|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
Сы́нъ єди́наго лѣ́та Сау́лъ, єгда́ нача́ ца́рствовати, и два́ лѣ́та ца́рствова надъ Ізра́илемъ.
|
Минув рік царювання Саула, і другий рік царював він над Ізраїлем, коли вибрав собі Саул три тисячі з ізраїльтян:
|
|
2
|
2
|
|
И избра́ себѣ́ Сау́лъ три́ ты́сящы муже́й от муже́й Ізра́илевыхъ, и бы́ша съ Сау́ломъ двѣ́ ты́сящы въ Махма́сѣ и въ горѣ́ Веѳи́ли, и ты́сяща бѣ́ша со Іонаѳа́номъ въ гаваи́ Веніамі́новѣ: и оста́нокъ люді́й отпусти́ коєго́ждо во своя́ селе́нія.
|
дві тисячі були із Саулом у Михмасі і на горі Вефильській, тисяча ж була з Іонафаном у Гиві Веніаміновій; а інший народ він відпустив по домах своїх.
|
|
3
|
3
|
|
И порази́ Іонаѳа́нъ насі́ва иноплеме́нника и́же въ хо́лмѣ. И услы́шаша иноплеме́нницы, и Сау́лъ воструби́ трубо́ю во всю́ зе́млю, глаго́ля: отверго́шася раби́.
|
І розбив Іонафан охоронний загін филистимський, який був у Гиві; і почули про це филистимляни, а Саул просурмив трубою по всій країні, виголошуючи: нехай почують євреї!
|
|
4
|
4
|
|
И слы́ша ве́сь Ізра́иль глаго́лющихъ, я́ко порази́ Сау́лъ насі́ва иноплеме́нника, и омерзѣ́ Ізра́иль во иноплеме́нницѣхъ. И собра́шася лю́діє вслѣ́дъ Сау́ла въ Галга́лѣхъ.
|
Коли весь Ізраїль почув, що розбив Саул охоронний загін филистимський і що Ізраїль зробився ненависним для филистимлян, то народ зібрався до Саула в Галгалі.
|
|
5
|
5
|
|
И иноплеме́нницы собра́шася на бра́нь на Ізра́иля: и пріидо́ша на Ізра́иля три́десять ты́сящъ колесни́цъ и ше́сть ты́сящъ ко́нникъ и мно́жество люді́й, я́ко песо́къ и́же при мо́ри: и ше́дше ополчи́шася въ Махма́сѣ проти́ву веѳоро́ну на ю́гъ.
|
І зібралися филистимляни на війну проти Ізраїля: тридцять тисяч колісниць і шість тисяч кінноти, і народу безліч, як пісок на березі моря; і прийшли і розташувалися станом у Михмасі, зі східної сторони Беф-Авена.
|
|
6
|
6
|
|
И ви́дѣша му́жіє Ізра́илевы, я́ко не мого́ша проти́ву ста́ти, и скры́шася лю́діє въ верте́пѣхъ и въ огра́дѣхъ и въ ка́меніихъ и въ про́пастехъ и во рва́хъ:
|
Ізраїльтяни, бачачи, що вони в небезпеці, тому що народ був стиснутий, ховалися в печерах і в ущелинах, і між скелями, й у вежах, і в ровах;
|
|
7
|
7
|
|
и преходя́ще преидо́ша Іорда́нъ въ зе́млю га́дову и Галаа́дску. И Сау́лъ бя́ше єще́ въ Галга́лѣхъ, и вси́ лю́діє ужасо́шася, и́же бя́ху съ ни́мъ.
|
а деякі з євреїв переправилися за Йордан у країну Гадову і Галаадську; Саул же перебував ще в Галгалі, і весь народ, який був з ним, був у страху.
|
|
8
|
8
|
|
И жда́ше се́дмь дні́й по свидѣ́телству, я́коже рече́ самуи́лъ, и не пріи́де самуи́лъ въ Галга́лы: и разсѣ́яшася лю́діє єго́ от него́.
|
І чекав він сім днів, до терміну, призначеного Самуїлом, а Самуїл не приходив у Галгал; і став народ розбігатися від нього.
|
|
9
|
9
|
|
И рече́ Сау́лъ: приведи́те, я́ко да сотворю́ всесожже́ніє и ми́рная. И вознесе́ всесожже́ніє.
|
І сказав Саул: приведіть до мене, що призначено для жертви всепалення і для жертв мирних. І приніс усепалення.
|
|
10
|
10
|
|
И бы́сть єгда́ соверши́ вознося́ всесожже́ніє, и се́, самуи́лъ пріи́де: и Сау́лъ изы́де на срѣ́теніє єму́ благослови́тися и́мъ.
|
Але ледь скінчив він приношення всепалення, ось, приходить Самуїл; і вийшов Саул до нього назустріч, щоб вітати його.
|
|
11
|
11
|
|
И рече́ самуи́лъ: что́ сотвори́лъ єси́? И рече́ Сау́лъ: ви́дѣхъ, я́ко отидо́ша лю́діє от мене́, и ты́ не прише́лъ єси́, я́коже опредѣли́лъ єси́ свидѣ́телствомъ дні́й, иноплеме́нницы же собра́шася въ Махма́съ,
|
Але Самуїл сказав: що ти зробив? Саул відповів: я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не приходив у призначений час; филистимляни ж зібралися в Михмасі;
|
|
12
|
12
|
|
и рѣ́хъ: ны́нѣ пріи́дутъ иноплеме́нницы ко мнѣ́ въ Галга́лы, и лица́ Госпо́дня не умоли́хъ: и не удержа́хся, и вознесо́хъ всесожже́ніє.
