|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Понѥже Uбо мнози начаша чинити повэсть. о извэстьныихъ. въ насъ вещьхъ. | (Зач. 1) Поне́же у́бо мно́зі нача́ша чини́ти по́вість о ізві́ствованних в нас веще́х, |
|
2
|
2
|
| яко же предаша намъ. бывъше искони. самовидьци слUгы бывъше словеси. | я́коже преда́ша нам, і́же іспе́рва самови́дці і слу́ги би́вшії Словесе́; |
|
3
|
3
|
| изволисz и мнэ. хожьшю испрьва по всэхъ. въ истинU по рzдU пьсати тебэ славьныи fеофиле. | ізво́лися і мні послі́довавшу ви́ше вся іспи́тно, поря́ду писа́ти тебі́, держа́вний Феофі́ле, |
|
4
|
4
|
| да разUмэѥши. о нихъ же наUченъ ѥси. словесы Uтвьржениѥ. | да разумі́єши, о ни́хже научи́лся єси́ словесі́х утвержде́ніє. |
|
5
|
5
|
| Быc въ дн7и ирода цrz июдеиска. иереи етеръ именьмь захариа. t епимериа авианя. и жена ѥго. t дъщеръ ароновъ. имя ѥи елисаветь. | (Зач. 2) Бисть во дні І́рода царя́ Іуде́йська, ієре́й ні́кий, і́менем Заха́рія, от дневни́я чреди́ Авія́ни, і жена́ єго́ от дще́рей Ааро́новіх, і і́м'я єй Єлисаве́т. |
|
6
|
6
|
| бэста бо оба правьдьна. предь бGмь. ходzща. въ заповэдьхъ сихъ. и оправьданиихъ гн7ихъ бес порока. | Бі́ста же пра́ведна о́ба пред Бо́гом, ходя́ща во всіх за́повідех і оправда́ніїх Госпо́дніх безпоро́чна. |
|
7
|
7
|
| и не бэ има чада Ӑ Понѥже бэ елисаветь неплоды. и оба зам™рэвъша. въ дн7ьхъ своихъ бzста. | І не бі ї́ма ча́да, поне́же Єлисаве́т бі непло́ди, і о́ба заматорі́вша во днех свої́х бі́ста. |
|
8
|
8
|
| быc же слUжащю ѥмU. въ дн7ь чреды своѥя предь бм7ь. | Бисть же служа́щу єму́ в чину́ чреди́ своєя́ пред Бо́гом, |
|
9
|
9
|
| по обычаю иереискU. лUчисz ѥмU покати въ цр7квь гн7ю. | по оби́чаю свяще́нничества ключи́ся єму́ покади́ти, вше́дшу в це́рков Госпо́дню, |
|
10
|
10
|
| и все множьство людии бэ мlтвU творz вънэ. въ годъ тьмьяна. | і все мно́жество люде́й бі моли́тву ді́я вні, в год [во вре́м'я] фиміа́ма; |
|
11
|
11
|
| яви же сz ѥмU анGлъ гн7ь. стоя одеснUю олтарz. кадильнааго. | яви́ся же єму́ А́нгел Госпо́день, стоя́ одесну́ю олтаря́ кади́льнаго; |
|
12
|
12
|
| и съмzтесz захариа видэвъ. и страхъ нападе на нь. | і смути́ся Заха́рія ви́дів, і страх нападе́ нань. |
|
13
|
13
|
| рече же къ нѥмU анGлъ. гн7ь. не боисz захарие. занѥ Uслышана быc мlтва твоя. и жена твоя елисавеfь родить сн7ъ тебэ. и наречеши имя ѥмU iw7нъ. | Рече́ же к нему́ А́нгел: не бо́йся, Заха́ріє, зане́ усли́шана бисть моли́тва твоя́, і жена́ твоя́ Єлисаве́т роди́ть си́на тебі́, і нарече́ши і́м'я єму́ Іоа́нн. |
