|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 1) Поне́же у́бо мно́зі нача́ша чини́ти по́вість о ізві́ствованних в нас веще́х, | Оскільки багато хто почав складати оповіді про добре відомі нам речі, |
|
2
|
2
|
| я́коже преда́ша нам, і́же іспе́рва самови́дці і слу́ги би́вшії Словесе́; | як передали нам ті, що від самого початку були очевидцями і служителями Слова*, |
|
3
|
3
|
| ізво́лися і мні послі́довавшу ви́ше вся іспи́тно, поря́ду писа́ти тебі́, держа́вний Феофі́ле, | то спало на думку й мені, старанно дослідивши все від початку, по порядку описати тобі, високодостойний Феофиле, |
|
4
|
4
|
| да разумі́єши, о ни́хже научи́лся єси́ словесі́х утвержде́ніє. | щоб ти пізнав тверду основу того вчення, в якому був наставлений. |
|
5
|
5
|
| (Зач. 2) Бисть во дні І́рода царя́ Іуде́йська, ієре́й ні́кий, і́менем Заха́рія, от дневни́я чреди́ Авія́ни, і жена́ єго́ от дще́рей Ааро́новіх, і і́м'я єй Єлисаве́т. | У дні Ірода, царя Юдейського, був священик на ім’я Захарія, з денної черги Авиєвої, і жінка його з дочок Ааронових, а ім’я її — Єлисавета. |
|
6
|
6
|
| Бі́ста же пра́ведна о́ба пред Бо́гом, ходя́ща во всіх за́повідех і оправда́ніїх Госпо́дніх безпоро́чна. | Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і настанови Господні бездоганно. |
|
7
|
7
|
| І не бі ї́ма ча́да, поне́же Єлисаве́т бі непло́ди, і о́ба заматорі́вша во днех свої́х бі́ста. | У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку. |
|
8
|
8
|
| Бисть же служа́щу єму́ в чину́ чреди́ своєя́ пред Бо́гом, | Одного разу, коли він за чином своєї черги служив перед Богом, |
|
9
|
9
|
| по оби́чаю свяще́нничества ключи́ся єму́ покади́ти, вше́дшу в це́рков Госпо́дню, | за звичаєм священства, йому випало покадити, ввійшовши до храму Господнього, |
|
10
|
10
|
| і все мно́жество люде́й бі моли́тву ді́я вні, в год [во вре́м'я] фиміа́ма; | а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння. |
|
11
|
11
|
| яви́ся же єму́ А́нгел Госпо́день, стоя́ одесну́ю олтаря́ кади́льнаго; | Тоді з’явився йому ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного. |
|
12
|
12
|
| і смути́ся Заха́рія ви́дів, і страх нападе́ нань. | Збентежився Захарія, побачивши його, і страх напав на нього. |
|
13
|
13
|
| Рече́ же к нему́ А́нгел: не бо́йся, Заха́ріє, зане́ усли́шана бисть моли́тва твоя́, і жена́ твоя́ Єлисаве́т роди́ть си́на тебі́, і нарече́ши і́м'я єму́ Іоа́нн. | Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоан; |
|
14
|
14
|
| І бу́деть тебі́ ра́дость і весе́ліє, і мно́зі о рождестві́ єго́ возра́дуються. | і буде тобі радість і втіха, і багато хто народженню його зрадіє, |
|
15
|
15
|
| Бу́деть бо ве́лій пред Го́сподем; і вина́, і сике́ра не і́мать пи́ти, і Ду́ха Свята́го іспо́лниться єще́ із чре́ва ма́тере своєя́; | бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні хмільного напою не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї. |
|
16
|
16
|
| і мно́гих от сино́в Ізра́їлевих обрати́ть ко Го́споду Бо́гу їх. | І багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього. |
|
17
|
17
|
| І той преди́деть пред Ним ду́хом і си́лою Іліїно́ю, обрати́ти сердця́ отце́м на ча́да, і проти́вния в му́дрості пра́ведних, угото́вати Го́сподеві лю́ди соверше́ни. | І йтиме перед Ним з духом і силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних — до мудрості праведників, щоб приготувати Господеві народ звершений. |
|
18
|
18
|
| І рече́ Заха́рія ко А́нгелу: по чесому́ разумі́ю сіє́? Аз бо єсьм стар, і жена́ моя́ заматорі́вши во днех свої́х. | І сказав Захарія ангелові: з чого я пізнаю це? Бо я старий, і жінка моя постарілася у днях своїх. |
|
19
|
19
|
| І отвіща́в А́нгел рече́ єму́: аз єсьм Гавриї́л предстоя́й пред Бо́гом, і по́слан єсьм глаго́лати к тебі́ і благовісти́ти тебі́ сія́; | Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі про це. |
|
20
|
20
|
| і се бу́деши молчя́ і не моги́й проглаго́лати, до него́же дне бу́дуть сія́, зане́ не ві́ровал єси́ словесе́м мої́м, я́же сбу́дуться во вре́м'я своє́. | І ось ти будеш мовчати і не матимеш можливости говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться свого часу. |
|
21
|
21
|
| І бі́ша лю́діє жду́ще Заха́рію і чудя́хуся косня́щу єму́ в це́ркві. | Люди чекали на Захарію і дивувалися, що він забарився в храмі. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.