|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| Въ оны дн7и. изиде повелэниѥ t кесарz аvгUста. написати всю вселѥнUю. | (Зач. 5) Бисть же во дні ти́я, ізи́де повелі́ніє от ке́саря А́вгуста написа́ти всю вселе́нную. |
|
2
|
2
|
| се же написаниѥ пьрвоѥ быc. владUщю. кµринию. | Сіє́ написа́ніє пе́рвоє бисть владя́щу Сирі́єю Кирині́ю. |
|
3
|
3
|
| и идzхU вси. къждо написатисz въ свои градъ. | І ідя́ху всі написа́тися, ко́ждо во свой град. |
|
4
|
4
|
| възиде же иосифъ t галилея града иазаретьскаго. въ иUдею въ градъ дв7двъ. иже нарицаѥтьсz виfлеомъ. занѥ бэ t домU и отьчьства дв7два. | Взи́де же і Іо́сиф от Галиле́ї, із гра́да Назаре́та, во Іуде́ю, во град Дави́дов, і́же нарица́ється Вифлеє́м, зане́ би́ти єму́ от до́му і оте́чества Дави́дова, |
|
5
|
5
|
| написатисz съ мриѥю. wбрUченою ѥмU женою. сUщею непраздьною. | написа́тися с Марі́єю обруче́ною єму́ жено́ю, су́щею непра́здною. |
|
6
|
6
|
| быc же ѥгда бzстz тU. испълнишасz дн7ьѥ родити ѥи. | Бисть же, єгда́ би́ста та́мо, іспо́лнишася дні́є роди́ти Єй; |
|
7
|
7
|
| и роди сн7ъ свои пьрвэньць. и пови и. и положи и въ ясльхъ. занѥ не бэ имъ мэста въ обитэли. | і роди́ Си́на Своєго́ Пе́рвенця, і пови́т Єго́, і положи́ Єго́ в я́слех, зане́ не бі їм мі́ста во оби́телі. |
|
8
|
8
|
| и пастыри бzхU въ тои же странэ. бъдzще. и стрегUще стражю нощьнUю. о стадэ своѥмь. | І па́стиріє бі́ху в то́йже страні́, бдя́ще і стрегу́ще стра́жу нощну́ю о ста́ді своє́м. |
|
9
|
9
|
| и се анGлъ гн7ь ста въ нихъ. и сл7ава гн7я осия я. и Uбояшасz страхъмь велиѥмь. | І се А́нгел Госпо́день ста в них, і сла́ва Госпо́дня осія́ їх; і убоя́шася стра́хом ве́ліїм. |
|
10
|
10
|
| и рече имъ анGлъ. не боитесz. се бо бlговэстую вамъ. радость велию. яже бUдеть всэмъ людьмъ. | І рече́ їм А́нгел: не бо́йтеся; се бо благовіству́ю вам ра́дость ве́лію, я́же бу́деть всім лю́дем; |
|
11
|
11
|
| яко родисz вамъ днcь. сп7съ иже ѥсть ¦ъ Gь въ градэ дв7двэ. | я́ко роди́ся вам днесь Спас, І́же єсть Христо́с Госпо́дь, во гра́ді Дави́дові; |
|
12
|
12
|
| и се вамъ знамениѥ. обрzщете младеньць. повитъ лежащь въ ясльхъ. | і се вам зна́меніє: обря́щете Младе́нця пови́та, лежа́ща в я́слех. |
|
13
|
13
|
| и вънезапU быc съ анGлмь. множьство вои нб7сныихъ. хвалzщиихъ б7а и гlщь. | І внеза́пу бисть со А́нгелом мно́жество вой небе́сних, хва́лящих Бо́га і глаго́лющих: |
|
14
|
14
|
| Слава въ вышьнихъ бо7µ и на земли миръ. въ члв7цхъ бlговолѥниѥ. | сла́ва в ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир, во челові́ціх благоволе́ніє. |
|
15
|
15
|
