3 и3схHдиша вwднaz въ жaжду,lд.зeмлю плодон0сную въ слaность, t ѕл0бы живyщихъ на нeй.lє.Положи1лъ є4сть пустhню во є3зeра вwднaz и3 зeмлю безв0дную во и3схHдища вwднaz.lѕ.И# насели2 тaмw ѓлчущыz, и3 состaвиша грaды њби1тєлны:lз.и3 насёzша сeла, и3 насади1ша віногрaды, и3 сотвори1ша пл0дъ жи1тенъ.lи.И# блгcви2 |, и3 ўмн0жишасz ѕэлw2: и3 скоты2 и4хъ не ўмaли.lf.И# ўмaлишасz и3 њѕл0бишасz t ск0рби ѕHлъ и3 болёзни:м7.и3зліsсz ўничижeніе на кн‰зи и4хъ, и3 њблазни2* | по непрох0днэй, ґ не по пути2.м7а.И# пом0же ўб0гу t нищеты2 и3 положи2 ћкw џвцы nтeчєствіz.м7в.Ќзрzтъ прaвіи и3 возвеселsтсz, и3 всsкое беззак0ніе загради1тъ ўстA сво‰.м7г.Кто2 премyдръ и3 сохрани1тъ сі‰; и3 ўразумёютъ млcти гDни.Слaва: |
Псалом 107
|
Paл0мъ Rз7.
|
1Піснь, псало́м Дави́ду, 107.2Гото́во се́рдце моє́, Бо́же, гото́во се́рдце моє́; воспою́ і пою́ во сла́ві моє́й.3Воста́ни, сла́ва моя́, воста́ни, псалти́рю і гу́слі; воста́ну ра́но.4Іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, пою́ Тебі́ во язи́ціх;5я́ко ве́лія верху́ небе́с ми́лость Твоя́ і до о́блак і́стина Твоя́.6Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́.7я́ко да ізба́в'яться возлю́бленнії Твої́; спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м'я.8Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: вознесу́ся і разділю́ Сики́му, і удо́ль селе́ній размі́рю.9Мой єсть Галаа́д, і Мой єсть Манассі́й, і Єфре́м — заступле́ніє глави́ Моєя́; Іу́да — цар Мой,10Моа́в — коно́б упова́нія Моєго́; на Ідуме́ю наложу́ сапо́г Мой; Мні іноплеме́нници покори́шася.11Кто введе́ть м'я во град огражде́нія? Іли́ кто наста́вить м'я до Ідуме́ї?12Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших?13Даждь нам по́мощ от ско́рби, і су́єтно спасе́ніє челові́чесько.14О Бо́зі сотвори́м си́лу, і Той унічижи́ть враги́ на́ша. | №.Пёснь, pал0мъ дв7ду, Rз7.в7.Гот0во сeрдце моE, б9е, гот0во сeрдце моE: воспою2 и3 пою2 во слaвэ моeй.G.Востaни, слaва моS, востaни, pалти1рю и3 гyсли: востaну рaнw.д7.И#сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, пою2 тебЁ во kзhцэхъ:є7.ћкw вeліz верхY нб7съ млcть твоS и3 до w4блакъ и4стина твоS.ѕ7.Вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS,з7.ћкw да и3збaвzтсz возлю1бленніи твои2: сп7си2 десни1цею твоeю и3 ўслhши мS.}.БGъ возгlа во с™ёмъ своeмъ: вознесyсz и3 раздэлю2 сікjму, и3 ўд0ль селeній размёрю.f7.М0й є4сть галаaдъ, и3 м0й є4сть манассjй, и3 є3фрeмъ заступлeніе главы2 моеS: їyда цaрь м0й,‹.мwaвъ кон0бъ ўповaніz моегw2: на їдумeю наложY сап0гъ м0й: мнЁ и3ноплемє1нницы покори1шасz.№i.Кто2 введeтъ мS во грaдъ њграждeніz; и3ли2 кто2 настaвитъ мS до їдумeи;в7i.Не тh ли, б9е, tри1нувый нaсъ, и3 не и3зhдеши, б9е, въ си1лахъ нaшихъ;Gi.Дaждь нaмъ п0мощь t ск0рби: и3 сyетно спасeніе человёческо.д7i.Њ бз7э сотвори1мъ си1лу, и3 т0й ўничижи1тъ враги2 нaшz. |
