Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія (Київський ізвод) - Глава 1

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Глава 1	Глава 1

1	1
Оскільки багато хто почав складати оповіді про добре відомі нам речі,	(Зач. 1) Поне́же у́бо мно́зі нача́ша чини́ти по́вість о ізві́ствованних в нас веще́х,
2	2
як передали нам ті, що від самого початку були очевидцями і служителями Слова^*,	я́коже преда́ша нам, і́же іспе́рва самови́дці і слу́ги би́вшії Словесе́;
3	3
то спало на думку й мені, старанно дослідивши все від початку, по порядку описати тобі, високодостойний Феофиле,	ізво́лися і мні послі́довавшу ви́ше вся іспи́тно, поря́ду писа́ти тебі́, держа́вний Феофі́ле,
4	4
щоб ти пізнав тверду основу того вчення, в якому був наставлений.	да разумі́єши, о ни́хже научи́лся єси́ словесі́х утвержде́ніє.
5	5
У дні Ірода, царя Юдейського, був священик на ім’я Захарія, з денної черги Авиєвої, і жінка його з дочок Ааронових, а ім’я її — Єлисавета.	(Зач. 2) Бисть во дні І́рода царя́ Іуде́йська, ієре́й ні́кий, і́менем Заха́рія, от дневни́я чреди́ Авія́ни, і жена́ єго́ от дще́рей Ааро́новіх, і і́м'я єй Єлисаве́т.
6	6
Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і настанови Господні бездоганно.	Бі́ста же пра́ведна о́ба пред Бо́гом, ходя́ща во всіх за́повідех і оправда́ніїх Госпо́дніх безпоро́чна.
7	7
У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку.	І не бі ї́ма ча́да, поне́же Єлисаве́т бі непло́ди, і о́ба заматорі́вша во днех свої́х бі́ста.
8	8
Одного разу, коли він за чином своєї черги служив перед Богом,	Бисть же служа́щу єму́ в чину́ чреди́ своєя́ пред Бо́гом,
9	9
за звичаєм священства, йому випало покадити, ввійшовши до храму Господнього,	по оби́чаю свяще́нничества ключи́ся єму́ покади́ти, вше́дшу в це́рков Госпо́дню,
10	10
а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння.	і все мно́жество люде́й бі моли́тву ді́я вні, в год [во вре́м'я] фиміа́ма;
11	11
Тоді з’явився йому ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного.	яви́ся же єму́ А́нгел Госпо́день, стоя́ одесну́ю олтаря́ кади́льнаго;
12	12
Збентежився Захарія, побачивши його, і страх напав на нього.	і смути́ся Заха́рія ви́дів, і страх нападе́ нань.
13	13
Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоан;	Рече́ же к нему́ А́нгел: не бо́йся, Заха́ріє, зане́ усли́шана бисть моли́тва твоя́, і жена́ твоя́ Єлисаве́т роди́ть си́на тебі́, і нарече́ши і́м'я єму́ Іоа́нн.
14	14
і буде тобі радість і втіха, і багато хто народженню його зрадіє,	І бу́деть тебі́ ра́дость і весе́ліє, і мно́зі о рождестві́ єго́ возра́дуються.
15	15
бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні хмільного напою не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї.	Бу́деть бо ве́лій пред Го́сподем; і вина́, і сике́ра не і́мать пи́ти, і Ду́ха Свята́го іспо́лниться єще́ із чре́ва ма́тере своєя́;
16	16
І багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього.	і мно́гих от сино́в Ізра́їлевих обрати́ть ко Го́споду Бо́гу їх.
17	17
І йтиме перед Ним з духом і силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних — до мудрості праведників, щоб приготувати Господеві народ звершений.	І той преди́деть пред Ним ду́хом і си́лою Іліїно́ю, обрати́ти сердця́ отце́м на ча́да, і проти́вния в му́дрості пра́ведних, угото́вати Го́сподеві лю́ди соверше́ни.
18	18
І сказав Захарія ангелові: з чого я пізнаю це? Бо я старий, і жінка моя постарілася у днях своїх.	І рече́ Заха́рія ко А́нгелу: по чесому́ разумі́ю сіє́? Аз бо єсьм стар, і жена́ моя́ заматорі́вши во днех свої́х.
19	19
Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі про це.	І отвіща́в А́нгел рече́ єму́: аз єсьм Гавриї́л предстоя́й пред Бо́гом, і по́слан єсьм глаго́лати к тебі́ і благовісти́ти тебі́ сія́;
20	20
І ось ти будеш мовчати і не матимеш можливости говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться свого часу.	і се бу́деши молчя́ і не моги́й проглаго́лати, до него́же дне бу́дуть сія́, зане́ не ві́ровал єси́ словесе́м мої́м, я́же сбу́дуться во вре́м'я своє́.
21	21
Люди чекали на Захарію і дивувалися, що він забарився в храмі.	І бі́ша лю́діє жду́ще Заха́рію і чудя́хуся косня́щу єму́ в це́ркві.
22
Він же, вийшовши, не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі; і він говорив з ними знаками і залишався німим.
23
А коли закінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому.
24