|
тоді подумав я: «тепер прийдуть на мене филистимляни в Галгал, а я ще не запитав Господа», і тому зважився принести всепалення.
|
|
13
|
13
|
|
И рече́ самуи́лъ къ Сау́лу: безу́міє бы́сть тебѣ́, поне́же не сохрани́лъ єси́ за́повѣди моєя́, ю́же заповѣ́да ти́ Госпо́дь: я́ко ны́нѣ угото́валъ бы Госпо́дь ца́рство твоє́ во Ізра́или до вѣ́ка:
|
І сказав Самуїл Саулу: зле вчинив ти, що не виконав повеління Господа Бога твого, яке дано було тобі, тому що нині укріпив би Господь царювання твоє над Ізраїлем назавжди;
|
|
14
|
14
|
|
и ны́нѣ ца́рство твоє́ не ста́нетъ тебѣ́, и изы́щетъ Госпо́дь себѣ́ человѣ́ка по се́рдцу своєму́, и повели́тъ єму́ Госпо́дь властели́ну бы́ти надъ людьми́ свои́ми, я́ко не сохрани́лъ єси́, єли́ка заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь.
|
але тепер не встояти царюванню твоєму; Господь знайде Собі чоловіка за серцем Своїм, і повелить йому Господь бути вождем народу Свого, тому що ти не виконав того, що було повелено тобі Господом.
|
|
15
|
15
|
|
И воста́ самуи́лъ и и́де от Галга́лъ въ пу́ть сво́й: и оста́нокъ люді́й идо́ша вслѣ́дъ Сау́ла на срѣ́теніє лю́демъ ра́тнымъ. И́мже приходя́щымъ от Галга́лъ въ гаваю́ Веніамі́нову, и сочте́ Сау́лъ лю́ди обрѣ́тшыяся съ ни́мъ я́ко ше́сть со́тъ муже́й.
|
І встав Самуїл і пішов з Галгала в Гиву Веніамінову; [люди, які залишилися, пішли за Саулом назустріч ворожому ополченню, яке нападало на них, коли вони йшли з Галгала у Гиву Веніамінову;] а Саул перерахував людей, що були з ним, до шестисот чоловік.
|
|
16
|
16
|
|
Сау́лъ же и Іонаѳа́нъ сы́нъ єго́ и лю́діє обрѣ́тшіися съ ни́ми сѣдо́ша въ гаваи́ Веніамі́новѣ и пла́кашася: иноплеме́нницы же ополчи́шася въ Махма́сѣ.
|
Саул із сином своїм Іонафаном і людьми, які були з ними, засіли у Гиві Веніаміновій [і плакали]; филистимляни ж стояли станом біля Михмаси.
|
|
17
|
17
|
|
И изыдо́ша губя́щіи от села́ иноплеме́нниковъ тремя́ нача́лы: нача́ло єди́но зря́щеє пу́ть гофера́ на зе́млю Сова́лю:
|
І вийшли зі стану филистимського три загони для спустошення землі: один вирушив по дорозі до Офре, в округ Суаль,
|
|
18
|
18
|
|
и нача́ло єди́но зря́щеє пу́ть веѳоро́нь: и нача́ло єди́но зря́щеє пу́ть гаваи́, клоня́щійся къ гаісаві́мъ пусты́ни.
|
другий загін попрямував по дорозі Вефоронській, а третій пішов по дорозі до кордону долини Цевоїм, до пустелі.
|
|
19
|
19
|
|
И кова́чь желѣ́за не обрѣта́шеся во все́й земли́ Ізра́илевѣ, я́ко рѣ́ша иноплеме́нницы, да не сотворя́тъ Євре́є меча́ и копія́.
|
Ковалів не було по всій землі Ізраїльській; бо филистимляни побоювалися, щоб євреї не зробили меча або списа.
|
|
20
|
20
|
|
И хожда́ху вси́ сы́нове Ізра́илевы въ зе́млю иноплеме́нничу кова́ти кі́йждо своя́ ко́сы и ору́дія своя́, и кі́йждо сѣки́ры своя́ и серпы́ своя́.
|
І повинні були ходити всі ізраїльтяни до филистимлян гострити свої леміші, і свої заступи, і свої сокири, і свої серпи,
|
|
21
|
21
|
|
И притупи́шася вся́ ору́дія приспѣ́вшей жа́твѣ, сѣки́ры и серпы́, поправле́нія же и́ма не бы́сть.
|
коли зробиться щербина на вістрі лемешів, і заступів, і вил, і сокир, або потрібно рожни поправити.
|
|
22
|
22
|
|
И бы́сть во дни́ бра́ни Махма́сскія, и не обрѣ́теся меча́ и копія́ въ рука́хъ всѣ́хъ люді́й, и́же съ Сау́ломъ и со Іонаѳа́номъ: то́чію у Сау́ла и Іонаѳа́на сы́на єго́.
|
Тому під час війни [Михмаської] не було ні меча, ні списа у всього народу, який був із Саулом та Іонафаном, а тільки знайшлися вони в Саула та Іонафана, сина його.
|
|
23
|
23
|
|
И изыдо́ша от ста́на иноплеме́ннича объ ону́ страну́ Махма́са.
|
І вийшов передовий загін филистимський до переправи Михмаської.
|
