Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут.

Порівняти:

Глvа, м~џ”
Κεφάλαιο 49
1
1
Призва же і^а'ковъ сн~ы своя`, и^ реq иM събери'теся да повњм# вамъ чемђ быти въ васъ в послњднњя дн~и,
ΕΚΑΛΕΣΕ δὲ ᾿Ιακὼβ τοὺς υἱοὺς αὐτοῦ καὶ εἶπεν αὐτοῖς· συνάχθητε, ἵνα ἀναγγείλω ὑμῖν, τί ἀπαντήσει ὑμῖν ἐπ᾿ ἐσχάτων τῶν ἡμερῶν·
2
2
съвокђпи'теся и^ послђш'аите мене`, сн~ове і^а'ковли, послђш'аите эTц~а вашего”
ἀθροίσθητε καὶ ἀκούσατέ μου, υἱοὶ ᾿Ιακώβ, ἀκούσατε ᾿Ισραὴλ τοῦ πατρὸς ὑμῶν.
3
3
РђвиM первене'цъ мои, т^ы крњпость моа` и^ зача'ло чаD моиX поро'къ бысть, и^ поро'къ лютъ и^
Ρουβήν, πρωτότοκός μου, σὺ ἰσχύς μου καὶ ἀρχὴ τέκνων μου, σκληρὸς φέρεσθαι καὶ σκληρὸς αὐθάδης.
4
4
ё^кори'въ и^ а^ки вода расплыне'шися. взы'де бо на ло'же эTц~а свое^го, тогда` ѓ^сквернави постелю, и^дњже въниде,
ἐξύβρισας ὡς ὕδωρ, μὴ ἐκζέσῃς· ἀνέβης γὰρ ἐπὶ τὴν κοίτην τοῦ πατρός σου· τότε ἐμίανας τὴν στρωμνήν, οὗ ἀνέβης.
5
5
симеѓ'нъ и^ левгїи братїа скон#ча'ста ѓ^бидђ во'лею своею`. не прїиди дш~е моа
Συμεὼν καὶ Λευΐ ἀδελφοί· συνετέλεσαν ἀδικίαν ἐξ αἱρέσεως αὐτῶν.
6
6
въ съвњтъ и^хъ, и^ въ ё^стаv и^хъ, да не прелепи'тся внђтренња моя`, ја%ко гнњвомъ и^збиста чл~кы и^ по'мысломъ свои^мъ прерњ'заста жилы воло'вы.
εἰς βουλὴν αὐτῶν μὴ ἔλθοι ἡ ψυχή μου, καὶ ἐπὶ τῇ συστάσει αὐτῶν μὴ ἐρείσαι τὰ ἥπατά μου, ὅτι ἐν τῷ θυμῷ αὐτῶν ἀπέκτειναν ἀνθρώπους καὶ ἐν τῇ ἐπιθυμίᾳ αὐτῶν ἐνευροκόπησαν ταῦρον.
7
7
прокля'та лю'тость иX ја%ко лю'та быста, и^ гнњвъ и^хъ, ја%ко поро'къ раздњлю` и^хъ въ і^а'ковњ, и^ разъсњ'ю и^хъ въ і^ил~и”
ἐπικατάρατος ὁ θυμὸς αὐτῶν, ὅτι αὐθάδης, καὶ ἡ μῆνις αὐτῶν, ὅτι ἐσκληρύνθη· διαμεριῶ αὐτοὺς ἐν ᾿Ιακὼβ καὶ διασπερῶ αὐτοὺς ἐν ᾿Ισραήλ.
8
8
І$у^дотебе похвали'ша братїа тво'а рђцњ твои` на плещђ` врагъ твои^хъ, покло'няT ти ся сн~ове эTц~а твое^го. сн~ъ і^ё^да
᾿Ιούδα, σὲ αἰνέσαισαν οἱ ἀδελφοί σου· αἱ χεῖρές σου ἐπὶ νώτου τῶν ἐχθρῶν σου· προσκυνήσουσί σοι οἱ υἱοὶ τοῦ πατρός σου.
9
9
ски'менъ, эT лњторасли сн~е мои възы'де, възле'гъ и^ поспа` ја%ко левъ и^ ја^ко ски'менъ, кт^о възбђ'дит# и&”
σκύμνος λέοντος ᾿Ιούδα· ἐκ βλαστοῦ, υἱέ μου, ἀνέβης· ἀναπεσὼν ἐκοιμήθης ὡς λέων καὶ ὡς σκύμνος· τίς ἐγερεῖ αὐτόν;
10
10
І$ не скончаеTся кн~зь эT і^ё^ды ни старњ'ишина эT чре'слъ е^го. дондеже прїидеT намњне'нїе е^мђ, и^ то'и чаа'нїе ја%зы'комъ
οὐκ ἐκλείψει ἄρχων ἐξ ᾿Ιούδα καὶ ἡγούμενος ἐκ τῶν μηρῶν αὐτοῦ, ἕως ἐὰν ἔλθῃ τὰ ἀποκείμενα αὐτῷ, καὶ αὐτὸς προσδοκία ἐθνῶν.
11
11
привяза'я къ виногра'дђ ѓ^сля` свое, и^ ви'нничїю ѓ^сли'чищъ свои, и^спере'тъ ризы своя вино'мъ, и^ во крови гро'зновњ ѓ^де'ждђ свою,
δεσμεύων πρὸς ἄμπελον τὸν πῶλον αὐτοῦ καὶ τῇ ἕλικι τὸν πῶλον τῆς ὄνου αὐτοῦ· πλυνεῖ ἐν οἴνῳ τὴν στολὴν αὐτοῦ καὶ ἐν αἵματι σταφυλῆς τὴν περιβολὴν αὐτοῦ·
12
12
ве'селы ѓ%чи е^мђ эT вина`, и^ бњлы зђбы е^го паче мле'ка”
χαροποιοὶ οἱ ὀφθαλμοὶ αὐτοῦ ἀπὸ οἴνου, καὶ λευκοὶ οἱ ὀδόντες αὐτοῦ ἢ γάλα.
13
13
Завђлоn на бре'гђ моря да ся всели'тъ и^ на приста'нищи корабле'и, и^ продолжи'тся до сидо'на”
Ζαβουλὼν παράλιος κατοικήσει, καὶ αὐτὸς παρ᾿ ὅρμον πλοίων, καὶ παρατενεῖ ἕως Σιδῶνος.
14
14
И$саха'р же доброе помы'сли, почива'я посредњ предњлъ.
᾿Ισσάχαρ τὸ καλὸν ἐπεθύμησεν ἀναπαυόμενος ἀνὰ μέσον τῶν κλήρων·
15
15
и^ ви'дњвъ поко'и ја%ко до'бръ и^ зе'млю ја^ко бл~гђ, преклони` рамњ свои` на дњ'ло и^ бысть, мQђ стяжа'тель”
καὶ ἰδὼν τὴν ἀνάπαυσιν ὅτι καλή, καὶ τὴν γῆν ὅτι πίων, ὑπέθηκε τὸν ὦμον αὐτοῦ εἰς τὸ πονεῖν καὶ ἐγενήθη ἀνὴρ γεωργός.
16
16
да'нъ да сђ'дитъ людемъ свои^мъ ја%ко е^ді'но е^сть племя въ і^ил~и,
Δὰν κρινεῖ τὸ λαὸν αὐτοῦ, ὡσεὶ καὶ μία φυλὴ ἐν ᾿Ισραήλ.
17
17
и^ да бђ'детъ данъ змїя` на распђтїи сњдя` на пђти` и хапля'а пятђ ко'ньскђ,
καὶ γενηθήτω Δὰν ὄφις ἐφ᾿ ὁδοῦ, ἐγκαθήμενος ἐπὶ τρίβου, δάκνων πτέρναν ἵππου, καὶ πεσεῖται ὁ ἱππεὺς εἰς τὰ ὀπίσω,
18
18
и^ спаде'тся ко'нниk въспять сп~сенїя жды'и гдsня.
