|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| И мину́вшей суббо́тѣ, Марі́а Магдали́на и Марі́а Іа́ковля и Саломі́а купи́ша арома́ты, да прише́дшя пома́жутъ Іису́са. | Як минула субота, Марія Магдалина, Марія Яковова і Саломія купили пахощі, щоб піти помазати Ісуса. |
|
2
|
2
|
| И зѣло́ зау́тра во єди́ну от суббо́тъ пріидо́ша на гро́бъ, возсія́вшу со́лнцу, | І дуже рано, в перший день після суботи, прийшли до гробу, як сходило сонце. |
|
3
|
3
|
| и глаго́лаху къ себѣ́: кто́ отвали́тъ на́мъ ка́мень от две́рій гро́ба? | І говорять між собою: хто відвалить нам камінь від дверей гробу? |
|
4
|
4
|
| И воззрѣ́вшя ви́дѣша, я́ко отвале́нъ бѣ́ ка́мень: бѣ́ бо ве́лій зѣло́. | І, глянувши, побачили, що камінь відвалений; а він був дуже великий. |
|
5
|
5
|
| И вше́дшя во гро́бъ, ви́дѣша ю́ношу сѣдя́ща въ десны́хъ, одѣ́яна во оде́жду бѣлу́: и ужасо́шася. | І, увійшовши у гріб, побачили юнака, який сидів праворуч і був одягнений у білу одежу; і вжахнулися. |
|
6
|
6
|
| О́нъ же глаго́ла и́мъ: не ужаса́йтеся: Іису́са и́щете Назаряни́на распя́таго: воста́, нѣ́сть здѣ́: се́, мѣ́сто, идѣ́же положи́ша Єго́: | А він каже їм: не жахайтеся. Ісуса шукаєте Назарянина, розп’ятого. Він воскрес — Його нема тут. Ось місце, де поклали Його. |
|
7
|
7
|
| но иди́те, рцы́те ученико́мъ Єго́ и Петро́ви, я́ко варя́етъ вы́ въ Галіле́и: та́мо Єго́ ви́дите, я́коже рече́ ва́мъ. | Але йдіть, скажіть ученикам Його і Петрові, що Він буде раніше за вас у Галилеї; там Його побачите, як Він сказав вам. |
|
8
|
8
|
| И изше́дшя бѣжа́ша от гро́ба: имя́ше же и́хъ тре́петъ и у́жасъ: и ни кому́же ничто́же рѣ́ша: боя́хубося. | І, вийшовши, вони побігли від гробу. Охопив їх трепет і жах. І нікому нічого не сказали, бо боялися. |
|
9
|
9
|
| Воскре́съ же [Іису́съ] зау́тра въ пе́рвую суббо́ту, яви́ся пре́жде Марі́и Магдали́ни, изъ нея́же изгна́ се́дмь бѣсо́въ. | Ісус же, воскреснувши вранці в перший після суботи день, насамперед явився Марії Магдалині, з якої вигнав сім бісів. |
|
10
|
10
|
| Она́ [же] ше́дши возвѣсти́ съ Ни́мъ бы́вшымъ, пла́чущымся и рыда́ющымъ: | Вона пішла і сповістила тих, які були з Ним, що плакали і ридали. |
|
11
|
11
|
| и они́ слы́шавше, я́ко жи́въ є́сть и ви́дѣнъ бы́сть от нея́, не я́ша вѣ́ры. | Та вони, почувши, що Він живий і що вона бачила Його, — не повірили. |
|
12
|
12
|
| По си́хъ же двѣма́ от ни́хъ гряду́щема яви́ся инѣ́мъ о́бразомъ, иду́щема на село́. | Після цього явився в іншому образі двом з них на дорозі, коли вони йшли до села. |
|
13
|
13
|
| И та́ ше́дша возвѣсти́ста про́чымъ: и ни тѣ́ма вѣ́ры я́ша. | І ті, повернувшись, сповістили іншим; але й тим не повірили. |
|
14
|
14
|
| Послѣди́ [же] возлежа́щымъ и́мъ єдиномуна́десяте яви́ся, и поноси́ невѣ́рствію и́хъ и жестосе́рдію, я́ко ви́дѣвшымъ Єго́ воста́вша не я́ша вѣ́ры. | Нарешті Він явився самим одинадцятьом, коли вони возлежали на вечері, і дорікав їм за невір’я і жорстокосердість, що не повірили тим, які бачили Його воскреслим. |
|
15
|
15
|
| И рече́ и́мъ: ше́дше въ мі́ръ ве́сь, проповѣ́дите Єва́нгеліє все́й тва́ри. | І сказав їм: ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому творінню. |
|
16
|
16
|
| И́же вѣ́ру и́метъ и крести́тся, спасе́нъ бу́детъ: а и́же не и́метъ вѣ́ры, осужде́нъ бу́детъ. | Хто увірує і охреститься, буде спасенний, а хто не увірує, буде осуджений. |
|
17
|
17
|
| Зна́менія же вѣ́ровавшымъ сія́ послѣ́дуютъ: и́менемъ Мои́мъ бѣ́сы иждену́тъ: язы́ки возглаго́лютъ но́вы: | Віруючих супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами, |
|
18
|
18
|
| змія́ во́змутъ: а́ще и что́ сме́ртно испію́тъ, не вреди́тъ и́хъ: на неду́жыя ру́ки возложа́тъ, и здра́ви бу́дутъ. | братимуть змій; і якщо смертоносне щось вип’ють, не пошкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові. |
|
19
|
19
|
| Госпо́дь же у́бо, по глаго́ланіи [Єго́] къ ни́мъ, вознесе́ся на небо и сѣ́де о десну́ю Бо́га. | Господь же, після розмови з ними, вознісся на небо і сів праворуч Бога. |
|
20
|
20
|
| Они́ же изше́дше проповѣ́даша всю́ду, Го́споду поспѣ́шствующу и сло́во утвержда́ющу послѣ́дствующими зна́меньми. Ами́нь. Коне́цъ є́же от ма́рка свята́го єва́нгеліа: и́мать въ себѣ́ гла́въ 16, зача́лъ же церко́вныхъ 71. | Вони ж пішли і всюди проповідували, а Господь допомагав їм і стверджував слово наступними знаменнями. Амінь. |
