|
Після завершення читання кількох кафизм, або всього Псалтиря і пісень:
|
По совершeніи же нёколикихъ каfjсмъ, и3ли2 всегw2 pалти1рz, и3 пёсней:
|
|
Досто́йно єсть я́ко воі́стину блажи́ти Тя, Богоро́дицю, Присноблаже́нную і Пренепоро́чную і Ма́тер Бо́га на́шего. Честні́йшую Херуви́м і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм. Або: О Тебі́ ра́дується, Благода́тная, вся́кая твар, / А́нгельський собо́р і челові́чеський род, / освяще́нний Хра́ме, і Раю́ слове́сний. Ді́вственная Похвало́, / із Нея́же Бог воплоти́ся, і Младе́нець бисть, / пре́жде вік сий Бог наш; / ложесна́ бо Твоя́ престо́л сотвори́, / і чре́во Твоє́ простра́нніє небе́с соді́ла. / О Тебі́ ра́дується, Благода́тная, вся́кая твар, сла́ва Тебі́. Трисвято́є. І по О́тче наш: |
Дост0йно є4сть ћкw вои1стинну, бlжи1ти тS бцdу, приснобlжeнную, и3 пренепор0чную, и3 м™рь бGа нaшегw. ЧCтнёйшую херув‡мъ, и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величaемъ. И#ли2: Њ тебЁ рaдуетсz бlгодaтнаz всsкаz твaрь, / ѓгGльскій соб0ръ, и3 чlвёческій р0дъ, / њсщ7eнный хрaме, и3 раю2 словeсный: дв7ственнаz похвало2, / и3з8 неsже бGъ воплоти1сz, и3 мLнецъ бhсть, / прeжде вBкъ сhй бGъ нaшъ: / ложеснa бо тво‰ пrт0лъ сотвори2, / и3 чрeво твоE прострaннэе нб7съ содёла. / Њ тебЁ рaдуетсz, бlгодaтнаz, всsкаz твaрь, слaва тебЁ. Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: |
|
Тропарі, глас 6
|
Тропари2, глaсъ ѕ7:
|
|
Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас, вся́каго бо отві́та недоумі́юще, сію́ Ті моли́тву я́ко Влади́ці грі́шнії прино́сим: поми́луй нас. Сла́ва: Честно́є проро́ка Твоєго́ Го́споди торжество́, не́бо Це́рков показа́, с челові́ки лику́ють а́нгели. Того́ моли́твами, Христе́ Бо́же, в ми́рі упра́ви живо́т наш, да поє́м Ті: аллилу́я. І ни́ні: Мно́гая мно́жества мої́х, Богоро́дице, прегріше́ній; к Тебі́ прибіго́х, Чи́стая, спасе́нія тре́буя. Посіти́ немощству́ющую мою́ ду́шу, і моли́ Си́на Твоєго́ і Бо́га на́шего да́ти мі оставле́ніє, я́же соді́ях лю́тих, єди́на Благослове́нная. Потім, Го́споди, поми́луй. [40 разів.] |
Поми1луй нaсъ гDи, поми1луй нaсъ, всsкагw бо tвёта недоумёюще, сію1 ти мlтву ћкw вLцэ грёшніи прин0симъ: поми1луй нaсъ. Слaва: ЧCтн0е прbр0ка твоегw2 гDи торжество2, нб7о цRковь показA, съ человёки ликyютъ ѓгGли. Тогw2 мlтвами хrтE б9е, въ ми1рэ ўпрaви жив0тъ нaшъ, да поeмъ ти2: ґллилyіа. И# нhнэ: МнHгаz мн0жєства мои1хъ, бцdе, прегрэшeній: къ тебЁ прибэг0хъ чcтаz, сп7сeніz трeбуz. Посэти2 немощствyющую мою2 дyшу, и3 моли2 сн7а твоего2 и3 бGа нaшего, дaти ми2 њставлeніе, ±же содёzхъ лю1тыхъ, є3ди1на бlгословeннаz. Тaже, ГDи поми1луй, [м7.] |
|
І поклонів, скільки можливо, з молитвою святого Єфрема:
|
И# покл0нwвъ, є3ли1кw м0щно, съ мlтвою с™aгw є3фрeма:
|
|
Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́, дух пра́здности, уни́нія, любонача́лія і праздносло́вія не даждь мі. [Поклін] Дух же цілому́дрія, смиренному́дрія, терпі́нія і любве́ да́руй мі, рабу́ Твоєму́. [Поклін] Єй, Го́споди, Царю́, да́руй мі зрі́ти моя́ прегріше́нія і не осужда́ти бра́та моєго́, я́ко благослове́н єси́ во ві́ки віко́в. [Поклін] |
ГDи и3 вLко животA моегw2, дyхъ прaздности, ўнhніz, любоначaліz и3 праздносл0віz не дaждь ми2. [Покл0нъ.] Дyхъ же цэломyдріz, смиреномyдріz, терпёніz и3 любвE, дaруй ми2 рабY твоемY. [Покл0нъ.] Е$й гDи цRю2, дaруй ми2 зрёти мо‰ прегрэшє1ніz, и3 не њсуждaти брaта моегw2: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ. [Покл0нъ.] |
|
Після цього промовляй молитву цю з увагою:
|
Посeмъ глаг0ли мlтву сію2 со внимaніемъ:
|
|
Многоми́лостиве і преми́лостиве Го́споди, і всего́ добра́ Да́телю Человіколю́бче, і всея́ вселе́нния Царю́ многоімени́тий, Влади́ко і Го́споди, нищ і убо́г єсьм аз, дерза́ю призива́ти чу́дноє і стра́шноє і свято́є і́м'я Твоє́, єго́же вся твар Небе́сних Сил стра́хом трепе́щуть; ни́зу на землі́ неізрече́ннаго Твоєго́ человіколю́бія смотре́ніє удиви́л єси́, посла́нієм возлю́бленнаго Твоєго́ О́трока. Єго́же от безнача́льних нідр Твоєя́ Оте́чеськия сла́ви неразлу́чним Бо́жество́м отри́гнул єси́, да челові́ки со а́нгели во єди́н соста́в устро́їть. Пом'яни́, Го́споди, моєго́ уни́нія смире́ніє; кал сий і персть, Тебе́, неізглаго́ланнаго Сві́та призива́ю, не́мощію пло́ті обложе́н, ю́же ми́лостивні сло́во Твоє́ понесе́, і сме́ртію Своє́ю от рабо́ти вра́жия свободи́л єсть ду́ші на́ша, да о́бщники вся, і́же ві́рою яре́м рабо́ти Твоєя́ на ся взе́мшия, сла́ви Твоєя́ сподо́бить їх, от нея́же сатана́ льсти́вий отпаде́. Поми́луй м'я, омраче́ннаго гріхо́вними по́мисли, возведи́ ум мой уда́вленний те́рнієм лі́ности і ляди́ною непоко́рства; утверди́ се́рдце моє́ по Тебі́ горі́ти, очи́ма мої́ма істо́чник слез посли́ і на коне́ць ісхо́да душі́ моєя́ сотвори́ м'я безпоро́чна Твоєго́ уго́дника, наставля́я м'я к Тебі́ подвиза́тися усе́рдно. Пом'яни́, Го́споди, роди́телі моя́ милосе́рдієм Твої́м і вся бли́жнія моя́, і бра́тію, і дру́ги, і сосі́ди, і вся правосла́вния христия́ни, і спаси́ м'я моли́твами всіх святи́х; і прийми́ в честь сія́ псалми́ і моли́тви, я́же глаго́лах пред Тобо́ю за ся, і не ме́рзко Ті бу́ди с воздиха́нієм моле́ніє сіє́, я́ко ми́лостив сий і Человіколю́бець, і Тебе́, Безнача́льнаго Отця́, сла́вим, со Єдиноро́дним Твої́м Си́ном, і со Святи́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