Псалом 108
|
Paл0мъ R}.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 108.1Бо́же, хвали́ моєя́ не премолчи́;2я́ко уста́ грі́шнича і уста́ льсти́ваго на м'я отверзо́шася, глаго́лаша на м'я язи́ком льсти́вим,3і словеси́ ненави́стними обидо́ша м'я, і бра́шася со мно́ю ту́не.4Вмі́сто є́же люби́ти м'я, оболга́ху м'я, аз же моля́хся;5і положи́ша на м'я зла́я за блага́я, і не́нависть за возлюбле́ніє моє́.6Поста́ви на него́ грі́шника, і дия́вол да ста́неть одесну́ю єго́;7внегда́ суди́тися єму́, да ізи́деть осужде́н, і моли́тва єго́ да бу́деть в гріх.8Да бу́дуть дні́є єго́ ма́лі, і єпи́скопство єго́ да при́йметь ін;9да бу́дуть си́нове єго́ си́рі, і жена́ єго́ — вдова́;10дви́жущеся да преселя́ться си́нове єго́ і воспро́сять, да ізгна́ні бу́дуть із домо́в свої́х.11Да взи́щеть займода́вець вся, єли́ка суть єго́; і да восхи́тять чужді́ї труди́ єго́.12Да не бу́деть єму́ засту́пника, ніже́ да бу́деть ущедря́яй сироти́ єго́;13да бу́дуть ча́да єго́ в погубле́ніє, в ро́ді єди́нім да потреби́ться і́м'я єго́.14Да воспом'яне́ться беззако́ніє оте́ць єго́ пред Го́сподем, і гріх ма́тере єго́ да не очи́ститься;15да бу́дуть пред Го́сподем ви́ну, і да потреби́ться от землі́ па́м'ять їх;16зане́же не пом'яну́ сотвори́ти ми́лость, і погна́ челові́ка ни́ща і убо́га, і умиле́на се́рдцем умертви́ти.17І возлюби́ кля́тву, і при́йдеть єму́; і не восхоті́ благослове́нія, і удали́ться от него́.18І облече́ся в кля́тву, я́ко в ри́зу, і вни́де, я́ко вода́, во утро́бу єго́ і, я́ко єле́й, в ко́сті єго́;19да бу́деть єму́, я́ко ри́за, в ню́же облачи́ться, і, я́ко по́яс, і́мже ви́ну опоясу́ється.20Сіє́ ді́ло оболга́ющих м'я у Го́спода і глаго́лющих лука́вая на ду́шу мою́.21І Ти, Го́споди, Го́споди, сотвори́ со мно́ю і́мене ра́ди Твоєго́, я́ко бла́га ми́лость Твоя́;22ізба́ви м'я, я́ко нищ і убо́г єсьм аз, і се́рдце моє́ см'яте́ся внутр мене́.23Я́ко сінь, внегда́ уклони́тися єй, отя́хся; стрясо́хся, я́ко пру́зи.24Колі́на моя́ ізнемо́госта от посту, і плоть моя́ ізміни́ся єле́я ра́ди.25І аз бих поноше́ніє їм; ви́діша м'я, покива́ша глава́ми свої́ми.26Помози́ мі, Го́споди Бо́же мой, і спаси́ м'я по ми́лості Твоє́й;27і да разумі́ють, я́ко рука́ Твоя́ сія́, і Ти, Го́споди, сотвори́л єси́ ю.28Проклену́ть ті́ї, і Ти благослови́ши; востаю́щії на м'я да постидя́ться, раб же Твой возвесели́ться.29Да облеку́ться оболга́ющії м'я в срамоту́ і оде́ждуться, я́ко оде́ждою, студо́м свої́м.30Іспові́мся Го́сподеві зіло́ усти́ мої́ми і посреді́ мно́гих восхвалю́ Єго́;31я́ко преста́ одесну́ю убо́гаго, є́же спасти́ от гоня́щих ду́шу мою́.