Молитви перед читанням Псалтиря
|
Мlтвы пред8 чтeніемъ pалтhри
|
Про те, яким чином слід співати Псалтир, дотримуючись розумної послідовності. Якщо священик, то виголошує: Благослове́н Бог наш всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Якщо мирянин, то промовляє зворушено: Моли́твами святи́х оте́ць на́ших, Го́споди Ісу́се Христе́ Бо́же наш, поми́луй нас, амі́нь. Сла́ва Тебі́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́. Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша. Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі] Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди. Го́споди, поми́луй. [Тричі] Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго. Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас; вся́каго бо отві́та недоумі́юще, сію́ Ті моли́тву я́ко Влади́ці грі́шнії прино́сим: поми́луй нас. Сла́ва: Честно́є проро́ка Твоєго́ Го́споди, торжество́, не́бо Це́рков показа́, с челові́ки лику́ють а́нгели. Того́ моли́твами, Христе́ Бо́же, в ми́рі упра́ви живо́т наш, да поє́м Ті: аллилу́я. І ни́ні: Мно́гая мно́жества мої́х, Богоро́дице, прегріше́ній, к Тебі́ прибіго́х, Чи́стая, спасе́нія тре́буя: посіти́ немощству́ющую мою́ ду́шу, і моли́ Си́на Твоєго́ і Бо́га на́шего да́ти мі оставле́ніє, я́же соді́ях лю́тих, єди́на Благослове́нная. Го́споди, поми́луй. 40 разів. І поклонися скільки можеш. Всесвята́я Тро́йце, Бо́же і Соді́телю всего́ ми́ра, поспіши́ і напра́ви се́рдце моє́ нача́ти с ра́зумом і конча́ти ді́ли благи́ми Богодухнове́нния сія́ кни́ги, я́же Святи́й Дух усти́ Дави́дови отри́гну, ї́хже ни́ні хощу́ глаго́лати аз, недосто́йний; разумі́я же своє́ неві́жество, припа́дая молю́ся Ті, і є́же от Тебе́ по́мощі прося́; Го́споди, упра́ви ум мой, і утверди́ се́рдце моє́, не о глаго́ланії усте́н стужа́ти си, но о ра́зумі глаго́лемих весели́тися, і пригото́витися на творе́ніє до́брих діл, я́же учу́ся, і глаго́лю; да до́брими ді́ли просвіще́н, на Суди́щі десни́я Ті страни́ прича́стник бу́ду со всі́ми ізбра́нними Твої́ми. І ни́ні, Влади́ко, благослови́, да воздохну́в от се́рдця, і язи́ком воспою́, глаго́ля си́це; Прийді́те, поклоні́мся Царе́ві на́шему Бо́гу. Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Христу́, Царе́ві на́шему Бо́гу. Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Самому́ Христу́, Царе́ві і Бо́гу на́шему. Також постій трохи, аж поки заспокояться усі почуття. А тоді — почни, але не одразу, без лінощів, зі зворушенням і смиренням у серці, і скажи так: Блаже́н муж: тихо і розумно, з увагою, не поспішаючи, не поквапом, а так, щоб розумом збагнути те, що говориться. |
Разyмно да бyдетъ, кaкw подобaетъ nс0бь пёти pалти1рь. Ѓще їерeй, глаг0летъ: Бlгословeнъ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ѓще ли ни2, глаг0ли ўмилeннw: Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї}се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ, ґми1нь. Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ. ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2, бlже, дyшы нaшz. С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ, три1жды. Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди. ГDи, поми1луй. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw. Поми1луй нaсъ гDи, поми1луй нaсъ: всsкагw бо tвёта недоумёюще, сію1 ти мlтву ћкw вLцэ грёшніи прин0симъ: поми1луй нaсъ. Слaва: ЧCтн0е прbр0ка твоегw2 гDи, торжество2, нeбо цRковь показA, съ человёки ликyютъ ѓгGли. Тогw2 мlтвами хrтE б9е, въ ми1рэ ўпрaви жив0тъ нaшъ, да поeмъ ти2: ґллилyіа. И# нhнэ: МнHгаz мн0жєства мои1хъ бцdе, прегрэшeній, къ тебЁ прибэг0хъ чcтаz, сп7сeніz трeбуz: посэти2 немощствyющую мою2 дyшу, и3 моли2 сн7а твоего2 и3 бGа нaшего, дaти ми2 њставлeніе, ±же содёzхъ лю1тыхъ, є3ди1на бlгословeннаz. ГDи поми1луй, м7. И# поклони1сz є3ли1кw ти2 м0щно. Всес™az трbце, б9е и3 содётелю всегw2 мjра, поспэши2 и3 напрaви сeрдце моE, начaти съ рaзумомъ, и3 кончaти дёлы бlги1ми бGодухновє1нныz сі‰ кни6ги, ±же с™hй д¦ъ ўсты2 дв7дwвы tрhгну, и5хже нhнэ хощY глаг0лати ѓзъ недост0йный: разумёz же своE невёжество, припaдаz молю1сz ти2, и3 є4же t тебE п0мощи просS: гDи, ўпрaви ќмъ м0й, и3 ўтверди2 сeрдце моE, не њ глаг0ланіи ўстeнъ стужaти си2, но њ рaзумэ глаг0лемыхъ весели1тисz, и3 пригот0витисz на творeніе д0брыхъ дёлъ, ±же ўчyсz, и3 глаг0лю: да д0брыми дёлы просвэщeнъ, на суди1щи деснhz ти2 страны2 причaстникъ бyду, со всёми и3збрaнными твои1ми. И# нhнэ вLко, бlгослови2, да воздохнyвъ t сeрдца, и3 љзhкомъ воспою2, глаг0лz си1це: Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу. Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY цReви нaшему бGу. Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY цReви и3 бGу нaшему. Тaже пост0й мaлw, д0ндеже ўтишaтсz вс‰ чyвства: тогдA сотвори2 начaло не вск0рэ, без8 лёности, со ўмилeніемъ и3 сокрушeннымъ сeрдцемъ. Рцы2 сіE: Бlжeнъ мyжъ: ти1хъ и3 разyмнw, со внимaніемъ, ґ не борзsсz, ћкоже и3 ўм0мъ разумэвaти глаг0лємаz. |