|
Молитва на благословення артоса у святу Неділю Пасхи
|
Мlтва на бlгословeніе ѓртоса во с™yю недёлю пaсхи
|
|
Після звершення Божественної Літургії та заамвонної молитви священник читає молитву над артосом: Бо́же всеси́льний і Го́споди Вседержи́телю, і́же рабо́м Твої́м Моїсе́ом во ісхо́ді Ізра́їлеві от Єги́пта, і в освобожде́нії люде́й Твої́х от го́ркия рабо́ти фарао́нови, а́гнця закла́ти повелі́л єси́, прообразу́я на Кресті́ закла́ннаго во́лею нас ді́ля А́гнця, взе́млющаго всего́ ми́ра гріхи́, возлю́бленнаго Си́на Твоєго́, Го́спода на́шего Ісу́са Христа́: Ти і ни́ні, смире́нно мо́лим Тя, при́зри на хліб сей, і благослови́ і освяти́ єго́. І́бо і ми раби́ Твої́ в честь і сла́ву, і в воспомина́ніє сла́внаго воскресе́нія того́жде Си́на Твоєго́ Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, І́мже от ві́чния рабо́ти вра́жия, і от а́дових неріши́мих уз разріше́ніє, свобо́ду і преведе́ніє улучи́хом, пред Твої́м вели́чеством ни́ні во всесві́тлий сей, пресла́вний і спаси́тельний день Па́схи, сей прино́сим: нас же сего́ принося́щих, і того́ лобза́ющих, і от него́ вкуша́ющих, Твоєму́ небе́сному благослове́нію прича́стники би́ти сотвори́, і вся́кую болі́знь і неду́г от нас Твоє́ю си́лою отжени́, здра́віє всім подава́я. Ти бо єси́ істо́чник благослове́нія, і цільба́м пода́тель, і Тебі́ сла́ву возсила́єм Безнача́льному Отцю́, со Єдиноро́дним Твої́м Си́ном, і Пресвяти́м і Благи́м і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. |
По совершeніи бжcтвенныz літургjи и3 по заамвHннэй мlтвэ, чтeтъ їерeй мlтву над8 ѓртосомъ: Б9е всеси1льный и3 гDи вседержи1телю, и4же раб0мъ твои1мъ мwmсeомъ во и3сх0дэ ї}левэ t є3гЂпта, и3 въ њсвобождeніи людeй твои1хъ t г0рькіz раб0ты фараHновы, ѓгнца заклaти повелёлъ є3си2, проwбразyz на кrтЁ заклaннаго в0лею нaсъ дёлz ѓгнца, взeмлющаго всегw2 мjра грэхи2, возлю1бленнаго сн7а твоего2, гDа нaшего ї}са хrтA: ты2 и3 нhнэ, смирeннw м0лимъ тS, при1зри на хлёбъ сeй, и3 бlгослови2 и3 њс™и2 є3го2. и4бо и3 мы2 раби2 твои2 въ чeсть и3 слaву, и3 въ воспоминaніе слaвнагw воскrніz тогHжде сн7а твоегw2 гDа нaшегw ї}са хrтA, и4мже t вёчныz раб0ты врaжіz, и3 t ѓдовыхъ нерэши1мыхъ ќзъ разрэшeніе, своб0ду и3 преведeніе ўлучи1хомъ, пред8 твои1мъ вели1чествомъ нhнэ во всесвётлый сeй, преслaвный и3 сп7си1тельный дeнь пaсхи, сeй прин0симъ: нaсъ же сего2 приносsщихъ, и3 того2 лобзaющихъ, и3 t негw2 вкушaющихъ, твоемY нбcному бlгословeнію причaстники бhти сотвори2, и3 всsкую болёзнь и3 недyгъ t нaсъ твоeю си1лою tжени2, здрaвіе всBмъ подавaz. Тh бо є3си2 и3ст0чникъ бlгословeніz, и3 цэльбaмъ подaтель, и3 тебЁ слaву возсылaемъ безначaльному nц7Y, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 прес™hмъ и3 бlги1мъ и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |