|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
|
И рече́ Госпо́дь къ самуи́лу: доко́лѣ ты́ пла́чеши о Сау́лѣ, а́зъ же уничижи́хъ єго́, не ца́рствовати во Ізра́или? напо́лни ро́гъ тво́й єле́а и пріиди́, послю́ тя ко Ієссе́ю до Виѳлеє́ма, я́ко узрѣ́хъ въ сынѣ́хъ єго́ себѣ́ царя́.
|
І сказав Господь Самуїлу: доки будеш ти засмучуватися про Саула, якого Я відкинув, щоб він не був царем над Ізраїлем? Наповни ріг твій єлеєм і піди; Я пошлю тебе до Ієссея вифлеємлянина, тому що між синами його Я побачив Собі царя.
|
|
2
|
2
|
|
И рече́ самуи́лъ: ка́ко пойду́? и услы́шитъ Сау́лъ, и убіє́тъ мя́. И рече́ Госпо́дь: ю́ницу от воло́въ возми́ въ ру́цѣ твои́ и рече́ши: пожре́ти Го́сподеви иду́:
|
І сказав Самуїл: як я піду? Саул почує й уб’є мене. Господь сказав: візьми в руку твою телицю зі стада і скажи: «я прийшов для жертвоприношення Господу»;
|
|
3
|
3
|
|
и призове́ши Ієссе́а и сы́ны єго́ къ же́ртвѣ: и а́зъ ти́ покажу́, я́же сотвори́ши, и пома́жеши ми́, єго́же ти́ реку́.
|
і запроси Ієссея [і синів його] до жертви; Я вкажу тобі, що робити тобі, і ти помажеш Мені того, про кого Я скажу тобі.
|
|
4
|
4
|
|
И сотвори́ самуи́лъ вся́, єли́ка рече́ єму́ Госпо́дь: и пріи́де въ Виѳлеє́мъ, и ужасо́шася старѣ́йшины гра́да о прише́ствіи єго́ и рѣ́ша: ми́ръ ли вхо́дъ тво́й, о, прозорли́вче?
|
І зробив Самуїл так, як сказав йому Господь. Коли прийшов він у Вифлеєм, то старійшини міста з тремтінням вийшли назустріч йому і сказали: чи мирний прихід твій?
|
|
5
|
5
|
|
И рече́: ми́ръ: пожре́ти Го́споду пріидо́хъ: освяти́теся и возвесели́теся дне́сь со мно́ю. И освяти́ Ієссе́а и сы́ны єго́, и призва́ я́ къ же́ртвѣ.
|
І відповів він: мирний, для жертвоприношення Господу прийшов я; освятіться і йдіть зі мною до жертвоприношення. І освятив Ієссея і синів його і запросив їх до жертви.
|
|
6
|
6
|
|
И бы́сть внегда́ вни́ти и́мъ, и ви́дѣ Єліа́ва и рече́: се́й ли предъ Го́сподемъ пома́занникъ єго́?
|
І коли вони прийшли, він, побачивши Елиава, сказав: мабуть, цей перед Господом помазаник Його!
|
|
7
|
7
|
|
И рече́ Госпо́дь самуи́лу: не зри́ на лице́ єго́, ниже́ на во́зрастъ вели́чества єго́, я́ко уничижи́хъ єго́: поне́же не та́ко зри́тъ человѣ́къ, я́ко зри́тъ Бо́гъ: я́ко человѣ́къ зри́тъ на лице́, Бо́гъ же зри́тъ на се́рдце.
|
Але Господь сказав Самуїлу: не дивися на лице його і на висоту зросту його; Я відкинув його; Я дивлюся не так, як дивиться людина; бо людина дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.
|
|
8
|
8
|
|
И призва́ Ієссе́й Амінада́ва и предста́ви єго́ предъ лице́ самуи́ла. И рече́ [самуи́лъ]: ниже́ сего́ избра́ Госпо́дь.
|
І покликав Ієссей Аминадава і підвів його до Самуїла, і сказав Самуїл: і цього не обрав Господь.
|
|
9
|
9
|
|
И приведе́ Ієссе́й саммаа́. И рече́: и сего́ не избра́ Госпо́дь.
|
І підвів Ієссей Самму, і сказав Самуїл: і цього не обрав Господь.
|
|
10
|
10
|
|
И приведе́ Ієссе́й се́дмь сыно́въ свои́хъ предъ самуи́ла. И рече́ самуи́лъ ко Ієссе́ю: не избра́ Госпо́дь от си́хъ.
|
Так підводив Ієссей до Самуїла сім синів своїх, але Самуїл сказав Ієссею: нікого з цих не обрав Господь.
|
|
11
|
11
|
|
И рече́ самуи́лъ ко Ієссе́ю: не доста́ло ли уже́ дѣте́й? И рече́ Ієссе́й: єще́ є́сть єди́нъ ма́лъ, и се́й пасе́тъ на па́жити. И рече́ самуи́лъ ко Ієссе́ю: посли́ и приведи́ єго́, я́ко не возля́жемъ, до́ндеже пріи́детъ то́й сѣ́мо.
|
І сказав Самуїл Ієссею: чи всі діти тут? І відповів Ієссей: є ще менший; він пасе овець. І сказав Самуїл Ієссею: пошли і візьми його, бо ми не сядемо обідати, доки не прийде він сюди.