Сла́ва: | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, R}.№.Б9е, хвалы2 моеS не премолчи2:в7.ћкw ўстA грBшнича и3 ўстA льсти1вагw на мS tверз0шасz, глаг0лаша на мS љзhкомъ льсти1вымъ,G.и3 словесы2 ненави1стными њбыд0ша мS, и3 брaшасz со мн0ю тyне.д7.Вмёстw є4же люби1ти мS, њболгaху мS, ѓзъ же молsхсz:є7.и3 положи1ша на мS ѕл†z за бlг†z, и3 нeнависть за возлюблeніе моE.ѕ7.Постaви на него2 грёшника, и3 діaволъ да стaнетъ њдеснyю є3гw2:з7.внегдA суди1тисz є3мY, да и3зhдетъ њсуждeнъ, и3 моли1тва є3гw2 да бyдетъ въ грёхъ.}.Да бyдутъ днjе є3гw2 мaли, и3 є3пjскопство є3гw2 да пріи1метъ и4нъ:f7.да бyдутъ сhнове є3гw2 си1ри, и3 женA є3гw2 вдовA:‹.дви1жущесz да преселsтсz сhнове є3гw2 и3 воспр0сzтъ, да и3згнaни бyдутъ и3з8 домHвъ свои1хъ.№i.Да взhщетъ заимодaвецъ вс‰, є3ли6ка сyть є3гw2: и3 да восхи1тzтъ чуждjи труды2 є3гw2.в7i.Да не бyдетъ є3мY застyпника, нижE да бyдетъ ўщедрszй сирwты2 є3гw2:Gi.да бyдутъ ч†да є3гw2 въ погублeніе, въ р0дэ є3ди1нэмъ да потреби1тсz и4мz є3гw2.д7i.Да воспомzнeтсz беззак0ніе nтє1цъ є3гw2 пред8 гDемъ, и3 грёхъ мaтере є3гw2 да не њчи1ститсz:є7i.да бyдутъ пред8 гDемъ вhну, и3 да потреби1тсz t земли2 пaмzть и4хъ:ѕ7i.занeже не помzнY сотвори1ти ми1лость, и3 погнA человёка ни1ща и3 ўб0га, и3 ўмилeна сeрдцемъ ўмертви1ти.з7i.И# возлюби2 клsтву, и3 пріи1детъ є3мY: и3 не восхотЁ блгcвeніz, и3 ўдали1тсz t негw2.}i.И# њблечeсz въ клsтву ћкw въ ри1зу, и3 вни1де ћкw водA во ўтр0бу є3гw2 и3 ћкw є3лeй въ кHсти є3гw2:f7i.да бyдетъ є3мY ћкw ри1за, въ ню1же њблачи1тсz, и3 ћкw п0zсъ, и4мже вhну њпоzсyетсz.к7.СіE дёло њболгaющихъ мS ў гDа и3 глаг0лющихъ лук†ваz на дyшу мою2.к7а.И# ты2, гDи, гDи, сотвори2 со мн0ю и4мене рaди твоегw2, ћкw бlга млcть твоS:к7в.и3збaви мS, ћкw ни1щъ и3 ўб0гъ є4смь ѓзъ, и3 сeрдце моE смzтeсz внyтрь менє2.к7г.Ћкw сёнь, внегдA ўклони1тисz є4й, tsхсz: стрzс0хсz ћкw прyзи.к7д.Кwлёна мо‰ и3знем0госта t постA, и3 пл0ть моS и3змэни1сz є3лeа рaди.к7є.И# ѓзъ бhхъ поношeніе и5мъ: ви1дэша мS, покивaша главaми свои1ми.к7ѕ.Помози1 ми, гDи б9е м0й, и3 сп7си1 мz по млcти твоeй:к7з.и3 да разумёютъ, ћкw рукA твоS сіS, и3 ты2, гDи, сотвори1лъ є3си2 ю5.к7и.Прокленyтъ тjи, и3 ты2 блгcви1ши: востаю1щіи на мS да постыдsтсz, рaбъ же тв0й возвесели1тсz.к7f.Да њблекyтсz њболгaющіи мS въ срамотY и3 њдeждутсz ћкw nдeждою студ0мъ свои1мъ.l.И#сповёмсz гDеви ѕэлw2 ўсты6 мои1ми и3 посредЁ мн0гихъ восхвалю2 є3го2:lа.ћкw престA њдеснyю ўб0гагw, є4же спcти2 t гонsщихъ дyшу мою2.Слaва: |
Після 15-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 1:
|
По є7i-й каfjсмэ, Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: Тaже тропари2, глaсъ №:
|