| и быc ѥгда tидоша t нихъ анGли на нбо7. и члв7ци пастыри рекоша дрUгъ къ дрUгU. преидэмъ Uбо въ виfлеомъ. и видимъ глаc сь бывъшии. иже Gь съказа намъ. | І бисть, я́ко отидо́ша от них на не́бо А́нгели, і челові́ци па́стиріє рі́ша друг ко дру́гу: пре́йдем до Вифлеє́ма і ви́дім глаго́л сей би́вший, єго́же Госпо́дь сказа́ нам. |
|
16
|
16
|
| и придоша подвигъшесz. и обрэтоша мр7ию же иосифа. и младеньць лежащь въ ясльхъ. | І прийдо́ша поспі́шшеся, і обріто́ша Маріа́м же і Іо́сифа, і Младе́нця лежа́ща во я́слех. |
|
17
|
17
|
| и видэвъшеи же. съказаша о гlанэмь имъ отрочатэ семь. | Ви́дівше же сказа́ша о глаго́лі глаго́ланнім їм о Отроча́ті Сем. |
|
18
|
18
|
| и вси слышавъше и дивишасz. о гlаныхъ t пастырь къ нимь. | І всі сли́шавшії диви́шася о глаго́ланних от па́стирей к ним. |
|
19
|
19
|
| мария же съблюдаше вьсz гlы сия. сълагающи въ с®ци своѥмь. Въ оно времz. | Маріа́м же соблюда́ше вся глаго́ли сія́, слага́ющи в се́рдці Своє́м. |
|
20
|
20
|
| възвратишасz пастыри хвалzще и славzще б7а. о всэхъ яже слышаша и видэша. яко же гlно быc къ нимь. | (Зач. 6) І возврати́шася па́стиріє, сла́в’яще і хва́ляще Бо́га о всіх, я́же сли́шаша і ви́діша, я́коже глаго́лано бисть к ним. |
|
21
|
21
|
| и ѥгда испълнишасz. }. дн7ии. да обрэжють. и нарекоша имz ѥмU iс7. нареченое анGлмь преже даже не зачатъсz въ чревэ. Въ оно+. | І єгда́ іспо́лнишася осьм дній, да обрі́жуть Єго́, і нареко́ша і́м'я Єму́ Ісу́с, нарече́нноє А́нгелом пре́жде да́же не зача́тся во чре́ві. |
|
22
|
22
|
| изведоста родителя отроча iс7а. въ иеrлмъ. поставити и предь гм7ь. | І єгда́ іспо́лнишася дні́є очище́нія єю́, по зако́ну Моїсе́йову, (Зач. 7) вознесо́ста Єго́ во Ієрусали́м, поста́вити Єго́ пред Го́сподем, |
|
23
|
23
|
| яко же ѥсть писано. въ законэ гн7и. яко же всzкъ младеньць мUжьска полU. развьрзая ложесна. с™о бGви наречетьсz. | я́коже єсть пи́сано в зако́ні Госпо́дні: я́ко всяк младе́нець му́жеська по́лу, разверза́я ложесна́, свя́то Го́сподеві нарече́ться; |
|
24
|
24
|
| и дати жьртвU. по реченUUмU въ законэ гв7и. ли два птеньца голUбииа. | і є́же да́ти же́ртву, по рече́нному в зако́ні Госпо́дні, два го́рличища іли́ два птенця́ голуби́на. |
|
25
|
25
|
| И бэ члв7къ въ иерсlмэ ѥмU же имz семеонъ. и члв7къ сь правьдьнъ. и чьстивъ. чая Uтэхы изlвы. и д¦ъ бэ с™ыи въ нѥмь. | (Зач. 8) І се бі челові́к во Ієрусали́мі, єму́же і́м'я Симео́н; і челові́к сей пра́веден і благочи́сти́в, ча́я уті́хи Ізра́їлеви; і Дух бі Свят в нем. |
|
26
|
26
|
| и бэ ѥмU tвэщано. дх7мь с™мь. не видэти съмьрти. преже даже не видить крьста гн7я. | І бі єму́ обі́щано Ду́хом Святи́м, не ви́діти сме́рти, пре́жде да́же не ви́дить Христа́ Госпо́дня. |