|
|
12
|
12
|
|
И посла́, и введе́ єго́: и то́й че́рменъ, до́брыма очи́ма, и бла́гъ взо́ромъ Го́сподеви. И рече́ Госпо́дь къ самуи́лу: воста́ни и пома́жи даві́да, я́ко се́й бла́гъ є́сть.
|
І послав Ієссей і привели його. Він був білявий, із красивими очима і приємним лицем. І сказав Господь: встань, помаж його, бо це він.
|
|
13
|
13
|
|
И прія́ самуи́лъ ро́гъ со єле́ємъ и пома́за єго́ посредѣ́ бра́тіи єго́. И ноша́шеся Ду́хъ Госпо́день надъ даві́домъ от того́ дне́ и пото́мъ. И воста́ самуи́лъ и отъи́де во Армаѳе́мъ.
|
І взяв Самуїл ріг з єлеєм і помазав його серед братів його, і спочив Дух Господній на Давиді з того дня і після; Самуїл же встав і відійшов у Раму.
|
|
14
|
14
|
|
И Ду́хъ Госпо́день отступи́ от Сау́ла, и давля́ше єго́ ду́хъ лука́вый от Го́спода.
|
А від Саула відступив Дух Господній, і обурював його злий дух від Господа.
|
|
15
|
15
|
|
И рѣ́ша о́троцы Сау́ловы къ нему́: се́, ны́нѣ ду́хъ лука́вый от Го́спода да́витъ тя́:
|
І сказали слуги Саулові йому: ось, злий дух від Бога обурює тебе;
|
|
16
|
16
|
|
да реку́тъ раби́ твои́ ны́нѣ предъ тобо́ю, и взы́щутъ господи́ну на́шему му́жа зна́юща пѣ́ти въ гу́сли: и внегда́ бу́детъ ду́хъ лука́вый на тебѣ́, и тогда́ да поє́тъ въ гу́сли своя́, и бла́го ти́ бу́детъ, и упоко́итъ тя́.
|
нехай господар наш накаже слугам своїм, які перед тобою, пошукати людини, майстра гри на гуслях, і коли найде на тебе злий дух від Бога, то він, граючи рукою своєю, буде заспокоювати тебе.
|
|
17
|
17
|
|
И рече́ Сау́лъ ко отроко́мъ свои́мъ: посмотри́те ми́ му́жа до́брѣ пою́ща и введи́те єго́ ко мнѣ́.
|
І відповів Саул слугам своїм: знайдіть мені людину, що добре грає, і представте її мені.
|
|
18
|
18
|
|
И отвѣща́ єди́нъ от о́трокъ єго́ и рече́: се́, ви́дѣхъ сы́на Ієссе́ова изъ Виѳлеє́ма, и то́й вѣ́сть пѣ́ніє, и му́жъ разу́менъ, и боре́цъ, и му́дръ въ словеси́, и му́жъ бла́гъ ви́домъ, и Госпо́дь съ ни́мъ.
|
Тоді один із слуг його сказав: ось, я бачив у Ієссея вифлеємлянина сина, який вміє грати, людину хоробру і войовничу, і розумну в словах і видну собою, і Господь з ним.
|
|
19
|
19
|
|
И посла́ Сау́лъ вѣ́стники ко Ієссе́ю, глаго́ля: отпусти́ ко мнѣ́ даві́да сы́на твоєго́, и́же у ста́да твоєго́.
|
І послав Саул вісників до Ієссея і сказав: пошли до мене Давида, сина твого, який при отарі.
|
|
20
|
20
|
|
И взя́ Ієссе́й бре́мя хлѣ́бовъ и мѣ́хъ віна́ и козля́ от ко́зъ єди́но, и посла́ къ Сау́лу руко́ю даві́да сы́на своєго́.
|
І взяв Ієссей осла з хлібом і міх з вином і одне козеня, і послав з Давидом, сином своїм, до Саула.
|
|
21
|
21
|
|
И вни́де даві́дъ къ Сау́лу, и предстоя́ше предъ ни́мъ, и возлюби́ єго́ зѣло́ Сау́лъ, и бы́сть єму́ нося́й ору́жіє єго́.
|
І прийшов Давид до Саула і служив перед ним, і дуже сподобався йому і зробився його зброєносцем.
|
|
22
|
22
|
|
И посла́ Сау́лъ ко Ієссе́ю, глаго́ля: да предстои́тъ даві́дъ предо мно́ю, я́ко обрѣ́те благода́ть предъ очи́ма мои́ма.
|
І послав Саул сказати Ієссею: нехай Давид служить при мені, бо він здобув благовоління в очах моїх.
|
|
23
|
23
|
|
И бы́сть внегда́ бы́ти ду́ху лука́ву на Сау́лѣ, и взима́ше даві́дъ гу́сли и игра́ше руко́ю своє́ю, и отдыха́ше Сау́лъ, и бла́го єму́ бя́ше, и отступа́ше от него́ ду́хъ лука́вый.
|
І коли дух від Бога бував на Саулі, то Давид, узявши гуслі, грав, — і втішніше і краще ставало Саулу, і дух злий відступав від нього.
|