Після тих днів зачала Єлисавета, жінка його, і таїлася п’ять місяців, кажучи:
25
так сотворив мені Господь у ті дні, коли зглянувся на мене, щоб зняти з мене ганьбу перед людьми.
26
Шостого ж місяця був посланий від Бога ангел Гавриїл у галилейське місто, яке називається Назарет,
27
до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви — Марія.
28
Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах.
29
Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання.
30
І сказав Їй ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога.
31
І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус.
32
Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престіл Давида, отця Його.
33
І царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця.
34
Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю?
35
Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим.
36
Ось і Єлисавета, родичка Твоя, і вона зачала сина в старості своїй, і це вже шостий місяць їй, хоча називають її неплідною,
37
бо не буває безсилим у Бога ніяке слово.
38
Тоді Марія сказала: Я — раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм. І відійшов від Неї ангел.
39
Уставши ж, Марія у дні ці поспіхом пішла у передгір’я, в місто Іудине,
40
і увійшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету.
41
Коли ж почула Єлисавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Духа Святого Єлисавета.
42
І вигукнула гучним голосом і сказала: благословенна Ти в жонах, і благословенний плід утроби Твоєї!
43
І звідки це мені, що Мати Господа мого прийшла до мене?
44
Бо, коли голос вітання Твого дійшов до вух моїх, заграло дитя радісно в утробі моїй.
45
Блаженна ж Та, Яка увірувала, бо збудеться сказане Їй від Господа.
46
І сказала Марія: величає душа Моя Господа,
47
і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм,
48
бо зглянувся на смирення раби Своєї, ось-бо віднині ублажатимуть Мене всі роди.
49
Бо вчинив Мені велич Всемогутній, і святе ім’я Його.
50
І милість Його з роду в рід на тих, що бояться Його.
51
Явив могутність руки Своєї, розсіяв гордовитих у помислах сердець їхніх;
52
скинув сильних з престолів і підніс смиренних;
53
голодних сповнив благами, а тих, що багатіють, відпустив ні з чим.
54
Прийняв Ізраїля, отрока Свого, спом’янувши милість,
55
як говорив отцям нашим, Авраамові і нащадкам його до віку.
56
Пробула ж Марія з нею близько трьох місяців і повернулася в дім Свій.
57
Єлисаветі ж настав час родити, і вона народила сина.
58
І почули сусіди й родичі її, що звеличив її Господь милістю Своєю, і радувалися з нею.
59
І восьмого дня прийшли обрізати немовля, і хотіли назвати його ім’ям батька його — Захарією.
60
На це мати його сказала: ні, хай буде названий Іоаном.
61
І сказали їй: адже нікого нема в роді твоїм, хто звався б ім’ям тим.
62
І питали знаками в батька його, як би він хотів назвати його.
63
Попросивши дощечку, написав слова: Іоан буде ім’я йому. І дивувались усі.
64
І відразу відкрилися уста його і язик його, і він почав говорити, благословляючи Бога.
65
І був страх у всіх навколишніх жителів; і в усій країні Юдейській розповідалося про все це.
66
Усі, хто чув, поклали це в серці своїм і говорили: ким буде дитя це? І рука Господня була з ним.
67
І Захарія, батько його, сповнився Духа Святого і пророкував, кажучи:
68
благословен Господь Бог Ізраїлів, що відвідав народ Свій і створив визволення йому.
69
І підніс ріг спасіння нам у домі Давида, отрока Свого,
70
як провістив устами святих пророків Своїх, що були від віку,
71
що спасе нас від ворогів наших і від руки всіх, хто ненавидить нас;
72
сотворить милість батькам нашим і спом’яне святий завіт Свій —
73
дати нам клятву, якою клявся Він Авраамові, отцю нашому,
74
щоб ми, визволившись від рук ворогів наших,
75
безбоязно служили Йому в святості й праведності перед Ним всі дні життя нашого.
76
І ти, дитя, пророком Всевишнього наречешся, бо йтимеш перед лицем Господа, щоб приготувати путі Йому.
77
Дати зрозуміти спасіння людям Його у відпущенні гріхів їхніх,
78
з ласкавого милосердя Бога нашого, яким відвідав нас Схід^* з неба,
79
просвітити тих, що у темряві й тіні смертній сидять, спрямувати ноги наші на шлях миру.
80
Дитя ж зростало і міцніло духом, і було у пустелях до дня явлення свого Ізраїлеві.

Глава 2 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Підтримати проект

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Підтримати проект