|
27
|
27
|
| и приде д¦мь въ цр7квь. и ѥгда въведоста родителя отроча iс7а. сътворити има по обычаю законьнUUмU о нѥмь. | І при́йде Ду́хом в це́рков. І єгда́ введо́ста роди́теля Отроча́ Ісу́са, сотвори́ти ї́ма по оби́чаю зако́нному о Нем, |
|
28
|
28
|
| и тъ прияты и на рUкU своѥю и бlгослови семеонъ б7а и рече. | і той приє́м Єго́ на руку́ своє́ю, і благослови́ Бо́га, і рече́: |
|
29
|
29
|
| Нынэ tпUщаѥши раба своѥго вLко по гlU твоѥмU съ миръмь. | ни́ні отпуща́єши раба́ Твоєго́, Влади́ко, по глаго́лу Твоєму́, с ми́ром, |
|
30
|
30
|
| яко видэста очи мои сп7сениѥ твоѥ. | я́ко ви́дісті о́чі мої́ спасе́ніє Твоє́, |
|
31
|
31
|
| ѥже ѥси Uготовалъ предь лицемь всэхъ людии. | є́же єси́ уго́товал пред лице́м всіх люде́й, |
|
32
|
32
|
| свэтъ въ tкръвениѥ языкъ. и славU людии твоихъ иlя. | світ во открове́ніє язи́ком, і сла́ву люде́й Твої́х Ізра́їля. |
|
33
|
33
|
| и бэ иосифъ и м™и ѥго. чюдzщасz. о гlѥмыихъ о нѥмь. | І бі Іо́сиф і Ма́ти Єго́ чудя́щася о глаго́лемих о Нем. |
|
34
|
34
|
| и бlгослови я семеонъ и рече и къ мр7ии м™ри ѥго. се сь лежить на падениѥ. и на въставлѥниѥ многомъ въ из7ли. и въ знамениѥ въ прекы гlѥмо. | І благослови́ я Симео́н, і рече́ к Марі́ї, Ма́тері Єго́: се лежи́ть Сей на паде́ніє і на воста́ніє мно́гим во Ізра́їлі, і в зна́меніє пререка́ємо, — |
|
35
|
35
|
| и тебэ самои и дUщю проідеть орUжиѥ. да tкрыютьсz t мъногъ ср7дць помышлѥния. | і Тебі́ же Само́й ду́шу про́йдеть ору́жіє, — я́ко да откри́ються от мно́гих серде́ць помишле́нія. |
|
36
|
36
|
| и бэ анна пророчица. дъщи фанUилѥва. си заматерэвъши. въ дн7ьхъ мнозэхъ. живъши съ мUжьмь. з7. лэѹ t дв7ьства своѥго. | І бі А́нна проро́чиця, дщи Фану́їлева, от колі́на Аси́рова, сія́ заматорі́вши во днех мно́зіх, жи́вши с му́жем седьм літ от ді́вства своєго́; |
|
37
|
37
|
| и та въдова бэ. до осми десzть. и. д7. лэѹ. яко же не охожаше цр7кве постъмь и мlтвми. слUжащи нощь и дн7ь. | і та вдова́ я́ко літ о́сьмдесят і чети́ре, я́же не отхожда́ше от це́ркве, посто́м і моли́твами служа́щи день і нощ. |
|
38
|
38
|
| и та въ тъ чаc приставъши исповэдашесz гв7и. и гlаше о нѥмь. всэмъ чюющемъ избавлѥниѥ въ иеrлмэ. | І та в той час приста́вши іспові́дашеся Го́сподеві, і глаго́лаше о Нем всім ча́ющим ізбавле́нія во Ієрусали́мі. |
|
39
|
39
|
| и яко же съконьчашасz всz по законU гн7ю. и възвратишасz въ галилею. въ градъ свои. назареfь. | І я́ко сконча́шася вся по зако́ну Госпо́дню, возврати́шася в Галиле́ю, во град свой Назаре́т. |
|
40
|
40
|
