Завантаження...
Порівняти:

Глава 19 з 24
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
Глава 19
Глава 19
1
1
Въ врэмz оно въниде iс7ъ въ иѥрихU.
(Зач. 94) І вшед прохожда́ше Ієрихо́н.
2
2
и се мUжь именьмь закхэи. и сь бэ старэи мытаремъ. и тъ бэ богатъ.
І се муж нарица́ємий Закхе́й, і сей бі ста́рій митаре́м, і той бі бога́т;
3
3
и искаше видэти iс7а къто ѥсть. и не можzше народъмь. яко тэлъмь малъ бэ.
і іска́ше ви́діти Ісу́са, кто єсть, і не можа́ше от наро́да, я́ко во́зрастом мал бі;
4
4
и прэди текъ възлэзе на ягодичинѫ. да видить iс7а. яко тUдэ хотzаше минUти.
і предите́к, возлі́зе на я́годичину, да ви́дить, я́ко хотя́ше ми́мо єя́ пройти́.
5
5
и яко приде на мэсто. възьрэвъ iс7ъ видэ и. и рече ѥмU закхэю. потъщавъсz сълэзи. днcь бо подобаѥть ми въ домU твоѥмь быти.
І я́ко при́йде на мі́сто, воззрі́в Ісу́с ви́ді єго́, і рече́ к нему́: Закхе́є, потща́вся слі́зи, днесь бо в дому́ твоє́м подоба́єть Мі би́ти.
6
6
и потъщавъсz сълэзе. и приятъ и радUясz.
І потща́вся слі́зе, і прия́т Єго́ ра́дуяся.
7
7
и видэвъше и фарисэи ръптахU гlюще. яко къ грэшьнѫ мUжю въниде витатъ.
І ви́дівше всі ропта́ху, глаго́люще, я́ко ко грі́шну му́жу вни́де вита́ти.
8
8
ставъ же закхэи и рече. Gи се полъ имэния моѥго дамь нищиимъ. и яще ѥсмь кого чимь обидэлъ. възвращю четверицею.
Став же Закхе́й рече́ ко Го́споду: се пол імі́нія моєго́, Го́споди, дам ни́щим і, а́ще кого́ чим оби́діх, возвращу́ четвери́цею.
9
9
рече же къ нѥмU iс7ъ. яко днcь сп©ениѥ домU твоѥмU бысть. зане и сн7ъ аврамль ѥсть.
Рече́ же к нему́ Ісу́с: я́ко днесь спасе́ніє до́му сему́ бисть, зане́ і сей син Авраа́мль єсть;
10
10
приде бо сн7ъ чловэчьскыи. възискатъ и съпастъ погыбъшааго.
при́йде бо Син Челові́ч взиска́ти і спасти́ поги́бшаго.
11
11
слышащемъ же имъ се приложь притъчѫ рече занѥже тъ бэ близь иерусалима и мьняаху яко абиѥ хощеть царьствиѥ божиѥ явити сz.
Сли́шащим же їм сія́, прило́ж рече́ при́тчу, зане́ близ Єму́ би́ти Ієрусали́ма, і мня́ху, я́ко а́біє Ца́рство Бо́жиє хо́щеть яви́тися.
12
12
рече же: чловэкъ нэкыи добра рода иде на странѫ далече приѩтъ себэ царьствиѥ и възвратитъ сz.
Рече́ у́бо: (Зач. 90) челові́к ні́кий добра́ ро́да і́де на страну́ дале́че, прия́ти себі́ ца́рство і возврати́тися.
13
13
призъвавъ же десzть рабъ своихъ и дасть имъ десzть мънасъ и рече къ нимъ: куплѭ дэите доньдеже придѫ.
Призва́в же де́сять раб свої́х, даде́ їм де́сять мнас, і рече́ к ним: ку́плю ді́йте, до́ндеже прийду́.
14
14
граждане же ѥго ненавидэахѫ ѥго и послаша молитвѫ въ слэдъ ѥго глаголѭще: не хощемъ сѥму да царьствуеть надъ нами.
І гра́ждане єго́ ненави́дяху єго́, і посла́ша посли́ вслід єго́, глаго́люще: не хо́щем сему́, да ца́рствуєть над на́ми.
15
15
и бысть ѥгда сz възврати приимъ царьствиѥ и рече: да пригласzтъ ѥму рабы ты имъже дасть съребро да увэсть какѫ куплѭ сѫть сътворили.
І бисть єгда́ возврати́ся приї́м ца́рство, рече́ пригласи́ти раби́ ти́я, ї́мже даде́ сребро́, да уві́сть, какову́ ку́плю суть сотвори́ли.
16
16
приде же прьвыи глаголѩ: господи мънасъ твоя придэла десzть мънасъ.