|
14
|
14
|
| и бUдеть тебэ радость и веселиѥ. и мнозэ о рожьствэ ѥго въздрадUютьсz. | І бу́деть тебі́ ра́дость і весе́ліє, і мно́зі о рождестві́ єго́ возра́дуються. |
|
15
|
15
|
| бUдеть бо велии предь бм7ь. и вина и сикера не имать пити. и д¦а с™го испълнитьсz. и ѥще и чрева м™ри своѥя. | Бу́деть бо ве́лій пред Го́сподем; і вина́, і сике́ра не і́мать пи́ти, і Ду́ха Свята́го іспо́лниться єще́ із чре́ва ма́тере своєя́; |
|
16
|
16
|
| и многы сн7ы изlвы wбратить къ го7µ бо7µ ихъ. | і мно́гих от сино́в Ізра́їлевих обрати́ть ко Го́споду Бо́гу їх. |
|
17
|
17
|
| и тъ предьидеть предь нимь. д¦мь и силою илииною. обратить с®ца оц7емъ и чада. противьныя въ мUдрость правьдьныихъ. Uготовати гв7и люди съвьршены. | І той преди́деть пред Ним ду́хом і си́лою Іліїно́ю, обрати́ти сердця́ отце́м на ча́да, і проти́вния в му́дрості пра́ведних, угото́вати Го́сподеві лю́ди соверше́ни. |
|
18
|
18
|
| и рече захариа къ анGлU. по чесомU разUмэю се. азъ бо ѥсмь старъ. и жена моя зам™рэвъши въ дн7ьхъ своихъ. | І рече́ Заха́рія ко А́нгелу: по чесому́ разумі́ю сіє́? Аз бо єсьм стар, і жена́ моя́ заматорі́вши во днех свої́х. |
|
19
|
19
|
| и tвэщавъ анGлъ рече ѥмU. азъ ѥсмь гаврилъ престояи предъ бм7ь. и посланъ ѥсмь гlти къ тебе. и бlговэстити тебэ се. | І отвіща́в А́нгел рече́ єму́: аз єсьм Гавриї́л предстоя́й пред Бо́гом, і по́слан єсьм глаго́лати к тебі́ і благовісти́ти тебі́ сія́; |
|
20
|
20
|
| и се бUдеши. мълча. и не могыи прогlти. до нѥго же дн7е бUдеть се Ӑ Занѥ не вэрова словесьмъ моимъ. яко же събUдетьсz въ времz моѥ. | і се бу́деши молчя́ і не моги́й проглаго́лати, до него́же дне бу́дуть сія́, зане́ не ві́ровал єси́ словесе́м мої́м, я́же сбу́дуться во вре́м'я своє́. |
|
21
|
21
|
| и бэша людиѥ жьдUще захариэ. и чюжахUсz. иже мUждzаше въ цр7кви. | І бі́ша лю́діє жду́ще Заха́рію і чудя́хуся косня́щу єму́ в це́ркві. |
|
22
|
22
|
| и шьдъ же не можаше гlти. къ нимъ. и разUмэша. яко видэниѥ видэ. въ цр7кви. и бэ помавая имъ. и пребываше нэмъ. | Ізше́д же не можа́ше глаго́лати к ним; і разумі́ша, я́ко виді́ніє ви́ді в це́ркві; і той бі помава́я їм, і пребива́ше нім. |
|
23
|
23
|
| и быc яко испълнишасz дн7ьѥ слUжьбы ѥго. иде въ домъ свои. | І бисть я́ко іспо́лнишася дні́є слу́жби єго́, і́де в дом свой. |
|
24
|
24
|
| по сихъ же дн7ьхъ. зачатъ елисавеfь жена ѥго. и таяшесz. пzть мц7ь. глщ7и. | (Зач. 3) По сих же днех зача́т Єлисаве́т, жена́ єго́, і тая́шеся мі́сяць п'ять, глаго́лющи: |
|
25
|
25
|
| яко тако сътвори мнэ Gь. въ дн7и въ ня же призри. отzти поношениѥ моѥ. въ члв7цхъ. | я́ко та́ко мні сотвори́ Госпо́дь во дні, в ня́же призрі́ от’я́ти поноше́ніє моє́ в челові́ціх. |
|
26
|
26
|
| въ шестыи же. мcць. посланъ быc анGлъ гаврилъ t б7а. въ градъ галилеискъ. ѥмU же имя назареfь. | В мі́сяць же шести́й по́слан бисть А́нгел Гавриї́л от Бо́га во град Галиле́йський, єму́же і́м'я Назаре́т, |
|
27
|
27
|
| къ дв7э обрUченэи мUжеви. ѥмU же иосифъ. t домU дв7дова. и имя ѥи дв7а мр7ия. | к Ді́ві обруче́нній му́жеві, єму́же і́м'я Іо́сиф, от до́му Дави́дова; і і́м'я Ді́ві Маріа́м. |
|
28
|
28
|
| и въшьдъ къ нѥи анGлъ рече. радUисz блгdтьная Gь съ тобою. Блн7а ты ѥси въ женахъ. | І вшед к Ней А́нгел рече́: ра́дуйся, Благода́тная! Госпо́дь с Тобо́ю, благослове́нна Ти в жена́х. |
|
29
|
29
|
| она же слышавъши. съмzтесz о словеси. и помышляше въ себе. како бUдеть цэлованиѥ се. | Она́ же ви́дівши смути́ся о словесі́ єго́ і помишля́ше, каково́ бу́деть цілова́ніє сіє́. |
|
30
|
30
|
| и рече ѥи анGлъ. не боисz мр7ие. обрэте блгdть. t б7а. | І рече́ А́нгел Єй: не бо́йся, Маріа́м! Обріла́ бо єси́ благода́ть у Бо́га. |
|
31
|
31
|
| и се зачьнъши въ чревэ. и родиши сн7ъ. и наречеши имя ѥмU iс7. | І се зачне́ши во чре́ві, і роди́ши Си́на, і нарече́ши і́м'я Єму́ Ісу́с. |
|
32
|
32
|
| съ бUдеть велии. и сн7ъ вышьняго. наречетьсz. и дасть ѥмU Gь б7ъ престолъ дв7да оц7а ѥго. | Сей бу́деть ве́лій, і Син Ви́шняго нарече́ться; і дасть Єму́ Госпо́дь Бог престо́л Дави́да, отця́ Єго́; |
|
33
|
33
|
| и въселитьсz въ домU ияковли въ вэкы. и цр7ствию ѥго нэсть коньца. | і воцари́ться в дому́ Іа́ковлі во ві́ки, і Ца́рствію Єго́ не бу́деть конця́. |
|
34
|
34
|
| рече же мр7ия къ анGлU. како бUдеть се мънэ. иде мUжа не знаю. | Рече́ же Маріа́м ко А́нгелу: ка́ко бу́деть сіє́, іді́же му́жа не зна́ю? |
|
35
|
35
|
| и tвэщавъ анGлъ рече ѥи. д¦ъ с™ъ наидеть на тz. и сила вышьняаго осэнить тz. тэмь же и ѥже родитьсz. с™о наречетьсz сн7ъ б9ии. | І отвіща́в А́нгел рече́ Єй: Дух Святи́й на́йдеть на Тя, і си́ла Ви́шняго осіни́ть Тя; ті́мже і ражда́ємоє Свя́то нарече́ться Син Бо́жий: |
|
36
|
36
|
| и се елисавеfь. Uжика твоя. и та зачатъ сн7а въ старость свою. и се мcць шестыи ѥсть ѥи. нарицаѥмэи неплодъви. | і се, Єлисаве́т, ю́жика Твоя́, і та зача́т си́на в ста́рості своє́й, і сей мі́сяць шести́й єсть єй нарица́ємій непло́ди; |