| отроча же растzше и крэпляашесz д¦мь. испълняясz бл7гости. блг7дть божия на немь. | Отроча́ же растя́ше і кріпля́шеся ду́хом, ісполня́яся прему́дрости, і благода́ть Бо́жия бі на Нем. |
|
41
|
41
|
| и хожаста родителя ѥго. по всz лэта въ иер©лмъ въ праздьникъ пасцэ. | І хожда́ста роди́теля Єго́ на вся́ко лі́то во Ієрусали́м в пра́здник Па́схи. |
|
42
|
42
|
| и ѥгда быc. в7i. лэтэ. въсходzщемъ имъ въ иерсл7мъ. по обычаю праздьника. | І єгда́ бисть двоюна́десяти лі́ту, восходя́щим їм во Ієрусали́м по оби́чаю пра́здника, |
|
43
|
43
|
| и коньчавъшемъ дн7и. възвращающемъсz имъ. оста отрокъ iс7 въ иер©лмэ. и не чюста родителя ѥго. | і сконча́вшим дні, і возвраща́ющимся їм, оста́ О́трок Ісу́с во Ієрусали́мі; і не разумі́ Іо́сиф і Ма́ти Єго́; |
|
44
|
44
|
| мнэста же въ дрUжинэ ѥго сUща. придоша дн7е пUть. и искаста ѥго въ рожении и знании. | мні́вша же Єго́ в дружи́ні су́ща, преідо́ста дне путь, і іска́ста Єго́ во сро́дниціх і в зна́ємих; |
|
45
|
45
|
| и не обрэтъша ѥго. възвратистасz въ иер©лмъ. възискающа ѥго. | і не обрі́тша Єго́, возврати́стася во Ієрусали́м, взиска́юща Єго́. |
|
46
|
46
|
| и быc по трьхъ дн7ьхъ. обрэтоста и въ цр7кви сэдzщь. посредэ Uчитель. и послUшающа ихъ. и въпрашающь я. | І бисть по тріє́х днех, обріто́ста Єго́ в це́ркві, сідя́щаго посреді́ учи́телей, і послу́шающаго їх, і вопроша́ющаго їх; |
|
47
|
47
|
| UжасахU же сz вси послUшающии ѥго. w разUмэ и о tвэтэхъ ѥго. | ужаса́хуся же всі послу́шающії Єго́ о ра́зумі і о отві́тіх Єго́. |
|
48
|
48
|
| и видэвъша и дивистасz ѥмU. и рече къ нѥмU м™и ѥго. чадо. что сътвори намъ тако. се оц7ь твои и азъ скърбzща искаховэ тебе. | І ви́дівша Єго́, диви́стася; і к Нему́ Ма́ти Єго́ рече́: Ча́до, что сотвори́ на́ма та́ко? Се оте́ць Твой і Аз боля́ща іска́хома Тебе́. |
|
49
|
49
|
| и рече къ нима. что яко искаста мене. не вэста ли яко яже сUть оц7а моѥго. въ тэхъ достоить ми быти. | І рече́ к ни́ма: что я́ко іска́ста Мене́? Не ві́ста ли, я́ко в тіх, я́же Отця́ Моєго́, досто́їть би́ти Мі? |
|
50
|
50
|
| и та не разUмэста гlа иже рече има. | І та не разумі́ста глаго́ла, єго́же глаго́ла Ї́ма. |
|
51
|
51
|
| и съниде съ нима. и приде въ назарефъ. и бэ повинUя има. и м™и ѥго съблюдаше всz гlы сия. въ срд7ци своемъ. | І сни́де с ни́ма, і при́йде в Назаре́т; і бі повину́яся ї́ма. І Ма́ти Єго́ соблюда́ше вся глаго́ли сія́ в се́рдці Своє́м. |
|
52
|
52
|
| iс7 же растzше. премUдростию и тэлъмь. и блгdтью t б7а и члв7кы. | І Ісу́с преспіва́ше прему́дростію і во́зрастом і благода́тію у Бо́га і челові́к. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