При́йде же пе́рвий, глаго́ля: го́споди, мнас твоя́ приді́ла де́сять мнас.
17
17
и рече ѥму: благыи рабе и добрыи яко о малэ вэрьнъ бысть бѫди область имы надъ десzтиѭ градъ.
І рече́ єму́: бла́го, ра́бе до́брий: я́ко о ма́лі ві́рен бил єси́, бу́ди о́бласть імі́я над десятію́ градо́в.
18
18
и приде въторыи глаголѩ: господи мънасъ твоя створи пzть мънасъ.
І при́йде втори́й, глаго́ля: го́споди, мнас твоя́ сотвори́ п'ять мнас.
19
19
рече же и тому и ты бѫди надъ пzтиѭ градъ.
Рече́ же і тому́: і ти бу́ди над пятію́ градо́в.
20
20
и другыи приде глаголѩ: господи се мънасъ твоя ѭже имэхъ положенѫ въ убрусэ.
І други́й при́йде, глаго́ля: го́споди, се мнас твоя́, ю́же імі́х положе́ну во убру́сі;
21
21
бояахъ бо сz тебе яко чловэкъ яръ ѥси. въземлеши ѥгоже не положь и жьнеши ѥгоже не сэвъ.
боя́хся бо тебе́, я́ко челові́к яр єси́, взе́млеши, єго́же не положи́л єси́, і жне́ши, єго́же не сі́ял єси́.
22
22
глагола ѥму: отъ устъ твоихъ сѫждѫ ти зълыи рабе. вэдэаше яко азъ чловэкъ яръ ѥсмь въземлѭ ѥгоже не положихъ и жьнѫ ѥгоже не сэхъ.
Глаго́ла же єму́: от уст твої́х сужду́ ті, лука́вий ра́бе! Ві́діл єси́, я́ко аз челові́к яр єсьм, взе́млю, єго́же не положи́х, і жну, єго́же не сі́ях;
23
23
и по чьто не въдасть моѥго съребра пэнzжьникомъ; и азъ пришьдъ съ лихвоѭ истzзалъ ѥ быхъ.
і почто́ не вдал єси́ моєго́ сребра́ купце́м, і аз прише́д с ли́хвою істяза́л бих є?
24
24
и прэдъстоѩщи имъ рече: възмэте отъ нѥго мънасѫ и дадите имѫщуу му десzть мънасъ.
І предстоя́щим рече́: возьмі́те от него́ мнас, і даді́те іму́щему де́сять мнас.
25
25
и рэшz ѥму: господи имать десzть мънасъ.
І рі́ша єму́: го́споди, і́мать де́сять мнас.
26
26
глаголѭ же вамъ яко вьсякому имѫщуму дадzть а отъ неимѫщааго и ѥже имать отъимѫть отъ нѥго.
Глаго́лю бо вам, я́ко вся́кому іму́щему да́сться, а от неіму́щаго, і є́же і́мать, оти́меться от него́;
27
27
обаче врагы моѩ ты не хотэвъшzѩ мънэ да царь быхъ былъ надъ ними приведэте сэмо и исэцэте ѩ прэдъ мъноѭ.
оба́че враги́ моя́ о́ни, і́же не восхоті́ша мене́, да цар бих бил над ни́ми, приведі́те сі́мо і ізсіці́те пре́до мно́ю.
28
28
И се рэкъ идэаше прэди въсходz въ иерусалимъ.
І сія́ рек, ідя́ше преди́, восходя́ во Ієрусали́м.
29
29
и бысть яко приближи сz въ виfфагиѭ и виfаниѭ къ горэ нарицаѥмэи елеонъ посла дъва ученикъ своихъ
(Зач. 96) І бисть я́ко прибли́жися в Вифсфагі́ю і Вифа́нію, к горі́ нарица́ємій Єлео́н, посла́ два учени́к Свої́х,
30
30
глаголѩ: идэта въ прямьнѭѭ вьсь въ нѭже въходzща обрzщета жрэбz привzзано на нѥже ни къто же къде отъ чловэкъ не въсэде. отърэшьша ѥ приведэта.
глаго́ля: іді́та в пря́мную весь, (і) в ню́же входя́ща обря́щета жреб'я́ прив'я́зано, на не́же нікто́же ніколи́же от челові́к всі́де; отрі́шша є приведі́та.
31
31
и аще къто вы въпрашаѥть почьто отърэшаѥта ѥ тако речета ѥму яко господь трэбуѥть ѥго.
І а́ще кто ви вопроша́єть: почто́ отріша́єта, си́це рці́та єму́, я́ко Госпо́дь єго́ тре́буєть.
32
32
шьдъша же посланая обрэтосте якоже рече има.