|
37
|
37
|
| яко не изнеможеть отъ б7а. всzкъ гlъ. | я́ко не ізнемо́жеть у Бо́га всяк глаго́л. |
|
38
|
38
|
| и рече мр7ия. се раба гн7я. бUди мнэ по гlU твоѥмU. и tиде t нея анGлъ. | Рече́ же Маріа́м: се Раба́ Госпо́дня; бу́ди Мні по глаго́лу твоєму́. І оти́де от Нея́ А́нгел. |
|
39
|
39
|
| Въ оны дн7и. въставъши мр7иа. иде въ горU съ тъщаниѥмь въ градъ июдовъ. | (Зач. 4) Воста́вши же Маріа́м во дні ти́я, і́де в го́рняя со тща́нієм, во град Іу́дов; |
|
40
|
40
|
| и въниде въ домъ захариинъ. и цэлова елисавеfь | і вни́де в дом Заха́ріїн, і цілова́ Єлисаве́т. |
|
41
|
41
|
| и быc. яко Uслыша елисаветь. цэлованиѥ мр7иино. възыграсz младеньць радощами въ чревэ ѥя. и исплънисz д¦мь елисавеfь. | І бисть я́ко усли́ша Єлисаве́т цілова́ніє Марі́їно, взигра́ся младе́нець во чре́ві єя́; і іспо́лнися Ду́ха Свя́та Єлисаве́т, |
|
42
|
42
|
| и възпи гласъмь великъмь и рече. блcна ты въ женахъ. и блcнъ плодъ Uтробы твоѥя. | і возопи́ гла́сом ве́ліїм, і рече́: благослове́нна Ти в жена́х, і благослове́н плод чре́ва Твоєго́! |
|
43
|
43
|
| и отъкUдU се мнэ. да приде м™и Gа моѥго. къ мнэ. | І отку́ду мні сіє́, да при́йдеть Ма́ти Го́спода моєго́ ко мні? |
|
44
|
44
|
| се бо яко быc глаc цэлования твоѥго въ Uшию моѥю. възыграсz младеньць. радощами въ Uтробэ моѥи. | Се бо, я́ко бисть глас цілова́нія Твоєго́ во у́шію моє́ю, взигра́ся младе́нець ра́дощами во чре́ві моє́м. |
|
45
|
45
|
| бlжная же вэрU ятъ. яко бUдеть съвьршениѥ гlанымь ѥи. отъ б7а. | І блаже́нна Ві́ровавшая, я́ко бу́деть соверше́ніє глаго́ланним Єй от Го́спода. |
|
46
|
46
|
| и рече мр7ия. величить дш7а моя Gа. | І рече́ Маріа́м: вели́чить душа́ Моя́ Го́спода, |
|
47
|
47
|
| и въздрадовасz д¦ъ мои о бз7э сп7си моѥмь. | і возра́довася дух Мой о Бо́зі, Спасі Моє́м; |
|
48
|
48
|
| яко призри на съмэрение моѥ. се бо tселэ блажать мя вси роди. | я́ко призрі́ на смире́ніє Раби́ Своєя́; се бо, отни́ні ублажа́ть М'я всі ро́ди; |
|
49
|
49
|
| яко сътвори мнэ величиѥ сильнъ. и с™о имz ѥмU. | я́ко сотвори́ Мні вели́чіє Си́льний, і свя́то і́м'я Єго́; |
|
50
|
50
|
| и милость ѥго въ родъ и родъ боѩщиимъ сz ѥго. | і ми́лость Єго́ в ро́ди родо́в боя́щимся Єго́; |
|
51
|
51
|
| сътвори дрьжавѫ мышьцеѭ своѥѭ расточи гръдыѩ мыслиѭ срьдьца ихъ. | сотвори́ держа́ву ми́шцею Своє́ю; расточи́ го́рдия ми́слію се́рдця їх; |
