Кондак 4

Бу́ри житія́ ми́ра сего́, при́сно вну́тренніми і вні́шніми злострада́нії волну́ющагося, преподо́бне о́тче Се́ргіє, ізба́вився, прише́л єси́ во приста́нище нем'яте́жноє небе́сноє, на міста́ зла́чна і прохла́дна, іді́же пото́ци сла́дости неісповіди́мия, пи́ща сла́ви Бо́жия нетлі́нная, пі́нія і гла́си пра́зднующих. Та́мо почива́єши і весели́шися, со всі́ми а́нгельськими си́лами поя́ Бо́гу: Аллилу́я.