Ше́дша же по́сланная обріто́ста, я́коже рече́ ї́ма.
33
33
отърэшаѭщема же има жрэбz рэшz господиѥ ѥго къ нима: чьто отърэшаѥта жрэбz;
Отріша́ющема же ї́ма жреб'я́, реко́ша госпо́діє єго́ к ни́ма: что отріша́єта жреб'я́?
34
34
она же рэсте яко господь трэбуѥть ѥго.
О́на же реко́ста, я́ко Госпо́дь єго́ тре́буєть.
35
35
и приведосте ѥ къ исусови и възврьгъше ризы своѩ на жрэбz въсадишz исуса.
І приведо́ста є ко Ісу́сові, і, возве́ргше ри́зи своя́ на жреб'я́, всади́ша Ісу́са.
36
36
идѫщу же ѥму постилаахѫ ризы своѩ по пѫти.
Іду́щу же Єму́, постила́ху ри́зи своя́ по путі́.
37
37
приближаѭщу же сz ѥму абиѥ къ нисхождению горэ елеоньсцэи начzтъ вьсе мъно- жьство ученикъ радуѭще сz хвалити бога гласъмь велиѥмь о вьсэхъ силахъ ѩже видэшz
(Зач. 97) Приближа́ющужеся Єму́ уже́ (а́біє) к низхожде́нію горі́ Єлео́нстій, нача́ша все мно́жество учени́к ра́дующеся хвали́ти Бо́га гла́сом ве́ліїм о всіх си́лах, я́же ви́діша,
38
38
глаголѭще: благословенъ грzдыи царь въ имz господьне миръ на небеси и слава въ вышниихъ.
глаго́люще: благослове́н гряди́й Цар во і́м'я Госпо́днє! Мир на небесі́ і сла́ва в ви́шніх!
39
39
и ѥдини фарисеи отъ народа рэшz къ нѥму: учителю запрэти ученикомъ твоимъ.
І ні́ції фарисе́є от наро́да рі́ша к Нему́: Учи́телю, запрети́ ученико́м Твої́м.
40
40
и отъвэщавъ рече имъ: глаголѭ вамъ яко аще и си умлъчzть камениѥ въпити имать.
І отвіща́в рече́ їм: глаго́лю вам, я́ко, а́ще сі́ї умолча́ть, ка́меніє возопіє́ть.
41
41
и яко приблизи сz видэвъ градъ плака сz о нѥмь
І я́ко прибли́жися, ви́дів град, пла́кася о нем,
42
42
глаголz яко аще бы разумэлъ въ дьнь сь твои и ты яже къ миру твоѥму. нынэ же укры сz отъ очию твоѥю.
глаго́ля: я́ко а́ще би разумі́л і ти, в день сей твой, є́же к смире́нію [к ми́ру] твоєму́! Ни́ні же скри́ся от о́чію твоє́ю;
43
43
яко придѫть дниѥ на тz и обложzть врази твои острогъ о тебэ и обидѫть тz и осzдѫть тz вьсѫдѫ
я́ко при́йдуть дні́є на тя, і обложа́ть вразі́ твої́ остро́г о тебі́, і оби́дуть тя, і оби́муть тя отвсю́ду,
44
44
и разбиѭть тz и чzда твоя въ тебэ и не оставzть въ тебэ камене на камени понѥже не разумэ врэмене посэщению твоѥму.
і разбію́ть тя і ча́да твоя́ в тебі́, і не оста́в'ять ка́мень на ка́мені в тебі́, поне́же не разумі́л єси́ вре́мене посіще́нія твоєго́.
45
45
и въшьдъ въ црькъвь начzтъ изгонити продаѭщаѩ въ нѥи и купуѭщаѩ
(Зач. 98) І вшед в це́рков, нача́т ізгони́ти продаю́щия в ней і купу́ющия,
46
46
глаголѩ имъ: писано ѥсть храмъ мои храмъ молитвэ ѥсть. вы же сътвористе и врьтьпъ разбоиникомъ.
глаго́ля їм: пи́сано єсть: дом Мо́й дом моли́тви єсть, ви же сотвори́сте єго́ пеще́ру разбо́йником.
47
47
и бэ учz въ црькъви по вьсz дьни. архиереи же и кънижьници искаахѫ ѥго погубити и старэишины людемъ.
І бі учя́ по вся дні в це́ркві. Архієре́є же і кни́жници іска́ху Єго́ погуби́ти, і старі́йшини лю́дем.
48
48
и не обрэтаахѫ чьто сътворzть ѥму. людиѥ бо вьси дрьжаахѫ сz ѥго послушаѭще.
І не обріта́ху, что би сотвори́ли Єму́, лю́діє бо всі держа́хуся Єго́, послу́шающе Єго́.

Глава 19 з 24
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24