Многомлcтиве и3 премлcтиве гDи, и3 всегw2 добрA дaтелю чlвэколю1бче, и3 всеS вселeнныz цRю2 многоимени1тый, вLко и3 гDи, ни1щъ и3 ўб0гъ є4смь ѓзъ, дерзaю призывaти чyдное и3 стрaшное и3 с™0е и4мz твоE, є3гHже всS твaрь нбcныхъ си1лъ стрaхомъ трепeщутъ: ни1зу на земли2 неизречeннагw твоегw2 чlвэколю1біz смотрeніе ўдиви1лъ є3си2, послaніемъ возлю1бленнагw твоегw2 џтрока. Е#г0же t безначaльныхъ нёдръ твоеS n§ескіz слaвы, неразлyчнымъ б9еств0мъ tрhгнулъ є3си2, да человёки со ѓгGлы во є3ди1нъ состaвъ ўстр0итъ. Помzни2, гDи, моегw2 ўнhніz смирeніе: кaлъ сhй и3 пeрсть, тебE неизглаг0ланнаго свёта призывaю, нeмощію пл0ти њбложeнъ, ю4же млcтивнэ сл0во твоE понесE, и3 смeртію своeю t раб0ты врaжіz свободи1лъ є4сть дyшы нaшz, да џбщники вс‰, и5же вёрою kрeмъ раб0ты твоеS на сS взeмшыz, слaвы твоеS спод0битъ и5хъ, t неsже сатанA льсти1вый tпадE. Поми1луй мS њмрачeннаго грэх0вными п0мыслы, возведи2 ќмъ м0й ўдaвленный тeрніемъ лёности, и3 лzди1ною непок0рства: ўтверди2 сeрдце моE по тебЁ горёти, nчи1ма мои1ма и3ст0чникъ слeзъ посли2, и3 на конeцъ и3сх0да души2 моеS, сотвори1 мz безпор0чна твоего2 ўг0дника, наставлsz мS къ тебЁ подвизaтисz ўсeрднw. Помzни2 гDи, роди1тели мо‰ млcрдіемъ твои1мъ, и3 вс‰ бли6жніz мо‰, и3 брaтію, и3 дрyги, и3 сосёды, и3 вс‰ правосл†вныz хrтіaны, и3 сп7си1 мz мlтвами всёхъ с™hхъ: и3 пріими2 въ чeсть сі‰ pалмы2 и3 мlтвы, ±же глаг0лахъ пред8 тоб0ю за сS, и3 не мeрзко ти2 бyди съ воздыхaніемъ молeніе сіE, ћкw млcтивъ сhй и3 чlвэколю1бецъ, и3 тебE безначaльнаго nц7A слaвимъ, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 со с™hмъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
|
Після цього,
|
Посeмъ,
|
|
Честні́йшую Херуви́м, і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм. Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. [Тричі] Благослови́. Якщо священик, то закінчує ієрейським чином. Якщо ж чернець або мирянин, закінчує так: Го́споди Ісу́се Христе́, Си́не Бо́жий, моли́тв ра́ди Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере, си́лою Честна́го і Животворя́щаго Креста́, і святи́х Небе́сних Сил безпло́тних, і преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших, і свята́го проро́ка Дави́да, і всіх святи́х поми́луй і спаси́ м'я, грі́шнаго, я́ко благ і Человіколю́бець. |
ЧCтнёйшую херув‡мъ, и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величaемъ. Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. ГDи поми1луй, три1жды. Бlгослови2. Ѓще їерeй, кончaетъ сщ7eннически. Ѓще ли простhй, кончaетъ си1це: ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвъ рaди пречcтыz твоеS м™ре, си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA, и3 с™hхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ, и3 прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ, и3 с™aгw прbр0ка дв7да, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луй и3 сп7си1 мz грёшнаго, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ. |