Я́ко пучи́на мно́га прегріше́ній мої́х, Спа́се, і лю́ті погрузи́хся согріше́ньми мої́ми; даждь мі ру́ку, я́ко Петро́ві, і спаси́ м'я, Бо́же, і поми́луй м'я. Сла́ва: Я́ко помишле́нії лука́вими і ді́ли осуди́хся, Спа́се, мисль мі да́руй обраще́нія, Бо́же, да зову́: спаси́ м'я, Благоді́телю Благи́й, і поми́луй м'я. І ни́ні: Богоблаже́нная Отрокови́це і Пренепоро́чная, скве́рна м'я су́ща і окаля́нна, от дія́ній безмі́стних і скве́рних помишле́ній очи́сти м'я, окая́ннаго, нескве́рная і чи́стая, всесвята́я Ма́ти Ді́во. |
Ћкw пучи1на мн0га прегрэшeній мои1хъ сп7се, и3 лю1тэ погрузи1хсz согрэшeньми мои1ми: дaждь ми2 рyку ћкw петр0ви, и3 сп7си1 мz б9е, и3 поми1луй мS. Слaва: Ћкw помышлeніи лукaвыми, и3 дёлы њсуди1хсz сп7се, мhсль ми2 дaруй њбращeніz б9е, да зовY: сп7си1 мz бlгодётелю бlгjй, и3 поми1луй мS. И# нhнэ: БGобlжeннаz nтрокови1це и3 пренепор0чнаz, сквeрна мS сyща и3 њкалsнна t дэsній безмёстныхъ, и3 сквeрныхъ помышлeній, њчи1сти мS nкаsннаго, несквeрнаz и3 чcтаz, всес™az м™и дв7о. |
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
ГDи поми1луй, м7. И3 мlтва:
|
Влади́ко Го́споди Ісу́се Христе́, Ти єси́ Помо́щник мой, в рука́х Твої́х єсьм аз, помози́ мі, не оста́ви мене́ согріши́ти к Тебі́, я́ко заблужде́н єсьм. Не оста́ви м'я послі́довати во́лі пло́ті моєя́; не пре́зри м'я? Го́споди, я́ко не́мощен єсьм. Ти ві́си поле́зноє мні, не оста́ви м'я поги́бнути гріхи́ мої́ми; не оста́ви м'я, Го́споди, не отступи́ от мене́, я́ко к Тебі́ прибіго́х, научи́ м'я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой. Ісціли́ ду́шу мою́, я́ко согріши́х Ті, спаси́ м'я ра́ди ми́лости Твоєя́, я́ко пред Тобо́ю суть всі стужа́ющії мі; і ність мні іно́є прибі́жище, то́кмо Ти, Го́споди. Да постидя́ться у́бо всі востаю́щії на м'я і і́щущії ду́шу мою́, є́же потреби́ти ю; я́ко Ти єси́ єди́н си́льний, Го́споди, во всіх, і Твоя́ єсть сла́ва во ві́ки віко́в, амі́нь. |
ВLко гDи ї}се хrтE, ты2 є3си2 пом0щникъ м0й, въ рукaхъ твои1хъ є4смь ѓзъ, помози1 ми, не њстaви менE согрэши1ти къ тебЁ, ћкw заблуждeнъ є4смь. Не њстaви мS послёдовати в0ли пл0ти моеS: не прeзри мS гDи, ћкw нeмощенъ є4смь. Ты2 вёси полeзное мнЁ, не њстaви мS поги1бнути грэхи2 мои1ми: не њстaви мS гDи, не tступи2 t менE, ћкw къ тебЁ прибэг0хъ, научи1 мz твори1ти в0лю твою2, ћкw ты2 є3си2 бGъ м0й. И#сцэли2 дyшу мою2, ћкw согрэши1хъ ти2, сп7си1 мz рaди млcти твоеS, ћкw пред8 тоб0ю сyть вси2 стужaющіи ми2: и3 нёсть мнЁ и3н0е прибёжище, т0кмw ты2 гDи. Да постыдsтсz ќбw вси2 востаю1щіи на мS, и3 и4щущіи дyшу мою2, є4же потреби1ти ю5: ћкw ты2 є3си2 є3ди1нъ си1льный гDи во всёхъ, и3 твоS є4сть слaва во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |