|
Глава 29
|
Глава 29
|
|
1
|
1
|
|
И собра́ша иноплеме́нницы вся́ полки́ своя́ во Афе́къ, Ізра́илтяне же ополчи́шася во аєндо́рѣ и́же во Ієзрає́ли.
|
І зібрали филистимляни всі ополчення свої в Афеку, а ізраїльтяни розташувалися станом біля джерела, що в Ізреелі.
|
|
2
|
2
|
|
И воєво́ды иноплеме́нничи предъидя́ху со ста́ми и ты́сящами, даві́дъ же и му́жіє єго́ идя́ху въ послѣ́днихъ со агху́сомъ.
|
Князі филистимські йшли сотнями і тисячами, Давид же і люди його йшли позаду з Анхусом.
|
|
3
|
3
|
|
И рѣ́ша воєво́ды иноплеме́нничи кто́ су́ть иду́щіи сі́и? И рече́ агху́съ къ воєво́дамъ иноплеме́нничимъ: не се́й ли даві́дъ ра́бъ Сау́ла царя́ Ізра́илева, и́же бы́сть съ на́ми дні́й сіє́ второ́є лѣ́то? и не обрѣто́хъ въ не́мъ ничто́же, от дне́ въ о́ньже пріи́де ко мнѣ́ да́же до сего́ дне́.
|
І говорили князі филистимські: що це за євреї? Анхус відповів князям филистимським: хіба не знаєте, що це Давид, раб Саула, царя Ізраїльського? він при мені вже понад рік, і я не знайшов у ньому нічого недоброго з часу його приходу до сьогодні.
|
|
4
|
4
|
|
И приско́рбни бы́ша о не́мъ воєво́ды иноплеме́нничи и глаго́лаша єму́: возврати́ му́жа, и да возврати́тся на мѣ́сто своє́, идѣ́же поста́вилъ єси́ єго́ та́мо, и да не и́детъ съ на́ми на бра́нь, и да не бу́детъ навѣ́тникъ въ полцѣ́хъ: и чи́мъ примири́тся се́й господи́ну своєму́? не глава́ми ли муже́й си́хъ?
|
І обурилися на нього князі филистимські, і сказали йому князі филистимські: відпусти ти цього чоловіка, нехай він сидить у своєму місці, яке ти призначив йому, щоб він не йшов з нами на війну і не зробився супротивником нашим на війні. Чим він може умилостивити господаря свого, як не головами цих людей?
|
|
5
|
5
|
|
не се́й ли є́сть даві́дъ, єму́же изыдо́ша съ ли́ки, глаго́люще: побѣди́ Сау́лъ съ ты́сящами свои́ми, и даві́дъ со тма́ми свои́ми?
|
чи не той це Давид, якому співали в хороводах, говорячи: «Саул уразив тисячі, а Давид — десятки тисяч»?
|
|
6
|
6
|
|
И призва́ агху́съ даві́да и рече́ єму́: жи́въ Госпо́дь, я́ко пра́въ ты́ и бла́гъ предъ очи́ма мои́ма, и вхо́дъ тво́й и исхо́дъ тво́й со мно́ю въ полцѣ́, и я́ко не обрѣто́хъ въ тебѣ́ зло́бы, отне́лѣже єси́ прише́лъ ко мнѣ́ до дне́шняго дне́, но предъ очи́ма воєво́дъ не бла́гъ єси́ ты́:
|
І покликав Анхус Давида і сказав йому: живий Господь! ти чесний, і очам моїм приємно було б, щоб ти виходив і входив зі мною в ополченні; бо я не помітив у тобі недоброго з часу приходу твого до мене до цього дня; але в очах князів ти недобрий.
|
|
7
|
7
|
|
и ны́нѣ возврати́ся и иди́ съ ми́ромъ, и да не сотвори́ши зла́ предъ очи́ма воєво́дъ иноплеме́нничихъ.
|
Отже, повернися тепер, і йди з миром і не дратуй князів филистимських.
|
|
8
|
8
|
|
И рече́ даві́дъ ко агху́су: что́ сотвори́хъ ти́? и что́ обрѣ́лъ єси́ въ рабѣ́ твоє́мъ, от него́же дне́ бѣ́хъ предъ тобо́ю, и да́же до сего́ дне́, да не иду́ воєва́ти враго́въ господи́на моєго́ царя́?
|
Але Давид сказав Анхусу: що я зробив, і що ти знайшов у рабі твоєму з того часу, як я перед лицем твоїм, і до цього дня, чому б мені не йти і не воювати з ворогами господаря мого, царя?
|
|
9
|
9
|
|
И отвѣща́ агху́съ даві́ду: вѣ́мъ, я́ко бла́гъ ты́ предъ очи́ма мои́ма я́ко а́нгелъ Бо́жій, но воєво́ды иноплеме́нничи глаго́лютъ: да не и́детъ съ на́ми на бра́нь:
|
І відповідав Анхус Давиду: будь упевнений, що в моїх очах ти добрий, як ангел Божий; але князі филистимські сказали: «нехай він не йде з нами на війну».
|
|
10
|
10
|
|
и ны́нѣ воста́ни ра́но ты́ и о́троцы господи́на твоєго́ ходя́щіи съ тобо́ю и иди́те на мѣ́сто, идѣ́же поста́вихъ ва́съ, и словесе́ па́губна да не положи́ши на се́рдцы твоє́мъ, я́ко бла́гъ єси́ ты́ предо мно́ю: и воста́ните ра́но въ пу́ть, єгда́ разсвѣта́єтъ ва́мъ, и иди́те.
|
Отже, встань ранком, ти і раби господаря твого, які прийшли з тобою, [і йдіть на місце, яке я призначив вам, і не май недоброї думки на серці твоєму, бо ти переді мною добрий]; і встаньте зранку, і коли буде світло, йдіть.
|
|
11
|
11
|
|
И ура́ни даві́дъ са́мъ и му́жіє єго́ отити́ и стрещи́ земли́ иноплеме́нничи, и иноплеме́нницы взыдо́ша на бра́нь во Ієзрає́ль.
|
І встав Давид, сам і люди його, щоб іти вранці і повернутися в землю Филистимську. А филистимляни пішли [на війну] у Ізреель.
|