τὴν σωτηρίαν περιμένων Κυρίου.
19
19
га'дъ вкђсомъ и^скђ'ситъ, тоже и^скђси'ти и^ за пя'ти”
Γάδ, πειρατήριον πειρατεύσει αὐτόν, αὐτὸς δὲ πειρατεύσει αὐτὸν κατὰ πόδας.
20
20
А$си'ръ бл~гъ е^го хлbњ се'й б^о да'сть пищђ кн~зеM”
᾿Ασήρ, πίων αὐτοῦ ὁ ἄρτος, καὶ αὐτὸς δώσει τρυφὴν ἄρχουσι.
21
21
НеџталиM ја%ко лњторасль пђщеn придая` растђщ'и добротђ садо'вныа вњтвњ” І$ѓ'сифъ
Νεφθαλεὶμ στέλεχος ἀνειμένον, ἐπιδιδοὺς ἐν τῷ γεννήματι κάλλος.
22
22
сн~ъ во'зрасли сн~ъ възрасли зави'стныи, сн~ъ мо'и ю^нњ'ишїи, и^ ко мнњ ся
υἱὸς ηὐξημένος ᾿Ιωσήφ, υἱὸς ηὐξημένος μου ζηλωτός, υἱός μου νεώτατος· πρός με ἀνάστρεψον.
23
23
возврати` до него'же завњща'юще ѓ^болгахђть и&, и^ спротивля'хђся е^мђ госпо'дїе ё^мњтель стрњлянїа,
εἰς ὃν διαβουλευόμενοι ἐλοιδόρουν, καὶ ἐνεῖχον αὐτῷ κύριοι τοξευμάτων·
24
24
и^ сътро'шася ѓ^долњ'нїемъ лђ'ки иX, и^ расла'биша жилы мы'шца и^хъ. рђко'ю си'лнаго і^а'ковля эTтђдђ ё^крњпи` тя` і^и^л~ь эT бг~а эTц~а твое^го.
καὶ συνετρίβη μετὰ κράτους τὰ τόξα αὐτῶν, καὶ ἐξελύθη τὰ νεῦρα βραχιόνων χειρὸς αὐτῶν διά χεῖρα δυνάστου ᾿Ιακώβ, ἐκεῖθεν ὁ κατισχύσας ᾿Ισραήλ· παρὰ Θεοῦ τοῦ πατρός σου,
25
25
и^ помо'жеT ти бг~ъ мой, и^ блsвиT тя блsвенїе^мъ нбнsымъ съвы'ше. и^ блsве'нїе земно'е и^мђще вс^и блsвенїя ра'ди соsцђ и^ ё^тро'бы. блsве'нїе эTц~а твое^го, и^ мт~ре твое'я, преспњ'въ
καὶ ἐβοήθησέ σοι ὁ Θεὸς ὁ ἐμὸς καὶ εὐλόγησέ σε εὐλογίαν οὐρανοῦ ἄνωθεν καὶ εὐλογίαν γῆς ἐχούσης πάντα· εἵνεκεν εὐλογίας μαστῶν καὶ μήτρας,
26
26
блsвенїя` го'ръ пребыва'ющиX. и^ въ блsве'нїи` хол#мо'въ вњ'чныхъ е^же бђ'дђтъ на гла'вњ і^ѓ'сифовњ, и^ на версе е^го ја%же бысть старїи` братїя`.
εὐλογίας πατρός σου καὶ μητρός σου· ὑπερίσχυσεν ὑπὲρ εὐλογίας ὀρέων μονίμων καὶ ἐπ᾿ εὐλογίαις θινῶν ἀενάων· ἔσονται ἐπὶ κεφαλὴν ᾿Ιωσὴφ καὶ ἐπὶ κορυφῆς ὧν ἡγήσατο ἀδελφῶν.