|
52
|
52
|
| низъложи сильныѩ съ прэстолъ и възнесе съмэреныѩ. | низложи́ си́льния со престо́л, і вознесе́ смире́нния; |
|
53
|
53
|
| алчѫщzѩ исплъни благъ и богатzщzѩ сz отъпусти тъщz. | а́лчущия іспо́лни благ, і богатя́щияся отпусти́ тщи. |
|
54
|
54
|
| приѩтъ израиля отрока своѥго помzнѫти милость | Восприя́т Ізра́їля, о́трока Своєго́, пом'яну́ти ми́лости, |
|
55
|
55
|
| якоже глагола къ отьцемъ нашимъ аврааму и сэмени ѥго до вэка. | я́коже глаго́ла ко отце́м на́шим, Авраа́му і сі́мені єго́ до ві́ка. |
|
56
|
56
|
| пребыc же мр7ия съ нѥю. яко три мcцэ. и и възвратисz въ домъ свои. | Преби́сть же Маріа́м с не́ю я́ко три мі́сяці і возврати́ся в дом Cвой. |
|
57
|
57
|
| елисавеfи же испълнишасz дн7ьѥ родити. и роди сн7ъ. | Єлисаве́ті же іспо́лнися вре́м'я роди́ти єй, і роди́ си́на. |
|
58
|
58
|
| и слышаша окр7стъ живUщеи. w рожdении ѥя. яко въ* възвеличилъ ѥсть Gь млcть свою съ нѥю. | І сли́шаша о́крест живу́щії і у́жики єя́, я́ко возвели́чил єсть Госпо́дь ми́лость Свою́ с не́ю, і ра́довахуся с не́ю. |
|
59
|
59
|
| и бы въ осмыи дн7ь. придоша обрэзатъ отрочате. и нарицахUть и именьмь оц7а своѥго захариа. | І бисть во осьми́й день, прийдо́ша обрі́зати отроча́, і нарица́ху є і́менем отця́ єго́ — Заха́рію. |
|
60
|
60
|
| и tвэщавъши м™и ѥго ре?. ни. нъ да наречетьсz iw7анъ. | І отвіща́вши ма́ти єго́ рече́: ні, но да нарече́ться Іоа́нн. |
|
61
|
61
|
| и рэша ѥи. яко никто же ѥсть t рожения твоѥго. иже нарицаѥтьсz именьмь тэмь. | І рі́ша к ней, я́ко нікто́же єсть в родстві́ твоє́м, і́же нарица́ється і́менем тім. |
|
62
|
62
|
| помаяхU же оц7ю ѥго. како бы хотэлъ нарещи ѥ. | І помава́ху отцю́ єго́, є́же ка́ко би хоті́л нарещи́ є. |
|
63
|
63
|
| и спрошь дъщицю. наpа. гlя. иоанъ ѥсть имя ѥмU. И чюдишасz вси. | І іспро́ш дщи́цю, написа́, глаго́ля: Іоа́нн бу́деть і́м'я єму́. І чудя́хуся всі. |
|
64
|
64
|
| и tвьрзошасz ѥго Uста. абиѥ и языкъ ѥго. и гlаше бlгсловz б7а. | Отверзо́шася же уста́ єго́ а́біє і язи́к єго́, і глаго́лаше, благослов'я́ Бо́га. |
|
65
|
65
|
| и быc на всэхъ страхъ. живUщиихъ окр7стъ ихъ. и въ всеи странэ иUдеисцэи. повэдаѥми бzхU гlи си. | І бисть на всіх страх живу́щих о́крест їх; і во всей страні́ Іуде́йстій пові́даємі бя́ху всі глаго́ли сі́ї. |
|
66
|
66
|
| и положиша вси на с®цхь. своихъ. гlюще. что Uбо wтроча се бUдеть. и рUка гн7я бэ съ нимь. | І положи́ша всі сли́шавшії в се́рдці своє́м, глаго́люще: что у́бо отроча́ сіє́ бу́деть? І рука́ Госпо́дня бі с ним. |
|
67
|
67
|
| и захариа оц7ь ѥго испълнисz д¦мь ст7мь. прbрчьствова. гlя. | І Заха́рія, оте́ць єго́, іспо́лнися Ду́ха Свя́та, і проро́чествова, глаго́ля: |
|
68
|
68
|
| Бlнъ Gь б7ъ изlвъ. яко посэти и сътвори избавлѥниѥ людьмъ своимъ. | благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев, я́ко посіти́ і сотвори́ ізбавле́ніє лю́дем Свої́м; |
|
69
|
69
|
| и въздвиже рогъ съпасения нашего въ дому давыда отрока своѥго. | і воздви́же рог спаcе́нія нам, в дому́ Дави́да, о́трока Своєго́; |
|
70
|
70
|
| якоже глагола усты свzтыихъ сѫщиихъ отъ вэка пророкъ ѥго. | я́коже глаго́ла усти́ святи́х су́щих от ві́ка проро́к Єго́, |
|
71
|
71
|
| спасениѥ отъ врагъ нашихъ и из рѫкъ вьсэхъ ненавидzщиихъ насъ. | спасе́ніє от враг на́ших і із руки́ всіх ненави́дящих нас; |
|
72
|
72
|
| сътворити милость съ отьци нашими и помzнѫти завэтъ свzтыи свои. | сотвори́ти ми́лость со отці́ на́шими і пом'яну́ти заві́т святи́й Свой — |
|
73
|
73
|
| клzтвоѭ ѥѭже клzтъ сz къ аврааму отьцу нашему. дати намъ | кля́тву, є́юже кля́тся ко Авраа́му, отцю́ на́шему, да́ти нам, |
|
74
|
74
|
| без страха из рѫкы врагъ нашихъ избавльшемъ сz | без стра́ха, із руки́ враг на́ших ізба́вльшимся, |
|
75
|
75
|
| служити ѥму прэподобиѥмь и правьдоѭ прэдъ нимь вьсz дьни живота нашего. | служи́ти Єму́ преподо́бієм і пра́вдою пред Ним вся дні живота́ на́шего. |
|
76
|
76
|
| и ты отроче прbркъ. вышьняаго наречѥшисz. предъидеши бо предъ лицемь гн7ьмь. Uготовати пUти ѥго. | І ти, отроча́, проро́к Ви́шняго нарече́шися, преди́деши бо пред лице́м Госпо́днім, угото́вати путі́ Єго́, |
|
77
|
77
|
| дати разумъ съпасения людемъ ѥго въ отпущениѥ грэхъ ихъ. | да́ти ра́зум спаcе́нія лю́дем Єго́, во оставле́ніє гріх їх, |
|
78
|
78
|
| милосрьдии ради бога нашего въ нихъже посэтилъ ѥсть насъ въстокъ съвыше. | милосе́рдія ра́ди ми́лости Бо́га на́шего, в ни́хже посіти́л єсть нас Восто́к сви́ше, |
|
79
|
79
|
| просвэтити сэдzщzѩ въ тьмэ и сэни съмрьтьнэ. направити ногы нашz на пѫть мирьнъ. | просвіти́ти во тьмі і сі́ні сме́ртній сідя́щия, напра́вити но́ги на́ша на путь ми́рен. |
|
80
|
80
|
| отроча же растzше и крэпляшесz д¦мь. и бэ въ пUстыняхъ. до дн7е явлѥния своѥго изlю. | Отроча́ же растя́ше і кріпля́шеся ду́хом, і бі в пусти́нех до дне явле́нія своєго́ ко Ізра́їлю. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