27
27
Веньја^ми'нъ, во'лкъ, восхища'я заё^тра, ја%ды'и е^ще и^ на' вечеръ сокры'е^тъ пищђ”
Βενιαμὶν λύκος ἅρπαξ· τὸ πρωϊνὸν ἔδεται ἔτι καὶ εἰς τὸ ἑσπέρας δίδωσι τροφήν.
28
28
Вс^и сн~ове с^и і^а'ковли, в~і, с^е гл~а и^мъ эTц~ъ и^хъ, и^ блsвя' а кое^гождо и^хъ по блsвенїю свое^мђ блsвенїа
Πάντες οὗτοι υἱοὶ ᾿Ιακὼβ δώδεκα, καὶ ταῦτα ἐλάλησεν αὐτοῖς ὁ πατὴρ αὐτῶν καὶ εὐλόγησεν αὐτούς, ἕκαστον κατὰ τὴν εὐλογίαν αὐτοῦ εὐλόγησεν αὐτούς.
29
29
и^ рече и^мъ” прилага'юся къ лю'демъ свои^мъ, погребњте м^я съ эTц~ы мои'ми въ пеще'рњ, ја%же е^сть в селњ е^фро'новњ, хетџеа'нина
καὶ εἶπεν αὐτοῖς· ἐγὼ προστίθεμαι πρὸς τὸν ἐμὸν λαόν· θάψατέ με μετὰ τῶν πατέρων μου ἐν τῷ σπηλαίῳ, ὅ ἐστιν ἐν τῷ ἀγρῷ ᾿Εφρὼν τοῦ Χετταίου,
30
30
въ пещерњ сђгђ'бњи прямо мам#врїи въ земли` ханаа'ни, ю^же прикђпи` а^врааM пеще'рђ, ё^ е^фро'на хетџе'анина на сътворе'нїе гробо'мъ,
ἐν τῷ σπηλαίῳ τῷ διπλῷ, τῷ ἀπέναντι Μαμβρῆ, ἐν γῇ Χαναάν, ὃ ἐκτήσατο ῾Αβραὰμ τὸ σπήλαιον παρὰ ᾿Εφρὼν τοῦ Χετταίου ἐν κτήσει μνημείου·
31
31
та'мо погребо'ша а^враа'ма, и^ са'ррђ женђ` е^го. та'мо погребо'ша і^ и^саа'ка. и^ реве'кђ женђ` еh и^ лїю` та'може погребо'ша,
ἐκεῖ ἔθαψαν ῾Αβραὰμ καὶ Σάρραν τὴν γυναῖκα αὐτοῦ, ἐκεῖ ἔθαψαν ᾿Ισαὰκ καὶ Ρεβέκκαν τὴν γυναῖκα αὐτοῦ, ἐκεῖ ἔθαψα Λείαν
32
32
въ прикђпле'нїемъ села` и^ пеще'ры ја%же е^сть въ не'мъ, ё^ сн~овъ хетџе'ѓ^вњхъ,
ἐν κτήσει τοῦ ἀγροῦ καὶ τοῦ σπηλαίου τοῦ ὄντος ἐν αὐτῷ παρὰ τῶν υἱῶν Χέτ.
33
33
и^ ё^молча` і^а'ковъ заповњ'дая сн~омъ свои^мъ, и^ възложи` і^а'ковъ но'ѕњ на ѓ^дрњ` и^ ё%мре, и^ приложися къ лю'демъ свои^мъ”
καὶ κατέπαυσεν ᾿Ιακὼβ ἐπιτάσσων τοῖς υἱοῖς αὐτοῦ καὶ ἐξάρας τοὺς πόδας αὐτοῦ ἐπὶ τὴν κλίνην ἐξέλιπε καὶ προσετέθη πρὸς τὸν λαὸν αὐτοῦ.

Старий Заповіт

• Бут.